Рішення

від 16.04.2021 по справі 308/11470/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11470/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участі:

секретаря судових засідань Івашко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє як законний представник від імені сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Івано-Франківськ) про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , яка діє як законний представник від імені сина ОСОБА_2 , звернулась до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_3 , Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Івано-Франківськ) про зняття арешту з майна - житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , накладеного на підставі постанови суду від 13.02.2004 про арешт майна боржника в рамках кримінального провадження №1-7/04 від 26.12.2003 року.

Позовна заява мотивована наступним.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із сином, ОСОБА_2 , є співвласниками земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Вказане майно ОСОБА_1 успадкувала разом зі своїм сином - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рівних долях, по 1/2 частці кожен, після смерті свого чоловіка - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спадщина, на яку в указаній частці видане це свідоцтво, складається з приватизованої земельної ділянки, площею 0,2500 га, розташованої на території АДРЕСА_1 , відведеної померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , спадкоємцем якого був його син - ОСОБА_4 , який спадкове майно прийняв, однак юридично його не оформив.

На даній земельній ділянці знаходиться житловий будинок.

Як встановлено з Інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на вказану земельну ділянку та житловий будинок накладено арешт на підставі постанови суду № 1-7/04 від 26.12.2003, виданої Ужгородським районним судом, суддя Монич О.В.

Вказаний арешт, на думку позивача, порушує право власності її малолітнього сина ОСОБА_2 та є незаконним, оскільки ОСОБА_3 ніколи не був власником вказаного майна.

Ухвалою суду від 16.11.2020 відкрито позовне провадження у справі з викликом сторін, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Бойко Б.Б. подав клопотання, в якому просить розглядати справу за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також просив долучити до матеріалів справи письмові докази та поновити строк для їх подання.

Відповідач 1, ОСОБА_3 , у судове засідання не з`явився, письмовий відзив на позов не подав, повідомлявся судом про час та місце проведення судового засідання належним чином.

Представник відповідача 2, Ужгородський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явився, письмовий відзив на позов не подав, повідомлявся судом належним чином.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача адвоката Бойко Б.Б., про долучення до матеріалів справи письмових доказів та поновлення строку для їх подання дійшов висновку про його обґрунтованість, та про його задоволення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 серпня 2017 року № 3-730, виданого державним нотаріусом Ужгородської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_6 . ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є співвласниками земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Дане майно вони успадкували в рівній долі по 1/2 частці кожен після смерті спадкодавця - ОСОБА_4 , 1969 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спадщина, згідно свідоцтва, складається з приватизованої земельної ділянки, площею 0,2500 га, розташованої на території АДРЕСА_1 , відведеної 31.10.1998 року померлому ОСОБА_5 , спадкоємцем якого був його син - ОСОБА_4 , який спадкове майно прийняв однак юридично його не оформив, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, землі житлової та громадської забудови, згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданого 09.08.2017 року, індексний номер: 94029464, державним реєстратором Ужгородської районної державної нотаріальної контори Гончаренком М.В., та зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1322148221248, номер запису про право власності: 21785375 кадастровий номер 2124881800:12:012:0060.

На даній земельній ділянці знаходиться житловий будинок, що підтверджується технічним паспортом від 02.10.2019 року, виданим комунальним підприємством Ужгородське районного БТІ, інвентаризаційна справа № 43, який позивачка та її син успадкувати не змогли, оскільки на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 та на земельну ділянку накладений арешт на підставі постанов 1-7/04 від 26.12.2003 року та від 13.02.2004 року, виданих Ужгородським районним судом, в яких суд постановив накласти арешт на майно підсудного ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №201194629, сформованої станом 20.02.2020, на майно спадкодавця було накладено арешти, зокрема:

Постановою 1-7/04, 26.12.2003, виданою Ужгородським районним судом, суддя Монич О.В. про обтяження: інше, майно, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 . обтяження: арешт (архівний запис) Реєстраційний номер обтяження: 3944487.

Зареєстрована: 25.10.2006 11:18:40 за № 3944487 реєстратором: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, 47, (0312) 64-38-27.

Постановою АА 340002, 23.02.2004, виданою: Ужгородською районною державною виконавчою службою, про обтяження домоволодіння, адреса: АДРЕСА_1 . Власник: ОСОБА_3 . Реєстраційний номер обтяження: 3944601, Зареєстрована: 25.10.2006 11:28:48 за №3944601 реєстратором: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, 88000, Закарпатська м.Ужгород, вул.Собранецька, 47. Додаткові дані: Архівний номер: 4725171LVOV35, Ар: дата: 27.02.2004, Дата виникнення: 26.02.2004, № реєстр№: 570913-4292, внутр.№ 1С01С43С23F55А2D3345, комментарий: 20/71.

Постановою АА 340002, 23.02.2004, Ужгородської районної державної виконавчої служби про обтяження земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 . Тип обтяження: арешт (архівний запис) Реєстраційний номер обтяження: 3944628.

Зареєстрована: 25.10.2006 11:29:33 за № 3944628 реєстратором: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька (0312) 64-38-27. Додаткові дані: Архівний номер: 4725171LVOV35, Архівна дата: 27.02.2004. Дата виникнення: 26.02.2004, № реєстра: 570913-4292, внутр. № 1С01С43С23F55АD3345: комментарий: 20/71.

Згідно рішення виконавчого комітету Ради народних депутатів Ужгородського району Закарпатської області від 22.09.1989 №136 та додатку до нього Ужгородське міжміське інвентарне бюро технічної інвентаризації зобов`язано провести реєстрацію будинків згідно списків, оформити право власності на житлові будинки з надвірними будівлями та спорудами і видати свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння окремим громадянам, зокрема, у списку значиться будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_5 .

Представник позивача адвокат Бойко Б.Б. подав суду копію постанови Ужгородського районного суду 1-7/04 від 26.12.2003, якою накладено арешт в межах кримінального провадження на майно підсудного ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вироком Ужгородського районного місцевого суду Закарпатської області від 16.01.2004 ОСОБА_3 визнано винним за ст.115 ч.1 КК України, призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 11 років, задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 та присуджено до стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 104962грн.

Постановою Ужгородського районного суду від 13.02.2004 подання в.о. начальника РВ ДВС задоволено, роз`яснено, що арешт необхідно накласти на житловий будинок підсудного ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 18.03.2004 вирок суду від 16.01.2004 змінено, дії ОСОБА_3 перекваліфіковано на ч.2 ст.121 КК України і призначено за даною статтею покарання у вигляді десяти років позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_3 ніколи не був власником житлового будинку адресою: АДРЕСА_1 , судом помилково накладено арешт на вказаний будинок.

У відповідності по Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 по справі №727/2878/19 визначено, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України, 1960 року та незанятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений в його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952, ратифікованого Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від17.07.1997 № 475/97-ВР, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини конвенційне поняття майно являє собою існуюче майно або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання стосовно ефективного здійснення права власності ( заява №42527/98, рішення від 12.07.2001 р. п. 83).

Засоби юридичного захисту ефективними є тоді, коли вони можуть запобігти виникненню умов, які становлять порушення, або не допустити подальшого існування таких умов (справа Мельник проти України , заява № 72286/01, рішення від 28.03.2006 р., щодо статті 13).

Втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватися з дотриманням справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних право особи (справа Спорронг та Льонрот проти Швеції ).

Принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа Броньовський проти Польщі , заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004 р., п. 184).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч. 1 ст.5 ЦПК України).

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону ( ч. 2 ст. 5 ЦПК України).

У відповідності із Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999, внесення в реєстр заборони - є заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об`єкта нерухомого майна, що подається судами та слідчими органами у зв`язку із накладенням ними арешту на об`єкти нерухомого майна (звільнення з-під арешту).

Відповідно до п. 9 ч. 1 с. 27 ЗУ Про порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачі не надали доказів на спростування позовних вимог.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

За таких обставини, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України слід здійснити розподіл судових витрат, стягнувши з відповідача 1 на користь позивача 908 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 259, 261, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , яка діє як законний представник від імені сина ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Івано-Франківськ) про зняття арешту з майна- задовольнити повністю.

Зняти арешт (заборону) з майна, а саме, житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови суду про арешт майна боржника в рамках кримінального провадження №1-7/04 від 26.12.2003 року, Постанови суду від 13.02.2004 року винесених Ужгородським районним місцевим судом, Реєстраційний номер обтяження: 3944487. Постановою, АА 340002, 23.02.2004, виданою: Ужгородською районною державною виконавчою службою, про обтяження домоволодіння, адреса: АДРЕСА_1 . Власник: ОСОБА_3 , Реєстраційний номер обтяження: 3944601, та Постановою, АА 340002, 23.02.2004, виданою Ужгородською районною державною виконавчою службою про обтяження земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 . Тип обтяження: арешт (архівний запис). Реєстраційний номер обтяження: 3944628.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 840,80грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РН ОКПП НОМЕР_1 , яка діє від свого імені та як законний представник від імені сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РН ОКПП НОМЕР_2 . Місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1: ОСОБА_3 . РН ОКПП - невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач 2: Ужгородський районний відділ державної виконавчої служби, Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) код ЄДРПОУ 35045464 адреса: м. Ужгород, пл. Шандора Петефі 4.

Повне рішення складено 20 квітня 2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М.Хамник