Рішення

від 20.04.2021 по справі 398/2310/20

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/2310/20

провадження №: 2/398/225/21

РІШЕННЯ

Іменем України

"20" квітня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Орловського В.В. з участю секретаря судового засідання Борозни Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрія цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Петриківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

встановив:

Позивачі 21 липня 2020 року звернулися до суду із зазначеним позовом, у якому просили визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 тривалістю два місяці.

В обгрунтування своїх вимог позивачі послалися на теїх матір ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу спадщини увійшла земельна ділянка. 11 червня 2020 року позивачі звернулися до нотаріуса із заява про видачу свідоцтв про прийняття спадщини, але отримали відмову у зв`язку з пропуском передбаченого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вважають, що цей строк було пропущено з поважних присн, які полягали у душевних хвилюваннях і стражданнях, пов`язаних із смертю матері, фінансових труднощах і юридичній необізнаності щодо порядку і строку прийняття спадщини, адже вони вважали, що оскільки вони є спадкоємцями першої черги можуть принтами спадщину у будь-який час.

Ухвалою суду від 22 липня 2020 року витребувано матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 12 березня 2021 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 .

У судове засідання позивачі не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлений про місце час розгляду справи, відзиву, заяв чи клопотань не подав.

Третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився,

Перевіривши доводи позовної заяви і дослідивши надані суду докази, суд встановив такі обставин і дійшов таких висновків.

Відповідно до наданої суду копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її матір`ю зазначена ОСОБА_4 .

Відповідно до наданої суду копії свідоцтва про одруження ОСОБА_7 і ОСОБА_6 уклали шлюб 25 грудня 1999 року, прізвище дружини після одруження ОСОБА_8 .

Відповідно до Свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11 червня 2020 року державний нотаріус Петриківської державної нотаріальної контори відмовив ОСОБА_1 та ОСОБА_9 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно пом ерлої ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском ними строку подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до державного акту про право власності на земельну діялнку серії ЯЛ №683662 спадкодавцю ОСОБА_4 за життя належала земельна ділянка площею 2,2833 га, кадастровий номер 3520355400:02:001:0391.

Згідно копії уточненого розрахунку нормативної грошової оцінки ділянки, яка передана у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ділянка № НОМЕР_1 , власник ОСОБА_4 , проіндексована нормативна грошова оцінка на 01.01.2011 року становить 32164,00 грн.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 11.02.2011 року, посвідченого Ліб В.В. державним нотаріусом Олександрійської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 отримала у спадщину на майновий пай в пайовому фонді майна КСП «Серп і Молот» , реорганізованого в СФГ «Калина-М» , що знаходиться в селищі Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області, розміром 2669,00 грн., або 0,8 %, що належав спадкодавцю на підставі свідоцтва на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії КД №196469 виданого 14.03.2003 року Новопразькою селищною радою.

Згідно копії спадкової справи №254/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , наданої на запит суду, 07.05.2019 року з заявою про прийняття спадщини звернувся чоловік померлої ОСОБА_3 . Згідно копії довідки Виконавчого комітету Петриківської селищної ради від 09.06.2020 року № 425, померла ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 та мала склад сім`ї: чоловік - ОСОБА_3 . ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини 11.06.2020 року. ОСОБА_9 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд застосовує такі норми права.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вказаний висновок викладений зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19) та від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20.

Рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі наданих суду доказі ві матеріалів витребуваної судом спадкової справи було встановлено, що чоловік померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ОСОБА_3 прийняв спадщину після її смерті, адже згідно довідки виконкому Петрівської селищної ради від 09.06.2020 року він проживав із спадкодавцем на час її смерті. Таким чином, саме він як спадкоємець який прийняв спадщину з огляду на зазначені вище норми права і висновки Верховного суду, є належним відповідачем у цій справі. Однак позивачі звернулися з позовом до Новопразької селищної ради, тобто органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки, яка входить до спадкової маси, яка є неналежним відповідачем. Позивачам також мало бути відомо про наявність у спадкодавця, спадкоємця, який прийняв спадщину, адже ця відповідна інформація була витребувана судом і вони мали можливість із нею ознайомитися, однак у судове засідання не з`явилися, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності і не зверталися із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи. За таких обставин, беручи до уваги зазначені вище норми права і висновки Верховного суду, суд дійшов висновку, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у його задоволенні.

Окрім цього, суд вважає необхідним зазначити про наявність інших підстав, з огляду на які позов не може бути задоволений.

Згідно доводів позовної заяви позвивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_9 вказують причиною несвоєчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини душевні хвилювання та страждання через смерть матері, фінансові труднощі та юридичну необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини.

Керуючись зазначеними вище нормами права та висновками Верховного суду, суд дійшов висновку про те, що обставини, на які посилаються позивачі не можна визнати поважними причинами пропуску передбаченого законом шестимісячного строку подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Душевні хвилювання і страждання внаслідок смерті матері не могли бути об`єктивною, непереборною та істотною перешкодою подання вказаної заяви впродовж більш ніж трьох з половиною років з дня її смерті. Суду не надано жодних доказів того, що ці страждання досягли такого рівня або призвели до такого психічного або психологічного розладу, який унеможливив звернення до нотаріуса упродовж такого тривалого часу.

Посилання позивачів на фінансові труднощі мають загальний характер та не підтверджені жодними доказами. Також із доводів позовної заяви незрозуміло, як саме ці фінансові труднощі завадили звернутися до нотаріуса упродовж такого тривалого часу. При цьому відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини згідно зазначеної вище правикти Верховного суду не визнається поважною причиною пропуску строку. Саме по собі подання заяви про прийняття спадщини не потребує додаткових витрат. Також суд враховує, що позивач ОСОБА_9 проживав в одному селі із спадкодавцем, а ОСОБА_1 проживала в іншому селі, але на території того ж Петриківського району, а отже територіальна віддаленість до місця відкриття спадщини не була перешкодою для прийняття позивачами спадщини.

Також, враховуючи зазначені вище висновки Верховного суду, не можна визнати поважною причиною пропуску зазначеного строку юридичну необізнаність позивачів щодо строку та порядку прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для поновлення зазначегого строку.

Також суд вважає доцільним роз`яснити позивачам норми ч.2 ст.1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Керуючись статтями 258-273 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Петриківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду у порядку, передбаченому ст. 355 і п. 15.5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений і підписаний суддею у нарадчій кімнаті 20 квітня 2021 року.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .

Новопразька селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04366086, місцезнаходження вул. Центральна, 14, смт. Нова Прага, Олександрійський район, Кіровоградська область.

ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Петриківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, пр. Петра Калнишевського, 71, смт, Петриківка, Петриківський район, Дніпропетровська область.

Суддя В.В. Орловський