Постанова

від 11.09.2007 по справі 29-8/125-07-3678

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29-8/125-07-3678

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"11" вересня 2007 р. Справа № 29-8/125-07-3678

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Авакян П.В. –директор (паспорт КЕ № 767356 від 12.09.1997 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна ХХІ”

на рішення господарського суду Одеської області від „09” липня 2007 року

по справі № 29-8/125-07-3678

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Захід-Агросервіс”, м. Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна ХХІ”, Одеська область, Тарутинський район, с. Петрівка

про стягнення 17 788 грн.  

В С Т А Н О В И В :

27.04.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Захід-Агросервіс” (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна ХХІ” (далі по тексту –відповідач) вартості поставленого та неоплаченого товару в сумі 17 788 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ „Захід-Агросервіс” поставило відповідачу запасні частини до сільськогосподарської техніки, але останній за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, чим порушив норми чинного законодавства та майнові права і інтереси позивача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.07.2007 року (суддя Аленін О.Ю.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Захід-Агросервіс” задоволені повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна ХХІ” на користь позивача 17 788 грн. –боргу, 177,88 грн. –витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. На виконання даного рішення господарським судом Одеської області 20.07.2007 року видано відповідний наказ.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Україна ХХІ” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення неправомірно та безпідставно позбавив відповідача його процесуальних прав, а тому взагалі не прийняв до уваги його позицію та будь-які доводи, в зв'язку з чим і не прийняв до уваги факт того, що ТОВ „Україна ХХІ” бажало укласти з позивачем договір купівлі-продажу в письмовій формі з зазначенням необхідного терміну гарантії, але отримало від ТОВ „Захід-Агросервіс” відмову з посиланням на принципи добросовісності та чесності, чим в подальшому саме позивач порушив права відповідача та норми чинного законодавства, а саме Закон України „Про захист прав споживачів”.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав та його представник в судове засідання не з'явився без поважних причин, клопотання про відкладення розгляду скарги не заявляв, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення № 766862 від 23.08.2007 року, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно усної домовленості між сторонами, 31.05.2006 року ТОВ „Захід-Агросервіс” поставило ТОВ „Україна ХХІ” запасні частини до сільськогосподарської техніки на загальну суму 37 788 грн., які отримані представником відповідача Авакяном П.В. за довіреністю серії ЯЛД № 187406 від 29.05.2006 року (а.с.9).

В підтвердження такої поставки та отримання товару, сторонами складені, підписані та проштамповані накладні № 66 від 31.05.2006 року на суму 10 788 грн. та № 67 від 31.05.2006 року на суму 27 000 грн. (а.с.7-8).

В якості попередньої оплати ТОВ „Україна ХХІ” ще 23.05.2006 року сплатило ТОВ „Захід-Агросервіс” 20 000 грн.

05.04.2007 року ТОВ „Захід-Агросервіс”, у відповідності з пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України, направило на адресу ТОВ „Україна ХХІ” лист-вимогу про остаточний розрахунок за отриманий товар в розмірі 17 788 грн., який отримано відповідачем 12.04.2007 року (а.с.10-12).

У відповідь на вказаний лист-вимогу, ТОВ „Україна ХХІ” 19.04.2007 року надіслало відповідачу лист № 86, яким повідомило останнього про негідність отриманого товару (двигуна), витрачання грошів на його налагодження та інші витрати, в зв'язку з чим і відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем.   

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ „Захід-Агросервіс” та стягнення на його користь з ТОВ „Україна ХХІ” 17 788 грн. –частини несплаченої заборгованості за поставлені товари і вважає, що доводи та вимоги ТОВ „Україна ХХІ”, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (пункти 1 та 2).

Згідно із статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає його або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів   на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.    

Таким чином, ТОВ „Захід-Агросервіс”, поставивши ТОВ „Україна ХХІ” запасні частини до сільськогосподарської техніки, а останній, прийнявши їх,  вчинили правочин в усній формі, що також підтверджується відповідними накладними № 66 від 31.05.2006 року на суму 10 788 грн. та № 67 від 31.05.2006 року на суму 27 000 грн. та довіреністю серії ЯЛД № 187406 від 29.05.2006 року на отримання вказаного товару, які містять підписи та печатки сторін.

Між тим, ТОВ „Україна ХХІ”, отримавши від ТОВ „Захід-Агросервіс” запасні частини до сільськогосподарської техніки, в порушення вищезазначених норм чинного законодавства, свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме поставлені позивачем товари на загальну суму 37 788 грн. повністю не оплатив, в зв'язку з чим сума частини несплаченої заборгованості у розмірі  17 788 грн. підлягає стягненню в примусовому порядку.

Не приймаються судовою колегією доводи ТОВ „Україна ХХІ” відносно порушення позивачем та місцевим господарським судом його прав, зокрема порушення та невірне застосування приписів Цивільного кодексу та Закону України „Про захист прав споживачів”, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості   використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного  порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути,  недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами  часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати  повернення сплаченої за товар грошової суми, вимагати заміни товару.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту (пункт 1 статті 678 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 8 Закону України „Про захист прав споживачів” № 1023-ХХІ від 12.05.1991 року (із змінами та доповненнями), у разі виявлення  протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених   за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, вимагати  заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Крім того, відповідно до пункту 16 Інструкції „Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю” Держарбітражу СРСР № П-7 від 25.04.1966 року (із змінами та доповненнями), при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поступила, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням,  зразкам (еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 Інструкції), одержувач   припиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому указує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах постачання, інших обов'язкових правилах або договорі.

Повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше за 24 години,  а відносно швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам,  якщо інші терміни не встановлені Основними і Особливими умовами постачання,  іншими обов'язковими для сторін правилами або договором (пункт 18 Інструкції).

Пунктом 20 Інструкції встановлено, що при нез'явленні представника  виробника (відправника) по виклику одержувача (покупця) у встановлений термін і  у випадках коли виклик представника іногороднього виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної  галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів –експертом бюро  товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. За відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або  нез'явленні його по виклику одержувача (покупця) перевірка проводиться за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного   керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача,     призначеного керівником або заступником  керівника  підприємства з числа осіб, затверджених вирішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або односторонньо підприємством-одержувачем,  якщо виробник (відправник) дав згоду на одностороннє приймання продукції.

Згідно із пунктом 29 Інструкції, за наслідками приймання продукції за якістю і комплектністю за участю представників, вказаних в пункті 20 Інструкції,  складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Акт повинен бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю. У цьому акті повинно бути вказано, зокрема, дата і номер  телефонограми або телеграми про виклик представника виробника (відправника) або відмітка про те, що виклик  виробника (відправника) Основними і Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими правилами або договором не передбачений.

Претензія, витікаюча з постачання продукції невідповідною за якістю,  комплектністю, тарі, упаковці і маркуванню, стандартам, технічним умовам, кресленням рецептурам, зразкам (еталонам), пред'являється одержувачем (покупцем)    виробникові (відправникові, постачальникові) у встановлений термін. До претензії про постачання продукції неналежної якості або некомплектної повинні бути прикладений акт (пункт 40 Інструкції).

Між тим, в порушення вищезазначених приписів Цивільного кодексу України, Закону України „Про захист прав споживачів” та Інструкції „Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю” ТОВ „України ХХІ” не зверталося до ТОВ „Захід-Агросервіс” з відповідними вимогами в зв'язку з отриманням від останнього товару неналежної якості, не повідомляла позивачу про це та ніяких експертиз відносно якості товару не проводило і акт не складало.

Посилання представника скаржника в судовому засіданні на те, що між сторонами велись телефонні переговори, що є відповідними доказами, судовою колегією відхиляється, оскільки, у відповідності до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, телефонні переговори не є доказами у справі.

Судовою колегією не приймаються і посилання ТОВ „Україна ХХІ” на те, що воно було позбавлено місцевим господарським судом процесуальних прав, оскільки матеріалами справи встановлено, що ухвали про призначення розгляду та відкладення розгляду справи направлено на адресу відповідача та отримано останнім, про що свідчать відповідні поштові повідомлення, із чого випливає, що він знав про розгляд та слухання справи місцевим господарським судом та у будь-який момент, у відповідності до ст. 22 ГПК України, міг скористатися своїми процесуальними правами, але жодного разу до суду не з'явився.

Зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від ..2007 року по справі № 29-8/125-07-3678 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.  

Керуючись статтями 99, 101-105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від ..2007 року по справі          № 29-8/125-07-3678 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна ХХІ” без задоволення.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                       С.І. Колоколов

Суддя                                                                                          Г.П. Разюк

           Суддя                                                                                             М.С. Петров