Постанова

від 04.09.2007 по справі 22/120-07-2730

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/120-07-2730

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"04" вересня 2007 р. Справа № 22/120-07-2730

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                     суддів Сидоренко М.В.

                                 Таценко Н.Б.

          Склад судової колегії змінений розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №80 від 13.08.2007р.

при секретарі судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін:

від позивача —Биструшкін В.Ю. - по довіреності;

від відповідачів: ДП „Одеський морський торговельний порт” – Кузьменко К.О. - по довіреності;

ЗАТ з іноземними інвестиціями „Синтез Ойл” –Паранюк О.В. - по довіреності;

від прокуратури —Соломко О.Б. - старший помічник Чорноморського транспортного прокурора;

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт”

на рішення господарського суду Одеської області від 27.06.2007р.

по справі № 22/120-07-2730

за позовом Компанії „International Port Services Limited” в особі Представництва в Україні

до відповідачів: 1.     Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт”;

                           2.    Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями „Синтез Ойл”;

за участю Чорноморського транспортного прокурора

про спонукання укласти додаткові угоди до договору №КД-128 від 01.03.1999р. та контракту №01/ПР від 01.01.2002р.

Встановив:

          У квітні 2007р. Компанія „International Port Services Limited” звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до ДП „Одеський морський торговельний порт”, ЗАТ з іноземними інвестиціями „Синтез Ойл”, вимагаючи спонукати ДП „Одеський морський торговельний порт” укласти додаткову угоду до договору №КД-128 від 01.03.1999р. згідно з проектом; спонукати ДП „Одеський морський торговельний порт” та ЗАТ з іноземними інвестиціями „Синтез Ойл” укласти додаткову угоду до контракту №01/ПР від 01.01.2002р. згідно з проектом.

          04.04.2007р. до суду першої інстанції надійшло клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та будь-яким іншим особам припиняти дії по виконанню умов договору №КД-128 від 01.03.1999р., укладеного між ДП „Одеський морський торговельний порт” та Компанією „International Port Services Limited”, та контракту №01/ПР від 01.01.2002р., укладеного між ДП „Одеський морський торговельний порт”, ЗАТ з іноземними інвестиціями „Синтез Ойл” та Компанією „International Port Services Limited”. Зазначене клопотання ухвалою суду від 06.04.2007р. задоволено на підставі ст.ст.66, 67 ГПК України.

          У судовому засіданні від 21.05.2007р. позивачем була надана заява про уточнення позовних вимог з викладенням їх в наступній редакції:

- спонукати ДП „Одеський морський торговельний порт” укласти додаткову угоду до договору від 01.03.1999р. № КД-128 в такій редакції:

„Государственное предприятие “Одесский морской торговый порт”, именуемое в дальнейшем “Порт”,  в лице начальника Порта Павлюка Н.П., действующего на основании Устава Порта, с одной стороны, и Компания “Интернешнл Порт Сервисиз Лимитед”(Port Services Ltd”), именуемая в дальнейшем “Компания”, в лице Представителя Киричёк Л.Д., действующего на основании Доверенности, с другой стороны, вместе именуемые в дальнейшем “Стороны”, заключили настоящее дополнительное соглашение к Договору от 01.03.1999г. № КД-128 (далее –“Договор”) о нижеследующем:

1. Изменить пункт 4.1. Раздела 4 Договора, изложив его следующим образом:

          “п.4.1.Компания осуществляет (путем банковского перевода) Порту оплату за использование причалов и территории Одесского морского торгового порта по ставке:

-          при выполнении погрузочно-разгрузочных работ по экспортным, импортным грузам (сырой нефти и нефтепродуктов) –по ставке, предусмотренной п.п.2.2.1, 2.2.2 “Сборника тарифов на комплекс услуг, связанных с обработкой грузов в портах Украины”, утвержденного приказом Минтранса Украины № 392 от 31.10.1995г. (с последующими изменениями). На момент подписания Сторонами настоящего дополнительного соглашения такая ставка составляет 1.50 (один и 50/100) долларов США за одну тонну;

-          при выполнении погрузочно-разгрузочных работ по транзитным грузам (сырой нефти и нефтепродуктов) –по ставке, предусмотренной п.п.2.2.1, 2.2.2 “Сборника тарифов на комплекс услуг, связанных с обработкой грузов в портах Украины”, утвержденного приказом Минтранса Украины № 392 от 31.10.1995г. (с последующими изменениями), с учетом 50% скидки, предоставленной Компании на основании приказа Минтранса Украины от 31.12.2003г. № 1035 “О скидках на платы при переработке отдельных транзитных грузов в Одесском морском торговом порту”. На момент подписания Сторонами настоящего дополнительного соглашения такая ставка (с учетом вышеуказанной скидки) составляет 0,75 (семьдесят пять центов) долларов США.

Ставки указаны без учета НДС. НДС взимается согласно действующему законодательству Украины. Размер действующей ставки может быть пересмотрен в случаях, прямо предусмотренных действующим законодательством Украины”.

2. Во всем ином, Стороны действуют в соответствии с Договором, с учетом положений, предусмотренных настоящим дополнительным соглашением. Все остальные условия Договора, не затронутые настоящим дополнительным соглашением, остаются неизменными и сохраняют свою силу”;

- спонукати ДП „Одеський морський торговельний порт” та  ЗАТ з іноземними інвестиціями „Синтез Ойл” укласти додаткову угоду до контракту від 01.01.2002р. № 01/ПР в такій редакції:

„Закрытое акционерное общество с иностранными инвестициями “Синтез Ойл”, в лице генерального директора Федоровой И.С., действующего на основании Устава, и Государственное предприятие “Одесский морской торговый порт”, в лице начальника Порта Павлюка Н.П., действующего на основании Устава Порта, действующие вместе на основании Договора о совместной деятельности № КД-2245 от 19.12.2001г., именуемые в дальнейшем “Исполнитель”, с одной стороны, и Компания “Интернешнл Порт Сервисиз Лимитед”(l Port Services Ltd”), именуемая в дальнейшем “Заказчик”, в лице Представителя Киричёк Л.Д., действующего на основании Доверенности, с другой стороны, вместе именуемые в дальнейшем “Стороны”, заключили настоящее дополнительное соглашение к Контракту №01/ПР от 01 января 2002 года (далее –“Контракт”) о нижеследующем:

1. Изменить пункт 4.1. Раздела 4 Договора, изложив его следующим образом:

          “п.4.1.Заказчик осуществляет (путем банковского перевода) Исполнителю оплату за использование причалов и территории Одесского морского торгового порта по ставке:

-          при выполнении погрузочно-разгрузочных работ по экспортным, импортным грузам (сырой нефти и нефтепродуктов) –по ставке, предусмотренной п.п.2.2.1, 2.2.2 “Сборника тарифов на комплекс услуг, связанных с обработкой грузов в портах Украины”, утвержденного приказом Минтранса Украины № 392 от 31.10.1995г. (с последующими изменениями). На момент подписания Сторонами настоящего дополнительного соглашения такая ставка составляет 1.50 (один и 50/100) долларов США за одну тонну;

-          при выполнении погрузочно-разгрузочных работ по транзитным грузам (сырой нефти и нефтепродуктов) –по ставке, предусмотренной п.п.2.2.1, 2.2.2 “Сборника тарифов на комплекс услуг, связанных с обработкой грузов в портах Украины”, утвержденного приказом Минтранса Украины № 392 от 31.10.1995г. (с последующими изменениями), с учетом 50% скидки, предоставленной Заказчику на основании приказа Минтранса Украины от 31.12.2003г. № 1035 “О скидках на платы при переработке отдельных транзитных грузов в Одесском морском торговом порту”. На момент подписания Сторонами настоящего дополнительного соглашения такая ставка (с учетом вышеуказанной скидки) составляет 0,75 (семьдесят пять центов) долларов США.

Ставки указаны без учета НДС. НДС взимается согласно действующему законодательству Украины. Размер действующей ставки может быть пересмотрен в случаях, прямо предусмотренных действующим законодательством Украины”.

2. Во всем ином, Стороны действуют в соответствии с Договором, с учетом положений, предусмотренных настоящим дополнительным соглашением. Все остальные условия Договора, не затронутые настоящим дополнительным соглашением, остаются неизменными и сохраняют свою силу”.

                    У відзиві на позов від 25.04.2007р. (вх.№10327 від 10.05.2007р.) ДП „Одеський морський торговельний порт” зазначило, що господарський суд виходячи зі змісту п.7.1. договору №КД-128 від 01.03.1999р., вимог ст.8 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” повинен припинити провадження у справі в частині вимог про спонукання до укладення додаткової угоди до договору №КД-128 за п.5 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; в частині вимог про зміну умов Контракту №01/ПР від 01.01.2002р. спір підлягає розгляду по  суті з відмовою у позові Компанії „International Port Services Limited”, оскільки кінцеву ставку за надані послуги узгоджено безпосередньо за взаємною згодою сторін у додатковій угоді від 03.06.2005р., остання не змінювалась, не розривалась і не є недійсною.

В судовому засіданні від 21.05.2007р. ЗАТ з іноземними інвестиціями „Синтез Ойл”; подано заяву про визнання позову про зміну умов контракту №01/ПР від 01.01.2002р.

Стосовно вимог позивача за договором №КД-128 від 01.03.1999р. ДП „Одеський морський торговельний порт” також було подано заяву від 21.05.2007р. про припинення провадження у справі  в цій частині вимог на підставі п.5 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з визначенням сторонами підсудності всіх спорів за договором виключно Міжнародному Комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.06.2007р. (суддя –Торчинська Л.О.), позовні вимоги Компанії „International Port Services Limited” задоволено в повному обсязі: зобов'язано ДП „Одеський морський торговельний порт” укласти з Компанією „International Port Services Limited” додаткову угоду до договору від 01.03.1999р. №КД-128 в редакції, викладеній в заяві про уточнення позовних вимог; зобов'язано ДП „Одеський морський торговельний порт” та ЗАТ з іноземними інвестиціями „Синтез Ойл”  укласти з Компанією „International Port Services Limited” додаткову угоду до контракту від 01.01.2002р. №01/ПР в редакції, викладеній в заяві про уточнення позовних вимог; стягнуто з відповідачів на користь позивача по 42,50грн. витрат на державне мито та по 59грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване посиланнями на приписи ст.651 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 188 ч.4, 193 Господарського кодексу України та наступним:

-          оплата послуг позивачем здійснюється відповідно до Збірнику тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995р. №392; наказом Мінтрансу України №1035 від 31.12.2003р. для Компанії позивача на період з 01.01.2004р. по 31.12.2008р. встановлено знижку у розмірі 50% плати, встановленої п.2.2. Збірнику тарифів; на підставі Наказу сторонами були укладені додаткова угода від 31.12.2003р. до договору №КД-128 від 01.03.1999р., додаткова угода від 31.12.2003р. до контракту №01/ПР від 01.01.2002р.; зазначений Наказ №1035 був визнаний нечинним Наказом Мінтрансу України №279 від 03.06.2005р., внаслідок чого між сторонами були укладені додаткові угоди від 03.06.2005р. до вищезгаданих договору та контракту; Наказ №279 від 03.06.2005р. був оскаржений позивачем до господарського суду м. Києва та визнаний недійсним постановою від 23.05.2006р. по справі №25/103-А; постанова суду від 23.05.2006р. оскаржувалась до Київського апеляційного господарського суду та до Вищого адміністративного суду України, за результатами розгляду залишена без змін;

-          постанова суду від 23.05.2006р. по справі №25/103-А підлягає обов'язковому виконанню згідно ст.255 КАС України; позивачем виконані вимоги ст.ст.188, 222 Господарського кодексу України шляхом надіслання відповідачам листів, претензій та пропозицій щодо укладення відповідних додаткових угод, проведення перерахунку платежів, тощо, які відповідачами залишені без відповіді; вимоги Наказу Мінтрансу України від 21.12.2003р. №1035 відповідачами не виконуються, хоча є обов'язковими для сторін щодо порядку та розміру оплати виходячи, зокрема, зі змісту п.5.1.2. Статуту ДП „Одеський морський торговельний порт”, вимог ч.1 ст.193 ГК України, Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548; позов підлягає задоволенню виходячи з положень ч.2 ст.651 ЦК України, ч.4 ст.188 ГК України.

          ДП „Одеський морський торговельний порт” не погодилась з рішенням суду першої інстанції від 27.06.2007р., подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 27.06.2007р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Компанії „International Port Services Limited” в особі Представництва в Україні. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на безпідставне залишення судом першої інстанції поза увагою приписів п.5 ч.1 ст.80 ГПК України, ч.1 ст.8 Закону України „Про міжнародний комерційний арбітраж”, п.7.1. Договору №КД-128 від 01.03.1999р. Скаржник вважає, що суд порушив приписи ст.ст.22, 4-3, 4-7 ГПК України, ст.ст.19, 129 Конституції, не задовольнивши клопотання ДП „Одеський морський торговельний порт” про відкладення розгляду справи.

          У відзиві на апеляційну скаргу ЗАТ з іноземними інвестиціями „Синтез Ойл” заперечує проти її задоволення, просить залишити оскаржене рішення без змін.

          14.08.2007р. суд апеляційної інстанції отримав заяву Чорноморського транспортного прокурора про участь у справі №22/120-07-2730 у зв'язку з можливим завданням загрози інтересам держави позовною заявою Компанії „International Port Services Limited” про зміну умов договору. Вказану заяву підтримано прокурором у засіданні суду 14.08.2007р.

          За клопотанням ДП „Одеський морський торговельний порт” та Чорноморського транспортного прокурора розгляд апеляційної скарги 14.08.2007р. був відкладений на 04.09.2007р.

          В засіданні суду апеляційної інстанції 04.09.2007р. прокурор та представник ДП „Одеський морський торговельний порт” підтримали доводи апеляційної скарги, при цьому представник Порту уточнив, що  скаржник вимагає скасувати рішення від 27.06.2007р. та припинити провадження у справі.

          Представники позивача і ЗАТ з іноземними інвестиціями „Синтез Ойл” виклали мотиви незгоди з доводами апеляційної скарги, просять апеляційний суд залишити оскаржуване рішення без змін.

          Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків місцевого господарського суду, правильність застосування норм матеріального і процесуального права,  заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

          Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного провадження, що у правовідносинах за договором №КД-128 від 01.03.1999р. перебувають Компанія  „International Port Services Limited” (надалі —позивач, Компанія), яка є суб'єктом господарювання за законодавством Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії згідно Сертифікату про реєстрацію Компанії, Меморандуму Асоціації  „International Port Services Limited” (копії нотаріально засвідчених перекладів маються в матеріалах справи) та має Представництво в Україні згідно Положення про представництво в Україні Компанії  „International Port Services Limited” та довідки з ЄДРПОУ №3960 від 27.04.2005р., та Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт” (надалі —відповідач-1, Порт). Порт є підприємством, що засноване на державній формі власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України (надалі —Мінтранс України).

          Предметом договору №КД-128 від 01.03.1999р. (надалі —договір №КД-128) є надання Портом за дорученням Компанії послуг з обробки танкерів, що перевозять на експорт та/або імпорт сиру нафту, нафтосировину, світлі та темні нафтопродукти, зріджені гази.

          01.01.2002р. між Компанією та ЗАТ з іноземними інвестиціями „Синтез Ойл” (надалі —відповідач-2, Товариство) був укладений контракт №01/ПР, за умовами котрого Товариство, що діє на підставі договору про спільну діяльність з Портом №КД-2245 від 19.12.2001р. та довіреності №41-КД від 24.12.2001р., як Виконавець прийняло на себе зобов'язання з надання послуг Компанії з переробки танкерів в Порту (причали №№2-6), що перевозять сиру нафту, світлі та темні нафтопродукти, нафтосировину, зріджений газ пропан-бутан, які слідують через територію України транзитом та/або на експорт, імпорт (надалі —Контракт).

          Згідно додаткової угоди до Контракту від 21.07.2003р. Компанія як Замовник та Порт і Товариство разом як Виконавець домовились, що у зв'язку з внесенням змін до договору про сумісну діяльність №КД-2245 від 19.12.2001р. і у відповідності з додатковою угодою від 08.07.2003р. до нього подальше виконання умов контракту №01/ПР від 01.01.2002р. здійснюється спільно, при цьому інші умови контракту залишаються незмінними і зберігають силу.

          31.12.2003р. Міністерство транспорту України видало Наказ №1035, яким встановило на період з 01.01.2004р. по 31.12.2008 р. для Компанії знижку у розмірі 50% плати за використання причалів і території порту при переробці нафтоналивних вантажів через причали нафтогавані Порту, визначеної відповідно до пункту 2.2 Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затвердженого Наказом Мінтрансу України від 31.10.1995р. №392 у редакції Наказу від 12.03.2003р. №188, зареєстрованого Мінюстом України 21.03.2003р. за №230/7551 (надалі —Збірник тарифів, Наказ №1035).

В зв'язку з виданням Міністерством транспорту України наказу від 31.12.2003р. №1035 між сторонами були укладені:

- додаткова угода від 31.12.2003р. до договору № КД-128 від 01.03.1999р., згідно якої з 01.01.2004р. по 31.12.2008р. позивач здійснює відповідачу-1 оплату за використання причалів і території Порту при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт по транзитним вантажам по ставці, передбаченій Збірником тарифів, з врахуванням 50% знижки, наданої позивачу на підставі Наказу Мінтрансу України від 31.12.2003р. № 1035, що складає (з врахуванням знижки) 0,75 доларів США за тону;

          - додаткова угода від 31.12.2003 р. до контракту № 01/ПР від 01.01.2002р., згідно якої з 01.01.2004р. по 31.12.2008р. позивач здійснює Порту оплату за використання причалів і території Порту при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт по транзитним вантажам по ставці, передбаченій Збірником тарифів, з врахуванням 50% знижки, наданої позивачу на підставі Наказу Мінтрансу України від 31.12.2003р. №1035. На момент укладення цієї додаткової угоди така ставка (з врахуванням знижки) становить 0,75 доларів США за тону.

          З наявних у матеріалах справи копій судових рішень по справі №25/103-А (постанова господарського суду м. Києва від 23.05.2006р., ухвала Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2006р., що набрали законної сили) вбачається, що  03.06.2005р. Міністерством транспорту та зв'язку України був виданий Наказ №279, відповідно до якого Наказ Міністерства транспорту України від 31.12.2003р. №1035 був визнаний таким, що втратив чинність у зв'язку з неефективністю застосування знижок до плати.

          В зв'язку з виданням Міністерством транспорту та зв'язку України Наказу від 03.06.2005р. №279 сторони внесли зміни у договір №КД-128 та контракт, уклавши:

          - додаткову угоду від 03.06.2005р. до договору № КД-128 від 01.03.1999р., згідно якої позивач здійснює відповідачу-1 оплату за використання причалів і території Порта при переробці експортних, імпортних і транзитних вантажів по ставці, передбаченій Збірником тарифів. На момент укладення цієї додаткової угоди така ставка становить 1,5 доларів США за тону;

          - додаткову угоду від 03.06.2005р. до контракту № 01/ПР від 01.01.2002р., згідно якої позивач здійснює відповідачам як виконавцям оплату за використання причалів і території Порта при переробці експортних, імпортних і транзитних вантажів по ставці, передбаченій Збірником тарифів. На момент укладення цієї додаткової угоди така ставка становить 1,5 доларів США за тону.

          Не погодившись із скасуванням дії Наказу Міністерства транспорту України від 31.12.2003р. №1035, Компанія звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства транспорту та зв'язку України, третя особа —ДП „Одеський морський торговельний порт”, про визнання недійсним Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.06.2005р. № 279.

          Постановою господарського суду м. Києва від 23.05.2006р. по справі №25/103-А Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.06.2005р. №279 був визнаний нечинним. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2006р. зазначена постанова залишена без змін, в зв'язку з чим вона набрала законної сили на підставі ст.254 КАС України. Вказані судові рішення залишені без змін за результатами їх касаційного перегляду Вищим адміністративним судом України, що Портом не спростовується.

          Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов обґрунтованого висновку стосовно чинності на момент виникнення спору та на час розгляду справи Наказу Міністерства транспорту України №1035 від 31.12.2003р. та обов'язковість його вимог для ДП „Одеський морський торговельний порт”  при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної з наданням послуг з обробки танкерів в Порту, що випливає з вимог п.п.1, абз.8, 9 п.3; п.п.3, 26, 32 п.4; п.7 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. №789.

          Відповідно до п.7 цього Положення Мінтрансзв'язку в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. Мінтрансзв'язку в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти. Нормативно-правові акти Мінтрансзв'язку підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку. У випадках, передбачених законодавством, рішення Мінтрансзв'язку є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також громадянами.

Міністерство транспорту та зв'язку України є правонаступником Міністерства транспорту України згідно п.2 Указу Президента України від 16.07.2004р. №811/2004 “Про утворення Міністерства транспорту та зв'язку України”.

          У відповідності до Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України №392 від 31.10.1995р. (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.1995р. за №476/1012, виданий Міністерством Наказ №1035, встановивший позивачу знижку 50% на строк до 31.12.2008р., є актом індивідуальної дії, що  підлягає обов'язковому виконанню певним колом осіб, інтересів, прав та обов'язків яких він стосується.

          Наказ №1035 від 31.12.2003р. є чинним, ніким не оскаржений, в судовому порядку не скасований.

          Згідно п.1 Збірника тарифів наведені в ньому тарифи встановлені на комплекс робіт (послуг), пов'язаних з обробленням зовнішньоторгових (експортних, імпортних) і транзитних вантажів у морських портах (причалах) Чорноморсько-Азовського басейну, р. Дунай і річкових портах (причалах) басейнів річок Дніпра та Південного Бугу. Тарифні ставки Збірника та порядок їх обчислення застосовуються всіма суб'єктами підприємницької діяльності, які надають послуги, передбачені цим Збірником, у морських портах, на причалах суднобудівних і судноремонтних заводів, інших портах, причалах (пристанях), незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності (далі - Порти).

          Суд першої інстанції виходячи з поданих позивачем доказів досудового листування з приводу внесення змін до договору №КД-128 та контракту №01/ПР на предмет приведення їх умов у відповідність з Наказом №1035 від 31.12.2003р. в частині, що стосується розміру плати за послуги Порту, обґрунтовано дійшов висновку, що вимоги Наказу Мінтрансу №1035 відповідачем-1 не виконуються, незважаючи на набрання законної сили судовим рішенням у справі №25/103-А, яким фактично відновлено дію названого Наказу внаслідок визнання нечинним Наказу Мінтрансу №279, що відмінив його дію.

          Згідно п.5.1.2. Статуту ДП „Одеський морський торговельний порт”, затвердженого Наказом Мінтрансу України №116 від 26.02.2002р. (нова редакція) Порт реалізує свої послуги, продукцію, залишки від виробництва, устаткування та техніки за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - за фіксованими цінами.

          Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” (п.п. “б” п.2 Додатку до Постанови №1548 в редакції чинній на момент виникнення спору і його вирішення судом першої інстанції) Мінтрансзв'язку встановлює тарифи на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням зовнішньоторгових та транзитних вантажів у морських та річкових портах (на причалах), та збори і плату за послуги, що надаються суднам закордонного плавання у морських та річкових портах (на причалах) України.

          Проаналізувавши положення ч.2 ст.651 ЦК України, ч.4 ст.188, ст.20 ГК України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення вимог позивача про внесення змін до договору №КД-128 від 01.03.1999р. та контракту №01/ПР від 01.01.2002р. шляхом зобов'язання Порта укласти з відповідачами додаткові угоди в запропонованій Компанією редакції, що враховує зміни, які відбулися у формуванні розміру плати за послуги Порта у зв'язку з нечинністю Наказу Мінтрансу України №279 від 03.06.2005р.

          Адже за змістом наведених норм захист прав суб'єктів господарювання здійснюється судом шляхом, зокрема,  зміни господарських відносин; внесення змін у договір відбувається за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

          У випадку недосягнення такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду у випадках, встановлених договором або законом.

          П.5.2. договору №КД-128 та п.6.2. контракту №01/ПР передбачають можливість внесення змін до умов цих угод з обов'язковим оформленням їх у належній письмовій формі.

          З огляду на встановлений судом першої інстанції порядок визначення тарифів на послуги ДП „Одеський морський торговельний порт”, що надаються суб'єктам господарювання у зв'язку з  обробкою танкерів з експортними/імпортними та транзитними вантажами, які формуються не вільно, на розсуд сторін, а виходячи з діючих нормативних актів Мінтрансу України, що є обов'язковим до виконання у морських портах України (п.п. 1, 5 Збірнику тарифів; п.п. “б” п.2 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”), обґрунтованим і законним є оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог Компанії і зобов'язання ДП „Одеський морський торговельний порт” укласти з відповідачами додаткові угоди, що відтворюють застосування до ставок на комплекс послуг Порту по транзитним вантажам чинного Наказу Мінтрансу України №1035 від 31.12.2003р.

          Усні посилання представника Порту в засіданні суду апеляційної інстанції на чинність і дійсність додаткових угод від 03.06.2005р. до договору №КД-128 від 01.03.1999р. та контракту №01/ПР від 01.01.2002р. не приймаються до уваги колегією суддів як підстава для скасування оскаржуваного рішення і відмови у позові.

          Адже предмет спору у даній справі полягає саме у внесенні змін до вказаних договорів, що діяли на момент виникнення спору з додатковими угодами від 03.06.2005р., спір між сторонами виник у зв'язку з недосягненням згоди з цього питання, а не у зв'язку з оспорюванням їх дійсності. Протягом терміну дії Договору та Контракту з додатковими угодами від 03.06.2005р., тобто з 03.06.2005р., їх положення в частині порядку визначення розмірів плати за послуги ґрунтувались на чинному на той час Наказі Мінтрансу №279 від 03.06.2005р.

          В спірних правовідносинах свобода договору є обмеженою необхідністю урахування відомчих нормативно-правових актів, а його зміст (в частині, що стосується розміру ставок за послуги Порту) не може відступати від Збірника тарифів та Наказів Мінтрансу, що випливає з положень ч.2 ст.3, ст.627, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.179 Господарського кодексу України.

          Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, що стосуються виключно обґрунтування порушення судом норм процесуального права, колегія суддів не встановила наявності таких порушень, ґрунтуючись на наступному.

          Скаржник стверджує, що судом першої інстанції не враховані положення розділу 7 договору №КД-128 від 01.03.1999р., вимоги ст.8 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”, та порушена у зв'язку з цим процесуальна норма —п.5 ст.80 ГПК України.

          При цьому, посилаючись на відсутність у господарського суду повноважень щодо розгляду даного спору у зв'язку з наявністю у п.7.1 договору №КД-128 арбітражної угоди та заяви Порту про припинення у зв'язку з цим провадження у справі, відповідач-1 помилково вказує на незастосування судом п.5 ч.1 ст.80 ГПК України.

          Вказана норма процесуального закону підлягає застосуванню у випадку реалізації сторонами права на передачу спору на вирішення третейського суду після порушення провадження у справі шляхом укладення сторонами окремої арбітражної угоди або включення до договору арбітражного застереження після звернення з позовом до господарського суду (абз.1 п.6 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. №04-5/608).

          Сторони договору №КД-128 реалізували своє право на передачу спорів, що виникають з нього, на вирішення арбітражу, встановивши у п.7.1. договору орган вирішення спорів —Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-Промисловій палаті України, тобто включивши у зовнішньоекономічний договір арбітражну угоду, яка має бути врахована судом відповідно до п.п.1, 2. Конвенции о признании и приведении в исполнение иностранных арбитражных решений від 10.06.1958р.

          Згідно з п.3 ст.2 цієї Конвенції та ч.1 ст. 8 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” суд, до якого подано позов з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

          Як вбачається з матеріалів справи і наголошується Портом, відповідач-1 зробив заяву про припинення провадження у справі у зв'язку з наявністю у договорі №КД-128  арбітражної угоди. Ця заява зроблена ним у відзиві на позов Компанії від 25.04.2007р. (а.с.98), який є першим процесуальним документом, що надійшов до суду від ДП „Одеський морський торговельний порт” по суті спору за позовом Компанії, тобто є першою заявою у розумінні ст.8 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”.

          В подальшому Портом подана аналогічна заява від 21.05.2007р. знов таки стосовно договору №КД-128, при цьому Порт не виклав прохання направити сторони до арбітражу, обмежившись виключно вимогою припинити провадження у справі за п.5 ст.80 ГПК України.

          За цих обставин заяву ДП  „Одеський морський торговельний порт” не слід розуміти як зроблену у повній відповідності з приписами ч.1 ст.8 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”, що також випливає зі змісту п.3 ст.2 Конвенции о признании и приведении в исполнение иностранных арбитражных решений: “Суд Договаривающегося Государства, если к нему поступает иск по вопросу, по которому стороны заключили соглашение, предусматриваемое настоящей статьей, должен, по просьбе одной из сторон, направить стороны в арбитраж, если не найдет, что упомянутое соглашение недействительно, утратило силу или не может быть исполнено”.

          Крім того, неможливо залишити поза увагою ту обставину, що незважаючи на наявність у контракті №01/ПР від 01.01.2002р. аналогічної арбітражної угоди (п.7.2. Контракту), участь ДП „Одеський морський торговельний порт”  у договірних відносинах за контрактом №01/ПР з моменту підписання додаткової угоди до нього від 21.07.2003р. в якості сторони, яка спільно з ЗАТ з іноземними інвестиціями “Синтез Ойл” є Виконавцем з надання послуг за Контрактом, Порт не подав заяву про припинення  провадження у справі та направлення сторін до арбітражу згідно ст.8 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” стосовно питання внесення змін до контракту №01/ПР від 01.01.2002р. шляхом укладення додаткової угоди, що також є предметом арбітражної угоди.

          Втім, аналізуючи зміст договору №КД-128 та контракту №01/ПР, колегія суддів  встановила, що виконання договірних зобов'язань за ними сторонами по справі нерозривно пов'язане один з одним предметом договорів (надання послуг з обробки вантажів на танкерах в Одеському морському торговельному порту) та  іншими умовами, що визначають їх зміст, зокрема і в особливості тими, що визначають порядок встановлення (формування) плати за послуги Порта (тарифи).

          Підґрунттям для такого висновку є те, зокрема, що Порт, Компанія і Товариство одночасно у зв'язку з виданням Наказу №1035 внесли зміни до умов як договору №КД-128, так і контракту №01/ПР, а в подальшому —відповідні зміни до обох договорів у зв'язку з  виданням Наказу №279, безпосередньо зазначивши цю обставину як підставу укладення відповідних додаткових угод.

          Цей висновок ґрунтується, також і на змісті п.п.1, 4.2. договору №КД-128 в редакції додаткової угоди від 03.06.2005р. (який залишився чинним, оскільки зміни за додатковими угодами запропоновані суду відбулися тільки по п.4.1.); преамбулою та п.1.1., п.4.1., п.1 додаткової угоди від 21.07.2003р. до контракту №01/ПР від 01.01.2002р. та іншим.

          Суд першої інстанції прийняв до розгляду позовну заяву Компанії про внесення змін до договору №КД-128 та контракту №01/ПР, порушив провадження у справі, не встановивши наявність порушення правил об'єднання позовних вимог згідно ст.58 ГПК України або  перешкоди у з'ясуванні прав і взаємовідносин сторін, і розглянув спір по суті.

          Судова колегія також вважає, що позивачем дотримані вимоги ч.1 ст.58 ГПК України при поданні позову з об'єднаними вимогами, зв'язаними між собою підставами виникнення, зокрема, необхідністю внесення змін до договору і контракту у зв'язку з визнанням судом нечинним Наказу Мінтрансу України №279 від 03.06.2005р.

          Суд апеляційної інстанції за наведених обставин вважає, що реалізація арбітражної угоди на вимогу відповідача обмежується у даному випадку неможливістю її застосування окремо і роз'єднання нерозривно пов'язаних між собою позовних вимог у зв'язку з припиненням провадження у справі і направленням сторін до арбітражу в частині спору згідно заяви ДП „Одеський морський торговельний порт”.

          Виходячи з викладеного, на думку колегії суддів, слід вважати, що арбітражна угода за договором №КД-128 від 01.03.1999р. не може бути виконана у зв'язку з відсутністю заяви ДП „Одеський морський торговельний порт” про направлення сторін до арбітражу за арбітражною угодою у контракті №01/ПР від 01.01.2002р. і припинення провадження у справі за п.1 ст.80 ГПК України.

          Відповідно, місцевий господарський суд не мав підстав для припинення провадження у справі за непідвідомчістю спору господарському суду (п.1 ч.1 ст.80 ГПК України).

          Не заслуговують на увагу також і посилання скаржника на порушення судом прав відповідача у зв'язку з залишенням без задоволення його клопотання про відкладення розгляду справи від 27.06.2007р. Вказане клопотання подане безпосередньо до канцелярії господарського суду 27.06.2007р. о 10.45год.; судове засідання, в якому закінчено розгляд справи, відбулося у той же день о 12.00год.

          При цьому, справа розглядалась судом першої інстанції протягом майже 3-х місяців, відбулося два судових засідання, в одному з котрих 21.05.2007р. був присутній представник ДП „Одеський морський торговельний порт”  Кузьменко К.О.

          Враховуючи, що клопотання про відкладення розгляду справи обґрунтовувалось виключно відрядженням представника Порту і свідчило про сповіщення відповідача-1 про час і місце судового засідання 27.06.2007р., твердження скаржника про порушення судом норм процесуального права і його прав сторони за ст.22 ГПК України слід визнати безпідставним.

          Приймаючи до уваги вищенаведене, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу ДП „Одеський морський торговельний порт”  без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 27.06.2007р. як законне та обґрунтоване —без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт” залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 27.06.2007р. –без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                                               Мишкіна М.А.

Судді:                                                                                         Сидоренко М.В.

                                                                                                                Таценко Н.Б.