Ухвала

від 21.04.2021 по справі 613/546/21

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/546/21 Провадження № 2-з/613/18/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м. Богодухів

Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Харченко С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-

В С Т А Н О В И В :

20.04.2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, за якою він просить: накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер: 6320888800:01:000:0018, загальною площею 2,59 га, що розташована на території Червононивської сільської ради народних депутатів Богодухівського району Харківської області. Заборонити ТОВ Сільськогосподарське підприємство Колос та будь-яким іншим фізичним особам, юридичним особам, фізичним особам - підприємцям, користуватися цією земельною ділянкою (обробляти землю, збирати врожай). Заборонити ТОВ Сільськогосподарське підприємство Колос вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням цієї земельної ділянки або передачею її у заставу, оренду, суборенду, емфітевзис, користування іншим особам.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, приходжу до наступного.

За відомостями програми діловодства суду, 16.04.2021 року Богодухівським районним судом Харківської області винесено ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви щодо цієї самої земельної ділянки.

З аналогічною заявою і вимогами ОСОБА_1 , повторно, звертається 20.04.2021 року.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1, п .2 ч.2 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Однією з основних засад цивільного судочинства, у відповідність до ст.2 ЦПК України , є неприпустимість зловживання процесуальних прав.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частині 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частина 2 та 5 статті 12 ЦПК України визначає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Як передбачено ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Частина 1 статті 44 ЦПК України визначає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, суд зазначає, що ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч.3 ст.35 Європейської Конвенції з прав людини , де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Оцінюючи обставини, які характеризують процесуальну поведінку позивача щодо численних клопотань про відкладення справи, суд розцінює як зловживання позивачем своїми процесуальними правами, відсутністю бажання захисту своїх порушених прав та щонайшвидшого розгляду справи по суті.

Щодо зловживанням позивачем своїми правами слід прийняти до уваги наступне.

Реалізація принципу змагальності в цивільному судочинстві спонукає учасників справи та їх представників до використання всіх можливих механізмів захисту права, у зв`язку з чим ними можуть допускатися і певні зловживання. Водночас слід наголосити, що зловживання правом має розглядатися як процесуальне правопорушення виключно за умови встановлення причино-наслідкового зв`язку між зловживанням та завданою шкодою (встановленням певних ризиків) іншому учаснику справи. Тобто зловживання процесуальним правом як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в порушенні умов належної реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав іншими учасниками справи.

Верховний Суд трактує зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав (ухвала ВС від 6.09.2018, справа №552/2378/17).

Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України . Зокрема, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Водночас учасник справи зобов`язаний: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №552/2378/17, визначив зловживання, як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі №337/474/14.

Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законнім діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій (окрема думка судді Валентини Сімоненко щодо постанови ВС від 02 жовтня 2019 року у справі №750/3021/18).

Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.

Згідно ч.3 ст.44 ЦПК України , якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Частиною 4 ст.44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Враховуючи викладе, суд приходить до висновку, що подання до суду даної заяви суперечить завданню цивільного судочинства і є зловживанням заявником своїми процесуальними правами, оскільки заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка надійшла до суду 20 квітня 2021 року, подана для вирішення питання, яке вже вирішено судом ухвалою від 16 квітня 2021 року, за відсутності будь-яких інших підстав або нових обставин.

Таким чином, заяву про забезпечення позову до подання позовної зави слід повернути заявнику, оскільки ОСОБА_1 раніше звертався до Богодухівського районного суду Харківської області з аналогічною заявою, поданою щодо тієї ж самої земельної ділянки і ухвалою суду від 16.04.2021 року у задоволенні заяви було відмовлено.

Вищезазначену ухвалу, на даий час, ОСОБА_1 не оскаржував.

На підставі викладеного та керуючись ч.ч.2, 3 ст. 44 ЦПК України , -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної зави повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя