Ухвала

від 25.09.2019 по справі 757/33905/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33905/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши провадження за клопотанням представника ТОВ «КОМПАНІЯ «БУД-ЛАЙФ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

представник ТОВ «КОМПАНІЯ «БУД-ЛАЙФ» ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням в порядку ст.ст. 170, 174 КПК України, в якій просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.03.2019 року, в частині арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) ТОВ «КОМПАНІЯ БУД ЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 42296579). В обґрунтування доводів клопотання зазначив, що арешт майна було накладено необґрунтовано.

В судове засідання особа, що подала клопотання, слідчий, прокурор в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином про причини своєї неявки не повідомили.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження, надходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.03.2019 року накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) ТОВ «КОМПАНІЯ БУД-ЛАЙФ» код ЄДРПОУ 42296579).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Поруч з тим, п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Разом з тим, в судове засідання прокурор не з`явився, доводів заявників щодо підстав для задоволення клопотання належним чином не спростував, власну правову позицію не виклав.

Виходячи з викладеного, враховуючи долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що наданими матеріалами доведено, що відпала потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, тому слідчий суддя вважає, що наявні підстави для скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.03.2019 року року.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 370-372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ТОВ «КОМПАНІЯ «БУД-ЛАЙФ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.03.2019 року, в частині арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) ТОВ «КОМПАНІЯ БУД-ЛАЙФ» код ЄДРПОУ 42296579).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1