Постанова

від 07.04.2021 по справі 391/604/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 квітня 2021 року м. Кропивницький

справа № 391/604/20

провадження № 22-ц/4809/447/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.,

за участю секретаря судового засідання Сорокіної Н. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Полтавська сільська рада Компаніївського району Кіровоградської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2020 року (суддя Червонописький В.С.).

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Компаніївського районного суду Кіровоградської області, в якій просила визначити їй додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті її матері, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 . Після смерті матері, позивач знаходилась в пригніченому стані, тому подачу заяви про прийняття спадщини відклала на останні дні, які визначені законодавством для подачі заяви про прийняття спадщини.

Проте, починаючи з 25 листопада 2005 року по 05 грудня 2005 року знаходилась на стаціонарному лікуванні з такими діагнозами, як гіпертонічна хвороба 2 ступеня, ускладнений гіпертонічний криз, варикозна хвороба нижніх кінцівок у стадії загострення. В подальшому щорічно з 2006 року по 2012 рік весною та восени лікувалась у дільничного терапевта, постійно приймаючи призначене лікування, яке приносило лише короткочасне покращення здоров`я.

З 07 серпня по 17 серпня 2012 року, знаходилась на лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві Обласний клінічний онкологічний центр Кіровоградської обласної ради , що підтверджується виписним епікризом №5327.

25 вересня 2020 року, позивач звернулась до приватного нотаріуса Компаніївського районного нотаріального округу Скрипнік О. В., щодо оформлення спадщини після смерті матері. Однак, нотаріусом їй було відмовлено з причини пропуску шестимісячного строку необхідного для подачі заяви про прийняття спадщини.

Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті її матері, ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2020 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановляючи зазначене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, про те, що позивачкою не надано достатніх доказів на підтвердження поважності пропуску строку для прийняття спадщини з моменту її відкриття. Об`єктивних причин, пов`язаних з непереборними, істотними труднощами для подачі заяви про прийняття спадщини не встановлено.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги, а також заперечень на апеляційну скаргу

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі просить скасувати рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2020 року та ухвалити нове рішення, яким визначити їй додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стверджує, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а також те, що судом зроблено висновки які не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд не врахував тривале лікування як одну з поважних причин для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Посилається на п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року. Згідно якого, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, поважною причиною пропуску строку визнається, зокрема, тривала хвороба спадкоємців. Апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції не надано жодного аналізу доказам, які були додані до заяви, а саме лікарським довідкам про її тривале лікування, що унеможливило їй вчасно звернутися до нотаріальної контори з подачею заяви про прийняття спадщини.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до ухвали суду від 25 січня 2021 року відкрито провадження у даній справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

10 лютого 2021 року справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 16 березня 2021 року, про що постановлено відповідну ухвалу.

В заяві, яка надійшла на електронну адресу Кропивницького апеляційного суду 15 березня 2021 року, представник відповідача просила провести судове засідання без участі представника Компаніївської сільської ради №13, як відповідача, та вказала, що не заперечують проти задоволення позову (а.с.58-59).

В судовому засіданні 16 березня 2021 року, колегією суддів було задоволено заяву позивача про відкладення розгляду справи; слухання справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 було відкладено на 07 квітня 2021 року.

У відповідності до вимог процесуального закону учасників справи повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду (а.с. 56-57, 63-64).

07 квітня 2021 року на електронну адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій апелянт просила судове засідання призначене на 07 квітня 2021 року провести без її участі, вимоги апеляційної скарги підтримує в повному обсязі (а.с. 65-66).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, за наступного.

Обставини справи, встановлені судом

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01 червня 2005 року, виданого виконавчим комітетом Полтавської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,18 гектарів, розташованої на території Полтавської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. Зазначене підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР №024903, виданого 31 липня 2001 року Полтавською сільською радою Компаніївського району Кіровоградської області (а.с.15).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Полтавським сільським ЗАГС Компаніївського району 29 листопада 1967 року, померла ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 31 серпня 1985 року виконкомом Полтавської сільської ради с. Полтавка Компаніївського району Кіровоградської області, ОСОБА_4 31 серпня 1985 року уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 (а.с. 9).

Відповідно до копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 24 вересня 2020 року виданої КНП Олександрівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрівської районної ради Кіровоградської області, ОСОБА_1 хворіє на дифузний кардіосклероз; гіпертонічну хворобу ІІ ст., гіпертонічний криз, аліментарно-конституційне ожиріння ІІ ст., варикозну хворобу нижніх кінцівок. Вказано, що хвора перебуває на обліку у сімейного лікаря із зазначеними діагнозами, в тому числі з 2005 по 2012 роки. З 25.11.2005 по 05.12.2005 знаходилась на стаціонарному лікуванні з діагнозом гіпертонічна хвороба ІІ ст., ускладнений гіпертонічний криз, варикозна хвороба нижніх кінцівок у стані загострення. Стан хворої був середнього ступеня важкості. ОСОБА_1 була виписана додому під нагляд дільничного терапевта. Амбулаторно постійно приймає зазначене лікування, яке приносить короткочасне покращення стану її здоров`я (а.с.16).

Згідно копії виписного епікризу №5327 виданого КЗ Кіровоградський обласний гінекологічний диспансер , позивач знаходилась на стаціонарному лікуванні з 07 серпня 2012 року по 17 серпня 2012 року з діагнозом аденоматоз ендометрію (а.с. 17).

З 12 березня 2015 року по 23 березня 2015 року позивач знаходилась на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні - 2 лікарні швидкої медичної допомоги з діагнозом: післяопераційна вентральна грижа великих розмірів, ішемічна хвороба серця, що підтверджується копією виписного епікризу КНП Міська лікарня швидкої медичної допомоги Міської ради м. Кропивницького (а.с. 18).

Позивачка звернулась до приватного нотаріуса Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Скрипнік О. В. із заявою щодо оформлення спадщини. Нотаріусом їй було відмовлено у оформлені спадщини, через те, що спадщину в установлений законом строк позивач не прийняла, дій, які свідчать про прийняття спадщини не вчиняла, а саме - із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталась та не проживала постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, строк для прийняття спадщини нею пропущений. У зв`язку з чим необхідно звернутись до суду з позовною заявою для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.12)

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 61863957 від 29 вересня 202 року, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в Спадковому реєстрі спадкова справа не заведена (а.с. 13).

Витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №61863942 від 29 вересня 2020 року підтверджується відсутність заповітів посвідчених від імені ОСОБА_2 (а.с. 14).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

В порядку ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що прийняття спадщини є вольовою дією спадкоємця, за виключенням тих випадків, коли спадщина вважається прийнятою спадкоємцем в силу прямої вказівки закону та за умови, що він не відмовився від її прийняття.

Право на прийняття спадщини є строковим, а перебіг цього строку починається з часу відкриття спадщини й спливає через шість місяців. Впродовж цього строку, спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Якщо він не вчиняє жодної із цих дій, закон визнає його таким, що спадщину не прийняв, тобто не набув відповідних прав та обов`язків спадкодавця.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного цивільного суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Враховувавши встановлені судом першої інстанції фактичні обставини того, що у межах шестимісячного строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 була достовірно обізнана про відкриття спадщини, а також те, що з наданих нею доказів убачається, що період перебування її на стаціонарному лікуванні охоплював лише незначну частину строку встановленого законом для прийняття спадщини (останні 5 днів) , як і те, що пропущений строк на подання заяви про прийняття спадщини є значним (понад п`ятнадцять років ) суд, надавши належну оцінку зазначеним позивачкою причинам пропуску строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , обгрунтовано визнав їх неповажними та відмовив у задоволенні позову.

Позивачці було достеменно відомо про смерть спадкодавця. У межах визначеного законом строку вона із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звернулась, подала відповідну заяву лише через п`ятнадцять років з моменту відкриття спадщини, та не надала достатніх доказів на підтвердження існування у неї протягом усього шестимісячного строку на прийняття спадщини об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для прийняття нею спадщини, колегія суддів вважає, що підстави для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 відсутні. Також сторона не вказала обставини, які є суттєвими для розгляду справи, які не можуть бути перевірені за ініціативою суду, а саме чи мало місце фактичне прийняття спадщини іншими спадкоємцями, чи є спадкоємці які в силу закону автоматично приймають спадщину і таке прийняття не повязуються з подачею заяви до нотаріальної контори. Не вказано також хто протягом 15 років, на даний час є володільцем землі, щоб у суда була можливість з`ясувати чиї права та інтереси стосується вирішення даного звернення.

Доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на власному тлумаченні заявником норм матеріального права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2020 року задоволенню не підлягає. Відсутні підстави для висновку, що хвороба позивача була об`єктивною та непереборною перешкодою, з якою закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. Об`єктивних доказів, як саме хвороба вплинула на стан здоров`я спадкоємця та як захворювання створило істотні труднощі для реалізації спадкових прав, не надано. В судовому рішенні правильно вказано, що позивач могла реалізувати право прийняття спадщини за місцем свого проживання та за певних умов надсилатися поштою.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що оскаржуване судове рішення постановлене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2020 року, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О. Л. Дуковський

О. А. Письменний