П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2645/20 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
секретар - Недашковська Я.О.,
за участю: представників позивача -Кулік В.М., Штепенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 та додаткове рішення від 04.01.2021 по справі № 540/2645/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Елвін" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2020 року ТОВ "Елвін" звернулось з адміністративним позовом, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26.09.2019 № 1291219/24119906 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13 від 31.08.2019 та рішення комісії Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач-1, ГУ ДПС) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.02.2020 № 1458911/24119906, від 27 березня 2020 року №1503111/24119906 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно № 6 від 30.09.2019 та № 1 від 31.10.2019 ;
- зобов`язати Державну податкову службу України (далі - ДПС України, відповідач-2) зареєструвати податкові накладні № 13 від 31.08.2019, № 6 від 30.09.2019 та № 1 від 31.10.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання для реєстрації в ЄРПН.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржені рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних № 13 від 31.08.2019, № 6 від 30.09.2019 та № 1 від 31.10.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки підприємством надано усі необхідні документи, які, на його думку, беззаперечно підтверджують реальність здійснення операції по заблокованим податковим накладним, а тому рішення про відмову у їх реєстрації є необґрунтованим як нормативно, так і документально, що є підставою для їх скасування та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання для реєстрації в ЄРПН.
У відзивах на позов 27.10.2020 відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог, вважаючи оскаржені рішення правомірним та таким, що скасуванню не підлягають. Відповідачі зазначають, що передумовою для прийняття оскаржених рішень було зупинення реєстрації поданих ТОВ "Елвін" податкових накладних від 31.08.2019, № 6 від 30.09.2019 та № 1 від 31.10.2019, яке відбулося відповідно до пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Підставою для внесення позивача до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості стала наявна інформація, що була зібрана контролюючим органом. Про зупинення реєстрації податкових накладних позивача повідомлено квитанціями №1 та запропоновано надати пояснення та копії підтверджуючих документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Однак, як зазначають відповідачі, наданих ТОВ "Елвін" документів та пояснень виявилось недостатньо для прийняття рішення на користь підприємства. Як наслідок, ГУ ДПС прийнято оскаржені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які відповідачі вважають правомірними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Херсонський окружний адміністративний суд ухвалою від 17.11.2020 відмовив в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Елвін" про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Задовольнив частково клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про залишення позовної заяви без розгляду в частині оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №1291219/24119906 від 26.09.2019 року, № 1458911/24119906 від 18.02.2020.
Залишено позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог щодо:
- визнання протиправним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26.09.2019 № 1291219/24119906 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13 від 31.08.2019 року;
- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 13 від 31.08.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання для реєстрації в ЄРПН.
Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 17 грудня 2020 року позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.02.2020 № 1458911/24119906 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.09.2019 року № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнав протиправним та скасував рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.03.2020 № 1503111/24119906 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.10.2019 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язав Державну податкову службу України (місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, Код ЄДРПОУ:43005393) зареєструвати податкові накладні № 6 від 30.09.2019 року та № 1 від 31.10.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.
Стягнув з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м.Херсон, просп.Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елвін" (73000, м. Херсон, вул. Московська, 3-а, код ЄДРПОУ 24119906) судовий збір у сумі 8408,00 (вісім тисяч чотириста вісім) грн 00 коп.
04 січня 2021 року Херсонський окружний адміністративний суд прийняв додаткове рішення, яким клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Елвін" про стягнення з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково.
Стягнув з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елвін" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 11 200 (одинадцять тисяч двісті) грн 00 коп.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даними рішеннями суду, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- судом не враховано, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України з підстав того, що вона відповідає п.п.16 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН;
- платником податків не надано достатній пакет документів, а саме: не надано акти виконаних робіт, платіжні доручення, підтверджуючі взаємовідносини з ТОВ "Херсон-енерго-сервіс", яким отримано дозволи на розміщення реклами та те, що документ дозволу №1489/4 має ознаки підробки;
- суд першої інстанції вийшов за межі повноважень та перебрав на себе повноваження податкового органу, зобов`язавши ДПС зареєструвати податкові накладні, зазначена позиція узгоджується із практикою Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.08.2019 по справі № 540/2077/18;
- щодо додаткового рішення від 04.01.2021 суд першої інстанції не врахував доводи Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі щодо наданого позивачем рахунку №1 від 17.12.2020, отже надані до суду матеріали не доводять факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу;
- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що ТОВ "Елвін" зареєстровано юридичною особою, 15.02.1993, 02.12.2008 відповідний запис внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1 499 120 0000 010407.
Відповідно свідоцтва №30563274 є платником податку на додану вартість.
03.10.2019 позивачем для реєстрації в ЄРПН направлено податкову накладну № 6 від 30.09.2019, складену в рамках договірних правовідносин з контрагентом - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Фабрика".
08.11.2019 позивачем для реєстрації в ЄРПН направлено податкову накладну №1 від 31.10.2019, складену в рамках договірних правовідносин з контрагентом - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Фабрика".
Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН №9227848283 від 03.10.2019 року та від 08.11.2019 року № 9262559120 реєстрація податкової накладної зупинена. Зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
ТОВ "Елвін" надало до контролюючого органу додаткові документи та пояснювальні записки № 1/14/02/2020 та № 26/03/2020 від 26.03.2020.
За результатом розгляду наданих документів, ГУ ДПС прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.02.2020 року № 1458911/241119906 та № від 27.03.2020 року №1503111/24119906, якими позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних № 6 від 30.09.2019 та № 1 від 31.10.2019 у в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погоджуючись з відмовою ДПС України у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган належно не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження кількісних і вартісних показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладної.
Частково задовольняючи клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Елвін" про стягнення з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі суд дійшов висновку про покладення на ГУ ДПС обов`язку з відшкодування витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 2/3 з первинно заявлених позовних вимог, тобто 11200,00 грн (16800,00 грн/ 3 * 2=11200,00грн).
Вимога позивача щодо солідарного зобов`язання відповідачів задоволенню не підлягає, оскільки скасовані рішення прийнято виключно ГУ ДПС, рішення в справі стосуються ДПС України тільки в частині його виконання.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.
Проте з висновком суду першої інстанції про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11 200,00 грн колегія суддів не погоджується.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі пункту 201.1 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За правилами пункту 201.16 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктами 13-14 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» N 117 від 21.02.2018 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено,
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку,
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (пункт 21 постанови КМУ).
Положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі безпідставно зупинило реєстрацію податкових накладних № 6 та № 1, як передумова прийняття спірного рішення Комісії, адже у квитанціях № 9227848283 та № 9262559120 вказано критерії ризиковості, визначені виключно листами ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, від 05.11.2018, 07.08.2019.
Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а отже не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Натомість, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. До того ж, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством.
З огляду на викладене та враховуючи закріплені підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України підстави застосування презумпції правомірності рішень платника, а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зупинення реєстрації податкової накладної позивача є безпідставною.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18, № судового рішення в ЄДРСРУ 80894116.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 по справі № 821/1173/17.
ТОВ Елвін надало податковому органу всі наявні у нього документи, в межах договірних відносин позивача з контрагентом - ТОВ "ТРЦ Фабрика" згідно договору №01-02/2016 від 01.02.2016. Предметом договору є проведення позивачем професійної і якісної рекламної кампанії для замовника на території України на узгоджених сторонами у додатках до договору поверхнях спеціальних конструкцій (а.с.35-40). В подальшому, додатковими угодами до наведеного договору його чинність продовжувалась, зокрема він був актуальний станом на період, що є предметом дослідження в даній справі.
Додатками до договору (а.с.45-47) визначено місця розташування рекламоносіїв, період та вартість послуг з розміщення на них реклами, що відповідають переліку наданих послуг, зазначених в спірних податкових накладних.
Факт надання послуг передбачених договором підтверджується наданими позивачем актами здавання-прийому виконаних робіт (а.с.48-52), складеними ТОВ "Елвін" рахунками на оплату. Оплата контрагентом наданих послуг підтверджується платіжними дорученнями №3084 від 20.09.2019, №3255 від 23.10.2019, № 3408 від 20.11.2019 та виписками по рахунку позивача за ці самі періоди.
Додатково до наведеного, позивачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за 2019 рік по контрагенту "ТРЦ Фабрика", акт звірки з контрагентом.
На підтвердження можливості здійснення господарської діяльності, передбаченою договором, позивач надав докази сплати за комунальні послуги, дозволи на розміщення дозвільної реклами (щодо місць її розміщення), яка використовувалась з метою виконання договору, договір оренди місць розміщення реклами з іншою юридичною особою, документи на підтвердження витрат щодо широкоформатного друку, фото звіти по договору між ТОВ "Елвін" та ТОВ "ТРЦ Фабрика" №01-02/2016 від 01.02.2016.
В свою чергу, суд першої інстанції правильно зазначив, що усі первинні документи надані позивачем, оформлені в межах договору № 01-02/2016 від 01.02.2016 відповідають нормам Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Контраргументів апелянтом та відповідачем не надано.
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позивач на момент здійснення господарської операції, на підставі якої було оформлено податкові накладні № 1 від 31.10.2019, № 6 від 30.09.2019 року мав достатні технічні, людські та матеріальні ресурси для її здійснення.
В ході розгляду справи ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляціної інстанції представник відповідача не зміг спростувати законність первинної документації наявної у ТОВ "Елвін" по господарським операціям за договором №01-02/2016 на проведення рекламної (их) кампанії (й), укладеним з ТОВ "ТРЦ Фабрика".
Натомість, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом не визначений перелік документів, який був недостатнім для проведення реєстрації податкової накладної, не наведено обставини, які стали підставою для віднесення платника податків до ризикових.
При цьому, вимоги відповідача не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладної.
Враховуючи, що контролюючий орган належно не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження кількісних і вартісних показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладної, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень із його зобов`язанням вчинити дії на виконання вимог закону.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо "принципу правової визначеності" (наприклад, справа Hashman and Harrup v. The United Kingdom, Арр. 25594/94, 25 November 1999), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У постанові від 20.08.2019 по справі № 2540/3009/18 Верховний Суд зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.
Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Відтак, правильним є висновок суду першої інстанції, що рішення від 18.02.2020 № 1458911/24119906, від 27 березня 2020 року №1503111/24119906 про відмову в реєстрації податкових №1 від 31.10.2019, №6 від 30.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.
Подані позивачем матеріали для підтвердження договірних відносин за відсутності належних контраргументів відповідачів, містять інформацію, яка спростовує наявність ризиків у розумінні приписів пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» N 117 від 21.02.2018 (у редакції, на момент виникнення спірних правовідносин).
При цьому обраний судом спосіб захисту узгоджується із вимогами частини 4 статі 245 КАС України, оскільки, як було зазначено вище, позивачем надані усі необхідні документи, які містять достатню інформацію, необхідну для реєстрації податкових накладних, а відсутність наявність ознак підробки в одному з наданих ТОВ "Елвін" дозволів на розміщення зовнішньої реклами жодним чином не обґрунтовано. Доказів звернення відповідача з вказаного приводу до правоохоронних органів або видавника цього дозволу відповідачем не надано.
Доводи апеляційної скарги.
Посилання апелянта на те, що платником податків не надано достатній пакет документів, а саме: не надано акти виконаних робіт, платіжні доручення, підтверджуючі взаємовідносини з ТОВ"Херсон-енерго-сервіс", яким отримано дозволи на розміщення реклами та те, що документ дозволу №1489/4 має ознаки підробки, колегія суддів відхиляє, адже ТОВ "Елвін" надав податковому органу всі наявні у нього документи, що виключало відмову у реєстрації податкової накладної позивача, а саме: договори купівлі-продажу, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, договір суборенди приміщень, договір оренди приміщень, договори цивільного-правового характеру на виконання робіт.
Відхиляє апеляційний суд і посилання апелянта на те , що суд першої інстанції вийшов за межі повноважень та перебрав на себе повноваження податкового органу, зобов`язавши ДПС зареєструвати податкові накладні з посиланням на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 27.08.2019 по справі № 540/2077/18, оскільки у зазначеному рішенні розглядалось питання про зупинення податкових повідомлень-рішень, натомість, у справі що розглядається ставиться питання про скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Судові витрати.
Щодо додаткового рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 11 200, 00 грн, колегія суддів зазначає, що додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
На підставі частин 4-7 цієї статті КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За правилами частини 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17 та у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу ТОВ "Елвін" надало суду першої інстанції:
- договір про надання правової допомоги від 14 серпня 2020 року, укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 ;
- додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 14 серпня 2020 року;
- додаткову угоду № 1 від 17.12.2020 до договору про надання правової допомоги від 14 серпня 2020 року;
- акт № 1 прийому-передачі наданих послуг, відповідно до наданих документів, витрати на правничу допомогу складають 20000,00 грн., з яких: 14 400,00 грн - правовий аналіз документації, визначення правової позиції, підбір, ксерокопіювання додатків до позовної заяви та засвідчення їх копій, складання, оформлення, підписання та подання до суду позовної заяви (1 год. - 800грн.), 32 00,00 грн - складання, оформлення, підписання та подання до суду заяв, підбір та ксерокопіювання додатків до заяв по справі № 540/2645/20 за позовом ТОВ "Елвін" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та ДІІС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії (заява № 02/3/10/2020 від 02.10.20 з додатками на 67(шістдесяти семи) аркушах, заява про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду № 02/3/10/2020 від 02.10.20, позовна заява (в новій редакції) №02/1/10/2020 від 02.10.20, клопотання про повернення судового збору від 17.12.20, заява про стягнення судових витрат від 17.12.20) (1 год. - 800 грн.), 2400,00 грн. - представництво інтересів Клієнта в Херсонському окружному адміністративному суді по справі № 540/2645/20 (підготовка до розгляду у справі, прибуття до судової інстанції, участь у судових засіданнях 29.10.2020, 17.11.2020, 17.12.2020) (1 год. - 800 грн.)
- копію рахунку № 1 від 17.12.2020.
Наданий позивачем рахунок №1 від 17.12.2020 не підтверджується відповідною квитанцією.
Разом з тим, колегія суддів вважає слушним довід апеляційної скарги, що наданий представником рахунок не відповідає, встановленим вимогам Положення № 148, оскільки фактично є рахунком виданим для сплати позивачем послуг на користь адвоката, а не розрахунковим документом, у розумінні Положення № 148.
Необхідність надання відповідних доказів передбачено пунктом 1 частини 3 статті 134 КАС України.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.09.2019 року по справі № 810/2760/17.
Проте, незважаючи на певні недоліки зазначених вище документів, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами позивача про наявність факту надання адвокатських послуг, отже з урахуванням саме складності справи, наданням адвокатом певного обсягу послуг під час збирання документів, стягненню з позивача підлягає сума 3 000,00 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції безпідставно задоволено клопотання позивача та стягнуто з ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі судові витрати за сплату судового збору та витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 11 200, 00 грн.
Таким чином рішення суду в цій частині слід змінити, визначивши суму витрат на допомогу адвоката у розмірі 3 000,00 грн.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права в частині стягнення витрат на правничу допомогу, а тому, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 317 КАС України, додаткову постанову суду першої інстанції в цій частині слід змінити, визначивши суму витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 3 000 грн., а в решті рішення суду залишити без змін.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 по справі № 540/2645/20 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на додаткове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04.01.2021- задовольнити частково.
Додаткове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 - змінити.
Викласти пункт 2 рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 по справі № 540/2645/20 у наступній редакції:
"Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м.Херсон, просп.Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елвін" (код ЄДРПОУ 41688915, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5 км) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 21 квітня 2021 року.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Семенюк Г.В. Домусчі С.Д.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.04.2021 |
Оприлюднено | 23.04.2021 |
Номер документу | 96459438 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Шляхтицький О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні