Рішення

від 20.04.2021 по справі 904/595/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2021м. ДніпроСправа № 904/595/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи К.К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕКЕТ 2017", м. Жовті Води

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води

про стягнення заборгованості у розмірі 1 196 678, 85 грн.

Представники:

Від позивача Тимофієв Є.Л. - адвокат

Від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕКЕТ 2017" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Відповідач) заборгованості у розмірі 1 196 678, 85 грн., з яких: 1 154 165, 60 грн. - основна сума боргу, 19 112, 77 грн. - 3% річних, 23 400, 48 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору про закупівлю послуг з фізичної охорони території, будівель та споруд ДП "СхідГЗК" № 1043/17/352Е від 02.01.2020 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Ухвалою суду від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.03.2021.

02.03.2021 фіксація технічного запису судового засідання не відбулась, у зв`язку із технічною неможливістю, що підтверджується відповідним Актом.

Ухвалою суду від 02.03.2021 відкладено підготовче засідання до 29.03.2021.

29.03.2021 відповідач направив на електронну адресу відзив, в якому зазначається, що у зв`язку з фінансово-економічною кризою, нестабільним державним (бюджетним) фінансуванням та затримками у взаєморозрахунках, що проходять через банківські структури, підприємство не мало можливості своєчасно та в повному обсязі розрахуватися з Позивачем.

Станом на 01.03.2021 р. на ДП "СхідГЗК" рахується кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 578 947 тис. грн.

На сьогоднішній день Відповідач знаходиться у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання рішення суду і не надає можливості співпрацювати з іншими підприємствами та вчасно проводити з ними розрахунки.

В наслідок нестабільної фінансової ситуації на підприємстві, в період з листопада до середини грудня 2020, окремі підрозділи ДП СхідГЗК перебували в режимі простою.

Також відповідач зазначає, що його підприємство віднесено до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення до економіки і безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83.

Щодо витрат на правничу допомогу понесених позивачем відповідач заперечує та зазначає, що вони не підтверджені жодним доказом.

При цьому, відповідачем не надано до відзиву на позов доказів направлення його на адресу позивача.

29.03.2021 позивач надав заяву про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

Ухвалою від 29.03.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 20.04.2020.

Позивач у судовому засіданні 20.04.2021 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд не приймає відзив відповідача до розгляду, оскільки відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 165 ГПК України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 20.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням Договору про закупівлю послуг з фізичної охорони території, будівель та споруд, умов та строків оплати за виконані послуги, встановлення факту невиконання відповідачем договору в частині повної та своєчасної оплати за виконані послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕКЕТ 2017" (далі - охорона, позивач) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник, відповідач) укладено договір про закупівлю послуг з фізичної охорони території, будівель та спору ДП "СхідГЗК" № 1043/17/352Е (далі - договір).

Згідно даного договору охорона зобов`язується надати послуги зазначені в п. 1.2. договору, а власник прийняти і оплатити такі послуги (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору о охорону з моменту здачі "об`єкта" під охорону і до моменту зняття "об`єкта" з-під охорони. Умови та порядок здачі під охорону та зняття з-під охорони "об`єкт" визначаються умови договору та Інструкцією про порядок прийому (здачі) об`єктів під охорону, що є додатком №3 до договору.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що охорона "об`єкта" здійснюється у дні і години, вказані у дислокації. Система охорони "об`єкт" та розташування постів визначається охороною і узгоджується з власником. Перепускний та внутрішньо-об`єктовий режим на "об`єкті" встановлюється згідно з розпорядженням власника, а здійснюється охороною.

Вартість послуги визначається згідно "Протоколу погодження договірної ціни" (Додаток №1), який являється невід`ємною частиною договору і складає 30 773,80 грн., без ПДВ одного цілодобового поста охорони за місяць. Орієнтована вартість договору складає 2 585 000,20 грн. без ПДВ (3.1. договору).

Власник проводить оплату наданих послуг щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, на підставі Акту здачі-приймання наданих послуг рахунку на сплату, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок охорони, зазначений в розділі 14 цього договору (п. 3.2. договору).

У відповідності до п. 3.3. договору акт виконаних робіт складається охороною в останній день кожного календарного місяця. Протягом 3-х календарних днів з моменту отримання акту виконаних робіт власник зобов`язаний підписати його та направити підписаний акт виконаних робіт охороні, у випадку відмови від підписання власник зобов`язаний направити вмотивовану відмову від підписання акту виконаних робіт. У разі, якщо власник протягом 3-х календарних днів не направив охороні підписаний акт виконаних робіт або вмотивовану відмову від його підписання, вважається, що власник підписав направлений йому акт виконання робіт будь-яких зауважень та заперечень.

Власник зобов`язаний своєчасно вносити плату за послуги охороні на умовах вказаних в цьому договорі та додатках до нього (п.п. 4.1.1. п. 4.1. договору).

Пунктом 6.1. договору встановлено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених зобов`язань.

За порушення строків оплатити за виконані послуги, передбачених договором, власник сплачує охороні штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України (п. 6.3. договору).

Цей договір укладається строком до 31.12.2020, та вступає в силу з 01.01.2020 (п. 11.1. договору).

Пунктом 11.2. договору встановлено, що закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під дії цього договору. Якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Вартість послуг визначена згідно Протоколу погодження договірної ціни додаток № 1 до договору і складає 30 773,80 грн. без ПДВ одного цілодобового поста охорони на місяць.

Позивачем на виконання умов договору надано відповідачу послуги з охорони на загальну суму 2 584 999,20 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с. 42-53), які підписані сторонами без заперечень.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково, в наслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 1 154 165,60 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 193 вказаного Кодексу, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Станом на час розгляду справи доказів оплати за надані послуги від представників сторін не надійшло.

Враховуючи, що наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 154 165,60 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 19 112,77 грн. за період з 11.02.2020 по 26.01.2021 та інфляційні втрати - 23 400,48 грн. за період з березня 2020 року по грудень 2020.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

3% річних за період з 11.02.2020 по 26.01.2021, що підлягають до стягнення становлять 19 112,77 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, застосований позивачем розрахунок інфляційних втрат суперечить вищевикладеним приписам Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", оскільки нарахування ним здійснено за неповні місці.

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, за період з березня 2020 року по грудень 2020 року становлять 23 518,81 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума заявлена позивачем 23 400,48 грн.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 1 154 165,60 грн., 19 112,77 грн. - 3% річних та 23 400,48 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, втрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕКЕТ 2017" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості у розмірі 1 196 678, 85 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕКЕТ 2017" (52200, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, 22, код ЄДРПОУ 41737349) суму основного боргу у розмірі 1 154 165,60 грн ., 19 112,77 грн. - 3% річних, 23 400,48грн. - інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору - 17 950,18 грн . , про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.04.2021

Суддя Н.Г. Назаренко