Ухвала

від 21.04.2021 по справі 420/6319/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6319/21

УХВАЛА

21 квітня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПРАТ ОДЕСЕНЕРГОБУДТРАНС про визнання протиправним та скасування рішення в частині, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПРАТ ОДЕСЕНЕРГОБУДТРАНС про визнання протиправним та скасування пункту 1 рішення Виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області за № 66/В-2013 від 28.03.2013 року Про затвердження протоколу та актів комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам та в частині затвердження протоколу № 4 від 27.03.2013 року засідання комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам від 27.03.2013 року та акт № 5 відносно ПРАТ Одесенергобутранс .

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Разом з цим, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.

Як вбачається з позовної заяви, позивач, ОСОБА_1 оскаржує пункту 1 рішення Виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області за № 66/В-2013 від 28.03.2013 року Про затвердження протоколу та актів комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам та в частині затвердження протоколу № 4 від 27.03.2013 року засідання комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам від 27.03.2013 року та акт № 5 відносно ПРАТ Одесенергобутранс .

При цьому, в позовній заяві позивач вказує, що є акціонером ПРАТ Одесенергобутранс і володіє 63 простими іменними акціями та має право на участь в управління товариством та на отримання дивідендів. Проте ПРАТ Одесенергобутранс повідомило, що не в змозі виплачувати дивіденди та є боржником перед державними органами та іншими суб`єктами господарювання. Тобто, звернення позивача до суду обґрунтовано неможливістю отримання дивідендів, як власника простих іменних акцій ПРАТ Одесенергобутранс .

Також, позивач зазначає, що оскаржуване рішення в частині затвердження протоколу та актів комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам є протиправним, оскільки не відповідає нормам чинного законодавства, так як розмір збитків визначено необґрунтовано, а до складу комісії не були включені представник фінансових органів та міський голова.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Таким чином, з аналізу вищевикладеного слідує, що виконком, вважаючи, що товариство завдало власнику земельної ділянки (територіальній громаді) збитки у вигляді неодержаних доходів, мав право та повноваження скласти акт з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також затвердити його відповідним рішенням.

Тобто, повноваження виконкому у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку, а стосовно відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення відповідача, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. У разі незгоди позивача з рішенням та невиконання його в добровільному порядку виконком має право звернутися до господарського суду з позовом до Товариства про відшкодування збитків. Саме в такому випадку при вирішенні позову адміністрації буде перевірена в судовому порядку правомірність визначення цим органом збитків власнику землі.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року по справі № 802/2474/17-а, від 11 вересня 2019 року по справі № 826/1773/18 та постанові Верховного Суду від 04 травня 2020 року по справі №200/13857/13-а(2-а/200/49/15).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень в провадженні Господарського суду Одеської області знаходилась справа № 916/224/14 за позовом Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради Одеської області до Відкритого акціонерного товариства "Одесенергобудтранс" про стягнення збитків у сумі 725083,05 грн., згідно рішення виконавчого комітету Теплодарської міської ради № 66/В-2013 від 28.03.2013, яким затверджено протокол засідання комісії № 4 від 27.03.2013 р. та акт № 5 про визначення збитків у вигляді неодержаних доходів від 27.03.2013р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08 квітня 2014 року по справі № 916/224/14, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 23 жовтня 2014 року, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Одесаенергобудтранс" (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна, 1, код ЄДРПОУ 04872300) на користь Теплодарської міської ради Одеської області (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Піонерна, 7, код ЄДРПОУ 04527038, р/р 33210812700020, код платежу: 130502, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області) 725083/сімсот двадцять п`ять тисяч вісімдесят три/грн. 05 коп. збитків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких підстав, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПРАТ ОДЕСЕНЕРГОБУДТРАНС про визнання протиправним та скасування рішення в частині.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 19, 170, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПРАТ ОДЕСЕНЕРГОБУДТРАНС про визнання протиправним та скасування пункту 1 рішення Виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області за № 66/В-2013 від 28.03.2013 року Про затвердження протоколу та актів комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам та в частині затвердження протоколу № 4 від 27.03.2013 року засідання комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам від 27.03.2013 року та акт № 5 відносно ПРАТ Одесенергобутранс .

Ухвалу може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Суддя О.А. Левчук