Ухвала

від 20.04.2021 по справі 120/2424/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 квітня 2021 року

Київ

справа №120/2424/19-а

адміністративне провадження №К/9901/11560/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №120/2424/19-а за позовом Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради до Гаражно-будівельного кооперативу Зірка про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради (далі - позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу Зірка (далі - відповідач), в якому просив:

- зобов`язати відповідача усунути порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, а саме: знести самочинно збудовані об`єкти, які розташовані по АДРЕСА_1 та привести земельну ділянку загальною площею 2021 кв.м, в тому числі земельну ділянку, яка використовується без правовстановлюючих документів площею 702 кв.м (прилеглих до земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:01:019:0031), позначеною зеленим кольором на кадастровому плані, виготовленого МКП "ВМЦіА" від 21.05.2019, до первинного стану.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.11.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2020, позов задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 задоволено, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2020 та рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.11.2019 скасовано, та ухвалено нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

23.02.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2021 касаційну скаргу позивача повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

02.04.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 30.03.2021, в якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 та залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.11.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2020.

Разом з касаційною скаргою скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021, зазначаючи, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строку, передбаченого статтею 329 КАС України, однак ухвалою Верховного Суду від 02.03.2021 касаційна скарга була повернута. Також скаржник зазначає, що ухвалу про повернення касаційної скарги отримано 17.03.2021. На підтвердження вказаної інформації скаржником надано копію супровідного листа Верховного Суду від 10.03.2021 № 120/2424/19-а/14799/21.

Водночас супровідний лист не є належним підтвердженням отримання копії судового рішення, оскільки реєстрація вхідної кореспонденції є односторонньою дією і не може бути самостійним доказом отримання копії судового рішення у певну дату. Таким чином неможливо встановити дату отримання скаржником ухвали Верховного Cуду про повернення касаційної скарги.

Крім того скаржник не зазначає коли саме ним отримано копію повного тексту оскаржуваної та не надано належних доказів.

Належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема, поштовий конверт з відтиском календарного штемпеля поштового відділення, довідка суду про дату видачі копії відповідного судового рішення тощо.

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з інформацією, наявною в матеріалах касаційної скарги, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 21.01.2021, повний текст складено 26.01.2021.

Так, вперше з касаційною скаргою скаржник звернулась в межах строку передбаченого статтею 329 КАС України, однак ухвалою Верховного Суду від 02.03.2021 касаційну скаргу повернуто.

Проте вдруге з касаційною скаргою скаржник звернувся 30.03.2021.

Верховний Суд наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, і, передовсім, щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена також й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення тільки задля повторного слухання справи й ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Верховний Суд підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Верховний Суд наголошує, що попереднє звернення з касаційною скарго, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з касаційною скаргою і в жодному разі не дають право у будь-який необмежений час після спливу строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Верховний Суд наголошує, що повернення первинної касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та визнає підстави, зазначені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, неповажними.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, скаржнику необхідно зазначити поважні причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху.

Керуючись статтями 169, 329, 329, 330, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 - відмовити.

Касаційну скаргу Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №120/2424/19-а за позовом Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради до Гаражно-будівельного кооперативу Зірка про зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Судді: В.М. Бевзенко

А.А. Єзеров