Постанова

від 18.09.2007 по справі 26/277-07-6157

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/277-07-6157

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"18" вересня 2007 р. Справа № 26/277-07-6157

 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого:       Петрова М.С.  

Суддів:                   Разюк Г.П.

                                Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання:  Бухтіяровій О.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача: Лоскутова В.С., довір. №17/08 від 17.08.07 р.

від відповідача: Чулаков В.Т., довір. №43 від 17.09.07 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства „Топольницький”

на рішення  господарського суду Одеської області від 30.07.2007р.

по справі №26/277-07-6157

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „МЧК” (далі по тексту –ТОВ „МЧК”)

до Селянського (фермерського) господарства „Топольницький” (далі по тексту –СФГ „Топольницький”)

про визнання права власності

                                              В С Т А Н О В И Л А:

19.07.07 р. ТОВ „МЧК” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до СФГ „Топольницький” про визнання права власності на рухоме майно –транспортні засоби, з огляду на те щоб забезпечити виконання судового рішення, за яким на користь ТОВ „МЧК” стягнуто 242074,36 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.07 р. (суддя Никифорчук М.І.) позов ТОВ „МЧК” задоволено, визнано за позивачем право власності на наступне рухоме майно, а саме:

1.          трактор Т - І50, 1981 р.в., дв. № 18045, зав. №  207, б/н, вартістю - 4817 грн. (чотири  тисячі  вісімсот  сімнадцять гривень);

2.          трактор К-700, 1987 р.в., б/н, вартістю –4868,75 грн. ( чотири тисячі  вісімсот  шістдесят  вісім  гривень 75 коп., )

3.          трактор К-700, 1984 р.в., б/н, вартістю - 4868,75 грн.  ( чотири тисячі  вісімсот  шістдесят  вісім  гривень 75 коп. )

4.          трактор - МТЗ-82, 2000 р.в., зав. № 08041050, д/в № 483170, д/н 006687 ОК, вартістю за оцінкою -   7348,45 грн. (сім тисяч триста вісім гривень 45 коп.)

5.          трактор ЮМЗ-6КЛ, 1999 р.в., зав. № 831656, д/в № 7Н0075, б/н, вартістю - 6290 грн. ( шість тисяч двісті дев'яносто гривень ).

6.          МАЗ 5549, 1979р.в., б/д/в, д/н 4217 ОК, вартістю - 4235 грн. ( чотири тисячі двісті тридцять п'ять гривень ).

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов посилаючись на те, що право власності СФГ „Топольницький” на спірне майно припинено у зв'язку із зверненням стягнення на це майно на користь ТОВ „МЧК”  за рішенням господарського суду Одеської області від 12.12.05 р. по справі №29/337-05-9995 та ухвалою цього ж суду від 29.05.07 р. про зміну способу та порядку виконання вказаного рішення суду, а відповідно із цим право власності на спірне майно виникло у ТОВ „МЧК”.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.07р. СФГ „Топольницький” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та відмовити у позові, оскільки суд 1 інстанції при вирішенні спору по суті допустив порушення норм процесуального та матеріального права та не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд безпідставно не задовольнив його клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неотриманням копії позовної заяви та розглянув справу за відсутністю його представника, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Крім того, скаржник зазначає на те, що позивач міг набути право власності на спірне майно лише після того, як державна виконавча служба виконає всі вимоги ст. 61 Закону України „Про виконавче провадження”. До того ж продаж арештованого майна СФГ „Топольницький” ухвалою Фрунзівського районного суду Одеської області від 13.07.06 р. було зупинено продаж тракторів, на які місцевий господарський суд оскаржуваним рішенням визнав право власності. Автомобіль МАЗ 5549, на який за позивачем визнано право власності, взагалі не належить СФГ „Топольницький”, цей автомобіль належить сільськогосподарському кооперативу „Уют”.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржене рішення - без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим чинному законодавству.   

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, та перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Рішенням господарського   суду  Одеської  області   від   12   грудня   2005   року  у   справі № 29/337-05-9995 за позовом ТОВ „МЧК" до СФГ „Топольницький" про стягнення боргу в сумі 242074,36 грн., позовні вимоги ТОВ „МЧК" задоволені в повному обсязі.

Постановою    Одеського    апеляційного господарського   суду   від   11    квітня   2006   року   вказане   рішення  залишено без змін.  

Постановою   Вищого   господарського   суду  України від 12 липня 2006 року постанова Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.06 р.  залишена без змін, а ухвалою Верховного Суду України від 14 вересня 2006 року відмовлено у порушенні  касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 12 липня 2006 року.

30.12.05 р. на виконання рішення  господарського  суду Одеської області від 12.12.05 р. виданий  наказ,  на  виконання  якого   ДВС  відкрито виконавче провадження  та  складені акти  опису  й  арешту майна СФГ „Топольницький"  згідно з якими частина арештованого майна передана  на  відповідальне  зберігання  ТОВ  „МЧК".

У зв'язку з  відсутністю   на рахунках СФГ „Топольницький” коштів,  ухвалою господарського суду Одеської  області  29  травня 2007 р.  в порядку ст. 121 ГПК України,  змінений спосіб та порядок виконання рішення   господарського суду Одеської області від 12.12.2005 р. та звернуто стягнення на спірне майно :  трактори та  вантажний автомобіль МАЗ.

Відповідно із ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.

Згідно із ст.61 зазначеного Закону реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за  законом  з  обігу  та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього  Закону,  здійснюється  спеціалізованими  організаціями, які залучаються   на   тендерній   (конкурсній)  основі,  на  підставі договорів  між  Державною  виконавчою  службою та спеціалізованими організаціями  шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Порядок  реалізації  майна,  зазначеного  в  частині  восьмій статті   55  цього  Закону,  визначається  Міністерством фінансів України  за  погодженням  з  Національним банком України, а іншого майна  - Кабінетом Міністрів України.

Якщо передане торговельним організаціям майно не буде продано протягом  двох  місяців,  воно  підлягає   переоцінці.   Державний виконавець  переоцінює  майно  в  порядку,  визначеному  Кабінетом Міністрів України.  У разі коли в місячний строк після  переоцінки майно  не  буде  продано,  державний  виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому вирішити питання щодо залишення за собою непроданого майна.

Якщо  стягувач у 15-денний строк письмово не заявить про своє бажання  залишити  за  собою  непродане  майно,  арешт   з   майна знімається,  воно повертається боржникові, а виконавчий документ у разі відсутності  у  боржника  іншого  майна,  на  яке  може  бути звернено   стягнення,   повертається  стягувачеві  без  виконання.

Якщо стягувач  виявив  бажання  залишити  за  собою непродане майно,  то  він  зобов'язаний у 15-денний строк з дня повідомлення державного  виконавця  про  виявлення  бажання  залишити  за собою непродане майно,  внести на депозитний рахунок  органу   державної виконавчої  служби різницю між вартістю непроданого майна та сумою коштів,  які підлягають стягненню на його користь,  якщо  вартість непроданого майна перевищує суму боргу,  яка підлягає стягненню за виконавчим   документом.   З   перерахованих   стягувачем   коштів оплачуються  витрати,  пов'язані  з  проведенням  виконавчих  дій, стягується   виконавчий   збір,   а  залишок  коштів  повертається боржнику.

  Майно  передається  стягувачу  за  оцінкою, за якою воно було передано  на  реалізацію.  Про  передачу майна стягувачу в рахунок погашення  боргу  державний  виконавець  виносить  постанову,  яка затверджується    начальником    відповідного   органу   державної виконавчої  служби,  якому  він  безпосередньо підпорядкований. За фактом   такої  передачі  державним  виконавцем  складається  акт. Постанова  і  акт є підставою для подальшого оформлення стягувачем права  власності на це майно.

Боржник має право визначити,  в якій послідовності  необхідно продавати  майно.  У  разі  коли  від  продажу  частини майна буде виручено суму,  достатню для задоволення вимог  стягувача,  сплати виконавчого  збору,  витрат на здійснення виконавчих дій,  штрафу, подальший продаж арештованого майна припиняється.  Вимоги боржника щодо черговості продажу майна не приймаються державним виконавцем, якщо внаслідок їх задоволення  виникнуть  перешкоди  чи  додаткові труднощі для виконання або подовжиться його строк.

Як вбачається із змісту наведеної статті Закону України „Про виконавче провадження” у випадку стягнення на користь стягувача грошових коштів, останній може набути права власності на майно боржника у відповідній грошовій сумі лише у випадку виконання державною виконавчою службою і стягувачем умов, передбачених ст.61 цього Закону.

Згідно з наявними матеріалами справи а ні Державна виконавча служба, а ні стягувач – ТОВ „МЧК” не виконали передбачених статтею 61 Закону України „Про виконавче провадження” умов, тому відсутні підстави для визнання за ТОВ „МЧК” права власності на спірне майно та задоволення його позову.

Посилання місцевого господарського суду на п.8 ст.346 ЦК України, як на підставу для визнання права власності на спірне майно за позивачем, є помилковим, оскільки припинення права власності відповідача на спірне майно у зв'язку із зверненням стягнення на нього, не свідчить про те, що ТОВ „МЧК” набуло права власності на нього, тому що спірне майно могло бути реалізовано іншій особі, а отримані від реалізації майна кошти вручені позивачу, так як за рішенням господарського суду на користь ТОВ „МЧК” були стягнуті саме грошові кошти, а не індивідуально визначене  майно.

За таких обставин апеляційна скарга СФГ „Топольницький” підлягає задоволенню, оскаржене рішення місцевого господарського суду –скасуванню, а у позові ТОВ „МЧК” слід відмовити.

Доводи скаржника про те, що він не отримував копії позовної заяви та не надавав відзиву на позов, спростовуються наявним у матеріалах справи його відзивом на позов (а.с.37).

Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на ТОВ „МЧК”.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу СФГ „Топольницький” задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2007 р. скасувати, у позові відмовити.

2.Стягнути с ТОВ „МЧК” ( 65074, м. Біляївка, Одеська обл., вул. Леніна, 348, р/р 260053001870 в Одеській філії АО „ВАБанк”, МФО 328726, код ОКПО 31373980) на користь СФГ „Топольницький” (смт. Затишшя, Фрунзівський район, Одеська обл., р/р 26008002461001 в АКБ „Імексбанк”, код ОКПО 19198654, МФО 328384) витрати по сплаті держмита за подачу апеляційної скарги у сумі 162 грн. 14 коп.

3.Видачу наказу доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                              М.С. Петров

Суддя                                                                     Г.П.  Разюк

            Суддя                                                                     С.І. Колоколов