Рішення

від 20.04.2021 по справі 910/8287/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.04.2021Справа № 910/8287/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмеддіяльність"

до Державного підприємства "Укрмеддіяльність" Міністерства охорони здоров`я України

про стягнення 2580000 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмеддіяльність" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Укрмеддіяльність" Міністерства охорони здоров`я України про стягнення 2580000 грн. заборгованості за договором поворотної безвідсоткової фінансової позики від 17.03.2020 № 17/03-ф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про отримання ним суми позики в розмірі 258000 грн. від позивача, однак зауважив, що не мав можливості своєчасно виконати зобов`язання з повернення запозиченої суми.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.03.2020 між позивачем, як позикодавцем, та відповідачем, як позичальником, укладено договір № 17/03-ф поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору позика - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана в користування на визначений строк відповідно до даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору позика надається в національній валюті України в сумі 300000 грн. без ПДВ на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Грошові кошти вважаються переданими позичальнику в момент зарахування коштів на поточний рахунок позичальника або в момент отримання готівки в порядку, визначеним чинним законодавством (пункт 2.5 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що позика підлягає поверненню до 01.12.2021 року.

Відповідно до пункту 4.1 договору останній вступає в силу з моменту передачі грошових коштів та діє до повного виконання сторонами їхніх зобов`язань за договором, але не пізніше дати, визначеної пунктом 3.1 договору.

У подальшому, 31.03.2020 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, умовами якої внесені зміни до пункту 3.1 договору та встановлено, що позика підлягає поверненню до 15.04.2020 року.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 258000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.03.2020 № 7 на суму 258000 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).

Частиною 2 статті 1049 ЦК України передбачено, що позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив перерахування відповідачу грошових коштів у загальному розмірі 258000 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням від 18.03.2020 № 7.

Водночас, відповідач в обумовлені договором строки, з урахуванням додаткової угоди до договору, повернення грошових коштів у сумі 258000 грн. не здійснив, проте у відзиві на позовну заяву фактично не заперечував проти пред`явлених вимог.

Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача суми неповернутої позики в розмірі 258000 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмеддіяльність" задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Укрмеддіяльність" Міністерства охорони здоров`я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7; ідентифікаційний код 25885270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмеддіяльність" (03150, м. Київ, вул. Ямська, 41, оф. 1; ідентифікаційний код 43399829) 258000 (двісті п`ятдесят вісім тисяч) грн. основного боргу, а також 3870 (три тисячі вісімсот сімдесят) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова