Постанова
від 30.01.2020 по справі 2-4646/11
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2019/20

Номер справи місцевого суду: 2-4646/11

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л.М.

Доповідач Заїкін А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2020 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 520/12499/15-ц

Одеській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Віцько А.І.,

учасники справи:

- скаржник - ОСОБА_1 ,

- заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович,

- апелянт - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси постановлену у складі судді Бескровного Я.В. о 15 годині 33 хвилині 26 липня 2019 року,

встановив:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеною скаргою на дії приватного виконавця, в якій просить: 1) визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М.; 2) зобов`язати останнього зняти арешт з коштів, накладений за постановою про арешт майна та коштів боржника ВП №59428351 від 27.06.2019 року, з поточного рахунку НОМЕР_1 у ПАТ Банк Восток (МФО 307123, ЄДРПОУ 26237202) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які знаходяться на даному рахунку та закріпленої за даним рахунком зарплатної картки № НОМЕР_2 .

В обґрунтування заявленої скарги ОСОБА_1 посилається на те, що в процесі примусового виконання рішення суду приватним виконавцем в порушення вимог закону накладено арешт на кошти боржника, в тому числі, банківський рахунок, на який скаржнику нараховується заробітна плата за місцем роботи. У зв`язку з чим, скаржник позбавлена всіх засобів для задоволення своїх життєвих потреб (а. с. 1 - 4).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 липня 2019 року вищенаведену скаргу задоволено частково.

Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. зняти арешт з коштів, накладений за постановою про арешт майна та коштів боржника ВП №59428351 від 27.06.2019 року, з поточного рахунку НОМЕР_1 у ПАТ Банк Восток (МФО 307123, ЄДРПОУ 26237202) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які знаходяться на даному рахунку та закріпленої за даним рахунком зарплатної картки № НОМЕР_2 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що накладення арешту на зарплатний рахунок боржника, який відкритий в ПАТ Банк Восток та призначений для виплати заробітної плати, унеможливлювало своєчасну виплату заробітної плати, що призвело до порушення конституційних прав заявника (а. с. 75 - 76 зворотна сторона).

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Постановити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі в частині вимог щодо зобов`язання приватного виконавця зняти арешт з коштів, накладений за постановою про арешт майна та коштів боржника ВП №59428351 від 27.06.2019 року, з поточного рахунку НОМЕР_1 у ПАТ Банк Восток (МФО 307123, ЄДРПОУ 26237202) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які знаходяться на даному рахунку та закріпленої за даним рахунком зарплатної картки № НОМЕР_2 з метою стягнення основної винагороди приватного виконавця. У задоволенні іншої частини вимог вищезазначеної скарги на дії приватного виконавця Булка Ю.В. в апеляційній скарзі просить відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалу постановлено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Апелянт вказує на те, що вказана вище вимога скарги ОСОБА_1 щодо зобов`язання приватного виконавця зняти арешт з коштів, накладений з метою стягнення основної винагороди приватного виконавця, не належить до розгляду в порядку цивільного судочинства. Крім того зазначає про те, що судом першої інстанції не було визнано протиправним жодної дії або рішення приватного виконавця. Однак, судом першої інстанції протиправно зобов`язано приватного виконавця усунути порушення закону, яке не було встановлено судом.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили, заяв, клопотань, відзиву на апеляційну скаргу не надали.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому вирішені питання щодо розгляду скарги на дії приватного виконавця, освідомленість учасників справи про її розгляд, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності її інших учасників, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності учасників справи, які в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з`явились у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.01.2020 року ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 26 липня 2019 року в частині розгляду скарги щодо дій приватного виконавця про накладення арешту на майно з метою стягнення основної винагороди приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. скасовано.

Провадження у справі в частині розгляду скарги щодо дій приватного виконавця про накладення арешту на майно з метою стягнення основної винагороди приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. закрито.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо можливості задоволення вимог скарги ОСОБА_1 в частині вимог скарги про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М.,з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.11.2016 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , третя особа - ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс" про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №2987/2-07 від 30.11.2007 року у сумі - 73 287,05 євро, що еквівалентно - 2 016 589,62 грн.. Вирішено питання судових витрат. Рішення набрало законної сили.

Постановою від 27.06.2019 року у виконавчому провадженні №59428352 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. відкрито виконавче провадження (а. с. 8).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. про арешт майна та коштів боржника ВП №59428351 від 27.06.2019 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 на суму 2 221 000 грн..

ПАТ Банк Восток виконано вищевказану постанову приватного виконавця - кошти на поточному рахунку скаржника НОМЕР_1 у ПАТ Банк Восток (МФО 307123, ЄДРПОУ 26237202) заблоковано, що підтверджується відповідною банківською випискою (а. с. 18 - 21).

Між учасниками виконавчого провадження виникли правовідносини щодо оскарження дій приватного виконавця.

За правилами частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 1, 5 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом № 1403-VIII.

Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3)

Відповідно до вимог статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважать, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із статтею 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Конституція України є основним законом України.

Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Статтею 125 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України та є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно із статтею 2 Закону України Про оплату праці основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 68 ЗУ Про виконавче провадження стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Частиною 2, 3 ст. 70 Закону України Про виконавче провадження (ст. 128 КЗпП України) передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Апеляційний суд звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів щодо обмеження боржниці у своєчасному отриманні виплаченої заробітної плати або обмеження користування саме заробітною платою.

За приписами частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень статті 77 ЦПК України.

За приписами частини 1 статті 77 ЦПК України, частини 1 статті 79 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За правилами частини 1 статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Письмовий доказ, на який послався зокрема суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, а саме заява - договір №1631403 про акцепт публічної пропозиції на укладення договору про комплексну банківське обслуговування (а. с. 17), не є достатнім, належним та достовірним доказом, у розумінні ст. ст. 77, 79, 80 ЦПК України, який підтверджує порушення вчинене оскаржуваною дією приватного виконавця, зокрема приписів ст. 43 Конституції України.

Зокрема доказів щодо надходження коштів на вищенаведений поточний рахунок скаржника НОМЕР_1 у ПАТ Банк Восток , які є саме заробітною платою ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення вимог скарги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М..

Отже, апеляційна скарга ОСОБА_2 є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо розгляду справи, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні вищенаведеної скарги ОСОБА_1 в частині вимог скарги про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. з виконання рішення суду про стягнення боргу, за вищевказаного обґрунтування.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Одеській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в частині оскарження дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича щодо накладення арешту на майно з метою стягнення боргу за рішенням суду - задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 26 липня 2019 року в частині оскарження дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича щодо накладення арешту на майно з метою стягнення боргу за рішенням суду - скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича щодо накладення арешту на мано з метою стягнення боргу за рішенням суду - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 24 лютого 2019 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе

Дата ухвалення рішення30.01.2020
Оприлюднено21.04.2021

Судовий реєстр по справі —2-4646/11

Ухвала від 11.11.2022

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Ткаченко Н. В.

Ухвала від 11.11.2022

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Ткаченко Н. В.

Ухвала від 12.01.2022

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Ухвала від 06.10.2021

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Ухвала від 03.08.2021

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Ухвала від 18.12.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Заїкін А. П.

Ухвала від 18.12.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Заїкін А. П.

Постанова від 30.01.2020

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Заїкін А. П.

Постанова від 30.01.2020

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Заїкін А. П.

Рішення від 16.12.2011

Цивільне

Придніпровський районний суд м.Черкас

Клочко О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні