Ухвала

від 15.04.2021 по справі 916/2099/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2099/15

Господарський суд Одеської області у складі головуючого судді Бездолі Д.О ., судді Лічмана Л.В., судді Петренко Н.Д.

секретар судового засідання Овчар А.С.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» про заміну стягувача за наказом правонаступником та поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання від 06.04.2021 за вх. ГСОО № 2-436/21 у справі №916/2099/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» (вул. Нижній Вал, буд. 7-9, м. Київ, 04052)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПБУДСЕРВІС" (вул. Шашкевича, буд. 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл, 46000)

про стягнення 311256494,42 грн.

за участю представників учасників справи:

від позивача (заявника): Ткаченко О.М.;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.11.2015 у справі №916/2099/15 (головуючий суддя - Оборотова О.Ю., суддя Горячук Н.О., суддя Петренко Н.Д.) позов Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПБУДСЕРВІС" було задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПБУДСЕРВІС" на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" заборгованість за кредитом у розмірі - 311256494,42 грн, з яких 268875540 грн 00 коп - заборгованість за кредитом, 23977804 грн 97 коп - заборгованість за відсотками та 18403149 грн 44 коп. - пені; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПБУДСЕРВІС" на користь Державного бюджету України 73080 грн. 00 коп. судового збору.

24.11.2015 Господарським судом Одеської області було видано накази про примусове виконання вищевказаного рішення.

Ухвалою суду від 31.03.2021 було здійснено заміну позивача - Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» .

06.04.2021 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» за вх. ГСОО № 2-436/21 надійшла заява, в якій останнє просить суд: замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» у справі № 916/2099/15 за виданим 24.11.2015 Господарським судом Одеської області наказом про примусове виконання рішення суду від 09.11.2015 у справі №916/2099/15; поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» строк для пред`явлення до виконання наказу, виданого 24.11.2015 Господарським судом Одеської області про примусове виконання рішення від 09.11.2015 у справі №916/2099/15.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на обставину укладення між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» договору про відступлення прав вимоги від 11.10.2019 №108, згідно з яким банк відступив на користь заявника право вимоги, зокрема, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПБУДСЕРВІС" за договором про відкриття кредитної лінії №23/14 від 26.05.2014 з урахуванням всіх змін та доповнень, а також здійснення заміни позивача - Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» у справі № 916/2099/15 згідно ухвали суду від 31.03.2021.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказану заяву розподілено для розгляду колегією суддів Господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді Бездолі Д.О., судді Лічмана Л.В., судді Петренко Н.Д.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.04.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» за вх. ГСОО №2-436/21 від 06.04.2021 було прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено у судовому засіданні на "15" квітня 2021 о 12:30, а також запропоновано відповідачу надати письмові пояснення щодо заяви ТОК «ФК «Геліос» .

У судовому засіданні 15.04.2021 представник заявника вищевказану заяву підтримав в повному обсязі, просив суд її задовольнити. Представник відповідача (боржника) у судове засідання 15.04.2021 не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, а тому враховуючи, що згідно з ст.ст.329, 334 ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а також враховуючи визначенні законом обмеження щодо строків розгляду таких заяв, суд визнав можливим розглянути заяву ТОВ ФК Геліос за відсутності представника відповідача.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» про заміну стягувача за наказом правонаступником та поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання від 06.04.2021 за вх. ГСОО № 2-436/21 у справі №916/2099/15, суд дійшов висновку про таке.

Як встановлено судом під час розгляду цієї справи, між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРУПБУДСЕРВІС" було укладено договір №23/14, за яким банк зобов`язався надати відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (кредит), а відповідач зобов`язався, зокрема, повернути кредит у визначені договором строки та сплатити на користь банку відсотки за користування кредитними коштами. Також при розгляді справи судом встановлено, що відповідач умови договору належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 311256494,42 грн, з яких: 268875540,00 грн заборгованість за кредитом; 23977804,98 грн заборгованість за відсотками та 18403149,44 грн пені. Вказана заборгованість була стягнута з відповідача на корись банку згідно з рішенням суду від 09.11.2015 у справі №916/2099/15, на примусове виконання якого судом 24.11.2015 було видано відповідний наказ та супровідним листом від 26.11.2015 наказ було направлено на адресу стягувача (а.с.108-109, т.1).

25.01.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кушнір Л.В. було відкрито виконавче провадження №49907825 з примусового виконання вищевказаного рішення суду на підставі виданого судом наказу, у зв`язку з пред`явлення стягувачем виконавчого документу до виконання 21.01.2016 (а.с.193, т.1).

28.03.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренком С.В. була прийнята постанова (а.с.194, т.1), згідно з якою наказ Господарського суду Одеської області від 24.11.2015 про примусове виконання рішення у справі №916/2099/15 було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження .

Водночас, 11.10.2019 між Акціонерним товариством Імексбанк в особі заступника начальника управління супроводження та реалізації активів АТ Імексбанк Карпенко В.В., діючого на підставі наказу від 16.04.2018 №93-к та довіреності від 21.05.2019 №6207, виданої уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Імексбанк (далі - банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» (далі - новий кредитор) було укладено договір про відступлення прав вимоги №108 (далі - договір) (а.с.117-118, т.1), в порядку та на умовах якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або поручителів та/або заставодавців фізичних осіб та/або юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - основні договори, надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п.2 договору новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього договору, право нараховувати та стягувати проценти, неустойки, штрафи, стягувати суми, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3% річних), права вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, отриманню коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке буде не реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу, права вимоги за мировими угодами, договорами з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

За умовами п.4 договору сторони домовились, що за відступлення прав за основними договорами, відповідно до цього договору, та відступлення майнових прав відповідно до Договору №108/1 купівлі-продажу майнових прав від 11.10.2019, укладеного сторонами одночасно із цим договором, новий кредитор сплатив банку грошові кошт у сумі 43408595,20 грн без урахування ПДВ, надалі за текстом - ціна відступлення. Ціна відступлення сплачена новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 15 цього договору, на підставі ПРОТОКОЛУ ЕЛЕКТРОННИХ ТОРГІВ/MINUTES OF THE ONLINE BIDDING (AUCTION) #UKR-2019-03 від 14.08.2019, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Відповідно до п.15 договору він набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін. Будь-які зміни та доповнення до цього договору є чинними за умови підписання їх сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (за наявності).

Згідно з реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, який є Додатком №1 до вищевказаного договору (а.с.119-120, т.1), банк відступив право вимоги на користь нового кредитора, зокрема, за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 26.05.2014 №23/14 з врахуванням всіх змін та доповнень, укладеним з боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРУПБУДСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 35880964).

Відповідно до акту прийому-передачі від 11.10.2019 №1 до договору про відступлення прав вимоги від 11.10.2019 №108 (а.с.191-192, т.1) банк передав новому кредитору, зокрема, за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 26.05.2014 №23/14 документи, в тому числі, оригінал наказу Господарського суду Одеської області від 24.11.2015 у справі №916/2099/15.

На підтвердження обставини щодо здійснення оплати в рахунок сплати вартості відступлення права вимоги за вищевказаним договором заявник до заяви долучив копію платіжного доручення від 05.09.2019 №56 про сплату ТОВ ФК Геліос на користь ПАТ Імексбанк 43408595,20 грн (а.с.121, т.1).

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Так, під час розгляду цієї заяви та заяви ТОВ ФК Геліос від 22.03.2021 судом було встановлено, що заявник - ТОВ ФК Геліос за договором про відступлення прав вимоги від 11.10.2019 №108 набув майнові права, зокрема, щодо права вимоги за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 26.05.2014 №23/14, заборгованість за яким було стягнуто з відповідача на користь АТ Імексбанк за результатами розгляду цієї справи.

За вищевикладених обставин ухвалою суду від 31.03.2021 судом в порядку ст.52 ГПК України було замінено первісного позивача у цій справі - ПАТ Імексбанк на його правонаступника у спірних відносинах - ТОВ ФК Геліос .

Між цим, статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст.334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, вирішуючи питання щодо заміни учасника справи та заміни сторони виконавчого провадження Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 по справі №916/617/17 було викладено, зокрема, такі висновки: Стаття 52 ГПК України вміщена до розділу І «Загальні положення» глави 4 «Учасники судового процесу» цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов`язків тощо. Натомість ст. 334 ГПК України, розташована в розділі V «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах» , що присвячений врегулюванню відносин, пов`язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи ст. 52 ГПК України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу. З аналізу наведеного у постанові нормативного регулювання можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи ст.334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення, заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку, з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження, заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України. При цьому процесуальне правонаступництво в розумінні ст.52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення. .

Аналогічну позицію було викладено також Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.03.2021 у справі №910/11030/18.

Суд відзначає, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін, разом з цим, без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник стягувача фактично позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження .

Отже, приймаючи до уваги, що судом була встановлена обставина набуття заявником права вимоги за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 26.05.2014 №23/14, заборгованість за яким була стягнута з відповідача на користь АТ «Імексбанк» рішенням суду у цій справі, враховуючи здійснення судом заміни позивача у цій справі ухвалою від 31.03.2021, а також з огляду на те, що станом на час вирішення заяви з матеріалів справи судом встановлено, що виконавче провадження за наказом суду про примусове виконання рішення у справі №916/2099/15 було відкрито та в подальшому виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження , суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для здійснення заміни стягувача за виданим 24.11.2015 Господарським судом Одеської області наказом про примусове виконання рішення від 09.11.2015 у справі №916/2099/15 з АТ Імексбанк на його правонаступника у справі №916/2099/15 - ТОВ ФК Геліос .

Водночас, вирішуючи питання щодо заяви ТОВ ФК Геліос в частині вимог про поновлення пропущеного строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання, суд виходить з такого.

За змістом статті 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Згідно з ст.329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день набрання рішенням суду у справі №916/2099/15 законної сили та видачі судом наказу на примусове виконання рішення - 24.11.2015, діяв Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-XIV, в редакції Закону від 04.11.2010 №2677-VI.

Пунктом 2 частини 1 статті 22 Закону №606-XIV (у редакції, чинній на час пред`явлення наказу суду до примусового виконання - 21.06.2016 та відкриття виконавчого провадження з виконання цього виконавчого документа - 25.01.2016) визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п. 1 ч.2 ст.22 Закону №606-XIV строк для виконання судових рішень встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Згідно з п.1 ч.1, ч.2 ст.23 Закону №606-XIV строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Отже, виконавчий документ (наказ суду), виданий 24.11.2015 у справі №916/2099/15, підлягав пред`явленню стягувачем до примусового виконання до 25.11.2016. Як вбачається з наявної у справі постанови про відкриття виконавчого провадження №49907825 (а.с.193, т.1), наказ суду у цій справі стягувачем було пред`явлено до виконання 21.01.2016, а виконавче провадження відкрито 25.01.2016.

Водночас, 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, згідно з ч.ч.1, 2 ст.12 якого виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до п.5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з п.7 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VІІІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Отже, з вищевказаного вбачається, що законодавець збільшив до трьох років після набрання рішенням законної сили строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності цим законом (05.10.2016), так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення яких до виконання не сплинув станом на 05.10.2016 (аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постанові від 05.03.2021 у справі №902/1326/13.)

Між цим, як вбачається з матеріалів справи (а.с.194, т.1), 28.01.2018 державним виконавцем було винесено постанову про повернення стягувачу виконавчого документу - наказу суду від 24.11.2015 у справі №916/2099/15 на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження , а саме у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону №1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення , а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Таким чином, строк пред`явлення наказу суду від 24.11.2015 у справі №916/2099/15 до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, тобто з 28.03.2018, та з врахування положень ч.1 ст.12 Закону №1404-VІІІ є таким, що сплив 29.03.2021.

Так, частиною 6 статті 12 Закону України Про виконавче провадження визначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

При цьому неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого ст. 1 Протоколу N 1 (п. 53 рішення ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29 червня 2004 року № 18966/02).

Вирішуючи питання щодо заяви ТОВ ФК Геліос про поновлення строку для пред`явлення наказу суду у цій справі до виконання суд враховує таке: заявник до закінчення цього строку вживав заходи щодо здійснення заміни стягувача за виконавчим документом; до такої заміни ТОВ ФК Геліос не набув прав процесуального правонаступника первісного позивача; пропущений строк складає на час звернення з заявою - 3 дні.

Отже, враховуючи, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства та держави, суд, керуючись принципом обов`язковості судових рішень, вважає можливим поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» строк для пред`явлення до виконання наказу, виданого 24.11.2015 Господарським судом Одеської області про примусове виконання рішення від 09.11.2015 у справі №916/2099/15 про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПБУДСЕРВІС" на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК".

Керуючись ст.ст. 234, 229, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1 . Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» про заміну стягувача за наказом правонаступником та поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання від 06.04.2021 за вх. ГСОО № 2-436/21 у справі №916/2099/15 - задовольнити.

2 . Замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» (65039, м. Одеса, пр-т. Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 20971504) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» (вул. Нижній Вал, буд. 7-9, м. Київ, 04052, код ЄДРПОУ 42322556) у справі № 916/2099/15 за виданим 24.11.2015 Господарським судом Одеської області наказом про примусове виконання рішення від 09.11.2015 у справі №916/2099/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПБУДСЕРВІС" (65044, м.Одеса, пр-т. Шевченка, 4-Д; код ЄДРПОУ 35880964) на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, пр-т. Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 20971504) заборгованості за кредитом у розмірі - 311256494,42 грн., з яких: 268875540 (двісті шістдесят вісім мільйонів вісімсот сімдесят п`ять тисяч п`ятсот сорок) грн., 00 коп. - заборгованість за кредитом, 23977804 (двадцять три мільйони дев`ятсот сімдесят сім тисяч вісімсот чотири) грн., 97 коп. - заборгованість за відсотками та 18403149 (вісімнадцять мільйонів чотириста три тисячі сто сорок дев`ять) грн. 44 коп. - пені.

3 . Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» (вул. Нижній Вал, буд. 7-9, м. Київ, 04052, код ЄДРПОУ 42322556) строк для пред`явлення до виконання наказу, виданого 24.11.2015 Господарським судом Одеської області про примусове виконання рішення від 09.11.2015 у справі №916/2099/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПБУДСЕРВІС" (65044, м.Одеса, пр-т. Шевченка, 4-Д; код ЄДРПОУ 35880964) на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, пр-т. Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 20971504) заборгованості за кредитом у розмірі - 311256494,42 грн., з яких: 268875540 (двісті шістдесят вісім мільйонів вісімсот сімдесят п`ять тисяч п`ятсот сорок) грн., 00 коп. - заборгованість за кредитом, 23977804 (двадцять три мільйони дев`ятсот сімдесят сім тисяч вісімсот чотири) грн., 97 коп. - заборгованість за відсотками та 18403149 (вісімнадцять мільйонів чотириста три тисячі сто сорок дев`ять) грн. 44 коп. - пені.

Повну ухвалу складено 20.04.2021.

Ухвала набрала законної сили 15.04.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Головуючий суддя Д.О. Бездоля

Суддя Л.В. Лічман

Суддя Н.Д. Петренко