Справа № 144/613/20
Провадження № 2/144/270/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" квітня 2021 р. Теплицький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді - Германа О.С.,
секретаря судового засіданні - Пігулі А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великомочульської сільської ради Теплицького району, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача: відділ у Теплицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, реєстраційний відділ Теплицької районної державної адміністрації про визнання права власності на земельну ділянку за давністю користування,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Великомочульської сільської ради Теплицького району, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача: відділ у Теплицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, реєстраційний відділ Теплицької районної державної адміністрації про визнання права власності на земельну ділянку за давністю користування.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що вона з 2003 року безперервно, тривало, відкрито та добросовісно володіє земельною ділянкою площею 1,9436 га на підставі Державного акту на праві власності на земельну ділянку Серії ЯА № 102799 та земельною ділянкою площею 1,9436 га на підставі Державного акту на праві власності на земельну ділянку Серії ЯА № 102800, які розташовані на території Великомочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області. Колишнім власником даних земельних ділянок є ОСОБА_2 , яка проживає в м. Брянськ Російської Федерації. Остання 06.08.2002 на підставі доручень уповноважила ОСОБА_1 розпоряджатись належним їй майном, а саме земельними ділянками. З того часу позивач користується даними земельними ділянка, здає їх в оренду та отримує орендну плату. Позивач зверталась із заявою про оформлення прав на зазначені земельні ділянки до Великомочульської сільської ради Теплицького району проте їй було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду. Просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на вищевказані земельні ділянки, оскільки вона добросовісно заволоділа чужим майном і більше 15 років продовжує відкрито, безперервно володіти ним.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, якою просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує, та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Великомочульської сільської ради Теплицького району (виконавчого комітету Соболівської сільської ради), в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій зазначив, що позов визнає, просить розглянути справу у його відсутність.
Від третьої особи - відділу у Теплицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.
Представник третьої особи - реєстраційного відділу Теплицької РДА в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Про причини своєї неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України - у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки визнання відповідачем позову порушує права інших осіб, а саме власника спірних земельних ділянок, то суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:
Згідно копії державного акту Серії ЯА № 102799 ОСОБА_2 має на праві власності земельну ділянку площею 1,9436 га, кадастровий номер 0523781300:03:000:0089, яка знаходиться на території Великомочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області (а.с. 17).
Згідно копії державного акту Серії ЯА № 102800 ОСОБА_2 має на праві власності земельну ділянку площею 1,9436 га, кадастровий номер 0523781300:03:000:0090, яка знаходиться на території Великомочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області (а.с. 18).
Право на вказані земельні ділянки ОСОБА_2 отримала після смерті батька - ОСОБА_3 та матері - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 19.12.2003, зареєстрованими в реєстрі за № 2085, № 2079 (а.с. 13-14).
06.08.2002 ОСОБА_2 на підставі доручень, зареєстрованих в реєстрі за № 118, № 119, уповноважила ОСОБА_5 розпоряджатись належним їй успадкованим майном. Термін дії доручень до 06.08.2005 (а.с. 11-12).
Відповідно до свідоцтва про одруження між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , позивач змінила своє прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 (а.с. 15).
Згідно довідки Великомочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області № 158 від 30.04.2020 ОСОБА_1 з 2003 року по теперішній час володіє та користується земельними ділянка згідно державних актів Серії ЯА № 102799 та Серії ЯА № 102800, здає їх в оренду в ПСП Нива та отримує орендну плату (а.с. 20).
Згідно довідки Великомочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області № 152 від 24.04.2020 в ПСП Нива з 2005 по 2019 роки знаходились в користуванні земельні ділянки згідно державних актів Серії ЯА № 102799 та Серії ЯА № 102800, які належать ОСОБА_2 (а.с. 19).
Згідно довідки Великомочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області № 255 від 22.05.2020 ОСОБА_1 зверталась до виконавчого комітету сільської ради з питань оформлення права власності на вищевказані земельні ділянки, проте їй було відмовлено (а.с. 21).
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України - права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до статті 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України - право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
За роз`ясненнями п.п. 9, 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння). Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.
При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
За змістом ст. 344 ЦК України, при набувальній давності тягар доказування лягає на позивача.
З наведеного можна зробити висновок, що встановлюючи, чи є володіння добросовісним, насамперед слід встановити, що володілець не знав і не міг знати про те, що володіє чужою річчю, тобто обставини, у зв`язку з якими виникло володіння чужою річчю, які не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, власником спірного нерухомого майна є ОСОБА_2 і вона не відмовлялась від права власності на дане майно. Позивач ОСОБА_1 знала про те, що у її користуванні перебувають земельні ділянки, право власності на які зареєстровано на ОСОБА_2 , а тому позивачем не доведено добросовісність заволодіння чужим майном і вона не має підстав для набуття права власності на вказані земельні ділянки, в зв`язку з чим суд приходить до висновку що у задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 206, 247, 258-259, 263 ЦПК України, ст.ст. 328, 344 ЦК України, суд,-
У Х В А Л И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Великомочульської сільської ради Теплицького району, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача: відділ у Теплицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, реєстраційний відділ Теплицької районної державної адміністрації про визнання права власності на земельну ділянку за давністю користування - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя
Суд | Теплицький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2021 |
Оприлюднено | 23.04.2021 |
Номер документу | 96412243 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Теплицький районний суд Вінницької області
Герман О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні