Постанова

від 06.09.2007 по справі 3/99-07-3769

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/99-07-3769

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" вересня 2007 р. Справа № 3/99-07-3769

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                Мацюри П.Ф.

Суддів:                              Колоколова С.І.,

                                        Ліпчанської Н.В.

При секретарі                              Юзьковій І.В.

за участю представників :                    

від позивача          не з'явився                    

від відповідача      Бозкурт М.В. за дов. б/н від 03.09.2007р.            

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фірми "Союз-Прес" у формі ТОВ

на рішення господарського суду Одеської   області  від 03.07.2007 р.          

зі справи №3/99-07-3769          

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міра"

до Фірми "Союз-Прес" товариство з обмеженою відповідальністю  

про стягнення 19066,5 грн.

Встановив:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Міра"  звернулось з позовом до Фірми "Союз-Прес" у формі ТОВ про стягнення боргу за виконані роботи з виготовлення фотоформ в розмірі 18781,72 грн., встановленого індексу інфляції в сумі 150,48 грн. та 3% річних в сумі 134,30грн.

          Рішенням від 03.07.2007р. Господарський суд Одеської області (суддя Д'яченко Т.Г.) позов ТОВ "Міра"  задоволено повністю.

          Стягнуто з Фірми "Союз-Прес" у формі  ТОВ на користь ТОВ "Міра" 18781,72 грн. заборгованості, 150,48 грн. встановленого індексу інфляції, 134,30 грн. 3% річних, 190,67 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ. Рішення мотивоване наступним.

                    Судом першої інстанції встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, несплата заборгованості, яку Фірма "Союз-Прес" ТОВ визнає повністю, що підтверджується матеріалами справи.                                                                                                     Щодо вимоги  ТОВ "Міра" про  стягнення з відповідача заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції і 3% річних, то згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

                    Не погоджуючись з  вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся  з апеляційною скаргою  від 26.07.2007р. до Одеського апеляційного господарського суду в якій  просить скасувати рішення господарського суду  Одеської області від 03.07.2007 р. по справі №3/99-07-3769, зазначаючи, що дане рішення не можна визнати законним, оскільки прийнято судом за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, оскільки Фірма "Союз-Прес" ТОВ була позбавлена можливості реалізувати свої права, передбачені ст.22 ГПК України.

          ТОВ "Міра" проти апеляційної скарги заперечує з підстав викладених у відзиві від 10.08.2007р. на апеляційну скаргу наданого до Одеського апеляційного господарського суду, де зазначає, що відповідач ігнорував надане йому право ст.22 ГПК України, жодного разу не з'являвся у судове засідання по даній справі, а лише клопотався про відкладення розгляду справи, також Фірмою "Союз-Прес" ТОВ не було надано жодних доказів, що спростовували б позовні  вимоги позивача.

          Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи та обставини на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

          В період з 25.03.2005 р. по 24.05.2006 р. ТОВ "Міра" було виконано роботу по виготовленню фотоформ, а Фірмою "Союз-Прес" ТОВ прийнято вказані роботи, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт: №250305/4 від 25.03.2005р. на суму 6558,72грн., №060405/7 від 06.04.2006р. на суму 5376 грн., №260405/3 від 26.04.2005р. на суму 8584,14грн., №240506/2 від 24.05.2006р. на суму 5462,86грн., на загальну суму 25981,72грн., підписаними представниками сторін та завірені  печатками позивача та відповідача.

          16.06.2006р. сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, в якому відповідачем визнано факт заборгованості у розмірі 21781,72 грн.

          23.01.2007р. Фірмою "Союз-Прес" ТОВ було отримано направлену позивачем письмову вимогу про сплату існуючої заборгованості станом на 17.01.2007р. у розмірі 18781,72грн.

          Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства, тобто обов'язок розрахуватись у відповідача виник 30.01.2007р.          

          Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Ст. 193 Господарського Кодексу України та  ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності

          Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Щодо посилання відповідача на неналежне повідомлення його про час та місце розгляду апеляційної скарги, а тому позбавлення можливості реалізувати свої права, передбачені ст.22 ГПК України, то відповідно до п.3.6 Роз'яснення від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" розпочинаючи  судовий розгляд,  суддя має встановити, чи повідомлені  про  час  і  місце  цього розгляду особи,  які беруть

участь  у  справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі,  вважаються  повідомленими про  час  і  місце  її  розгляду судом,  якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою,  зазначеною  у

позовній  заяві. У   випадку   нез'явлення  в  засідання  господарського  суду представників  обох  сторін  або  однієї  з  них  справа може бути розглянута   без   їх  участі,  якщо  неявка  таких  представників не  перешкоджає  вирішенню  спору. У разі нез'явлення представника відповідача за  викликом  господарського суду останній має право  прийняти  рішення  за  відсутності  цього  представника.

          При дослідженні матеріалів справи судова колегія встановила, що справа неодноразово відкладалася у зв'язку із надходженнями клопотань від Фірми "Союз-Прес" у формі ТОВ, а саме ухвалами від 02.05.2007р., 07.06.2007р. та 26.06.2007р., які отримувались відповідачем про що свідчать повідомлення (а.с. 36, 44, 52) у межах строків передбачених ст.69 ГПК України.

          При апеляційному провадженні перегляд справи відкладався за клопотанням відповідача у зв'язку із відпусткою представника. У судовому засіданні відповідач не надав доказів, які б спростовували позовні вимоги, а матеріали справи підтверджують наявність боргу та не заперечуються відповідачем.

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

          За таких обставин,  враховуючи вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін, судова колегія  вважає, що прийняте судом першої інстанції  рішення по даній справі  є обґрунтованим та прийнятим  з дотриманням норм  матеріального і процесуального права.

                              Керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів

          ПОСТАНОВИЛА :

           Рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2007р. зі справи  №3/99-07-3769  за позовом ТОВ "Міра" до Фірми "Союз-прес" ТОВ  про стягнення 19066,5 грн.  –залишити без змін, а апеляційну скаргу Фірми "Союз-Прес" – без задоволення.

          Постанова, згідно ст.105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                  П.Ф.Мацюра

Суддя                                                                     С.І. Колоколов          

Суддя                                                             Н.В.Ліпчанська