Ухвала

від 09.04.2021 по справі 757/11566/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11566/21-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2021 року слідчий суддяПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника особи, яка звернулась із клопотанням адвоката: ОСОБА_3 , прокурора: ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у залі суду в м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП» про скасування арешту, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/44498/19-к від 21.08.2019 року, на майно, у кримінальному провадженні № 42017000000000394, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2021 до провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП» про скасування арешту, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/44498/19-к від 21.08.2019 року, на майно, у кримінальному провадженні № 42017000000000394.

Клопотання мотивоване тим, що 21 серпня 2019 року прокурором ОСОБА_5 до Печерського районного суду м. Києва було ініційовано клопотання про накладення арешту на майно від 15 серпня 2019 року, в якому прокурор, з підстав визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні № 0394 та з метою його спеціальної конфіскації, поставив питання перед судом про необхідність арешту майна, зазначеного в клопотанні.

21.08.2019 слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва постановив ухвалу у справі № 757/44498/19-к про арешт майна, якою задовольнив клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурор групи прокурорів Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про арешт майна.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2019 по справі № 757/44498/19-к про арешт майна накладено арешт на нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване за TOB «Лідер Групп», код ЄДРПОУ: 38587693:

- м. Київ, вул. М. Драгомирова, 16, магазин (супер-маркет) (група приміщень №279) (літ. А) (1091,4 м2)

Клопотання на вимогу сторони обвинувачення було розглянуте слідчим суддею без виклику осіб, щодо майна яких вирішено питання про арешт.

Відповідно до постанови Генерального прокурора України про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 13 листопада 2019 року, здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №0394 було доручено детективам Національного антикорупційного бюро України.

В подальшому, відповідно до постанови про визначення підслідності у кримінальному провадженні від 11 червня 2020 року (копія додається), визначена підслідність у кримінальному провадженні №0394 за слідчими Центрального апарату Державного бюро розслідувань.

На цей момент органом досудового розслідування в провадженні якого знаходяться матеріали кримінального провадження №0394 є Центральний апарат Державного бюро розслідувань.

У судовому засіданні представник особи, в інтересах якої подано клопотання адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив його задовольнити, з викладених в ньому підстав.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував в повному обсязі, просив відмовити.

Заслухавши пояснення представник особи, в інтересах якої подано клопотання, заперечення прокурора та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Під час розгляду клопотання встановлено, що Центральним апаратом Державного бюро розслідувань проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000394.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2019 по справі № 757/44498/19-к про арешт майна накладено арешт на нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване за TOB «Лідер Групп», код ЄДРПОУ: 38587693:

- м. Київ, вул. М. Драгомирова, 16, магазин (супер-маркет) (група приміщень №279) (літ. А) (1091,4 м2)

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Протягом досудового розслідування не встановлено, що об`єкт нерухомості, на який накладено арешт є предметом злочину чи отриманні незаконним шляхом.

Отже, відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на об`єкти нерухомості ТОВ «Лідер Груп».

Проте, за встановлених обставин слідчий суддя приходить до переконання, що майно, яке належить ТОВ «Лідер Груп» не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть буди використані як доказ факту чи обстави, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, земельна ділянка, не набута кримінально протиправним шляхом.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна, накладеного на об`єкт нерухомості, що належать ТОВ «Лідер Груп».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ЛІДЕР ГРУПП» про скасування арешту, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/44498/19-к від 21.08.2019 року, на майно, у кримінальному провадженні № 42017000000000394 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2019 р. по справі № 757/44498/19-к на нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване за ТОВ «Лідер Групп» (код ЄДРПОУ: 38587693), а саме:

- магазин (супер-маркет) (група приміщень №279) (літ. А) (1091,4 м2), що розташований за адресою: м. Київ, вул. М. Драгомірова, 16.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1