Ухвала

від 21.04.2021 по справі 927/752/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 927/752/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Бакуліної С. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 (головуючий - Алданова С.О., судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П.) та рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2020 (суддя Федоренко Ю.В.)

у справі №927/752/20

за позовом ОСОБА_1

до Березнянського споживчого товариства,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Менська районна спілка споживчих товариств,

про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Березнянського споживчого товариства про поновлення на роботі і здійснення оплати за час вимушеного прогулу.

Господарський суд Чернігівської області рішенням від 24.11.2020 у справі №927/752/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.

05.04.2021 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: поновити строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2020; скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Пунктом першим та третім частини другої статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень, скаржник посилається на пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що:

-при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19, від 03.03.2020 у справі №922/756/19, від 21.04.2020 у справі №906/307/19 (без зазначення стосовно якої норми права у подібних правовідносинах Верховним Судом викладено висновок у постановах у цих справах );

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Так, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен чітко вказати норму права , висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

При цьому, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права , практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Разом з тим, скаржником не дотримано вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки в касаційній скарзі ним наведено лише посилання на постанови у справах №916/2584/18, №906/307/19, №922/756/19, №906/307/19, втім не зазначено норм права, висновок щодо застосування яких був сформований Верховним Судом у постановах у цих справах.

Також звертається увага скаржника, що ним не наводиться відповідної норми (норм) права (щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду), єдину практику застосування якої (яких) необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання, та не обґрунтувано, в чому полягає непогодження із ним.

У зв`язку з вищенаведеним, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК України. Для усунення недоліків касаційної скарги, скаржник має зазначити норму (норми) права, висновок про застосування якої (яких) був сформований Верховним Судом у подібних правовідносинах, навести сам висновок, який не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях, та норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2020 у справі №927/752/20 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

При цьому звертається увага на те, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.

Крім того, ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень.

Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, то розгляд вищезазначеного клопотання буде здійснено касаційним судом при розгляді питання про можливість відкриття касаційного провадження, у разі усунення недоліків, які допущені при поданні касаційної скарги, у встановлені судом строки.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2020 у справі №927/752/20 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Бакуліна