Рішення

від 11.02.2021 по справі 925/401/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року

м. Черкаси справа № 925/401/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю прокурора - Олійник І.А. за посадою, представників: позивача - Кривда С.К. за довіреністю, відповідача - Шамов О.А., адвокат за ордером, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Березняківської сільської ради до Фермерського господарства "СТАЙЛ" про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про розірвання договору оренди землі від 12.01.2015 укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області (правонаступник: Березняківська сільська рада Смілянського району) та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером: 7123781000:02:002:0380, площею 38,6043 га, сільськогосподарські угіддя - сіножаті, розташованої за межами населеного пункту, в адміністративних межах Березнякіської сільської ради Смілянського району, для ведення фермерського господарства.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на те, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель 15.09.2017 за результатами перевірки було встановлено порушення вимог земельного законодавства, що полягає у відхиленні від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою, а саме земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 38,6043 га в адміністративних межах Березняківської сільської ради Смілянського району, за межами населеного пункту, що надана ОСОБА_1 для сінокосіння частково розорана та використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (акт від 15.09.2017 № 219-ДК/219/АП/09/01/-17). 15.09.2017 відносно ОСОБА_1 був складний протокол про адміністративне правопорушення за ст. 55 КУпАП та цього ж дня винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Прокурор посилався на те, що відповідно до акту обстеження земельній ділянці із кадастровим номером: 7123781000:02:0020380 площею 38,6043 га від 13.03.2020 комісією Березняківської сільської ради, створеної згідно із розпорядженням сільською голови №25-р від 12.03.2020, виявлено, що в 2019 році на ній проводився обробіток ґрунту на площі 32,5 га та засівалась кукурудза і соя, рештки якої до цього часу знаходяться на полі. Таким чином, на думку прокурора, відповідачем допущено порушення вимог договору оренди землі в частині не цільового використання земельної ділянки.

Прокурор вказував на те, що спірна земельна ділянка є сіножатями та її використання в якості ріллі з метою розорювання та засівання сільськогосподарськими культурами суперечать цільовому призначенню, та є істотним порушенням законодавства про землю і умов договору оренди землі, має своїм наслідком істотне погіршення якості землі та знищення пасовищ, що належить Березняківській об`єднаній територіальній громаді.

Прокурор вважає, що використання земельної ділянки фермерським господарством Стайл здійснюється з порушенням умов законодавства про оренду землі та договору, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Подання Заступником керівника Смілянської місцевої прокуратури даної позовної заяви обумовлено тим, що згідно інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Березняківською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7123781000:02:002:0380, розташованої в адміністративних межах с. Березняки. Органом, уповноваженим державою на розпорядження вищевказаною земельною ділянкою є Березняківська сільська рада, яка визначена прокуратурою як позивач в інтересах якого заявлено позов.

У даному випадку, прокурор зауважив, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням порушує права Березняківської сільської ради, як розпорядника земель комунальної власності, на землю, інтереси держави у сфері забезпечення раціонального використання та охорони земель. До цього ж, у даному спорі інтереси держави полягають у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (постанова Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Прокурор зазначив, що Березняківською сільською радою на час звернення із цим позовом жодних заходів щодо вирішення даного питання у судовому порядку не вжито. Крім того, згідно листа від 20.03.2020 №493 у бюджеті сільської ради відсутні кошти для оплати судового збору для звернення з відповідною заявою до суду, а також відсутній юрист у сільській раді для підготовки відповідної позовної заяви.

Прокурор зазначив, що оскільки порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження земельними ділянками і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави, то маючи усі необхідні підстави та повноваження, заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури звернівся із даним позовом до суду в інтересах Березняківської сільської ради для захисту інтересів держави.

Суд, враховуючи доводи прокурора щодо його представницьких повноважень, викладені у позові та враховуючи норми ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України Про прокуратуру , а також висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, правові позиції Верховного Суду у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17; від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц; від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18; від 18.04.2019 у справі № 906/506/18; від 11.04.2019 у справі № 904/583/18; від 13.02.2019 у справі № 914/225/18; від 21.05.2019 у справі № 921/31/18; від 08.02.2019 у справі № 915/20/18; від 13.03.2018 у справі № 911/620/17, вважає що вище викладене дає підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 23.06.2020 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 серпня 2020 року.

Ухвалою суду від 18.08.2020 судове засідання було відкладено на 24 вересня 2020 року.

24.09.2020 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 17 листопада 2020 року для надання відповідачем документів, що підтверджують розподіл орної землі та сіножатей.

Ухвалою суду від 17.11.2020 судове засідання було відкладено на 16 грудня 2020 року.

16.12.2021 від відповідача до суду надійшло письмове пояснення на позовну заяву, в якій відповідач не погодився із доводами, викладеними у позові з тих підстав, що до позову не додано належних для даного виду правовідносин доказів, не враховано допустимі за законодавством способи використання сіножатей, не проведено аналіз загальнодоступних джерел інформації, в обґрунтуванні позову використані припущення.

Відповідач зазначив, що землекористувач ОСОБА_1 не використовував орендовану ділянку не за цільовим призначенням та не розорював ділянку з метою її використання не за цільовим призначенням; матеріали адміністративної справи складені з порушенням прав ОСОБА_1 , без надання йому можливості вчасно дізнатись про їх існування та оскаржити, а їх зміст не містить належних і допустимих доказів порушення ОСОБА_1 положень ст.141 ЗК України.

Відповідач, зауважив, що прокурором не було досліджено першоджерело інформації про земельну ділянку - поземельну книгу, яка містить відомості не лише про цільове призначення ділянки, але і про склад угідь (ст.25 Закону України Про державний земельний кадастр ).

На думку відповідача, позов не містить обґрунтування конкретних порушень інтересів держави, у зв`язку з чим заперечував проти задоволення позову повністю.

16.12.2020 від прокурора до суду надійшло письмове пояснення у справі, в якому прокурор виклав обставини створення фермерського господарства Стайл та стверджував, що ОСОБА_1 здійснює порушення функціонального призначення земельної ділянки, а саме: ця земельна ділянка майже повністю розорюється, що підтверджується Актами обстеження від 15.09.2017 та від 13.03.2020, і таке порушення є підставою для розірвання договору оренди землі від 12.01.2015.

Ухвалою суду від 16.12.2020 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 26 січня 2021 року.

26.01.2021 від прокуратури до суду надійшло письмове пояснення, в якому прокурор не погоджується із позицією відповідача, викладеною у письмовому поясненні на позовну заяву та виклав пояснення щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

Ухвалою суду від 26.01.2021 продовжено перерву в судовому засіданні до 11 год. 30 хв. 11 лютого 2021 року.

Прокурор в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити повністю, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги не підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд у задоволенні позову відмовити повністю через відсутність у ньому відповідних доказів, на які посилався прокурор.

Суд, вислухавши прокурора та представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 12.01.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (Орендодавець) передає, а ОСОБА_1 (Орендар) приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту, в адміністративних межах Березняківської сільської ради Смілянського району (далі - Договір).

Згідно п.2 цього Договору в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером: 7123781000:02:002:0380 площею 38,6043 га, сільськогосподарські угіддя - сіножаті, розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Березняківської сільської ради Смілянського району.

Із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що 27.06.2019 право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за Березняківською сільською радою Смілянського району, до якої перейшли права і обов`язки по договору оренди землі від 12.01.2015. На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури відсутні. Земельна ділянка передається в оренду без будівель, споруд та інших об`єктів.

Договір оренди був укладений терміном на 10 років, та діє до 21.10.2024 (п. 8 Договору).

За умовами п.14 Договору в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.

Відповідно п.15 та п.16 Договору цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Орендар зобов`язаний забезпечити збереження стану об`єкта оренди, застосувати заходи по підвищенню родючості ґрунтів та їх захисту від ерозії, дотримуватись вимог протиерозійної організації території та додержуватися екологічних норм.

П.17 цього Договору визначено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється відповідно до затвердженого проекту землеустрою по акту приймання-передачі об`єкта оренди.

П.27 Договору сторони узгодили, що право на оренду земельної ділянки державної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано в заставу.

П. 28 договору визначені права орендодавця, а саме орендодавець має право вимагати від орендаря:

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди,

- дотримання екологічної безпеки землекористування та підвищення

родючості ґрунтів;

- своєчасного внесення орендної плати з урахуванням змін коефіцієнта індексації.

П.31 Договору визначені обов`язки Орендаря:

- використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням,

- при використанні об`єкта оренди не порушувати законодавство,

- дотримуватися встановлених щодо об`єкта оренди обмеження в обсязі, передбаченому договором або законом,

- дотримуватися заходів по підвищенню родючості ґрунтів та їх захисту від ерозії,

- дотримуватися вимог протиерозійної організації території та екологічних норм.

22.12.2015 ОСОБА_1 було створено фермерське господарство СТАЙЛ , що підтверджується відомостями, внесеними до ЄДРПОУ за №10241020000002334.

05.02.2020 Березняківська сільська рада листом №209 на запит прокуратури повідомила, що у 2017 році проводилось обстеження земельної ділянки пасовища, яка знаходиться в оренді відповідача загальною площею 38,6043 га, був виявлений факт обробітку ґрунту (акт обстаження від 25.04.2017), про що було повідомлено Смілянську місцеву прокуратуру листом №217 від 26.04.2017.

Прокурор щодо допущеного порушення вимог договору оренди землі в частині нецільового використання земельної ділянки у позові посилався на те, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Дрозденком В.І. 15.09.2017 за результатами перевірки було встановлено порушення вимог земельного законодавства, що полягає у відхиленні від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою, а саме земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 38,6043 га в адміністративних межах Березняківської сільської ради Смілянського району, за межами населеного пункту, що надана ОСОБА_1 для сінокосіння частково розорана та використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (акт від 15.09.2017 № 219-ДК/219/АП/09/01/-17).

Одночасно (15.09.2017) відносно ОСОБА_1 був складний протокол про адміністративне правопорушення за ст. 55 КУпАП та цим же числом винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

12.03.2020 за розпорядженням сільського голови № 25-р була створена комісія Березняківської сільської ради для обстеження земельної ділянки із кадастровим номером: 7123781000:02:0020380 площею 38,6043 га. В акті обстеження від 13.03.2020 зазначено, що в 2019 році на цій ділянці проводився обробіток ґрунту на площі 32,5 га та засівалась кукурудза і соя, рештки якої до цього часу знаходяться на полі.

Ч.1 ст.13 та ч.1 ст.14 Конституції України передбачає, що земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками.

За приписами ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст. 13 Закону України Про оренду землі , ст. 792 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 15 вказаного Закону, істотними умовами договору оренди землі є:

- об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір

земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов

розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства, Господарський суд Черкаської області дійшов до таких висновків.

12.01.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого в оренду передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером: 7123781000:02:002:0380 площею 38,6043 га, сільськогосподарські угіддя - сіножаті, розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Березняківської сільської ради Смілянського району.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з 27.06.2019 право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за Березняківською сільською радою Смілянського району, до якої перейшли права і обов`язки по договору оренди землі від 12.01.2015.

За умовами п.8 строк дії Договору до 21 жовтня 2024 року.

Прокурор вважає, що вказана земельна ділянка є сіножатями та її використання в якості ріллі з метою розорювання та засівання сільськогосподарськими культурами суперечать цільовому призначенню, і є істотним порушенням законодавства про землю і умов договору оренди землі.

За нормою статті 19 Земельного кодексу України всі землі України за основним цільовим призначенням поділяються на певні категорії.

Відповідно до статті 1 Закону України Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

За приписами частини 1 статті 90, частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, статті 35 Закону України Про охорону земель власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Види цільового призначення земель визначено Класифікацією видів цільового призначення земель (далі - Класифікація КВЦПЗ), затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306.

Згідно із цією класифікацією вирізняють, зокрема, такі види цільового призначення сільськогосподарських земель:

- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ - 01.01.01);

- для ведення фермерського господарства (КВЦПЗ - 01.01.02);

- для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ - 01.01.03);

- для сінокосіння та випасання худоби (КВЦПЗ - 01.01.08).

Відповідно до пункту 1.4. вищеназваної Класифікації КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

За нормою частини 1 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

У п.25 Договору вказано, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не встановлені та не зареєстровані.

За умовами п.31 Договору, орендар зобов`язаний дотримуватись встановлених щодо об`єкта оренди обмежень в обсязі, передбаченому договором або законом.

За приписами ст.37 Закону України Про охорону земель , на землях сільськогосподарського призначеним може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей, пасовищ.

Проте, при дослідженні договору оренди від 12 січня 2015 року судом з`ясовано, що цей договір не містить обмежень щодо способів використання сіножатей, в тому числі не забороняє їх поліпшення.

Згідно п.п. 4. 5 статті 111 Земельного Кодексу України обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються в проектах землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, кадастрових планах земельних ділянок, іншій документації з землеустрою. Відомості про таке обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.

Судом встановлено, що ні Договором оренди, ні відомостями з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.10.2017, не були встановлені обмеження у використанні земельної ділянки з кадастровим номером 7123781000:02:002:0380.

Суд враховує, що нормативно-правова база України та агрономічна наука передбачають можливість поліпшення сіножатей. Зокрема, відповідно до Переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (Додаток 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051) визначено те, що до ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби.

Стаття 183 Земельного кодексу України передбачає існування терміну сінокосозміна , тобто періодична зміна трав`яних кормових культур, що висіваються на поліпшуваних сінокосах.

Тому, логічно, що за відсутності прямої зареєстрованої у ДЗК заборони, оранка сіножатей є частиною технологічного процесу з поліпшення сіножатей, оскільки без оранки неможливо здійснити посів культур, що дають сіно.

Отже, сам по собі факт розорювання сіножатей не свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, а може свідчити про намір поліпшення таких сіножатей. А тому, виключно у випадку встановлення факту здійснення посіву та вирощування на цих землях сільськогосподарських культур, які не використовуються для отримання сіна на корм тваринам, може свідчити про використання земельної ділянки не за призначенням.

У позові прокурор просить суд розірвати зазначений договір оренди, посилаючись на використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням керуючись положеннями ст.141 Земельного кодексу України.

При цьому, прокурором не доведено, та в матеріалах справи відсутні відомості, яким є цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7123781000:02:002:0380.

Згідно ст.1 Закону України Про державний земельний кадастр єдиною державною геоінформаційною системою відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення є Державний земельний кадастр.

Із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.10.2017 вбачається, що, цільове призначення вказаної ділянки - для ведення фермерського господарства.

Докази того, що використання земельної ділянки з порушенням цільового призначення для ведення фермерського господарства суду не подані.

Прокурор, також вказує на використання земельної ділянки не за тим видом угідь. Оскільки вид угідь орендованої ділянки зазначений у витязі з ДЗК як сіножаті , а на думку прокурора, відповідач використовує цю земельну ділянку як вид угідь - рілля .

Проте, доказів посіву/вирощування відповідачем на цій ділянці не трав`яних кормових культур, а культур, що не призначені для отримання сіна на корм тваринам, прокурор до суду не надав.

Також, у позові відсутня правова норма, яка передбачає розірвання договору оренди у випадку використання земельної ділянки не за тим видом угідь. Тобто, доказів використання ділянки не за тим видом угідь, прокурор до суду не надав.

Крім того, посилання прокурора на оранку земельної ділянки, як на ознаку її використання не за тим видом угідь, суд вважає помилковими, оскільки і рілля, і сіножаті можуть піддаватись оранці.

Судом досліджено лист-відповідь від 04 грудня 2020 року Березняківської сільської ради, на адвокатський запит від 03.12.2020, з якого вбачається, що:

- на балансі сільської ради не обліковується у період з 2017 року і по даний час геодезичне, землевпорядне обладнання чи інші технічні засоби для виконання геодезичних робіт, які дозволяють користувачу самостійно встановлювати точне місцезнаходження поворотних точок меж земельних ділянок в натурі (на місцевості);

- у складі сільської ради з 2017 року і по даний час не перебували особи, які мають сертифікат інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста;

- Березняківською сільською радою у період 2017-2020 років не залучались на договірній основі сертифіковані інженери-землевпорядники чи інженери-геодезисти з метою обстеження земельної ділянки, що перебуває в оренді гр. ОСОБА_1 в адмінмежах Березняківської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

Судом досліджені також відповіді Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на адвокатські запити №1,2,3,4 від 19.11.2020, в яких повідомлено, що для обстеження у вересні-жовтні 2017 року, земельної ділянки в адмінмежах Березняківської сільської ради, орендованої ОСОБА_1 , сертифіковані спеціалісти для проведення геодезичних робіт не залучались. Отже, відповідачем доведений той факт, що ні комісія сільської ради, ні інспектор, не могли знати місце находження земельної ділянки з кадастровим номером 7123781000:02:002:0380, оскільки неможливо без помилки встановити місце знаходження земельної ділянки за межами населеного пункту, що має значну площу (38.6043 га). складну геометричну форму (52 межових знаки), без використання геодезичного обладнання і допомоги фахівця зі спеціальними знаннями - сертифікованого інженера-землевпорядника чи геодезиста.

Суд бере до уваги роз`яснення центрального органу влади - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (м.Київ) від 13.12.2018 №111-1427/0-0.19-1334/69-18 щодо обсягу повноважень інспекторів при обстеженні земельних ділянок, а саме те, що Держгеокадастр має право залучати до виконання окремих робіт фахівців (за їх згодою). У разі необхідності визначення місця розташування поворотних точок межі земельної ділянки чи обчислення її площі, можуть залучати сертифікованих інженерів-землевпорядників чи сертифікованих інженерів-геодезистів.

Зазначені у позові Акти обстеження, на які посилається прокурор, як на підставу порушення відповідачем використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, суд оцінює критично, виходячи з наступного:

- по акту обстеження від 25.04.2017: працівники сільської ради не мали спеціального обладнання і спеціальних знань; інженери-землевпорядники/геодезисти з обладнанням для огляду не залучались; відсутні відомості щодо встановлення межі саме вказаної ділянки; відсутні відомості щодо здійснення суцільної культивації та її обрахування;

- по актам обстеження від 15.09.2017 та від 12.10.2017: у інспектора було відсутнє спеціальне обладнання; не був сертифікованим інженером землевпорядником/геодезистом, та відповідні спеціалісти для огляду не залучались; доказів того, що розорена саме та (спірна) ділянка і як при цьому обрахована і перевірена вся площа такої ділянки, відсутні;

- по акту від 13.03.2020 працівники сільської ради не мали спеціального обладнання і спеціальних знань; інженери з геодез.обладнанням для огляду не залучались; відсутні відомості щодо встановлення межі саме вказаної ділянки; відсутні докази визначення точної площі - 32,5 га (за допомогою якого обладнання), оскільки загальна площа ділянки складає 38,6043 га.

Суд вважає, що припущення у доказуванні є неприпустимим.

Також, суд вважає адміністративні матеріали, подані прокурором стосовно ОСОБА_1 на підставі складного протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 55 КУпАП, неналежним доказом по суті спору, оскільки ці матеріали не містять відомостей про дотриманий інспектором приписів ст.ст.251,280 КУпАП.

Способом отримання відомостей з поземельної книги на земельну ділянку є отримання щодо неї витягу з Державного земельного кадастру (ст.28 Закону України Про державний земельний кадастр ).

З Витягу з Державного земельного кадастру України від 13.10.2017 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7123781000:02:002:0380 має два види угідь (сіножаті та рілля): 18,2041 га сіножатей і 20,4002 га ріллі. Такі ж відомості містяться у Витязі з Державного земельного кадастру України від 08.04.2020.

Існуюче цільове призначення ділянки (для ведення фермерського господарства) є універсальним для будь-якого виду угідь. Отже, як станом на 2017 рік, так і на даний час, більше половини орендованої ділянки може використовуватись для вирощування будь-яких сільськогосподарських культур.

Згідно роз`яснення Міністерства юстиції України від 27.11.2020, інформація про види угідь не потребує внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Судом взято до уваги відповідь-роз`яснення Національної Академії Аграрних Наук від 16.12.2020 № 4-19/234, отримана на запит адвоката від 19.11.2020 щодо питання: чи дозволяється за чинними нормами (ГОС`Г, Методики, тощо) поліпшувати земельні ділянки зі складом угідь сіножаті шляхом їх розорювання з метою вирощування трав`яних кормових культур для сінокосіння?

Із вище вказаної відповіді вбачається, що згідно з ДСТУ 8631:2016. Угіддя природні кормові. Технологічний процес докорінного поліпшення. Загальні вимоги (Київ.: ДГІ УкрНДНЦ , 2018. Діє з 2016 р. згідно наказу ДП УкрНДНЦ № 89 від 29.03.2016), з дотриманням певних вимог, дозволяється земельні ділянки у складі угідь сіножаті та пасовища або природні кормові угіддя поліпшувати шляхом їх розорювання з метою вирощування кормових культур для сінокосіння або випасання тварин. Цей спосіб називається докорінне поліпшення сіножатей та пасовищ з виродженим малопродуктивним травостоєм. Він передбачає розорювання ділянки та повне знищення травостою і дернини, а також наступне засівання з метою створення нового багаторічного травостою з багаторічних кормових трав або їх сумішей, які адаптовані до певних ґрунтово-кліматичних умов.

Існує два способи докорінного поліпшення:

- прискорене залуження, яким передбачено знищення старого травостою і дернини обробітком ґрунту (дискуванням, оранкою, фрезуванням тощо) та створення нового високоврожайного травостою шляхом сівби багаторічних грав), яке проводять у короткий термін (протягом кількох місяців водного року);

- залуження після вирощування попередніх однорічних культур протягом

1-5 років, у лучних сівозмінах чи поза ними, проводять на угіддях, які

потребують попереднього окультурювання.

У листі зазначено, що докорінне поліпшення не можна проводити на природних кормових угіддях у прирусловій частині заплав річок та на схилах крутизною більше 7° (при залуженні після попередніх культур) та більше 1,5° (за прискореного залуження). Згідно з Законом України Про охорону земель (відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 39, ст.349 з урахуванням внесених пізніше змін) власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності повинні:

- забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку (стаття 36). Це стосується й сіножатей та пасовищ;

- на землях сільськогосподарського призначення має бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей і пасовищ (стаття 37).

Суд погоджується із поданим відповідачем вище вказаним доказом, який доводить, що сам лише факт розорювання сіножатей, якщо є докази такого розорювання, не свідчить про використання сіножатей з порушенням виду угідь, оскільки сіножаті можливо розорювати для інших цілей, наприклад вирощування культур на сіно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За умовами п.37 Договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається рішенням суду у разі несплати орендної плати більш ніж за три місяці підряд за користування.

Факт істотного порушення відповідачем умов договору оренди землі від 12.01.2015 шляхом використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, саме для ведення фермерського господарства, належними і допустимими доказами у суді відсутній.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про недоведеність прокурором заявлених ним вимог і у позові необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 237, 238, 240 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 21.04.2021.

Суддя К.І.Довгань