Рішення

від 20.04.2021 по справі 307/783/21

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/783/21

Провадження № 2/307/226/21

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 квітня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Ніточко В.В., з участю секретаря судового засідання Мочан Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа - управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа - управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, про визнання права власності на нерухоме майно.

В позовній заяві зазначив, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,12 га., кадастровий номер 2124455300:02:001:0003, що розташована в АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. На вказаній земельній ділянці ним було збудовано об`єкт нерухомого майна - об`єкт туристичної інфраструктури та громадського харчування з господарськими будівлями, в тому числі: літера АІІ (основна будівля - об`єкт туристичної інфраструктури та громадського харчування) площею 562,4 кв.м., літера БІ (будівля навісу) площею 64,7 кв.м., літера ВІ (будівля кочегарки) площею 13,9 кв.м., літера ГІ (будівля сараю) площею 21,8 кв.м., розташований в АДРЕСА_1 .

Згідно звіту обстеження технічного стану об`єкту нерухомого майна - об`єкту туристичної інфраструктури та громадського харчування з господарськими будівлями (літ. АІІ, БІ, ВІ, ГІ), розташованого в АДРЕСА_1 , вбачається, що технічний стан конструкцій та будівлі в цілому відноситься до І категорії (нормальний), фактичний стан конструкцій відповідає вимогам міцності на надійності для подальшої експлуатації будівлі за їх функціональним призначенням, як об`єкт туристичної інфраструктури та громадського харчування.

Вартість спірного нерухомого майна складає 485 888 гривень 00 копійок.

Однак, право власності на зазначене нерухоме майно не встановлено, оскільки будівництво нерухомого майна - об`єкту туристичної інфраструктури та громадського харчування з господарськими будівлями, було вчинено без отримання у встановленому законом порядку дозволу на право проведення будівельних робіт.

Просить визнати за ним право власності на об`єкт нерухомого майна - об`єкт туристичної інфраструктури та громадського харчування з господарськими будівлями, в тому числі: літера АІІ (основна будівля - об`єкт туристичної інфраструктури та громадського харчування) площею 562,4 кв.м., літера БІ (будівля навісу) площею 64,7 кв.м., літера ВІ (будівля кочегарки) площею 13,9 кв.м., літера ГІ (будівля сараю) площею 21,8 кв.м., розташований в АДРЕСА_1 .

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, однак подав заяву, в якій зазначив, що заперечень проти позову не має.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник Буштинської селищної ради в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву, в якій просив справу розглянути у їх відсутності, проти позову не заперечує.

Представник третьої особи - управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляд справи був повідомлений належним чином.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа - управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, про визнання права власності на нерухоме майно, прийнято до розгляду та відкрито провадження у ній.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року підготовче провадження по даній справі закрито, і справа призначена для розгляду по суті.

Судом на підставі частини 2 статті 247 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 , згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, є власником земельної ділянки, площею 0,12 га., кадастровий номер 2124455300:02:001:0003, що розташована в АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (а.с.10).

Згідно рішення виконкому Буштинської селищної ради № 77 від 29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 надано дозвіл на отримання містобудівних умов та обмежень для будівництва об`єкту туристичної інфраструктури та громадського харчування в смт. Буштино, урочище "Біля лелеки" (а.с.11).

Із технічного паспорту на об`єкт туристичної інфраструктури та громадського харчування з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , вбачається, що його площа становить, а саме: літера АІІ (основна будівля - об`єкт туристичної інфраструктури та громадського харчування) - 562,4 кв.м., літера БІ (будівля навісу) - 64,7 кв.м., літера ВІ (будівля кочегарки) - 13,9 кв.м., літера ГІ (будівля сараю) - 21,8 кв.м. (а.с.69-78).

Згідно звіту технічного обстеження стану об`єкту туристичної інфраструктури та громадського харчування з господарськими будівлями (літ. АІІ, БІ, ВІ, ГІ), розташованого в АДРЕСА_1 , технічний стан конструкцій та будівлі в цілому відноситься до І категорії (нормальний), фактичний стан конструкцій відповідає вимогам міцності на надійності для подальшої експлуатації будівлі за їх функціональним призначенням, як об`єкт туристичної інфраструктури та громадського харчування (а.с.81-90).

Із висновку про оцінку майна - об`єкту туристичної інфраструктури та громадського харчування з господарськими будівлями (літ. АІІ, БІ, ВІ, ГІ), розташованого в АДРЕСА_1 , вбачається, що його вартість становить 485 888 гривень 00 копійок (а.с.111).

Згідно висновку сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області № 01-20/1 від 18 лютого 2021 року, при обстеженні об`єкту туристичної інфраструктури та громадського харчування з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 , встановлено, що земельна ділянка на якій розміщено об`єкт знаходиться на території громадської забудови, на даний час будівництво закінчене, містобудівні умови та обмеження на сформованій забудові не порушені (а.с.122).

Із листа управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області від 01 квітня 2021 року № 120/1007/1.20/21 відомо, що об`єкт туристичної інфраструктури та громадського харчування з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1 " має ознаки самочинного будівництва, що надає право його власнику звернутися в суд для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт (а.с.123).

Згідно рішення виконкому Буштинської селищної ради № 5 від 31 березня 2021 року земельній ділянці, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124455300:02:001:0003, присвоєно окрему поштову адресу: АДРЕСА_2 (а.с.135).

Згідно довідок Буштинської селищної ради № № 851, 852 від 08 квітня 2021 року та № 868 від 12 квітня 2021 року, ОСОБА_1 побудував об`єкт туристичної інфраструктури та громадського харчування з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_2 ", який не порушує права та інтереси третіх осіб, не суперечить правилам забудови населеного пункту та вимогам містобудівної документації, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2124455300:02:001:0003, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, має поштову адресу (а.с.136, 137, 138).

V. Оцінка Суду.

Згідно із частиною першою статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до вимог статей 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), якою вона має право володіти, користуватися та розпоряджатися.

Згідно частини третьої статті 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Виходячи із положень ч.5 статті 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 3, 4, 9 Постанови від 30.03.2012 р. № 6 "Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)" роз`яснено, що право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 ЦК України, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України. У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Пунктом 12 цієї ж постанови роз`яснено, що у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК). Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

У правовій позиції висловленій Верховним Судом України при розгляді справи N 6-1328цс15 зазначено, що згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним. Водночас згідно із частиною третьою статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду. При цьому слід ураховувати положення частини першої статті 376 ЦК України, а саме: наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов про визнання права власності на нерухоме майно слід задовольнити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 142, 206, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 316, 317, 375, 376 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на об`єкт нерухомого майна - об`єкт туристичної інфраструктури та громадського харчування з господарськими будівлями, в тому числі: літера АІІ (основна будівля - об`єкт туристичної інфраструктури та громадського харчування) площею 562,4 кв.м., літера БІ (будівля навісу) площею 64,7 кв.м., літера ВІ (будівля кочегарки) площею 13,9 кв.м., літера ГІ (будівля сараю) площею 21,8 кв.м., розташований в АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Тячівський районний суд Закарпатської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 .

Відповідач: Буштинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області, юридична адреса: 90556, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Буштино, вул. Головна, 91, ідентифікаційний код юридичної особи - 04349685.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, про визнання права власності на нерухоме майно, юридична адреса: 88008, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, 8, ідентифікаційний код: 37471912.

Суддя В.В. Ніточко