Вирок

від 22.04.2021 по справі 613/372/20

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №-613/372/20 Провадження №-1-кп/613/31/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року Богодухівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Богодухові кримінальне провадження №12020220220000169 від 24.03.2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, з базовою середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Зміївського районного суду Харківської області від 28.12.2009 за ч. 3 ст. 185, ст.304 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком 2 роки, 10 вересня 2010 року постановою Зміївського районного суду Харківської області направленого для відбування покарання у виді 4 років позбавлення волі. 01 липня 2014 року звільненого з місць позбавлення волі ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова на підставі ст..2 ЗУ «Про амністію», засудженого вироком Богодухівського районного суду від 14.04.2020 за ч.3 ст.185 КК Укпаїни до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.75, з випробуванням два роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , діючи умисно, маючи умисел на самовільне зайняття частини земельної ділянки, розташованої на території Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, яка є частиною загально- зоологічного заказника місцевого значення «Джерельне» та відноситься до особливо цінних земель, на яких будь-яка господарська діяльність заборонена, в один із днів на початку листопада 2019 року, більш точної дати встановити не представилося можливим, в денний час доби, за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, в порушення вимог ст.ст. 43, 44, 45, 150 Земельного Кодексу України, ст.ст. 3-7, 25, 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», згідно з якими до особливо цінних земель відносяться в тому числі землі природно-заповідного фонду, до яких включаються в том числі заказники місцевого значення, на територіях яких забороняється діяльність, що суперечить передбаченим цілям і завданням, а також в порушення п.3.1. Положення про загально зоологічний заказник місцевого значення «Джерельне», згідно з яким на території заказника забороняється діяльність, що суперечить його цільовому призначенню і загрожує збереженню природного комплексу, в тому числі розорювання земель, вжив заходів щодо розорювання вказаної земельної ділянки, площею 0.85 га шляхом найму сільськогосподарської техніки для проведення відповідних робіт.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Пояснив, що наприкінці осені 2019 року він дійсно вирішив використати земельну ділянку, що розташована на території Ульянівської сільської ради та яка йому не належить, не виділялась та відноситься до заказника, - для власних потреб, у зв`язку з чим зорав цю земельну ділянку приблизно 0.80 га.

У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що розуміє, що вчинив незаконно. Також пояснив, що одразу визнав вину, добровільно брав участь у всіх слідчих діях.

Таким чином, беручи до уваги повне визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , той факт, що обвинувачений не оспорює всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, суд з урахуванням положень ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Отже,суд доходитьвисновку,що вина ОСОБА_5 у вчиненніінкримінованого йомукримінального правопорушеннятакож доказанаповністю,його діїсуд кваліфікуєза ч.2ст.197-1 ККУкраїни самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земельних ділянок особливо цінних земель.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на військовому обліку не перебуває, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно довисновку,викладеного удосудовій доповіді,виправлення ОСОБА_5 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства, рівень небезпеки оцінюється як середній. У випадку призначення судом покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, орган пробації вважає за доцільне покласти на ОСОБА_5 обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного кримінального правопорушення, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке полягало в тому, що обвинувачений добровільно брав участь у всіх слідчих діях, після зізнання у вчиненні злочину не змінював своєї позиції, повідомляв правдиву та достовірну інформацію, отже надавав органам досудового розслідування активну допомогу під час розслідування.

Обставиною,що обтяжуєпокарання,суд визнаєрецидив кримінальнихправопорушень.

Обговорюючи питання про строк та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує тяжкість вчиненого злочину, сукупність відомостей про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та, зважаючи на положення статті 65 КК України, ч.2 ст.50 КК України, вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 2 ст.197-1 КК України.

Враховуючи, що після постановлення вироку у відношенні ОСОБА_5 Богодухівським районним судом Харківської області від 14.04.2020 року було встановлено, що останній винен в іншому злочині, вчиненому ним до ухвалення вироку, суд вважає за необхідне на підставі ч. 4 ст.70КК України призначити йому покарання за сукупністю злочинів.

Вирішуючи питання про те, який з передбачених статтею 70 КК України принципів необхідно застосувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів в даній справі, суд враховує кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини, мотиви вчинення злочину та їх наслідки, та вважає за можливе застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Беручи до уваги тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, висновок досудової доповіді, відсутність претензій матеріального та морального характеру з боку потерпілих, суд доходить висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без реального відбування покарання, та вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні, цивільні позови не заявлялись, запобіжний захід не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили не вбачається.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.373,374 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України і призначити покарання у виді 1 /одного/ року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням, призначеним вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 14.04.2020 року, остаточно ОСОБА_5 призначити покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання з випробуванням на 2 /два/ роки,якщо останнійпротягом іспитовогостроку нескоїть новекримінальне правопорушення івиконає покладеніна ньогообов`язки,передбачені п.п.1,2ч.1та п.2ч.3 ст.76КК України,а саме:періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації;повідомляти уповноваженийорган зпитань пробаціїпро змінумісця проживання,роботи абонавчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_5 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя