Постанова

від 20.04.2021 по справі 640/19094/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19094/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тор-Безпека до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Тор-Безпека звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та Державної податкової служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №1442997/39454663 від 23 січня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 26 грудня 2019 року №30 в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №1442996/39454663 від 23 січня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 19 грудня 2019 року №26 в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №1442995/39454663 від 23 січня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 31 грудня 2019 року №42 в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №1442994/39454663 від 23 січня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 31 грудня 2019 року №43 в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №1439862/39454663 від 16 січня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 13 грудня 2019 року №19 в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №1439861/39454663 від 16 січня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 04 грудня 2019 року №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №1437503/39454663 від 13 січня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 12 грудня 2019 року №16 в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №1437501/39454663 від 13 січня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 10 грудня 2019 року №14 в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №1437502/39454663 від 13 січня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 13 січня 2020 року №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №1437500/39454663 від 13 січня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 09 грудня 2019 року №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №1437504/39454663 від 13 січня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 12 грудня 2019 року №17 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Тор-Безпека ;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкові накладні №10 від 04 грудня 2019 року; №13 від 09 грудня 2019 року; №14 від 10 грудня 2019 року; №15 від 10 грудня 2019 року; №16 від 14 грудня 2019 року; №17 від 12 грудня 2019 року; №19 від 13 грудня 2019 року; №26 від 19 грудня 2019 року; №30 від 26 грудня 2019 року; №42 від 31 грудня 2019 року; №43 від 31 грудня 2019 року, подані Товариством з обмеженою відповідальністю Тор-Безпека , днем їх отримання.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ Тор-Безпека посилалося на те, що дії, рішення відповідачів є необґрунтованими та протиправними, оскільки не містили конкретизації - які саме документи не відповідають встановленим вимогам, чи яких саме документів недостатньо, у чому полягає критерій ризиковості; товариство надало відповідачу документи, які у повному обсязі підтверджували реальність операції, а отже підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, а в подальшому для відмови в їх реєстрації у контролюючого органу не було.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

При цьому, суд виходив з того, що, незважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, Комісією протиправно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних формуються автоматично, за результатами опрацювання кожної отриманої податкової накладної, відповідно до положень чинних нормативно-правових актів та не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке повинно відповідати принципу обґрунтованості, з метою упередження його неоднозначного трактування.

Крім того, обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку, визначеному в п. 14 Порядку № 117, а їх зміст не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції. Отже, рішення про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних прийняті у відповідності до норм податкового законодавства, тобто, є правомірними.

Також, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві послалося на пропуск позивачем строку звернення до суду, зазначивши, що товариство не було позбавлено права подати позовну заяву до суду засобами поштового зв`язку, які на момент карантину працювали у звичайному режимі.

Суд звертає увагу, що апелянт, не дивлячись на таке обґрунтування скарги, не просить залишити адміністративний позов без розгляду, а просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що основним напрямом діяльності позивача є діяльність приватних охоронних служб. Товариство з обмеженою відповідальністю Тор-Безпека є платником податку на додану вартість, а відтак, здійснює реєстрацію податкових накладних за допомогою засобів електронного зв`язку до ДПС України через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів .

У січні 2018 року ТОВ Тор-Безпека укладено Договір №020118/2 від 01 січня 2018 року з ТОВ Стар-Буд Центр про надання послуг охорони за допомогою пульта централізованого спостереження на об`єкті замовника.

У грудні 2019 року виконані роботи та отримано платіж за надані послуги згідно зазначеного договору на суму 2300 грн. в т.ч. ПДВ на суму 383,33 грн., на підставі якого була виписана податкова накладна №10 від 04 грудня 2019 року. Загальна вартість робіт по Договору складає 2300 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 383,33 грн.

Згодом позивачем отримано квитанцію по податковій накладній №10 від 04 грудня 2019 року У вказаній квитанції зазначалось: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 04.12.2019 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

У квітні 2019 року ТОВ Тор-Безпека укладено Договір №21-Ф від 01 квітня 2019 року з ТОВ Сармат про надання послуг фізичної охорони з охорони майна на об`єктах замовника.

У грудні 2019 року виконані роботи та отримано платіж за надані послуги згідно зазначеного договору на суму 48000 грн. в т.ч. ПДВ на суму 8000 грн., на підставі якого була виписана податкова накладна №13 від 09 грудня 2019 року. Загальна вартість робіт по Договору складає 48000 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 8000 грн.

Згодом позивачем отримано квитанцію по податковій накладній №13 від 09 грудня 2019 року У вказаній квитанції зазначалось: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 09.12.2019 №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ІІН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

У листопаді 2019 року ТОВ Тор-Безпека укладено Договір №37-Ф від 29 листопада 2019 року з ТОВ Юнібілд про надання послуг фізичної охорони майна на об`єктах замовника.

У грудні 2019 року виконані роботи та отримано авансовий платіж наданих послуг згідно зазначеного договору на суму 150000 грн. в т.ч. ПДВ на суму 25000 грн., на підставі якого була виписана податкова накладна №14 від 10 грудня 2019 року. Загальна вартість робіт по Договору складає 484500 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 80750 грн.

В подальшому позивачем отримано Квитанцію по податковій накладній №14 від 10 грудня 2019 року У вказаній квитанції зазначалось: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 10.12.2019 №14 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

У квітні 2019 року ТОВ Тор-Безпека укладено Договір №20-Ф від 01 квітня 2019 року з ТОВ Фасад про надання послуг фізичної охорони майна на об`єктах замовника.

У грудні 2019 року виконані роботи та отримано платіж за надані послуги згідно зазначеного договору на суму 70000 грн. в т.ч. ПДВ на суму 11 666,67 грн., на підставі якого була виписана податкова накладна №15 від 10 грудня 2019 року. Загальна вартість робіт по Договору складає 70 000 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 11 666, 67 грн.

В подальшому позивачем отримано квитанцію по податковій накладній №15 від 10 грудня 2019 року, у вказаній квитанції зазначалось: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 10.12.2019 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

В листопаді 2019 року ТОВ Тор-Безпека укладено договір №37-Ф від 29 листопада 2019 року з ТОВ Юнбілд про надання послуг фізичної охорони майна на об`єктах замовника.

У грудні 2019 року виконані роботи та отримано авансовий платіж наданих послуг згідно зазначеного Договору на суму 170000 грн. в т. ч. ПДВ на суму 28 333, 33 грн., на підставі якого була виписана податкова накладна №16 від 12 грудня 2019 року. Загальна вартість робіт по Договору складає 484 500 грн в т. ч. ПДВ 20% - 80750 грн.

В подальшому позивачем отримано квитанцію по податковій накладній №16 від 12 грудня 2019 року, у вказаній квитанції зазначалось: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 12.12.2019 №16 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

У квітні 2019 року ТОВ Тор-Безпека укладено Договір №23-Ф від 22 квітня 2019 року з ТОВ Антілія ЛТД про надання послуг фізичної охорони майна на об`єктах замовника.

У грудні 2019 року виконані роботи та отримано платіж за надані послуги згідно зазначеного договору на суму 48000 грн. в т.ч. ПДВ на суму 8000 грн., на підставі якого була виписана податкова накладна №17 від 12 грудня 2019 року. Загальна вартість робіт по Договору складає 48 000 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 8000 грн.

Згодом позивачем отримано Квитанцію по податковій накладній №17 від 10 грудня 2019 року, у вказаній квитанції зазначалось: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 10.12.2019 №17 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

У травні 2019 року ТОВ Тор-Безпека укладено Договір №26-Ф від 01 травня 2019 року та додаткову угоду №1 від 30 серпня 2019 року з ТОВ Арсан Буд про надання послуг фізичної охорони майна на об`єктах замовника.

У грудні 2019 року виконані роботи та отримано платіж за надані послуги згідно зазначеного договору на суму 136000 грн. в т.ч. ПДВ на суму 22666,67 грн., на підставі якого була виписана податкова накладна №19 від 13 грудня 2019 року. Загальна вартість робіт по Договору складає 136000 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 22 666,67 грн.

Згодом позивачем отримано квитанцію по податковій накладній №19 від 13 грудня 2019 року, у вказаній квитанції зазначалось: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 13.12.2019 №19 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Також у листопаді 2019 року ТОВ Тор-Безпека укладено Договір №37-Ф від 29 листопада 2019 року з ТОВ Юнібілд про надання послуг фізичної охорони майна на об`єктах замовника.

У грудні 2019 року виконані роботи та отримано авансовий платіж наданих послуг згідно зазначеного договору на суму 164500 грн. в т.ч. ПДВ на суму 27 416,66 грн., на підставі якого була виписана податкова накладна №26 від 19 грудня 2019 року. Загальна вартість робіт по Договору складає 484500 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 80 750 грн.

Згодом позивачем отримано квитанцію по податковій накладній №26 від 19 грудня 2019 року, у вказаній квитанції зазначалось: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 19.12.2019 №26 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

У червні 2019 року ТОВ Тор-Безпека укладено Договір №28-Ф від 01 червня 2019 року з ТОВ Дельта Текс про надання послуг фізичної охорони майна на об`єктах замовника.

У грудні 2019 року виконані роботи та отримано платіж за надані послуги згідно зазначеного договору та додаткових угод №3 від 01 вересня 2019 року та №5 від 01 грудня 2019 року на суму 216900 грн. в т.ч. ПДВ на суму 36150 грн., на підставі якого була виписана податкова накладна №30 від 26 грудня 2019 року. Загальна вартість робіт по Договору складає 216900 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 36 150 грн.

Згодом позивачем отримано квитанцію по податковій накладній №30 від 26 грудня 2019 року У вказаній квитанції зазначалось: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 26.12.2019 №30 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

У квітні 2018 року ТОВ Тор-Безпека укладено Договір №201841294639 від 01 травня 2018 року з ТОВ Монсанто Насіння про надання послуг фізичної охорони майна на об`єктах замовника.

У грудні 2019 року виконані роботи та отримано платіж за надані послуги згідно зазначеного договору та додаткових угод, на суму 1237080 грн. в т.ч. ПДВ на суму 206180 грн., на підставі якого була виписана податкова накладна №42 від 31 грудня 2019 року. Загальна вартість робіт по Договору складає 1237080 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 206 180 грн.

Згодом позивачем отримано квитанцію по податковій накладній №42 від 31 грудня 2019 року, у вказаній квитанції зазначалось: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.12.2019 №42 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

У квітні 2019 року ТОВ Тор-Безпека укладено Договір №22-Ф від 10 квітня 2019 року з ТОВ Арсан-Буд про надання послуг фізичної охорони майна на об`єктах замовника.

У грудні 2019 року виконані роботи та отримано платіж за надані послуги згідно зазначеного договору на суму 70000 грн. в т.ч. ПДВ на суму 11 666,66 грн., на підставі якого була виписана податкова накладна №43 від 31 грудня 2019 року. Загальна вартість робіт по Договору складає 70000 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 11 666,66 грн.

Згодом позивачем отримано Квитанцію по податковій накладній №43 від 31 грудня 2019 року У вказаній квитанції зазначалось: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.12.2019 №43 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Позивачем було сформовано та подано засобами електронного документообігу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, до яких було додано письмові пояснення та відповідні додатки у підтвердження пояснень.

Проте, комісією Головного управління Державної податкової служби у м. Києві прийнято рішення №1439862/39454663, №1439862/39454663, №1437504/39454663, №1437503/39454663, №1437502/39454663, №1437501/39454663, №1437500/39454663 від 13 січня 2020 року, №1439861/39454663 від 16 січня 2020 року, №1442994/39454663, №1442995/39454663, №1442997/39454663 від 23 січня 2020 року про відмову в реєстрації податкових накладних №10 від 04 грудня 2019 року; №13 від 09 грудня 2019 року; №14 від 10 грудня 2019 року; №15 від 10 грудня 2019 року; №16 від 14 грудня 2019 року; №17 від 12 грудня 2019 року; №19 від 13 грудня 2019 року; №26 від 19 грудня 2019 року; №30 від 26 грудня 2019 року; №42 від 31 грудня 2019 року; №43 від 31 грудня 2019 року.

Вважаючи дії та рішення відповідачів протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Згідно підпункту а , б пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Аналогічні норми містяться і у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналіз викладених положень законодавства дає підстави для висновку, що податкова накладна та процедура її реєстрації є ключовими елементами у механізмі реалізації платниками податків права на зменшення власних податкових зобов`язань з ПДВ на суму податку, що була сплачена постачальнику у складі вартості товарів або послуг (формування податкового кредиту).

22 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджені порядки зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі Порядок № 117).

Згідно п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до п.10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктами 6 та 7 Порядку № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Судом встановлено, що зі змісту квитанцій вбачається, що контролюючим органом було сформовано висновки, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . При цьому, у розглядуваних квитанціях фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком №117.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Фактично, фіскальним органом, в порушення вказаних норм, застосовано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено та не вказано у зазначеній квитанції конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати.

В даному випадку відповідачем було застосовано Критерії ризиковості платника податку, що затверджені листом Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року (далі - Критерій).

Так, пп. 1.6 п. 1 Критерію містить в собі 12 абзаців та 7 додаткових ступенів ризику, що позбавляє суд можливості встановити конкретні підстави для встановлення ризиковості платника податку та, як наслідок, для зупинення реєстрації такої накладної.

Зокрема, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Отже, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не лише конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, а і відповідне рішення, згідно якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Матеріали справи не містять доказів прийняття комісією рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників згідно пункту 1.6 Критеріїв.

Крім того, критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані відповідачем.

Аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2019 року по справі №К/9901/4668/19, де зазначено, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, яких не вистачає для підтвердження реальності господарських операцій.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

Згідно пунктів 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Однак, фіскальним органом у квитанціях не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації вказаної вище податкової накладної.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17 (№ К/9901/62719/18).

В той же час, позивачем подавалися до контролюючого органу пояснення та документи для підтвердження реальності вчинення господарських операцій з відповідним контрагентом. Разом з тим, комісією ГУ ДПС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на вищевказане повідомлення позивача, підтверджуючі факти, викладені у повідомленні, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідачами не спростовано того, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, та надав податковому органу письмові документи, що підтверджують реальність здійснення операцій по ним.

Пунктом 18 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Положеннями пункту 20 Порядку № 117 визначено, що зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З вказаного вбачається, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, яка узгоджується із фактичними даними.

Однак, з оскаржуваних рішень неможливо встановити, копії яких документів досліджувались Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Тобто, відповідач не з`ясовував специфіку проведених господарських операцій та не визначав перелік документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Отже, в ході розгляду справи відповідачем на обґрунтування своєї позиції не було надано жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують правомірність оскаржуваних рішень.

Так, суду не було надано доказів, які були враховані під час їх прийняття, зокрема, інформацію щодо здійсненого аналізу податкових накладних позивача, які були надіслані на реєстрацію до ЄРПН та підстави віднесення такого платника до переліку ризикових.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Поряд з викладеним, суд враховує постанову Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, у якій вказано, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Тому судовою колегією враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні фактичною датою їх подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та забезпечить повноцінний захист порушених суб`єктом владних повноважень прав позивача.

Щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду, то слід зазначити таке.

Згідно п.3 Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто на період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється, а якщо право на вчинення процесуальної дії в учасника справи виникло під час дії карантину, перебіг процесуального строку починається у день, наступний після закінчення дії карантину, і в повному обсязі, встановленому законом (або судом).

Згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон № 731-IX опубліковано 16 липня 2020 року. Відповідно, строки, які були продовжені у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби, закінчуються 05 серпня 2020 року.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком обгрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для поновлення ТОВ Тор-Безпека строку звернення до адміністративного суду з відповідним позовом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 20 квітня 2021 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев