Ухвала

від 20.04.2021 по справі 41/264

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

20.04.2021Справа № 41/264 За скаргою Комунального підприємства "Теплоенерго"

на бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

у справі № 41/264

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК "Златий Дар"

про стягнення 175 616,09 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-Златий Дар" про стягнення 175 616, 09 гривень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 позовні вимоги було задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-Златий Дар" на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" 100 000,00 гривень 00 копійок основного боргу, 4953,43 гривні 43 копійки пені, 49 500,00 гривень 00 копійок - інфляційних втрат, 8 938,00 гривень 00 копійок 3 % річних, 1 633,91 гривень 91 копійка - державного мита та 109, гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

08.07.2009 на примусове виконання вищевказаного рішення суду було видано відповідний наказ.

19.09.2019 Господарського суду міста Києва було ухвалено видати дублікат наказу на примусове виконання рішення від 08.07.2009 у справі №41/264.

03.03.2021 від Комунального підприємства "Теплоенерго" надійшла скарга на бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій скаржник просить визнати неправомірною бездіяльність та зобов`язати державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Барановського Бориса Вікторовича або державного виконавця, в провадженні якого буде перебувати виконавче провадження № 60956039 станом на день прийняття рішення у даній справі вчинити всі виконавчі дії передбачені Законом України "Про виконавче провадження" з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 08.07.2009 № 41/264.

За твердженням скаржника, державним виконавцем не вжито всіх можливих заходів для примусового виконання рішення суду.

31.03.2021 скаржник подав суду клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що Комунальне підприємство "Теплоенерго" перебуває у скрутному фінансовому становищі та не може направити свого представника для участі у судовому засіданні, а також враховуючи наслідки протиепідемічних заходів виникає необхідність у проведенні судового засідання в режимі відеоконференції.

Частинами 1, 2, 3 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умов наявності в суді відповідної технічної можливість, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У той же час, скаржник не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що жоден з його представників не має змоги прийняти участь у судовому засіданні, проведення якого призначене у Господарському суді міста Києва, а також суд зазначає, що явка стягувача в судове засідання є не обов`язковою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності достатніх підстав для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в зв`язку з чим клопотання Комунального підприємства "Теплоенерго" не підлягає задоволенню.

13.04.2021 від Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли пояснення щодо поданої скарги, в яких державний виконавець пояснив, що ним вчинялися всі необхідні виконавчі дії для примусового виконання рішення суду. А також зазначив, що постановою від 30.03.2021 було повернуто виконавчий документ стягувачу.

19.04.2021 від скаржника надійшло клопотання про розгляд скарги без участі його представника.

Відповідно до п. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до п. 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

З огляду на те, що за приписами ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу ДВС, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника боржника та представника органу ДВС.

Дослідивши матеріали скарги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги, суд вирішив вказану скаргу стягувача задовольнити, виходячи з наступного.

За ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено обов`язковість виконання судових рішень, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що на виконанні Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження у справі № 41/264 про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-Златий Дар" на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" 100 000,00 гривень 00 копійок основного боргу, 4953,43 гривні 43 копійки пені, 49 500,00 гривень 00 копійок - інфляційних втрат, 8 938,00 гривень 00 копійок 3 % річних, 1 633,91 гривень 91 копійка - державного мита та 109, гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

03.02.2020 державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постановою про відкриття виконавчого провадження було відкрито виконавче провадження ВП № 60956039 про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-Златий Дар" на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" 100 000,00 гривень 00 копійок основного боргу, 4953,43 гривні 43 копійки пені, 49 500,00 гривень 00 копійок - інфляційних втрат, 8 938,00 гривень 00 копійок 3 % річних, 1 633,91 гривень 91 копійка - державного мита та 109, гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

08.07.2020 державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було винесено постанову про арешт майна боржника.

30.03.2021 державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

З даних постанов державних виконавців вбачається, що більше ніж протягом року під час перебування наказу суду на виконані державним виконавцем не проведено реального належного здійснення заходів примусового виконання рішення суду, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, скаржник 21.09.2020 листом № 12-08/1444 звертався до органу виконавчої служби із заявою щодо виклику посадової особи боржника ОСОБА_1 з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні № 60956039, а також звернутися до суду за встановленим тимчасовим обмеженням у праві виїзду керівника боржника за межі України до повного виконання зобов`язань за рішенням.

Відповіді на вказану заяву стягувач від органу виконавчої служби не отримав.

За статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до ст. 10 України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

В силу абз. 2 ч. 9 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно з статтею 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов`язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

За п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод Висока Договірна Сторона зобов`язана гарантувати кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків справедливий судовий розгляд впродовж розумного строку.

За ст. 1 першого Протоколу до Конвенції кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном і не може бути його позбавлена інакше як в інтересах суспільства.

За ст. 13 кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі. Невід`ємною частиною справедливого судового розгляду та ефективного захисту права на мирне володіння майном є забезпечення державою примусового виконання судового рішення в розумний строк, яке в Україні покладається на державну виконавчу службу та державних виконавців.

Разом з тим, рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2009, яке набрало законної сили, на виконання якого було видано наказ суду від 08.07.2009 № 41/264 на даний час не виконано, в матеріалах скарги відсутні докази вживання всіх можливих заходів щодо примусового виконання рішення в період з моменту відкриття виконавчого провадження ВП № 60956039 03.02.2020 до повернення виконавчого документа стягувачу 30.03.2021.

Святошинським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не вжито всіх, передбачених законом заходів з примусового виконання наказу суду від 08.07.2009 у даній справі, що призвело до невиконання судового рішення у даній справі, оскільки державним виконавцем не здійснено вихід за місцем реєстрації боржника, не перевірено майнового стану боржника, не вчинено всіх дій щодо розшуку майна, на яке можливо було звернути стягнення, не направлено запитів до всіх органів державної влади, які відповідно до законодавства володіють відповідною інформацією.

При цьому, державний виконавець зобов`язаний вживати реальних заходів примусового виконання рішень передбачених Законом України "Про виконавче провадження" неупереджено, своєчасно і в повному обсязі.

Законом надані широкі права та повноваження державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження, в тому числі притягнення до відповідальності за невиконання законних вимог державного виконавця, тощо.

Зокрема, державним виконавцем жодних дій з приводу розшуку майна боржника повторно не проводилось.

Законом визначено, що примусове стягнення, яке має здійснювати державний виконавець, полягає не лише у формальному підході, а і у здійсненні певних заходів.

Матеріали справи не містять доказів реального належного здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до п. 9.13 Постанови Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Всупереч та в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", що передбачають неупереджене, своєчасне, повне вчинення виконавчих дій та використовування наданих державному виконавцю прав у точній відповідності із законом державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Барановським Б.В. не було вчинено належних заходів виконавчого провадження з метою реального виконання рішення суду у даній справі, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку про те, що права скаржника були порушені, а бездіяльність головного державного виконавця, що полягає у не здійсненні виконавчих дій щодо виконавчого провадження ВП № 60956039 є неправомірною, у зв`язку з чим подана скарга є обґрунтованою та задовольняється судом.

Керуючись ст.ст. 234, 341. 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго" на бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по справі № 41/264 задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Барановського Б.В. з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.07.2009 у виконавчому провадженню ВП № 60956039.

Зобов`язати Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) провести всі виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.07.2009 у справі № 41/264, у порядку та строки визначені законом України "Про виконавче провадження".

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя І.І. Борисенко