Постанова

від 22.08.2006 по справі 6/2087

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/2087

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" серпня 2006 р.                                                     Справа № 6/2087

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

при секретарі Кондренко О.А.

за участю представників сторін

від позивача Бєляєв О.М. - доручення №06-1031/1195 від 01.11.05р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Житомир)  

до Зарудинецького сільського споживчого товариства  (смт.Ружин)

про стягнення 1704,55 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 1704,55грн. адміністративно-господарських санкцій за не зайняті інвалідами робочі місця.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Причину неявки суду не повідомив, хоча, про час і день розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до приписів ст.128 КАС України справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91р. № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.19 цього Закону для підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Зарудинецьке сільське споживче товариство (відповідач) зареєстровано в Житомирському обласному відділенні  Фонду України соціального захисту інвалідів (позивач).

Відповідачем подано до Фонду звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, в якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 11 чоловік, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, зазначено, що такі відсутні. В графі про кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні  працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" також стоїть прочерк (а.с.6).

Таким чином, відповідачем не дотримано нормативу по працевлаштуванню одного інваліда.

Відповідно до ч.1 ст. 20 названого Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських  організацій  інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів  менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної  плати  на відповідному  підприємстві,  установі,  організації,  у тому числі підприємстві,   організації   громадських  організацій  інвалідів, фізичної  особи,  яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування  інваліда  і  не зайняте інвалідом.  Для  підприємств,  установ, організацій, у тому числі підприємств,   організацій   громадських організацій  інвалідів, фізичних   осіб,   на  яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в   розмірі   половини   середньої   річної  заробітної  плати  на відповідному підприємстві,  в установі, організації, у тому числі підприємстві,  організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка  використовує  найману працю.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 того ж Закону, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 9 ст. 20 даного Закону, спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Відповідно до "Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01р. № 1767 (із змінами, внесеними Постановою КМУ від 29.06.04р. № 813), штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним (п. 4).

Згідно з п. 5 зазначеного Порядку, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Середня річна заробітна плата на підприємстві обчислюється шляхом ділення суми нарахованого фонду оплати праці як в грошовій, так і в натуральній формі, на середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу, що визначається у порядку, встановленому Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих в народному господарстві, затвердженою Держкомстатом.

Згідно з п. 11 вказаного Порядку контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Оскільки відповідачем не працевлаштовано одного інваліда, виходячи з приписів зазначеного законодавства, позивачем вірно визначена сума адміністративно-господарських санкцій, що становить в даному випадку 1704,55грн. - 50% від середньорічної заробітної плати штатного працівника.

Відповідач позов не оспорив, доказів погашення боргу не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача правомірні,  обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному об'ємі - в сумі 1704,55грн. адміністративно-господарських  санкцій.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167, 186, 254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Зарудинецького сільського споживчого товариства (13600, смт.Ружин, вул. О.Бурди, 27 Житомирська область, код 25308325)

- на користь Житомирського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (10003, м.Житомир, вул.Домбровського, 38; код 20401066) - 1704,55грн. адміністративно-господарських  санкцій.

Постанова господарського суду Житомирської області набирає законної сили в строки, встановлені ст.254 КАСУ.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст.186 КАСУ.

Суддя                                                                       Терлецька-Байдюк Н.Я.  

Віддрукувати 3прим.:

1 - в справу

2,3 - сторонам