Рішення
від 21.04.2021 по справі 911/603/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2021 р. Справа № 911/603/21

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житомирський м`ясокомбінат

до Товариства з обмеженою відповідальністю Колос ЛТД

про стягнення 60 571, 98 грн.

Представники: не викликалися

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Житомирський м`ясокомбінат (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. № юр-38 від 24.02.2021 (вх. № 597/21 від 01.03.2021) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Колос ЛТД (відповідач) 60 571, 98 грн. заборгованості за договором поставки № 16 від 27.12.2019.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2021 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та зобов`язано сторін надати суду певні документи.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо сплати вартості поставленого товару, у зв`язку з чим він просить суд стягнути з відповідача 56 021, 92 грн. - основного боргу, 2 261, 03 грн. - пені, 568, 07 грн. - 3 % річних та 1 720, 96 грн. - інфляційних втрат. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, а саме 2 270, 00 грн. судового збору.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103277254631, відзив на позовну заяву не надіслав.

Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

27.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Житомирський м`ясокомбінат (постачальник - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Колос ЛТД (покупець - відповідач) укладено договір поставки № 16, за умовами якого, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей, позивач зобов`язався передати у встановлені договором строки м`ясо великої рогатої худоби (ВРХ), свиней, коней, м`ясні полуфабрикати, м`ясну сировину, ковбасні вироби, а також розсольні сири, сир твердий та продукт сирний (надалі - товар), а відповідач зобов`язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.2 договору поставка товару здійснюється окремими партіями згідно видаткових (товарно-транспортних) накладних. Положення договору розповсюджуються на всі поставки товару здійснені в період його дії, незалежно від того чи має накладна, згідно якої передано (поставлено) товар відповідачу, посилання на цей договір.

Згідно з п. 2.2 договору поставка здійснюється на підставі попереднього замовлення відповідача, яке може бути подане ним у письмовому вигляді чи за допомогою електронної пошти, факсимільного зв`язку, а також шляхом здійснення заявки по телефону або через торгового представника.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що поставка товару здійснюється в строк не пізніше 3 робочих днів від дня оформлення заявки на поставку товару, якщо інший строк додатково не обумовлений сторонами в заявці.

Доставка товару до місця призначення здійснюється шляхом централізовано-кільцевих перевезень. Обов`язок позивача щодо поставки товару вважається виконаним з моменту передачі товару відповідачу за видатковою (товарно-транспортною) накладною (п. 2.7 договору).

Відповідно до п. 2.12 договору остаточна кількість, асортимент, ціна та вартість кожної окремої партії поставленого товару визначається у видатковій (товарно-транспортній) накладній позивача, згідно якої товар був фактично переданий відповідачу і яка є підставою для його оплати. Факт прийняття товару відповідачем від позивача, що підтверджується належно оформленими накладними, означає згоду відповідача із ціною, якістю, кількістю та асортиментом поставленого товару.

Згідно з п. 2.16 договору позивач надає відповідачу: видаткову (товарно-транспортну) накладну, податкову накладну (для платників ПДВ), документи, що засвідчують якість товару та інші документи, прямо передбачені законодавством України для відповідного виду товару.

Пунктом 2.17 договору передбачено, що право власності на товар та ризик його загибелі чи ушкодження переходить від позивача до відповідача з моменту передачі товару.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунки за цим договором здійснюються виключно в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахунку відповідачем грошових коштів на поточний рахунок позивача або внесення грошових коштів готівкою в касу позивача в порядку та у строки, обумовлені цим договором. Днем оплати за товар є день зарахування банківською установою коштів на поточний рахунок позивача та/або день внесення відповідачем грошових коштів в касу позивача. Кошти, що надійшли від відповідача, незалежно від призначення платежу зараховуються в рахунок виконання його зобов`язань із найбільш раннім строком виникнення.

Згідно з п. 3.2 договору за попередньою домовленістю сторін цього договору оплата за товар може здійснюватися шляхом переплати за товар або з відстрочкою платежу, але не пізніше строку зазначеного в накладній. Якщо термін оплати за товар не вказано в накладній, розрахунок за товар здійснюється відповідачем у строк, що складає не більше ніж 7 календарних днів з моменту отримання товару.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що при простроченні строків виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором відповідач несе відповідальність передбачену ст. 536 та ст. 625 Цивільного кодексу України і зобов`язується сплатити позивачу суму основного боргу з урахуванням встановленого за весь час прострочення індексу інфляції, а також проценти у розмірі три відсотки річних від суми заборгованості за весь час прострочення за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 5.2 договору при простроченні строків виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором відповідач зобов`язується також сплатити позивачу пеню, нараховану за весь час прострочення виконання зобов`язань, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої у період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з п. 6.1 договору даний договір набирає чинності з моменту (дати) підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, а по грошовим зобов`язанням - до повного їх виконання.

Додатковою угодою № 1 від 11.03.2020 до договору поставки № 16 від 27.12.2019 сторони вирішили внести зміни до п. 3.2 договору, а саме щодо терміну оплати за товар, встановивши його - 14 календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов договору поставки № 16 від 27.12.2019 позивач згідно видаткових накладних № Ж-00152856 від 05.11.2020 на суму 11 097, 60 грн., № Ж-00154551 від 09.11.2020 на суму 12 484, 80 грн., № Ж-00158813 від 17.11.2020 на суму 31 203, 36 грн., № Ж-00159679 від 18.11.2020 на суму 36 236, 16 грн. поставив відповідачу товар. Загальна сума зазначених видаткових накладних становить 91 021, 92 грн.

Проте, в порушення своїх договірних зобов`язань, відповідач за вищевказаний товар розрахувався лише частково, а саме на суму 35 000, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 8042 від 06.01.2021, № 8084 від 13.01.2021, № 8172 від 20.01.2021, № 8341 від 10.02.2021, № 8431 від 17.02.2021 та банківськими довідками вих. № 36/5/14-1-2 від 19.03.2021, вих. № 23781-28.1-Б/Н від 18.03.2021, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 56 021, 92 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № юр-470 від 14.12.2020 про сплату боргу за поставлений товар та пені згідно договору поставки № 16 від 27.12.2019. В підтвердження надсилання вказаної претензії позивачем до суду надано опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек та накладну Укрпошти від 15.12.2020, копії яких долучено до матеріалів справи.

Проте, відповідач в повному обсязі не виконав свого зобов`язання щодо здійснення оплати за отриманий товар, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним договірних зобов`язань щодо оплати поставленого позивачем товару суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк оплати товару настав, доказів його оплати відповідачем не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 56 021, 92 грн. основного боргу за договором поставки № 16 від 27.12.2019 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Також, позивач, на підставі п. 5.2 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 261, 03 грн. за період з 20.11.2020 по 22.02.2021.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем, та встановлено, що він має арифметичні помилки та у ньому невірно визначено кількість прострочених днів за видатковою накладною № Ж-00158813 від 17.11.2020.

Таким чином, за розрахунком суду, з урахуванням заявленого позивачем періоду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 2 210, 70 грн.

Крім того, зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення оплати за отриманий товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов`язання.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 20.11.2020 по 22.02.2021 складають 568, 07 грн., а інфляційні втрати з простроченої суми за період з 20.11.2020 по 22.02.2021 - 1 720, 96 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем, та встановлено, що він має арифметичні помилки та у ньому невірно визначено кількість прострочених днів за видатковою накладною № Ж-00158813 від 17.11.2020.

Таким чином, за розрахунком суду, з урахуванням заявленого позивачем періоду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у розмірі 553, 05 грн.

Разом з тим, перевіряючи розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, з урахуванням визначеного ним періоду, судом встановлено, що сума інфляційних втрат є більшою, ніж заявлена позивачем.

Таким чином, зважаючи на положення ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі, що заявлена позивачем, а саме у розмірі 1 720, 96 грн.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 16 від 27.12.2019 підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 60 506, 63 грн., з яких: 56 021, 92 грн. - основного боргу, 2 210, 70 грн. - пені, 553, 05 грн. - 3 % річних та 1 720, 96 грн. - інфляційних втрат, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 50, 33 грн. - пені та 15, 02 грн. - 3 % річних суд відмовляє.

Судовий збір, відповідно приписів ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 237-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Житомирський м`ясокомбінат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Колос ЛТД (08343, Київська область, Бориспільський район, село Мартусівка, вулиця Мойсеєва, будинок 60, ідентифікаційний код - 25266354) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житомирський м`ясокомбінат (10025, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Сергія Параджанова, будинок 127, ідентифікаційний код - 32122069) 56 021 (п`ятдесят шість тисяч двадцять одна) грн. 92 коп. - основного боргу, 2 210 (дві тисячі двісті десять) грн. 70 коп. - пені, 553 (п`ятсот п`ятдесят три) грн. 05 коп. - 3 % річних, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 96 коп. - інфляційних втрат та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.

3. В частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Колос ЛТД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житомирський м`ясокомбінат 50, 33 грн. - пені та 15, 02 грн. - 3 % річних відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано: 21.04.2021.

Суддя Т.В. Лутак

Дата ухвалення рішення21.04.2021
Оприлюднено22.04.2021

Судовий реєстр по справі —911/603/21

Рішення від 21.04.2021

Господарське

Господарський суд Київської області

Лутак Т.В.

Ухвала від 04.03.2021

Господарське

Господарський суд Київської області

Лутак Т.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні