Рішення

від 14.04.2021 по справі 524/6242/20

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/6242/20

Провадження № 2/524/531/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

головуючого судді Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання Шрамко В.О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження відкритому судовому засіданні у місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в окрему одиницю майна, що є у спільній частковій власності, визначення порядку користування земельною ділянкою

У С Т А Н О В И В :

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про виділ в окрему одиницю майна, що є у спільній частковій власності. В обґрунтування позову зазначають, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 належить 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 грудня 1993 року, яка складається з: житлового будинку літ А, а, а 1 а3, а4, ап, ап1 , загальною площею 118,5кв.м, сараїв літ. Б, В , уборної літ. Г , уборної літ. Д , літньої кухні літ. Е , водопроводу літ. к , огорожі № 1-8, 10, 11, замощення № 9.

Співвласником 1/2 частини вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями, є ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом.

ОСОБА_1 просила суд:

-припинити право спільної часткової власності мене, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .

-виділити їй в натурі 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та визнати за мною право власності, як на окремий об`єкт нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ А, а, а1, а3, а4, ап, ап1 , загальною площею 59,0 м 2 , з наступним складом приміщень:

?приміщення для газу 2-1 площею 10,5 м 2 ,

?кімната 2-2 площею 9,4 м 2 ,

?кімната 2-3 площею 19,8 м 2 ,

?кімната 2-4 площею 9,1 м 2 ,

?сіни 2-5 площею 8,3 м 2 ,

?сіни ІІІ площею 1,9 м 2 ,

?надвірні будівлі та споруди: підвал ап1 , сарай літ. Б , уборну літ. Г , 1/2 частку водопроводу літ. К , 1/2 частку огорожі, замощення № 9.

Ухвалою судді від 02.10.2020 року у справі відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 09.12.2020 року здійснено виклик відповідача через оголошення на веб-сайті судової влади України.

Ухвалою суду від 16.03.2021 року закрито підготовчий розгляд, справк призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити на підставі доказів, які маються в матеріалах справи, розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату розгляду справи повідомлялася належним чином через оголошення на веб-сайті судової влади України та поштою, письмово про причини неявки суд не повідомляла, відзив на позов суду не направила.

Представник третьої особи Управління містобудування та архітектури виконачого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Нештап В.Г. в судовому засіданні 16.06.2021 року проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Ч. 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 належить 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 грудня 1993 року, яка складається з: житлового будинку літ. А, а, а 1 а3, а4, ап, ап1 , загальною площею 118,5кв.м, сараїв літ. Б, В , уборної літ. Г , уборної літ. Д , літньої кухні літ. Е , водопроводу літ. к , огорожі № 1-8, 10, 11, замощення № 9.

Співвласником іншої 1/2 частини вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , була ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Веселовським А.Г. від 01.11.2003 року за № 11160.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

В установленому законом порядку, спадщину після ОСОБА_4 прийняла її донька, ОСОБА_2 , яка 24.10.2016 року отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ ( одну другу) частку житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 у Першій Кременчуцькій державній нотаріальній конторі (реєстровий № 5-1027, свідоцтво серії НОМЕР_2 ), що підтверджується інформаційною довідкою № 224731206 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.09.2020 року.

Відповідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.04.2019 року земельна ділянка площею 0,0469 га, що розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5310436100:08:002:1156) належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІУ-ПЛ 043565, виданого 24.09.1998 року. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 26.05.2017 року (справа № 524/8724/16-ц) за ОСОБА_2 визнано право власності в порядку спадкування на земельну ділянку 0.0418 га, за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 5310436100:08:002:0134.

Між сторонами за тривалий час спільного використання земельної ділянки фактично склався порядок користування, що відповідає висновку експерта № 8/6-20 від 01 вересня 2020 року, а саме: ОСОБА_1 , пропонується виділити:

-приміщення в житловому будинку літ. А, а, а1, а3, а4, ап, ап1, загальною площею 59,0 м 2 , що складається з наступних приміщень:

?приміщення для газу 2-1 площею 10,5 м 2 ,

?кімната 2-2 площею 9,4 м 2 ,

?кімната 2-3 площею 19,8 м 2 ,

?кімната 2-4 площею 9,1 м 2 ,

?сіни 2-5 площею 8,3 м 2 ,

?сіни ІІІ площею 1,9 м 2 ,

?надвірні будівлі та споруди: підвал ап1 , сарай літ. Б , уборну літ. Г , 1/2 частку водопроводу літ. К , 1/2 частку огорожі, замощення № 9.

Відповідачка фактично користується наступними приміщеннями:

-приміщення в житловому будинку літ. А, а, а1, а3, а4, ап, ап1 загальною площею 59,5 м 2 , що складається з наступних приміщень:

?кімната 1-3 площею 9,3 м 2 ,

?кімната 1-4 площею 19,8 м 2 ,

?кухня 1-5 площею 9,0 м 2 ,

?веранда 1-6 площею 7,9 м 2 ,

?сіни 1-1 площею 5,2 м 2 ,

?сіни 1-2 площею 6,4 м 2 ,

?тамбур І площею 1,6 м 2 ,

?кладова ІІ площею 0,3 м 2 ,

?надвірні будівлі та споруди: підвал літ. ап , сарай літ. В , уборна літ. Д , літня кухня літ. Е , 1/2 частку водопроводу літ. К , 1/2 частку огорожі.

Варіант розподілу житлового будинку наведено в додатку № 1 до експертизи №8/6-20 від 01.09.2020 року. Жовтим кольором зазначені приміщення ОСОБА_1 .

Для здійснення запропонованого варіанту розподілу житлового будинку проводити переобладнання не треба.

На 1/2 частку домоволодіння по АДРЕСА_1 , належних ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, припадають приміщення житлового будинку літ А, а, а 1, а3, а4, ап, ап1 загальною площею 59,0 м 2 , зі складом приміщень, врахованих вимогами діючих нормативно-правових актів у галузі будівництва, обладнаного самостійними системами інженерного забезпечення, придатного до подальшої експлуатації. Вищевказана частина домоволодіння має в складі господарські будівлі та споруди, облаштована окремим входом та в`їздом в зазначену частину домоволодіння, розміщена на відокремленій земельній ділянці кадастровий номер № 5310436100:08:002:1156, площею 0,0469 га, переданій ОСОБА_1 у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Кожен із співвласників фактично окремо один від одного користується своєю частиною житлового будинку, господарськими будівлями та спорудами.

Щодо самочинно збудованого сараю літ Ж - він належить відповідачу ОСОБА_2 .

Оскільки земельні ділянки є приватизованими та між сторонами склався порядок користування землею , питання щодо встановлення користування земельними ділянками позивач не ставить.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне:

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК країни).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами частин першої - другої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до п.1 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 1 ст. 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 364 ЦК України право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК України).

Подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 1 ст. 183 ЦК України).

Відповідно до частин першої - третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно роз`яснень, наданих у п. 6, п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок від 04.10.1991 року № 7 з наступними змінами, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності. При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза. В окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини справи, і при відсутності згоди власника, що виділяється, зобов`язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов`язковим наведенням відповідних мотивів. Зокрема, це може мати місце, якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник в будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв`язку з цим стосовно до ст. 119 ЦК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої Ради (ст.152 ЖК). Якщо сторона оспорює рішення виконкому щодо дозволу на переобладнання та перепланування і воно є необґрунтованим, суд може не погодитись з ним, мотивуючи це в рішенні. При поділі жилого будинку суд зобов`язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) житлового будинку що перебуває у спільній частковій власності є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартирі, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на Висновок експерта № 8/6-20 від 01 вересня 2020 року щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна. Позивачі фактично окремо від відповідача користуються частиною житлового будинку та господарськими будівлями і спорудами, частка позивача облаштована окремим входом. Для здійснення запропонованого варіанту розподілу та приведення виділюваних квартир до вимог будівельних норм житлового будинку переобладнання проводити не потрібно.

Сторони володіють по 1/2 частці домоволодіння кожна.

Відповідно до ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідач заперечення проти позову суду та свого варіанту встановлення порядку користування земельною ділянкою суду не надала.

Отже, суд приходить до висновку про припинення права спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .

Позивачу ОСОБА_1 слід виділити в натурі 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та визнати за нею право власності, як на окремий об`єкт нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ А,а,а1,а3,а4,ап,ап1, , загальною площею 59,0 м 2 , з наступним складом приміщень:

?приміщення для газу 2-1 площею 10,5 м 2 ,

?кімната 2-2 площею 9,4 м 2 ,

?кімната 2-3 площею 19,8 м 2 ,

?кімната 2-4 площею 9,1 м 2 ,

?сіни 2-5 площею 8,3 м 2 ,

?сіни ІІІ площею 1,9 м 2 ,

?надвірні будівлі та споруди : підвал ап1 , сарай літ Б , уборну літ Г , 1/2 частку водопроводу літ К ,1/2 частку огорожі, замощення № 9.

Відповідачу ОСОБА_2 слід виділити в натурі 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та визнати за нею право власності, як на окремий об`єкт нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а саме: приміщення в житловому будинку літ. А, а, а1, а3, а4, ап, ап1 загальною площею 59,5 м 2 , що складається з наступних приміщень:

?кімната 1-3 площею 9,3 м 2 ,

?кімната 1-4 площею 19,8 м 2 ,

?кухня 1-5 площею 9,0 м 2 ,

?веранда 1-6 площею 7,9 м 2 ,

?сіни 1-1 площею 5,2 м 2 ,

?сіни 1-2 площею 6,4 м 2 ,

?тамбур І площею 1,6 м 2 ,

?кладова ІІ площею 0,3 м 2 ,

?надвірні будівлі та споруди: підвал літ. ап , сарай літ. В , уборна літ. Д , літня кухня літ. Е , 1/2 частку водопроводу літ. К , 1/2 частку огорожі.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено часткового, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .

Виділити ОСОБА_1 в натурі 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та визнати за нею право власності, як на окремий об`єкт нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ А,а,а1,а3,а4,ап,ап1, , загальною площею 59,0 м 2 , з наступним складом приміщень:

?приміщення для газу 2-1 площею 10,5 м 2 ,

?кімната 2-2 площею 9,4 м 2 ,

?кімната 2-3 площею 19,8 м 2 ,

?кімната 2-4 площею 9,1 м 2 ,

?сіни 2-5 площею 8,3 м 2 ,

?сіни ІІІ площею 1,9 м 2 ,

?надвірні будівлі та споруди : підвал ап1 , сарай літ Б , уборну літ Г , 1/2 частку водопроводу літ К ,1/2 частку огорожі, замощення № 9.

Cтягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 496 грн 20 коп.

Сторони у справі :

Позивач : ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )

Відповідач : ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспортні дані суду не відомі, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення - 19.04.2021 року.

Суддя Ж.О. Кривич