Рішення

від 31.03.2021 по справі 640/16663/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 березня 2021 року справа №640/16663/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Проценко Р.А. та представників:

позивача: Мозгового О.В.;

Гольченка І.О.;

Махінової А.М.;

відповідача 1: Стрельця В.О.;

відповідача 2: Стрельця В.О.;

третьої особи 1: Андрюхіна Д.В.;

третьої особи 2: Колесникова Д.В.;

третьої особи 3: Яцюти Т.П.;

Величка О.В.;

третьої особи 4: Сінцова А.О.;

Сластьона Р.М.;

третьої особи 5: Помазкової О.Г.;

Зезюкіної Н.В.;

третьої особи 6: Іванова О.В.;

третьої особи 7: Зубілевич Т.В.;

третьої особи 8: Герасименка Р.І.;

третьої особи 9: Сінцова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хімвектор (далі по тексту - позивач, ТОВ Хімвектор )

до 1. Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі по тексту - відповідач 1)

2. Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі по тексту - відповідач 2)

треті особи 1. Приватне підприємство Дніпровський завод мінеральних добрив (далі по тексту - третя особа 1, ПП Дніпровський завод мінеральних добрив )

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Агророзквіт (далі по тексту - третя особа 2, ТОВ Агророзквіт )

3. Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями БНХ УКРАЇНА (далі по тексту - третя особа 3, ТОВ БНХ УКРАЇНА )

4. Асоціація Український клуб аграрного бізнесу (далі по тексту - третя особа 4)

5. Відкрите акціонерне товариство Гомельський хімічний завод (далі по тексту - третя особа 5, ВАТ Гомельський хімічний завод )

6. Відкрите акціонерне товариство Гродно Азот (далі по тексту - третя особа 6, ВАТ Гродно Азот )

7. Товариство з обмеженою відповідальністю ТІМАК АГРО УКРАЇНА (далі по тексту - третя особа 7, ТОВ ТІМАК АГРО УКРАЇНА )

8. Громадська спілка Всеукраїнська Аграрна Рада (далі по тексту - третя особа 8)

9. Товариство з обмеженою відповідальністю Агрохімтехнолоджі (далі по тексту - третя особа 9, ТОВ Агрохімтехнолоджі )

про 1) визнання протиправними дій відповідача 2 при складанні альтернативних основних фактів і висновків/звіту у рамках проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту, на підставі яких відповідачем 1 прийнято рішення від 22 червня 2020 року №СП-452/2020/4411-03 Про припинення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту без застосування спеціальних заходів ;

2) визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 від 22 червня 2020 року №СП-452/2020/4411/03 Про припинення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту без застосування спеціальних заходів , яким припинено спеціальне розслідування без застосування спеціальних заходів;

3) зобов'язання відповідача 1 прийняти рішення про застосування остаточних спеціальних заходів за результатами спеціального розслідування на підставі первісних основних фактів і висновків/звіту у рамках проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту, які направлялися до компетентних органів основних країн експортерів відповідно до положень двосторонніх та міжнародних угод для цілей проведення міжурядових консультацій, а також направлялися членам Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі для розгляду на засіданні 22 травня 2020 року

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 березня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення)

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи протиправними дії Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України при складанні альтернативних основних фактів і висновків/звіту у рамках проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту, та рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 червня 2020 року №СП-452/2020/4411/03 Про припинення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту без застосування спеціальних заходів , яким припинено спеціальне розслідування без застосування спеціальних заходів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про таке: Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі безпідставно продовжила строк проведення розслідування та прийняла рішення про продовження строку спеціального розслідування за відсутності підстав для цього; Міністерство безпідставно та необґрунтовано змінило свої висновки з рекомендаціями про застосування спеціальних заходів на висновки з рекомендаціями без застосування спеціальних заходів. Рішення відповідача 1 не містить жодних даних про мотиви його прийняття, причини взяття чи відхилення тих чи інших доказів або аргументів; Комісія не надала жодних доказів, що рішення про застосування спеціальних заходів суперечить національним інтересам. Позивач зазначає, що Комісія приймає рішення про незастосування захисних заходів лише у випадку наявного відповідного подання Міністерства, враховуючи всю отриману інформацію; втім, жодного такого подання не було, були лише висновки Міністерства, якими рекомендовано застосування спеціальних заходів.

Крім того, позивач наголошує на тому, що під час спеціального розслідування національний товаровиробник неодноразово довів, що протягом періоду розслідування мало місце значне зростання обсягів імпорту, довів що значне зростання імпорту було обумовлене непередбачуваними обставинами, та довів факт заподіяння значної шкоди імпортом.

Ухвалою від 24 липня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі №640/16663/20 в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог, у зв'язку із таким: застосування спеціальних заходів за наслідками розгляду звіту про результати спеціального розслідування є правом, а не обов'язком Комісії; відповідно до частини другої статті 17 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну спеціальні заходи можуть не застосовуватись, якщо Комісія за поданням Міністерства, враховуючи всю отриману інформацію, зробить точний висновок про те, що застосування таких заходів суперечить національним інтересам. Комісія вказала, що детально вивчивши основні показники за результатами проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив незалежно від країни походження або експорту, подані Мінекономіки, Комісія зробила точний висновок про те, що застосування таких заходів суперечить національним інтересам та прийняла більшістю голосів оскаржуване рішення. На думку відповідача 1, зобов'язання Комісії прийняти певне рішення буде втручанням в дискрецію та перебиранням судом повноважень Комісії.

При цьому будь-яких доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення відповідач 1 до суду не надав.

Відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в кому просить відмовити у позові, у зв'язку із таким: результати спеціального розслідування засвідчили, що існують достатні докази та підстави для внесення на розгляд Комісії пропозицій щодо доцільності застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив незалежно від країни походження та експерту, з урахуванням чого Мінекономіки рекомендувало Комісії розглянути питання стосовно застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну товару. Отже, дії відповідача 2, пов'язані із проведення спірного спеціального розслідування вчинені у межах та спосіб, визначений Законом.

Позивач подав відповідь на відзиви відповідачів, у яких підтримав позовні вимоги та вказав про безпідставність доводів Міністерства і Комісії.

Ухвалою від 02 грудня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва залучив до участі у справі Приватне підприємство Дніпровський завод мінеральних добрив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, та Товариство з обмеженою відповідальністю Агророзквіт , Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями БНХ УКРАЇНА , Асоціацію Український клуб аграрного бізнесу , Відкрите акціонерне товариство Гомельський хімічний завод та Відкрите акціонерне товариство Гродно Азот в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою від 16 грудня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва залучив до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю ТІМАК АГРО УКРАЇНА , Громадську спілку Всеукраїнська Аграрна Рада та Товариство з обмеженою відповідальністю Агрохімтехнолоджі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

Третя особа 1 подала письмове пояснення, у якому повністю підтримала позовні вимоги та мотиви позову.

Інші треті особи у своїх поясненнях проти позову заперечили, посилаюсь на законність на обґрунтованість рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, та на відсутність підстав для застосування спеціальних заходів, зокрема звертали увагу на безпідставність висновків про значне зростання імпорту, заподіяння шкоди національному товаровиробнику та причинно-наслідковий зв'язок між ними.

Ухвалою від 10 лютого 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 31 березня 2021 року представник позивача та представник третьої особи 1 підтримали заявлені позовні вимоги, представник відповідачів та представники третіх осіб 2-9 проти задоволення позовних вимог заперечили.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Національні товаровиробники, серед яких і ТОВ Хімвектор , подали 22 липня 2019 року до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України заяву про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту.

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21 серпня 2019 року №СП-426/2019/4411-03 порушено та вирішено провести спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту (далі по тексту - спеціальне розслідування).

28 серпня 2019 року опубліковано повідомлення про порушення та проведення розслідування відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21 серпня 2019 року №СП-426/2019/4411-03.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України склало та подало до відповідача 1 Основні висновки за результатами спеціального розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив незалежно від країни походження та експорту.

У цьому висновку відповідач 2 вказав, що результати спеціального розслідування засвідчили, що існують достатні підстави для внесення на розгляд Комісії пропозиції щодо доцільності застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту, та рекомендував Комісії розглянути питання стосовно застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну товару, що має наступний опис:

добрива мінеральні з вмістом азоту та фосфору та добрива мінеральні з вмістом азоту, фосфору, калію, в яких сумарна масова частка азоту у перерахунку на азот у сухій речовині складає 28 мас. %, що можуть класифікуватися згідно УКТЗЕД у товарній позиції 3105.

Спеціальні заходи пропонувалось застосувати шляхом запровадження відповідних квот у розмірах, що наведені згідно переліку.

Розглянувши подані Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України матеріали, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі за результатами спеціального розслідування прийняла рішення від 22 червня 2020 року №СП-452/2020/4411/03 Про припинення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту без застосування спеціальних заходів , у зв'язку із тим, що застосування спеціальних заходів суперечить національним інтересам України.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог в частині оскарження рішення відповідача 1, Окружний адміністративний суд міста Києва керується такими мотивами.

Розглянувши подані Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України матеріали, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі за результатами спеціального розслідування прийняла рішення від 22 червня 2020 року №СП-452/2020/4411/03 Про припинення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту без застосування спеціальних заходів , у зв'язку із тим, що застосування спеціальних заходів суперечить національним інтересам України.

З огляду на зміст оскаржуваного рішення суду належить встановити, чи були підстави для припинення спеціального розслідування, у зв'язку із тим, що застосування спеціальних заходів суперечить національним інтересам України.

За визначенням пункту 15 статті 1 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну спеціальне розслідування - це розслідування фактів зростання імпорту в Україну, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару.

Як передбачає частина друга статті 7 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну на засіданнях Комісії приймаються зокрема рішення з питань: застосування спеціальних заходів щодо імпорту товару, який є об'єктом розслідування; припинення спеціального розслідування без застосування спеціальних заходів.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну спеціальне розслідування проводиться з метою визначення на основі факторів, зазначених у статті 13 цього Закону, чи заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику імпорт в Україну.

У статті 10 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну визначено процедуру прийняття рішення про застосування спеціальних заходів.

Так, згідно з частиною першою цієї статті для завершення спеціального розслідування Міністерство подає Комісії звіт про його результати.

Частина друга статті 10 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну передбачає, що під час розгляду на засіданні Комісії звіту про результати спеціального розслідування Комісія може прийняти рішення про застосування спеціальних заходів відповідно до розділу V цього Закону.

Як встановлює частина третя статті 10 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну , Комісія приймає рішення про застосування спеціальних заходів після вивчення всіх доказів стосовно зростання імпорту в Україну та встановлення:

факту (фактів) заподіяння значної шкоди чи виникнення загрози заподіяння значної шкоди;

наявності причинно-наслідкового зв'язку між імпортом товару та заподіянням значної шкоди або виникненням загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару;

відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам.

Отже, за результатами розгляду звіту про результати спеціального розслідування Комісія може прийняти рішення про застосування спеціальних заходів відповідно до розділу V цього Закону.

У свою чергу частина десята статті 16 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну встановлює, що у ході проведення розслідування Комісія може прийняти рішення про припинення спеціального розслідування без застосування спеціальних заходів. Зазначене рішення приймається Комісією більшістю голосів після подання Міністерством висновків та звіту про результати проведення спеціального розслідування.

За приписами частини першої статті 17 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну спеціальні заходи можуть не застосовуватися, якщо Комісія за поданням Міністерства, враховуючи всю отриману інформацію, зробить точний висновок про те, що застосування таких заходів суперечить національним інтересам.

При цьому висновок з питання, чи потребують національні інтереси застосування спеціальних заходів, повинен ґрунтуватися на оцінці всіх інтересів, включаючи інтереси національного товаровиробника та споживачів, вплив імпорту, що є об'єктом спеціального розслідування, на зайнятість населення, інвестиції національного товаровиробника та споживачів, а також на міжнародні економічні інтереси України. Такий висновок відповідно до цієї статті робиться за умови, що всім сторонам надано можливість повідомити свою точку зору відповідно до частини другої цієї статті. При цьому особлива увага приділяється необхідності усунення впливу диспропорцій у торгівлі та відновленню конкуренції.

Наведені норми Закону вказують, що рішення про припинення спеціального розслідування без застосування спеціальних заходів приймається Комісією за подання Міністерства, якщо є підстави для застосування таких заходів, зокрема факт (факти) заподіяння значної шкоди чи виникнення загрози заподіяння значної шкоди; наявності причинно-наслідкового зв'язку між імпортом товару та заподіянням значної шкоди або виникненням загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару, але за умови точного висновку, що застосування таких заходів суперечить національним інтересам.

Як підтверджують матеріали справи, зокрема зміст Основних висновків за результатами спеціального розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив незалежно від країни походження та експорту, та визнається сторонами, у межах спірних правовідносин існують достатні підстави для внесення на розгляд Комісії пропозиції щодо доцільності застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту.

При цьому відповідачі визнають, що під час спеціального розслідування національний товаровиробник довів, що протягом періоду розслідування мало місце значне зростання обсягів імпорту, яке було обумовлене непередбачуваними обставинами, та факт заподіяння значної шкоди імпортом.

Однак, суд звертає увагу, що у рішенні від 22 червня 2020 року №СП-452/2020/4411/03 Про припинення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту без застосування спеціальних заходів , Комісія не обґрунтувала, що застосування спеціальних заходів суперечить національним інтересам.

Фактично вбачається, що Комісія погодилася із висновками відповідача 2 про наявність підстав для застосування спеціальних заходів, однак, прийняла рішення всупереч висновків Міністерства.

Крім того, під час судового розгляду та у відзиві на позову заяву Комісія не навела відповідних мотивів прийняття оскаржуваного рішення та не надала доказів, які б свідчили, що застосування спеціальних заходів суперечить національним інтересам.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Разом із цим, відповідач 1 в оскаржуваному рішенні не вказав конкретну норму Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну та не зазначив, які матеріали стали підставою для його прийняття.

Крім того, відповідач 1 при прийнятті оскаржуваного рішення не виконав вимоги частини першої статті 17 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну , оскільки висновок про порушення національних інтересів не ґрунтується на оцінці всіх інтересів та впливу імпорту, що є об'єктом спеціального розслідування.

Відповідач 1 також не довів суду, що при прийнятті висновку про порушення національних інтересів усім сторонам було надано можливість повідомити свою точку зору.

Суд також звертає увагу, що у контексті частини першої статті 17 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну рішення про припинення спеціального розслідування без застосування спеціальних заходів можу бути прийняте за відповідним поданням Міністерства. Проте, у справі відсутнє подання або інші документи Міністерства, які б вказували, що застосування спеціальних заходів суперечить національним інтересам.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновок Комісії про те, що у межах спірного спеціального розслідування застосування спеціальних заходів суперечить національним інтересам, є не точним, необґрунтованим та не відповідає нормам частини першої статті 17 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну .

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до наявного у справі висновку №1601-21 за результатами проведення комплексної судової економічної експертизи із залученням фахівців у галузі економіки та оцінки, складеного 16 січня 2021 року, експерти прийшли зокрема до таких висновків:

- що висновки спеціального розслідування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за результатами спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту підтверджуються наявним в матеріалах справи документами та доказами;

- рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 червня 2020 року №СП-452/2020/4411/03 Про припинення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту без застосування спеціальних заходів , що застосування спеціальних заходів суперечить національним інтересам України не підтверджується через відсутність у матеріалах справи будь-яких документів та доказів.

Таким чином, у Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі не було підстав для припинення спеціального розслідування у зв'язку із тим, що застосування спеціальних заходів суперечить національним інтересам України, а тому рішення від 22 червня 2020 року №СП-452/2020/4411/03 Про припинення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту без застосування спеціальних заходів є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі безпідставно продовжила строк проведення розслідування та прийняла рішення про продовження строку спеціального розслідування за відсутності підстав для цього, оскільки такі дії і рішення не є предметом цього спору та не впливають на правомірність оскаржуваного рішення.

В частині доводів третіх осіб 2-7 про відсутність підстав для застосування спеціальних заходів, зокрема про не підтвердження позивачем значного зростання імпорту, заподіяння шкоди національному товаровиробнику та причинно-наслідкового зв'язку, суд звертає увагу, що вказані обставини не є спірними та не досліджуються у межах спору. Предметом доказування у цій справі є виключно правомірність припинення спеціального розслідування у зв'язку із тим, що застосування спеціальних заходів суперечить національним інтересам України.

У частині позовних вимог про зобов'язання відповідача 1 прийняти рішення про застосування остаточних спеціальних заходів за результатами спеціального розслідування на підставі первісних основних фактів і висновків/звіту у рамках проведення спеціального розслідування суд звертає увагу на таке.

Згідно з частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Позивач просить зобов'язати відповідача 1 прийняти рішення про застосування остаточних спеціальних заходів за результатами спеціального розслідування.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень частин першої та другої статті 10 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну для завершення спеціального розслідування Міністерство подає Комісії звіт про його результати. У свою чергу Комісія може прийняти рішення про застосування спеціальних заходів під час розгляду на засіданні Комісії звіту про результати спеціального розслідування.

Однак, у справі відсутня належним чином засвідчена копія звіту Міністерства про результати спеціального розслідування та докази його подання до відповідача 1, що перешкоджає зобов'язати Комісію прийняти рішення про застосування спеціальних заходів, однак є підставою для зобов'язання прийняти рішення про застосування остаточних спеціальних заходів за результатами спеціального розслідування на підставі основних фактів і висновків Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за результатами проведення спеціального розслідування з урахуванням висновків суду.

Суд враховує, що відповідно до приписів статей 2 та 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Зазначений засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, а ухвалення рішень, які безпосередньо не призводять до змін в обсязі прав, та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає змісту цього поняття.

Аналогічна правова позиція висловлена неодноразово у рішеннях Верховного Суду, зокрема у постановах від 28 березня 2018 року в справі №705/552/15-а та від 23 червня 2020 року у справі №826/11438/16.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Ретельно вивчивши обставини справи та дослідивши наявні докази, суд приходить до висновку, що адекватним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у межах спірних правовідносин є зобов'язання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі прийняти рішення про застосування остаточних спеціальних заходів за результатами спеціального розслідування на підставі основних фактів і висновків Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за результатами проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив, та інших документів, отриманих в ході спеціального розслідування, порушеного на підставі рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21 серпня 2019 року №СП-425/2019/4411-03, з урахуванням висновків суду.

При цьому зобов'язання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі прийняти рішення за результатами спеціального розслідування не є втручанням у дискреційні повноваження, оскільки такі дії є ефективним способом захисту та виключають подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові 09 жовтня 2020 року справа №1840/3664/18.

Так, Верховний Суд вказав, що зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Враховуючи те, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі визнала підстави для застосування спеціальних заходів та не довела правомірність оскаржуваного рішення, вона має прийняти відповідне рішення про застосування остаточних спеціальних заходів за результатами спеціального розслідування на підставі основних фактів і висновків Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за результатами проведення спеціального розслідування з урахуванням висновків суду, зокрема на підставі відповідного звіту Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання відповідача 1 вчинити дії належить задовольнити частково.

Водночас, суд не погоджується із позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача 2 при складанні альтернативних основних фактів і висновків/звіту у рамках проведення спеціального розслідування, оскільки позивач не довів факту складання Міністерством будь-якого альтернативного висновку у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач 1 не довів правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ Хімвектор підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено у частині позовних вимог до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Хімвектор задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 червня 2020 року №СП-452/2020/4411/03 Про припинення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту без застосування спеціальних заходів , яким припинено спеціальне розслідування без застосування спеціальних заходів .

3. Зобов'язати Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі прийняти рішення про застосування остаточних спеціальних заходів за результатами спеціального розслідування на підставі основних фактів і висновків Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за результатами проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору, та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію незалежно від країни походження та експорту, та інших документів, отриманих в ході спеціального розслідування, порушеного на підставі рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21 серпня 2019 року №СП-426/2019/4411-03, з урахуванням висновків суду.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хімвектор понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі 3 153,00 грн. (три тисячі сто п'ятдесят три гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Хімвектор (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2; ідентифікаційний код 41556090);

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2; ідентифікаційний код відсутній);

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2; ідентифікаційний код 37508596);

Приватне підприємство Дніпровський завод мінеральних добрив (51917, м. Кам'янське, проспект Аношкіна, 179; ідентифікаційний код 31980517);

Товариство з обмеженою відповідальністю Агророзквіт (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44-Б, поверх 2; ідентифікаційний код 40628970);

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями БНХ УКРАЇНА (02002, м. Київ, вул. Митрополита А. Шептицького, 4-А; ідентифікаційний код 32305906);

Асоціація Український клуб аграрного бізнесу (01030, м. Київ, вул. І. Франка, буд. 15, корпус А; ідентифікаційний код 37995932);

Відкрите акціонерне товариство Гомельський хімічний завод (246026, Білорусь, м. Гомель, вул. Хімзаводська, 5; ідентифікаційний код 400069905);

Відкрите акціонерне товариство Гродно Азот (230013, Білорусь, м. Гродно, проспект Космонавтів, 100; ідентифікаційний код 500036524);

Товариство з обмеженою відповідальністю ТІМАК АГРО УКРАЇНА (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 5; ідентифікаційний код 38620474);

Громадська спілка Всеукраїнська Аграрна Рада (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. І. Гонти, 3; ідентифікаційний код 39199887);

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрохімтехнолоджі (03022, м. Київ, вул. Козацька, буд. 120/4; ідентифікаційний код 41896055).

Дата складення повного тексту рішення - 20 квітня 2021 року.

Суддя В.А. Кузьменко