Рішення від 26.03.2021 по справі 761/28284/20

Справа № 761/28284/20

Провадження № 2/761/3454/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Ковальчук В.А.,

за участю позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київський обласний центр громадського здоров`я про стягнення компенсації за невикористану відпустку, -

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом про виплату компенсації за не використану відпустку.

Під час слухання справи було замінено відповідача на Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради Київський обласний центр громадського здоров`я .

В позовних вимогах позивач просить:

стягнути з відповідача на користь позивача виплату компенсації за невикористані відпустки за період з 12.08.2014 року (дня незаконного звільнення) по 14.06.2017 року - рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 14.06.2017 року по справі №752/14788/14-ц що набрало законної сили, про поновлення позивача на посаді головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом в сумі - 22 387,86 грн.;

стягнути з відповідача на користь позивача виплату компенсації за невикористані відпустки за період з 14.06.2017 року (рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 14.06.2017 року по справі №752/14788/14-ц що набрало законної сили, про поновлення позивача на посаді головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом ) по 16.12.2019 року в сумі 42 774,70 грн.;

стягнути з відповідача на користь позивача виплату компенсації за невикористані відпустки за період з 16.12.2019 року по 16.11.2020 року (дня судового засідання) в сумі 16 865,64 грн.

Вимоги обгрунтовані тим, що 12.08.2014 року позивача безпідставно звільнили з посади головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом (правонаступником якого стало Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом , а в подальшому Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради Київський обласний центр громадського здоров`я ). Із звільненням позивач не погодилась та звернулась до суду з позовом. Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 14.06.2017 року у справі №752/14788/14-ц позивача було поновлено на роботі. Рішення набрало законної сили. Проте рішення суду не було виконано, позивача не було поновлено на роботі. Так як вимушений прогул продовжувався, позивач звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі. Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 05.09.2019 року (справа №761/13894/19) було стягнуто середній заробіток за час невиконання рішення суду. Рішення суду набрало законної сили.

Як зазначає позивач, у вказаних справах не вирішувалось питання стягнення компенсації за невикористану відпустку.

Позивач неодноразово зверталась до відповідача із заявами про виплату компенсації за невикористані відпустки, проте заяви залишились без реагування. А тому позивач вважає, що за період з 12.08.2014 року по 16.11.2020 року з відповідача має бути стягнуто компенсацію за невикористані відпустки.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав, визначених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Крім того, до суду не надходив відзив на заявлені вимоги.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач в судовому засіданні не заперечувала проти заочного розгляду справи.

А тому на підставі положень статей 223 та 280 ЦПК України суд ухвалив про подальший розгляд справи у відсутність сторін, які не з`явились в судове засідання та заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, вислухавши позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 74 КЗпП України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (стаття 75 КЗпП України).

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки (ч.1 ст.83 КЗпП України).

Аналогічні положення містить ч.1 ст.24 Закону України Про відпустки .

Під час слухання справи в судовому засіданні встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 14.06.2017 року (справа №752/14788/14) визнано незаконним та скасовано п.1.4 рішення Київської обласної ради шостого скликання від 26 червня 2014 року №790-42-VІ Про деякі питання щодо трудових відносин з керівниками підприємств та закладів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області ; визнано незаконним та скасовано наказ Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації від 12 серпня 2014 року №345 про звільнення з посади ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом ; стягнуто з комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 240 839 грн. 10 коп.; стягнуто солідарно з Київської обласної ради та Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

Як встановлено рішенням суду, відповідно до наказу управління охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації №48 від 23.07.2004 року створено Київський обласний Центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом на базі Обласного Центру профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом шляхом виділу його із складу обласної клінічної лікарні. Призначено на посаду головного лікаря Центру на контрактній основі строком на один рік ОСОБА_1 з 01.10.2004 року по переводу з Київської обласної клінічної лікарні.

На підставі контракту від 01.10.2004 року, укладеного між позивачем та Управлінням охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації позивач була прийнята на роботу на посаду головного лікаря Київського обласного центру профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом на термін з 01.10.2004 року до 01.10.2005 року.

П.п. 1.4 рішення Київської обласної ради шостого скликання від 26.06.2014 року №790-42-VI Про деякі питання щодо трудових відносин з керівниками підприємств та закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики і боротьби з ВІЛ/СНІДом ОСОБА_1 звільнено з посади за ст.40 п.4 КЗпП України.

На виконання рішення Київської обласної ради від 26.06.2014 року №790-42-VI Про деякі питання щодо трудових відносин з керівниками підприємств та закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області директором Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації видано наказ №345-Н від 12.08.2014 року про звільнення головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики і боротьби з ВІЛ/СНІДом ОСОБА_1 з 12.08.2014 року за ст.40 п.4 КЗпП України.

Рішенням встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача становить 339 грн 21 коп.Період вимушеного прогулу становить 710 днів (з 12.08.2014 року по 14.06.2017 року), отже стягненню на користь позивача підлягає середній заробіток в сумі 240839 грн 10 коп (339 грн 21 коп х 710 днів).

Рішення Голосіївського суду м.Києва від 14.06.2017 року залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 31.10.2017 року та постановою Верховного Суду від 09.07.2018 року.

Так як позивача не було поновлено на посаді та рішення суду не виконано, позивач звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом (справа №761/13894/19) про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв`язку з невиконанням рішення суду.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 05.09.2019 року стягнуто з Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.06.2017р. по 05.09.2019р. у розмірі 389209,09 грн. та витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 10 120,00 грн., а всього 399329,09 грн.

Як встановлено рішенням суду, рішення Голосіївського районного суду від 14.06.2017 по справі 752/147888/14-ц не виконане відповідачем 1 (Комунальним закладом Київської обласної ради Київській обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом ) в частині поновлення позивача на посаді головного лікаря КЗ КОР Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом , що є порушенням права на працю позивача.

Крім того, як вбачається з рішення суду, при вирішенні питання стягнення середнього заробітку, суд посилався на Висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 29.03.2019 № 14757 яким встановлено, що станом на 01.01.2019 року середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 766, 62 грн.

Рішення суду набрало законної сили.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 року (справа №640/963/19) зобов`язано Київську обласну раду в особі голови Київської обласної ради на виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 червня 2017 року у справі №752/14788/14-ц, видати розпорядження (наказ) про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом .

Як зазначила позивач в судовому засіданні, вказане рішення також не виконане.

Так як позивача не було поновлено на посаді та рішення суду не виконано, позивач звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом (справа №761/43804/19) про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв`язку з невиконанням рішення суду.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 19.11.2020 року стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київський обласний центр громадського здоров`я на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період невиконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14.05.2017 року з 06.09.2019 року по 30.06.2020 року у розмірі 108 860 грн. 04 коп.

Як встановлено рішенням суду, рішення Голосіївського районного суду від 14.06.2017 по справі №752/147888/14-ц не виконане.

Крім того, як вбачається з рішення суду, при вирішенні питання стягнення середнього заробітку судом було встановлено, що середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 766,62 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 02.02.2021 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року в частині задоволення позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30.11.2019 по 30.06.2020 у сумі 108 860,04 грн скасоване та ухвалено нове судове рішення про відмову у позові в цій частині, у зв`язку з чим резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київський обласний центр громадського здоров`я на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2019 по 29.11.2019 у сумі 45 997,20 грн. В решті позову відмовлено.

Як встановлено апеляційною інстанцією, відповідно до розпорядження Київської обласної ради від 02.12.2019 № 437 ОСОБА_1 поновлена на посаді головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДОМ з 13.08.2014.

Наказом Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДОМ від 03.12.2019 № 344-к ОСОБА_1 поновлена на посаді головного лікаря з 13.08.2014 та скасовано наказ від 12.08.2014 № 248-АД про звільнення з посади. Зазначений наказ підписано головою комісії з реорганізації, в.о. директора ОСОБА_2.

Із наказом про поновлення на роботі позивач ознайомлена, але остання залишила запис на наказі про те, що для неї є незрозумілим на якій підставі виданий такий наказ, оскільки в розпорядженні Київської обласної ради не вказано про особу, яка його підписала.

Позивач не заперечувала, що вона до роботи не приступила та трудову книжку відповідачу не передала. Позивач також не посилалася на ті обставини, що відповідач, видавши наказ про поновлення на роботі, не допустив її до закладу чи чинив перешкоди у виконанні нею своїх посадових обов`язків.

Наказ про поновлення на роботі є чинним, він не оспорений та не скасований. Зазначений наказ є наказом Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДОМ , від імені якого діє в.о. директора закладу ОСОБА_2. Цей наказ не є наказом ОСОБА_2 , як фізичної особи, а тому доводи позивачки про те, що вона вважає, що наказ підписано неповноважною особою не мають правового значення.

Видача наказу поновлює право позивачки на працю, надає їй доступ до робочого місця, гарантує оплату за виконану роботу тощо.

Позивачка поновлена на роботі рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14.06.2017.

Зазначені обставини встановлені рішенням суду, а тому у відповідності до положень ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Крім того, судом встановлено, що наказом №156-к голови комісії з реорганізації Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом з 04.10.2020 року ОСОБА_1 було звільнено з посади головного лікаря на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Як зазначено в наказі, підставою для видачі наказу стало рішення Київської обласної ради від 22.06.2020 року №844-35-VII.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направляла заяви про виплату компенсації за невикористані відпустки на адресу Київської обласної ради та КНП КОР Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом листами від 17.07.2020 року, 29.08.2020 року, 12.08.2020 року, 12.11.2020 року.

Відповідач не надав суду доказів, що у відповідності до норм чинного законодавства при звільненні позивача було сплачено компенсацію за невикористані дні відпустки.

А тому для захисту прав позивача, враховуючи що позивач не використовувала власне право на відпустку, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за невикористану відпустку за період з 12.08.2014 року (день звільнення з роботи) по 04.10.2020 року (день наступного звільнення з роботи), що становить загальну суму 79 727,60 грн. виходячи з наступного.

Порядок нарахування компенсації за невикористану відпустку визначений Порядком обчислення середньої заробітної плати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100.

Так у відповідності до вказаного Порядку, компенсація за невикористану відпустку становить:

з 12.08.2014 року по 12.08.2015 року - 24 календарні дні відпустки х 339,21 грн. середньоденна заробітна плата = 8 141,04 грн.

з 13.08.2015 року по 12.08.2016 року - 24 календарні дні відпустки х 339,21 грн. середньоденна заробітна плата = 8 141,04 грн.

з 13.08.2016 року по 14.06.2017 року - 18 днів х 339,21 грн. середньоденна заробітна плата = 6 105,04 грн.

з 15.06.2017 року по 31.12.2017 року - 13 днів х 637,72 грн. (середньоденна заробітна плата встановлена висновком експерта) = 8 290,36 грн.

з 01.01.2018 року по 14.06.2018 року - 11 днів х 702,17 грн. середньоденна заробітна плата встановлена висновком експерта = 7 723,87 грн.

з 15.06.2018 року по 31.12.2018 року - 13 календарних днів х 702,17 грн. = 9 128,21 грн.

з 01.01.2019 року по 14.06.2019 року - 11 днів х 766,62 грн. = 8 432,82 грн.

з 14.06.2019 року по 15.12.2019 року - 12 днів х 766,62 грн. (середньоденна заробітна плата встановлена висновком експерта та судовими рішеннями) = 9 199,44 грн.

з 16.12.2019 року по 04.10.2020 року - 19 календарних днів х 766,62 грн. = 14 565,78 грн.

Відповідач не надав доказів на спростування проведеного позивачем розрахунку.

А тому, враховуючи, що відповідач не виконав вимоги законодавства та не виплатив компенсацію за невикористані позивачем дні відпустки, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених вимог.

Крім того, на підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адеса: АДРЕСА_1 ) до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київський обласний центр громадського здоров`я (ЄДРПОУ 02125728, м.Київ, вул,Герцена, буд.31) про стягнення компенсації за невикористану відпустку - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київський обласний центр громадського здоров`я на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за період з 12.08.2014 року по 04.10.2020 року в сумі 79 727 (сімдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять сім) гривень 60 копійок (сума без відрахування обов`язкових податків та платежів) та 840,00 грн. судового збору.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київський обласний центр громадського здоров`я на користь держави судовий збір в розмірі 257,28 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 07 квітня 2021 року

Суддя : Н.Г.Притула