Рішення

від 20.04.2021 по справі 481/1417/20

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1417/20

Провадж.№ 2/481/22/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року м. Новий Буг

Новобузький районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Ціпивко І.І., з участю секретаря судового засідання Асмолової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Безпечне агентство необхідних кредитів , третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Стислий виклад позицій сторін

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, якою просить суд ухвалити рішення, яким визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича за № 10328 від 08 липня 2020 року про стягнення із нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Безпечне агентство необхідних кредитів 24010,70 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що у вересні 2020 року йому було повідомлено бухгалтерією Державної установи Новобузький виправний центр (№103), де він працює, про отримання для виконання постанови від 17 серпня 2020 року приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошевич Віри Леонідівни про стягнення з нього на користь ТОВ Безпечне агентство необхідних кредитів заборгованості у розмірі 24010.70 грн. В постанові зазначено, що стягнення здійснюється на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Еорай Олега Станіславовича № 10328 від 8 липня 2020 року. Заперечує будь-які відносини у тому числі і договірні з ТОВ Безпечне агентство необхідних кредитів , зазначає, що не отримував від вказаного товариства будь-яких грошових коштів. Крім цього, стверджує, що жодних повідомлень про наявність у нього боргу не отримував ані від ТОВ Безпечне агентство необхідних кредитів , ані від нотаріуса. Відтак, із наявністю у нього будь-якої заборгованості не погоджується.

Представник відповідача ТОВ Безпечне агентство необхідних кредитів , надіслав до суду письмовий відзив на позовну заяву, у якому просив суд позов залишити без задоволення, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Так, стверджував, що позивач, ОСОБА_1 є постійним споживачем послуг Товариства, і неодноразово користувався такими послугами. 01 березня 2020 року між ТОВ Безпечне агентство необхідних кредитів та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 6497314, предметом якого було надання Позичальнику ОСОБА_1 грошової позики в сумі 8 900,00 гри. на умовах її повернення у встановлені Договором строки та сплати процентів. На виконання умов Договору № 6497314 ТОВ Безпечне агентство необхідних кредитів 01.03.2020 року перерахувало на вказаний Позичальником рахунок грошову позику за умовами Договору в сумі 8 900,00 грн.. Відповідно до умов Договору Позивач зобов`язаний був до закінчення строку, на який надавалася позика, не пізніше ніж останній день строку позики (31.03.2020 р.), повернути суму позики та сплатити проценти за час користування коштами позики. На відміну від попередніх правовідносин, за Договором № 6497314 у встановлені його умовами строки суму позики ОСОБА_1 не повернув, проценти не сплатив, жодного платежу на виконання взятих на себе за Договором № 6497314 зобов`язань не здійснив, в зв`язку з чим за час користування коштами позики на суму позики були нараховані Проценти відповідно до умов і Договору. Неодноразові спроби Товариства врегулювати борг в добровільному порядку, шляхом повідомлень боржника через надані ним засоби зв`язку про наявність боргу, телефонних перемовин, виявилися безрезультатними. При цьому, ОСОБА_1 не заперечував факту наявності боргу та не оспорював його розміру, електронною поштою надав додатковий номер телефону для зв`язку НОМЕР_1 , просив відстрочити погашення боргу та обіцяв оплатити як тільки віднайде необхідні кошти, проте обіцяні оплати так і не здійснив. Також, 01.07.2020 року Товариство направило на адресу та на ім`я ОСОБА_1 письмову претензію про необхідність погашення боргу, із попередженням, що у випадку несплати боргу Товариство має намір вчинити необхідні дії, направлені на примусове його стягнення, у т.ч. звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, яка була вручена Позивачу особисто, але так само була ним проігнорована. В результаті ТОВ Безпечне агентство необхідних кредитів змушене було звернутися до нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича із заявою про вчинення виконавчого напису, при цьому надало всі витребувані нотаріусом документи на підтвердження правочину та безспірності вимог, а згодом до приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни із Заявою про примусове виконання рішення, за якою 23.07.2020 року було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження. Визначені чинним законодавством умови вчинення виконавчого напису були дотримані нотаріусом належним чином.

Процесуальні рішення у справі

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2020 року, матеріали цивільної справи передано судді Ціпивко І.І.

Ухвалою судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розгляд справи по суті відбувся 20.04.2021 року.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповдіача, користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що викладені у письмовому відзиві на позов.

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович у судове засідання не6 зявився, хоча належним чином, завчасно був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в суді. Причини неявки суду не повідомив та клопотань про розгляд чправи без його участі не надіслав. Крім цього, на запит суду не надіслав матеріалів справи щодо видачі оскаржуваного виконавчого напису.

Фактичні обставини справи встановлені судом та відповідні їм правовідносини

Відповідно до виконавчого напису № 10328 від 08 липня 2020 року, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. запропонував звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором, укладеним нею із ТОВ "БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" суму заборгованості в розмірі 24010,70 гривень.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 07.08.2020 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №10328, виданого 08.07.2020 року.

Згідно договору позики №6497314 від 01.03.2020 року укладеного між ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів та ОСОБА_1 , за яким позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 8900 грн, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики, фотокопія картки № 4149499650024738.

Відповідно до виписки з особового рахунку за договором №6497314 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ Безпечне агентство необхідних кредитів станом на 01.07.2020 року складає 24010,70 та є непогашеною.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Главою 14 Закону України Про нотаріат від 02 вересня 1993 року №3425-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України Про нотаріат , порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 Закону України Про нотаріат від 02 вересня 1993 року №3425-XII, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 88 Закону України Про нотаріат від 02 вересня 1993 року №3425-XII передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні №2 від 31 січня 1992 року, при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України Про нотаріат виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору. Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з врахуванням вимог статті 1050 Цивільного кодексу України. Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути надані документи, що свідчать про визнання боржником вимог стягувача. Тобто, нотаріус повинен впевнитися у розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Згідно п. 2.3 Глави 16 вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 вчинення виконавчого напису в разі порушення умов кредитного договору, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих боржнику повідомлень. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в кредитному договорі адресу.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Аналізуючи докази у їх сукупності суд дійшов висновку про те, що укладений між відповідачем та позивачем договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально. Крім того, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису належним чином не переконався у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим написом, чим припустився порушень вимог Закону України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в справі № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, при здійсненні своєї діяльності нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

При цьому, з точки зору ст.88 Закону України Про нотаріат безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15, яка має враховуватися судом у порядку виконання судом вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.

На думку Верховного суду в постанові № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, розрахунок заборгованості, зроблений стягувачем, з урахуванням положень Переліку документів, не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Враховуючи ці обставини та вимоги ст.ст. 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат , захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Суд при цьому має перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.

Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.

Позивач не погоджується, що підписував договір позики від 01 березня 2020 року.

На запит суду нотаріусом не надіслано матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення оспорюваного виконавчого напису.

Жодним чином перевірити безспірність заборгованості по наданому відповідачем нотаріусу Договору позики та розрахунку заборгованості суд позбавлений можливості, такий обов`язок на суд не покладається, оскільки довести безспірність такої заборгованості, з точки зору викладеного вище обґрунтування, мав відповідач при зверненні до нотаріуса.

Суд звертає увагу на тому, що з наданих документів не можливо встановити безспірності заборгованості.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Отже, підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) зроблено висновок, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України Про нотаріат , та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню .

Як вбачається з матеріалів справи при вчиненні виконавчого напису нотаріус не переконався у безспірності вимог щодо стягнення боргу за кредитним договором із позивача, не повідомив останнього про вчинення ним оскаржуваного виконавчого напису, відтак у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком є безспірною.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які спростовують безспірність суми боргу, зазначеної у виконавчому написі нотаріуса, що оскаржується. Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. не було з`ясовано питання щодо безспірності заборгованості, не було з`ясовано даного питання з боржником, не переконався щодо належного повідомлення боржника про суму заборгованості, в зв`язку з чим остання була позбавлена об`єктивної можливості вказати свої заперечення щодо суми нарахованого боргу, яку вона не визнає.

Разом з тим, відповідачем не подано жодного доказу на спростування обставин, які викладені позивачем. На запит суду не надіслано матеріалів вчинення оскаржуваного напису.

Відтак, за таких обставин, враховуючи те, що договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, позивач не погоджується із заборгованістю, вказуючи, що не підписував такий договір, йому не було відомо про наявну суму заборгованості, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Безпечне агенство необхідних кредитів , третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити у повному обсязі.

Визнати виконавчий напис, що вчинений 08 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., реєстраційний номер 10328 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ Безпечне агенство необхідних кредитів грошових коштів в розмірі 24010,70 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Безпечне агенство необхідних кредитів , ЄДРПОУ 39861924, юридична адреса: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, 1 Б.

Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місце знаходження: 10014, Житомирська область м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35.

Повне судове рішення складено 20.04.2021 року.

Суддя І.І.Ціпивко