Ухвала

від 08.04.2021 по справі 310/1928/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 08.04.2021 Справа № 310/1928/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд

Провадження №11-кп/807/234/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №310/1928/17Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2 Категорія: ч.2 ст.364 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції) представника потерпілого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції) захисника ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 грудня 2018 року, яким

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Привілля Луганської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

виправдано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України за недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИЛА

Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_9 обвинувачувався у тому, що він, обіймаючи посаду начальника Бердянської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - БФ ДП «АМПУ»), будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Свет-Строй», в порушення п.п.2.3, 2.4 Додатку №2 та положень Додатку №2-1 до Конкурсної документації, затвердженої Рішенням конкурсної комісії відокремленого підрозділу від 03 червня 2015 року, уклав з ТОВ «Свет-Строй» договір №36-В-БЕФ-15 від 20 липня 2015 року щодо виконання робіт з «Реконструкції котельні Бердянської філії ДП «АМПУ» (Проектування, монтаж та наладка твердопаливної модульної котельні, існуючої в БФ ДП «АМПУ»)» та додаткову угоду №1 до зазначеного договору, що призвело до незаконного збільшення терміну виконання робіт та не включення до комплектації модульної твердопаливної котельної автоматизованої паливоподачі з транспортером.

Відповідно до умов зазначеного договору 24 вересня 2015 року БФ ДП «АМПУ» сплачено на користь ТОВ «Свет-Строй» суму у розмірі 2 377 600 грн. у якості передплати на реконструкцію котельні.

Порушення умов Договору №36-В-БЕФ-15 від 20 липня 2015 року в частині термінів його виконання з боку замовника за період з 19 січня 2016 року по 01 лютого 2017 року спричинило розмір збитку (використання газу замість твердого палива) на загальну суму 917 129, 10 грн., що спричинило збитки державі на загальну суму 3 294 729, 10 грн., що у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є тяжкими наслідками.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_9 прокурором були кваліфіковані за ч.2 ст.364 КК, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Вироком суду ОСОБА_9 виправдано у пред`явленому обвинуваченні за недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі прокурор просила вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_9 винуватим за ч.2 ст.364 КК та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади керівників підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, строком на 2 роки зі штрафом 700 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Свої вимоги мотивувала тим, що суд надав неправильну оцінку наданим доказам, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать дослідженим доказам. Висновок суду про те, що пред`явлене ОСОБА_9 обвинувачення не знайшло свого підтвердження, є немотивованим. При цьому судом не взято до уваги покази свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та не надано належної оцінки висновку судово-економічної експертизи та висновку експертизи за результатами експертного обстеження. Твердження суду про те, що обвинувачення ОСОБА_9 у недотриманні конкурсної документації є безпідставним, не відповідають обвинуваченню, оскільки останнє не ґрунтується на порушенні обвинуваченим вимог Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», а на порушенні ним вимог Конкурсної документації Договору №36-В-БЕФ-15. Також суд безпідставно та необґрунтовано послався у вироку на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у цивільній справі та рішення Господарського суду Запорізької області, оскільки вказані документи не були відкриті стороні обвинувачення в порядку ст.290 КПК та вони не є доказами. Суд безпідставно задовольнив клопотання захисника про визнання недопустимим доказом документів, вилучених на підставі ухвали слідчого судді від 07.12.2016 року, оскільки фактично документи вилучені 30.01.2017 року, тобто після сплину місячного терміну з дня винесення вказаної ухвали. Дійсно такі документи було вилучено лише 30.01.2017 року, однак у зв`язку з тим, що документи визначені ухвалою суду були предметом службового розслідування та були в розпорядженні співробітників внутрішньої безпеки ДП «АМПУ» до БФ ДП «АМПУ» були передані лише 26.01.2017 року, після чого вони були вилучені на підставі доручення слідчого. При цьому участь понятих при проведенні тимчасового доступу до речей та документів не є обов`язковою. Визнання судом висновку експертизи за результатами експертного обстеження недопустимим доказом не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки ДП «Запорізький експертно-технічний центр держпраці» має необхідні дозволи для проведення такого експертного дослідження. Крім того, судом безпідставно поставлено під сумнів висновок експерта ОСОБА_12 та не вжито передбачених ч.3 ст.358 КПК заходів для усунення виявлених протиріч шляхом призначення повторної експертизи.

В запереченнях на апеляційну скаргу обвинувачений просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка повністю підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні; представника потерпілого, яка також підтримала подану апеляційну скаргу; обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти скарги та просили вирок суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Зі змісту ст.370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Статтею 373 КПК встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.3 ст.374 КПК у разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, міськрайонний суд, виправдовуючи ОСОБА_9 за ч.2 ст.364 КК за недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення, дотримався вищезазначених вимог закону.

Судом у вироку викладено формулювання обвинувачення, пред`явленого обвинуваченому за ч.2 ст.364 КК визнаного судом недоведеним, підстави його виправдання із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції у судовому засіданні, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, перевірив зібрані на досудовому розслідуванні докази винуватості обвинуваченого, на які посилалася сторона обвинувачення, та, згідно зі ст.94 КПК, оцінив їх з точки зору допустимості, належності, достовірності та достатності, надав належну оцінку як окремим доказам, так і їх сукупності, навів детальний аналіз досліджених доказів.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що версія обвинувачення фактично зводилась до того, що дії ОСОБА_9 вчиненні з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Свет-Строй», внаслідок укладання договору з ТОВ «Свет-Строй» на реконструкцію котельні; розпорядження про сплату авансу у розмірі 80% від загальної суми договору за проведення робіт у сумі 2377600 грн.; укладання додаткової угоди про збільшення терміну виконання робіт.

На переконання сторони обвинувачення, такі дії призвели до заподіяння збитків БФ ДП «АМПУ» на загальну суму 3294729,10 грн., з яких 2377600 грн. - сплачений аванс на рахунок ТОВ «Свет-Строй», та 917 129,10 грн. не отриманаекономія через невведення в експлуатацію котельні на твердому паливі).

Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення були заявлені свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 .

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Між тим, жоден із допитаних свідків обвинувачення не повідомив суду будь-яких фактичних даних, які би встановлювали наявність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, зокрема і письмові, які були зібрані під час досудового розслідування, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що обвинувачення пред`явлене ОСОБА_9 органом досудового розслідування у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК, не знайшло свого підтвердження, оскільки органом досудового розслідування не надано доказів на підтвердження суб`єктивної сторони злочину, вчинення якого інкримінується ОСОБА_9 .

Крім того, для кваліфікації злочину за ст.364 КК необхідно встановити характер, зміст та обсяг повноважень, а також коло службових обов`язків, які визначають компетенцію службової особи та встановлюються відповідними нормативними актами.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст.364 КК, є вчинення його всупереч інтересам служби. Ця ознака вказує на те, що при вчиненні цього злочину завжди порушуються певні інтереси, яких службова особа повинна дотримуватись і охороняти.

Службове зловживання є злочином із матеріальним складом, об`єктивна сторона якого включає істотну шкоду або тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

Відсутність тяжких наслідків означає, що вчинене службове зловживання не тягне кримінальної відповідальності.

Тяжкі наслідки можуть бути інкриміновані винному лише за наявності причинного зв`язку між його діянням (дією чи бездіяльністю) та настанням зазначених наслідків. Для наявності цього зв`язку необхідно встановити: які саме службові обов`язки, покладені на особу; чи передували ці порушення заподіянню тяжких наслідків; чи створювали вони реальну можливість заподіяння цих наслідків; чи виявилися ці порушення необхідною умовою настання таких наслідків і чи викликали їх із неминучістю в конкретних умовах.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відносяться до тих обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. А обов`язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора (ч.1 ст.92 КПК).

Суб`єктивна сторона службового зловживання характеризується виною у формі прямого умислу. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього злочину є мета (одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи) та корисливий мотив. Такий мотив полягає у прагненні особи шляхом зловживання своїм службовим становищем одержати матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на підставі наказу ДП «Адміністрація морських портів України» від 29.01.2016 року №20 було проведено перевірку організації виконання Договору від 20.07.2015 №36-В-БЕФ-15, про що було складено відповідну довідку.

Зокрема за наслідками зазначеної перевірки було встановлено, що станом на 05.02.2015 року Бердянська філія не отримала Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, а також дозвіл на початок будівельних робіт. Виконавець згідно п.1.3 договору не отримав від Укрінвестекспертизи звіт з позитивним висновком проектно-кошторисної документації, розробка якої передбачена п.1.1 Договору.

За результатами даної перевірки також було звернуто увагу на низький рівень контролю за виконанням робіт на всіх рівнях з боку БФ ДП «АМПУ». Контроль фактично здійснювався однією особою головним енергетиком підприємства ОСОБА_21 . До відома керівництва вчасно ситуація не доводилася. За поясненнями в.о. головного інженера ОСОБА_10 (в період будівництва котельної) остання не займалася організаційними питаннями, незважаючи на те, що відповідно до посадової інструкції на неї покладені обов`язки з питань технічного керівництва, мала брати участь у розробці технічної документації, ефективному використанню виробничих фондів, тощо.

Зазначена організація роботи призвела до того, що БФ ДП «АМПУ» не виконувалися пункти договору щодо застосування санкцій, не розглядалися питання і не приймалися заходи по прийняттю додаткової угоди, незважаючи на те, що підрядчик звертав увагу на неможливість своєчасного виконання договору.

Відтак, за наслідками зазначеної перевірки було складено висновок про те, що в договорі №36-В-БЕФ-15 від 20.07.2015 року з «Реконструкції котельні Бердянської філії ДП» не передбачені:

- відповідальність Виконавця за порушення строків виконання робіт в розмірі 7% за прострочення понад 30 днів та штрафу в розмірі 20% за невідповідність якості та комплектності;

- календарний план-графік виконання робіт та орієнтовна вартість обладнання та робіт.

З боку замовника БФ ДП «АМПУ» не було забезпечено авторського нагляду за будівництвом відповідно до п.1.2 ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 «Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом».

Виконання робіт за об`єктом «Реконструкції котельні Бердянської філії ДП «Адміністрація морських портів України» здійснювалось без належним чином затвердженої проектної документації (!!!).

Виконавець згідно п.1.3 договору не отримав від Укрінвестекспертизи звіт з позитивним висновком проектно-кошторисної документації, а також не була погоджена з обласним управлінням екології оцінка впливу на навколишнє середовище. Відсутні погоджені Замовником вихідні дані для проектування.

Перелічені у даному висновку порушення допущено у зв`язку із низьким рівнем контролю за виконанням робіт на всіх рівнях, як з боку Виконавця так і з боку Замовника, самоусунення від виконання своїх обов`язків (в період будівництва) в.о. головного інженера ОСОБА_10 .

В обвинувальному акті сторона обвинувачення вважала, що в результаті неправомірних дій обвинуваченого БФ ДП «АМПУ» було заподіяно збитків на загальну суму 3294 729, 10 грн., з яких 2377600 грн. - сплачений аванс на рахунок ТОВ «Свет-Строй», та 917 129,10 грн. не отримана економія через невведення в експлуатацію котельні на твердому паливі).

Разом з тим із пояснень представника ДП «Адміністрація морських портів України» було встановлено, що на даний час котельня так і не введена в експлуатацію через відсутність необхідних дозвільних документів.

Таким чином, причинами виникнення шкоди, що настала внаслідок своєчасного невведення котельні в експлуатацію, стали зовсім не ті обставини, що зазначено обвинуваченням в обвинувальному акті, з чим погодилась прокурор і представник потерпілого під час апеляційного розгляду. Причиною такої шкоди стала сукупність грубих порушень, допущених під час організації укладання і виконання зазначеного договору. Адже перед укладенням договору замовником, т.т. БФ ДП «АМПУ» не було навіть відведено земельної ділянки під будівництво даної котельні. Тому на глибоке переконання апеляційного суду зазначені в обвинувальному акті твердження про те, що шкода настала лише внаслідок збільшення терміну виконання робіт, а відтак і перенесення строків введення в експлуатацію котельні є безпідставним. Адже до сьогоднішнього дня ця котельня не введена в експлуатацію, не дивлячись на те, що обвинувачений вже декілька років не очолює БФ ДП «АМПУ».

Також було встановлено, що сам договір №36-В-БЕФ-15 через «особливості визначені умовами конкурсу» укладався і виконувався не відповідно до чинного законодавства, а всупереч нього.

Зокрема було встановлено, що обрання антрациту в якості палива для виробництва теплової енергії у новій котельній виглядало занадто оптимістичним, оскільки його поклади зосереджені на території самопроголошених ДНР та ЛНР. Дана обставина була з`ясована при проведенні філією в листопаді 2015 року закупівлі вугілля, коли антрацит АС/АО був придбаний за ціною 3,7 грн/кг, замість ціни 2,2 грн/кг. До того ж, на етапі планування відсутнє документальне підтвердження інформації про джерела і спосіб визначення вартості блочної котельні (2750 тис. гривень без ПДВ).

Крім того, відповідно до результатів проведеної перевірки було встановлено, що в Бердянській філії існувала та існує газова котельня, а з формулювання конкурсної комісії виходить, що на території Бердянського порту існувала твердопаливна модульна котельня, яка функціонувала протягом певного часу і зрештою підлягає оновленню. Незважаючи на всі ці недоліки комісія затвердила Конкурсну документацію та визначила строк подання конкурсних пропозицій.

Пропозиція учасника ТОВ «Свет-Строй» була доставлена у Конкурсну комісію в неустановлений спосіб і внесена до Реєстру фахівцем, який не є членом цієї комісії. Крім того, Конкурсна комісія доручила головному енергетику філії детально переглянути пропозиції учасників, але він, напроти, не знайшов ніяких порушень і зазначив в довідці, що пропозиції всіх учасників відповідають технічним вимогам та основним умовам майбутнього договору.

Також за результатами розгляду договору №36-В-БЕФ-15 було встановлено, що зобов`язання замовника здійснити передплату в сумі 2378000 грн. не відповідало засадам розумності, оскільки договірна документація не містила кошторису, специфікації обладнання, конструктивних характеристик будівлі котельні тощо. Також в пункті 7.2 договору сторони домовились про встановлення штрафних санкцій «за порушення строків виконання робіт» у розмірі подвійної облікової НБУ, проте змінили строк виконання робіт, який мав складати 80діб з моменту перерахування замовником передплати, на 80 робочих днів. Проте така зміна періоду часу з 80 діб на 80 робочих діб додала до строку завершення робіт ще, як мінімум, 23 дні.

Крім того, на час проведення перевірки у Бердянській філії взагалі були відсутні проектна документація та дозвільні документи про початок виконання будівельних робіт, хоча поруч з газовою котельною стояла будівля нової котельні.

Проте всі ці та інші допущені керівництвом БФ ДП «АМПУ» порушення не були предметом досудового розслідування і судового розгляду. Вони не перевірялись на предмет наявності причинного зв`язку між діями керівництва БФ ДП «АМПУ», зокрема і ОСОБА_9 , щодо їх допущення обвинуваченим умисно чи з необережності, і наслідками що настали. Тому під час судового розгляду неможливо було встановити дійсні причини спричинення шкоди, про яку йдеться в обвинувальному акті в наслідок невведення котельної в експлуатацію.

Колегія суддів погоджується із доводами прокурора щодо безпідставного посилання суду у вироку на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у цивільній справі №310/5330/16-ц, яке не може мати преюдиційного значення для кримінального провадження щодо ОСОБА_9 . Разом з тим, дана обставина жодним чином не позначилась на правильності прийнятого судом рішення про виправдання обвинуваченого.

Доводи прокурора про безпідставне визнання судом недопустимими доказами документів, вилучених на підставі ухвали слідчого судді від 07.12.2016 року, не є слушними. Адже з матеріалів кримінального провадження вбачається, що дозвіл на тимчасовий доступ до низки документів, які стосувалися організації та проведення робіт з реконструкції котельної, було надано ухвалою слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.12.2016 року. Строк дії ухвали було встановлено 1 місяць.

Разом з тим, зазначені в ухвалі документи було вилучено лише 30.01.2017 року, тобто поза межами строку дії ухвали слідчого судді, що не заперечував і сам прокурор.

Посилання прокурора на те, що документи, зазначені в ухвалі слідчого судді, були предметом службового розслідування та перебували в розпорядженні співробітників внутрішньої безпеки ДП «АМПУ», а тому не могли бути вчасно вилучені, є непереконливими. Адже відповідно до ч.1 ст.165 КПК особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов`язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду. А тому перебування таких документів в розпорядженні співробітників внутрішньої безпеки ДП «АМПУ» не може бути підставою для вилучення цих документів поза межами строку дії ухвали слідчого судді.

Більш того, з огляду на ч.4 ст.165 КК володільцю документів на його вимогу особою, яка пред`явила ухвалу про тимчасовий доступ до документів, могли бути залишені копії вилучених оригіналів документів.

Не є ґрунтовними і доводи прокурора про ненадання судом першої інстанції оцінки показам свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Адже з мотивувальної частини вироку вбачається, що суд з наведенням обґрунтування, виходячи з принципу внутрішнього переконання з точки зору взаємозв`язку сукупності інших доказів у справі, обґрунтовано критично віднісся до показань зазначених свідків. При цьому суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідальними особами за виконання договору щодо реконструкції котельні були призначені саме головний енергетик філії ОСОБА_21 та в.о. головного інженера філії ОСОБА_10 .

З огляду на викладене, доводи прокурора про неправильну оцінку доказів обвинувачення, зроблену судом, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах провадження та вимогах закону.

Отже, на переконання колегії суддів, вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст.ст.370, 373 і 374 КПК. Переконливих аргументів на спростування висновків районного суду прокурор в апеляційній скарзі не навів. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування оскаржуваного судового рішення колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 грудня 2018 року щодо ОСОБА_9 в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її проголошення.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4