Рішення

від 19.04.2021 по справі 609/189/21

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/189/21

2/609/182/2021

19 квітня 2021 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.

за участі:

секретаря судового засідання Вознюк В.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача : ОСОБА_2

вимоги позивача: про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за заповітом ,

учасники справи - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 19 лютого 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за заповітом , що залишилося після смерті баби - ОСОБА_3

2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, що складається із права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Залісцівської сільської ради Шумського району Тернопільської області в розмірі 1,70 га у тому числі: 1,37 га., кадастровий номер земельної ділянки 6125883100:01:001:0252; 0,33 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125883100:01:001:0998, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на права власності на земельну ділянку серії ТР № 039732 виданого 05.01.2005 р. Шумською РДА Тернопільської області .

На випадок своєї смерті померла зробила розпорядження згідно якого призначила позивача спадкоємцем належного їй майна.

Спадщину після смерті померлої позивач прийняв у відповідності до ст.1268 ЦК України, оскільки на день її смерті, проживав із нею в одному господарстві, як стверджує останній.

Позивач звертався у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак йому було відмовлено, оскільки не встановлено факт його постійного проживання, як спадкоємцем зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а також існують розбіжності у правовстановлюючих документах померлої.

На підставі викладеного, позивач просить позов задоволити та визнати за ним, право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті - ОСОБА_3 .

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 26 березня 2021 року, у зв`язку із перебуванням судді у відпустці розгляд справи відкладено на 19 квітня 2021 року.

4. В судове засідання сторони не з`явилися, однак представили письмові заяви про слухання справи у їх відсутність, із повним підтриманням та визнанням позовних вимог.

5. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. Із свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_1 від 11.09.2020 р., що видане Шумським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла - ОСОБА_3 .

7. Згідно довідки № 20 від 03.02.2021 р. виданої Шумською міською радою Тернопільської області вказується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_3 дійсно одна і таж особа.

8. Померлій ОСОБА_3 належало майно, що складається із: права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Залісцівської сільської ради Шумського району Тернопільської області в розмірі 1,70 га у тому числі: 1,37 га., кадастровий номер земельної ділянки 6125883100:01:001:0252; 0,33 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125883100:01:001:0998, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на права власності на земельну ділянку серії ТР № 039732 виданого 05.01.2005 р. Шумською РДА Тернопільської області .

9. Померла ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений 17.02.2017 р. в.о. старости с. Залісці Шумського району Тернопільської області, зареєстровано в реєстрі за № 3--6, згідно якого належну їй на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території с. Залісці Шумської міської ради Шумського району Тернопільської області площею 1,70 га. згідно державного акта на права власності на земельну ділянку серії ТР № 039732 виданого Шумською РДА 05.01.2005 р. заповіла позивачу.

10. Згідно письмового пояснення свідка ОСОБА_4 вбачається, що остання проживає в с. Залісці, підтверджує, що ОСОБА_1 дійсно проживав, без реєстрації разом з померлою ОСОБА_3 , вели спільне господарство.

11. Із довідки № 19 від 03.02.2021 р. виданої Шумською міською радою Тернопільської області слідує, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживав без реєстрації на момент смерті зі своєю бабусею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вели спільне господарство та здійснив її поховання, що дає підставу вважати позивача таким, що прийняв спадщину в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини проживав із спадкодавцем.

ІV. Оцінка Суду.

12. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав (див. пункт 4), таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

13. На підставі статей 1216,1217,1218 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

14. Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

15. Із ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

16. У відповідності до ст.1235 ЦК України Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

17. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

18. Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

19. Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як вбачається з наданих суду доказів, позивачем доведено факт постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

20. Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

21. Положеннями статей 15 , 16 ЦК , статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

22. За змістом частини другої статті 16 ЦК , способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

23. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

24. Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

25. У зв`язку із чим, враховуючи, що позивач прийняв спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на земельні ділянки в нотаріальній конторі не може, його право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

26. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права власності на земельні ділянки, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

27. Позивачем при подачі позову було сплачено 908 грн. 00 коп. судового збору. Позивач просить не застосовувати до відповідача вимоги статті 141 ЦПК.

З цих підстав,

Керуючись статтями 15, 16, 328, 1216-1218, 1233, 1235, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільно процесуального кодексу, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Обич Шумського району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька с. Обич Шумського району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за заповітом - задоволити повністю.

2. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Обич Шумського району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .

3. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Обич Шумського району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за заповітом, після смерті - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Залісцівської сільської ради Шумського району Тернопільської області в розмірі 1,70 га у тому числі: 1,37 га., кадастровий номер земельної ділянки 6125883100:01:001:0252; 0,33 га. кадастровий номер земельної ділянки 6125883100:01:001:0998, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на права власності на земельну ділянку серії ТР № 039732 виданого 05.01.2005 р. Шумською РДА Тернопільської області .

4. Не застосовувати до ОСОБА_2 вимоги статті 141 ЦПК.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шумський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 19 квітня 2021 року.

Суддя: О. В. Ковтунович