Рішення

від 19.03.2021 по справі 574/831/20

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/831/20 Провадження №2/574/88/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцана В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

в присутності

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Буринської міської ради Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з цим позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті його батька ОСОБА_2 , оскільки пропустив його з поважних причин, так як запізно дізнався про смерть батька, з яким останнім часом не спілкувався в силу обставин, що склалися. Батько час від часу їздив проживати до іншого сина ОСОБА_3 та до своєї дочки ОСОБА_4 .. Останній раз, коли він поїхав до ОСОБА_4 , яка мешкала в Казахстані, він там і помер. 03.04.1993 року батько посвідчив заповіт на ОСОБА_3 , але той спадщину не прийняв та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 також спадщину не приймала.

Ухвалою Буринського районного від 23.02.2021 року первісного відповідача Гвинтівську сільську раду Буринського району Сумської області замінено на правонаступника - Буринську міську раду Сумської області (а.с.27).

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав і в своїх поясненнях підтвердив обставини викладені в позові.

Представник відповідача Буринської міської ради про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився по невідомій причині, клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву не надав. Суд визнав можливим розгляд справи провести без його участі за наявними доказами.

Вислухавши доводи позивача, дослідивши надані докази і давши їм оцінку, повно та всебічно встановивши обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костанай, республіка Казахстан, помер ОСОБА_2 , який був громадянином України і до серпня 2008 року був зареєстрований та проживав в селі Нечаївка Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області, у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої увійшли усі права та обов`язки, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті, що підтверджується свідоцтвом про смерть спадкодавця та довідкою Гвинтівської сільської ради (а.с.5,9).

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. При цьому спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1, ч.2 ст.1220 ЦК України).

В силу ч. 3 ст. 1272 ЦК України за заявою спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з роз`яснень, які містяться в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року №7, та сформульованої відповідно до рішень цього Суду правової позиції, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За життя, спадкодавець ОСОБА_2 залишив особисте розпорядження на випадок своєї смерті - заповіт, який був посвідчений секретарем виконавчого комітету Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області Черненко І.К. 03.04.1993 року та зареєстрований в реєстрі за №25, яким все своє майно заповів своєму сину - ОСОБА_3 , що вбачається з копії заповіту та витягу із Спадкового реєстру (а.с.39,40).

ОСОБА_3 , будучи спадкоємцем за заповітом, спадщини не прийняв та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і ці обставини підтверджені інформаційною довідкою із Спадкового реєстру, повідомленням нотаріуса та свідоцтвом про смерть (а.с.10,37,38).

Відповідно із свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_1 , останній являється сином ОСОБА_2 , а в силу ч.1 ст.1261 ЦК України він входить до числа спадкоємців за законом першої черги (а.с.6-8).

Між тим, позивач не подав у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , оскільки у зв`язку із складними відносинами, що склалися у родині, дізнався про смерть батька через тривалий час, який був поза межами встановленого законом строку для вчинення дій, які свідчать про прийняття спадщини.

Таким чином, до теперішнього часу спадщина залишається відкритою, а нотаріусами свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Стаття 2 Цивільного процесуального кодексу України закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В силу ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З рішення Європейського суду з прав людини по справі Ілхан проти Туреччини від 27.06.2000 року вбачається, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Виходячи із сталої практики цього ж Суду, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

При цьому, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй Постанові від 17.10.2018 року в справі №681/203/17-ц, принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що спадщина до теперішнього часу є відкритою і судом не встановлено фактичних даних про її оформлення іншими особами, а ОСОБА_1 пов`язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме його майно виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких він є, суд приходить до переконання, що строк подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори був пропущений ним з поважних причин наведених вище, так як вони були для нього об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, що завадили своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Таким чином зібрані по справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи, з урахуванням норм європейського законодавства по правам людини, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі і таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а й справедливості.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Буринської міської ради Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) додатковий строк для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті ОСОБА_2 - два місяці з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 29.03.2021 року.