Постанова

від 20.04.2021 по справі 640/13707/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13707/19 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючий суддя: Черпіцька Л.Т. Пилипенко О.Є. судді:Собків Я.М.

за участю секретаря: Зуєнка Д.П.

за участю:

представника позивача Капусенко Є.О.

представника позивача Горголь І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сластена" на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.06.20 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "БК "Білдінг-2007" до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення ,

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство БК Білдінг 2007 звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.12.2011 року № 1254 Про зміну та надання адрес та внесення змін до рішень виконкому міської ради , в частині надання нежитловим приміщенням магазину продовольчих товарів з кафетерієм по АДРЕСА_1 нової адреси АДРЕСА_1 .

У обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 22.08.2017 відповідно до протоколу електронних торгів №UA-EA-2017-08-10-000109-a БК Білдінг 2007 визнано переможцем електронних торгів банку.

12.09.2017 між ПАТ Український професійний банк (далі також - ПАТ УПБ ) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ УПБ Пантіною Л.О. та ПП БК Білдінг 2007 укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого є нерухоме майно: нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм загальною площею 113, 4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Складено Акт прийому-передачі нерухомого майна та документів до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.09.2017; зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності право власності ПП БК Білдінг 2007 .

Водночас, позивач дізнався, що рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.12.2011 № 1254 Про зміну та надання адрес та внесення змін до рішень виконкому міської ради вирішено нежитловим приміщенням магазину продовольчих товарів з кафетерієм по АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , надати адресу - АДРЕСА_1 (лист від 18.01.2018 р. №17133/020201-06/14/17), що позбавляє позивача користуватися об`єктом права власності.

Так, позивач стверджує, що станом на день прийняття оскаржуваного рішення гр. ОСОБА_1 вже не належали на праві власності нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм по АДРЕСА_1 , що свідчить про протиправність прийняття оскаржуваного рішення на підставі заяви останньої.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2020 року позов задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно прийнято оскаржуване рішення в частині надання нежитловим приміщенням магазину продовольчих товарів з кафетерієм по АДРЕСА_1 нової адреси АДРЕСА_1 , оскільки відповідну заяву подано особою, право власності якої не підтверджено долученими до заяви документами. Крім того, станом на день прийняття оскаржуваного рішення, нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм загальною площею 113, 4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , належали на праві власності ПАТ Український професійний банк , що виключає можливість звертатися із заявою про зміну адреси цих приміщень іншими особами, зокрема, ОСОБА_1 , як попереднім власником у відповідності до положень Порядку №4/11.

Товариство з обмеженою відповідальністю Сластена , не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та закрити провадження у справі.

У обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав, що суд першої інстанції не врахував, що звернення позивача до суду із цим позовом покликане необхідністю захисту його прав не у сфері публічно-правових відносин, а його майнових прав (права власності на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ), що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Також скаржник вказав, що суд не застосував у даній справі наслідки пропуску строку звернення позивачем до суду, оскільки про існування оскаржуваного рішення позивач дізнався 21.12.2011, тобто з моменту його прийняття.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10.05.2005 у справі №2-2596/2005 ОСОБА_1 набуто право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення торгово-офісного призначення з прибудовою загальною площею 113, 4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому вказане нерухоме майно передане в іпотеку Публічному акціонерному товариству "Український професійний банк" як застава у забезпечення зобов`язань.

22.06.2011 Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" зареєструвало за собою право власності на нерухоме майно у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, реєстраційний номер 11136848.

Пунктом 34 рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.12.2011 № 1254 Про зміну та надання адрес та внесення змін до рішень виконкому міської ради нежитловим приміщенням магазину продовольчих товарів з кафетерієм по АДРЕСА_1 , які належать гр. ОСОБА_1 , надано нову адресу: АДРЕСА_1 .

22.08.2017 Приватне підприємство БК Білдінг 2007 стало переможцем на електронних торгах Товариства з обмеженою відповідальністю Електронні торги України за лотом №Q81634b12378, уклало Договір купівлі-продажу нерухомого майна з Публічним акціонерним товариством Український професійний банк від 12.09.2017 та набуло право власності на вказане нежитлове приміщення, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.09.2017, номер запису 22307341.

Після реєстрації права власності на придбане нерухоме майно позивач з`ясував, що позбавлений можливості ним користуватися, оскільки воно використовується іншою юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю Сластена , яке володіє на праві власності нежитловим приміщенням магазину продовольчих товарів з кафетерієм по АДРЕСА_1 .

Оскільки станом на 21.11.2011 гр. ОСОБА_1 не належали на праві власності зазначені приміщення, позивач вважає рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.12.2011 № 1254 Про зміну та надання адрес та внесення змін до рішень виконкому міської ради в частині надання нежитловим приміщенням магазину продовольчих товарів з кафетерієм по АДРЕСА_1 нової адреси: АДРЕСА_1 , протиправним, з огляду на що, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України 21.05.1997 року №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) (далі також - Закон №280/97), Порядком надання та зміни адрес об`єктам нерухомості в місті Миколаєві, затвердженим рішенням міської ради від 10.03.2011 року №4/11 (далі також - Порядок №4/11).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №280/97 органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з пунктом 41 частини першої статті 26 Закону №280/97 виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.

Частиною шостою статті 59 Закону №280/97 встановлено, що Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його

засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Відповідно до частини І Положення про виконавчий комітет Миколаївської міської ради від 23.06.2006 року 2/3, виконавчий комітет Миколаївської міської ради (далі -виконком) є виконавчим органом Миколаївської міської ради, який утворюється радою на строк її повноважень для здійснення в межах, визначених Законом України Про місцеве самоврядування в Україні та цим Положенням, виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування в місті Миколаєві з метою реалізації волі та в інтересах міської територіальної громади. Після закінчення повноважень ради та міського голови її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Виконком в межах своїх повноважень здійснює виконання рішень ради, розпоряджень міського голови та актів органів виконавчої влади.

Рішення виконкому приймаються на його засіданні після обговорення більшістю голосів від загального складу виконкому та підписуються міським головою.

Виконком є юридичною особою, має печатку зі своїм найменуванням, штампи, бланки, розрахункові та інші рахунки в установах банків; у своїй роботі керуються діючим законодавством України, актами органів державної влади, рішеннями міської ради та цим Положенням.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 розділу 1 Порядку №4/11 Порядок надання та зміни адрес об`єктам нерухомості в місті Миколаєві (далі - Порядок) спрямований на впорядкування нумерації домоволодінь, створення умов для володіння, користування та розпорядження об`єктами їх власниками.

Порядок діє на території міста Миколаєва і є обов`язковим для виконання громадянами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.

Надання та зміна адрес об`єктам нерухомості здійснюється шляхом прийняття рішень виконкому міської ради.

Згідно з розділом 2 Порядку №4/11 заява з документами фізичними особами подається до загального відділу департаменту житлово-комунального господарства, суб`єктами підприємницької діяльності - до Миколаївського міського єдиного дозвільного центру, розглядається заступником міського голови - директором департаменту ЖКГ і направляється до подальшого розгляду та підготовки проекту рішення виконкому міської ради.

До заяви додаються такі документи:

- копія правовстановлювального документа, який підтверджує право користування землею заявником;

- копія свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності, а для фізичної особи - копія паспорта;

- копія правовстановлювального документа, який підтверджує право власності заявника на об`єкт нерухомого майна;

- копія плану території двору з нанесенням об`єктів, ксерокопія технічного паспорта об`єкта нерухомості;

- сертифікат відповідності, виданий ДАБК у Миколаївській області;

- рішення виконкому міської ради щодо затвердження акта про прийняття об`єкта в експлуатацію;

- довідка управління містобудування та архітектури щодо внесення пропозиції до адреси;

- довідка комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" щодо відсутності зареєстрованого у місті Миколаєві об`єкта нерухомості за адресою, яка вказана в довідці управління містобудування та архітектури;

- довідка з архіву щодо відсутності рішення щодо зміни адреси (за необхідності).

Розгляд звернень та підготовка проекту рішення виконкому міської ради проводиться у термін, який з дня отримання звернення не повинен перевищувати 30 календарних днів (у разі наявності всіх документів).

У разі відсутності документів, зазначених у п. 2.2. цього Порядку, департамент житлово-комунального господарства надає власнику майна письмову відповідь із встановленням терміну надання таких документів.

У разі відсутності підстав для надання чи зміни адреси, заявнику департаментом житлово-комунального господарства надається мотивована письмова відповідь щодо неможливості надання чи зміни адреси.

Отже, з аналізу положень Порядку №4/11 висновується, що заява про зміну адреси об`єкта нерухомості подається виключно власником нерухомого майна та із обов`язковим долученням, з поміж іншого, правовстановлюючого документа.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.12.2011 із заявою про дозвіл на надання окремої адреси нежитловим приміщенням магазину продовольчих товарів з кафетерієм по АДРЕСА_1 , звернулася громадянка ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1 , виданий 19.02.1998 року), зазначивши себе як підприємець. Водночас, жодного правовстановлюючого документа щодо права власності або користування ОСОБА_2 нежитловими приміщеннями магазину продовольчих товарів з кафетерієм по АДРЕСА_1 , надані відповідачем матеріали не містять. Також, з наданих документів суду не вбачається, що ОСОБА_2 є довіреною особою ОСОБА_1 .

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради протиправно прийнято рішення від 21.12.2011 № 1254 Про зміну та надання адрес та внесення змін до рішень виконкому міської ради в частині надання нежитловим приміщенням магазину продовольчих товарів з кафетерієм по АДРЕСА_1 нової адреси АДРЕСА_1 , оскільки відповідну заяву подано особою, право власності якої не підтверджено долученими до заяви документами.

Судом встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу нерухомого майна 12.09.2017, укладеним позивачем із Публічним акціонерним товариством Український професійний банк за результатами електронних торгів №UA-ЕА-2017-08-10-000109-а, право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм загальною площею 113, 4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 продавцем (Публічним акціонерним товариством Український професійний банк ) підтверджується Свідоцтвом, виданим 08.04.2011 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковою О.В. та зареєстровано в реєстрі за №824.

Таким чином, станом на день прийняття оскаржуваного рішення, нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм загальною площею 113, 4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , належали на праві власності ПАТ Український професійний банк , що виключає можливість звертатися із заявою про зміну адреси цих приміщень іншими особами, зокрема, ОСОБА_1 , як попереднім власником у відповідності до положень Порядку №4/11.

Щодо твердження скаржника про пропуск строку звернення до суду з позовною заявою, колегія суддів враховує таке.

В заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач обґрунтував тим, що він дізнався про порушення своїх справ з рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 року у справі №826/17049/18.

Так, в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 року у справі №826/17049/18, зазначено, що "Згідно з отриманою на адвокатський запит інформацією підставою для прийняття виконавчим комітетом Миколаївської міської ради рішення №1254 від 21.12.2011 р. став наданий пакет документів, перелік яких передбачено рішенням Миколаївської міської ради від 10.03.2011 р. №4/11 "Про затвердження Порядку надання та зміни адрес об`єктам нерухомості в м. Миколаєві", зокрема, архівний витяг рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.12.2011 р. №1254 "Про зміну та надання адрес та внесення змін до рішень виконкому міської ради", згідно з яким вирішено нежитловим приміщенням магазину продовольчих товарів з кафетерієм по АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , надати адресу - АДРЕСА_1 (лист від 18.01.2018 р. №17133/020201-06/14/17).

У відповідь на звернення до КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" позивачем отримано копії інвентаризаційних справ об`єктів нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 ".

Даний факт підтверджено позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а саме позивачем зазначено, що листом №17133/020201-06/14/17 від 18.01.2018 року про надання відповіді на адвокатський запит вих.№20/12-17 від 20.12.2017 року., отриманим 29.01.2018 року повідомлено, що підставою для присвоєння нової адреси вказаному приміщенню стало рішення Миколаївської міської ради рішення №1254 від 21.12.2011 року.

Отже, виходячи з наведеного, позивач дізнався про оскаржуване рішення 29.01.2018 року.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2020 року надано оцінку заяві позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження та визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними, у зв`язку з чим поновлено строк звернення до суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не пропущено строку звернення до адміністративного суду з позовом, а тому відсутні підстави для залишення такого без розгляду.

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на ту обставину, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки вбачається спір про право, а саме захист права власності на нежитлові приміщення, колегія суддів зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, у розумінні частин першої статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №813/1076/17 та від 14 листопада 2018 року у справі №817/986/17.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджуваних порушень прав чи інтересів.

Як вже зазначалось вище, при розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.

Предметом розгляду в даній справі є рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.12.2011 року № 1254 Про зміну та надання адрес та внесення змін до рішень виконкому міської ради , в частині надання нежитловим приміщенням магазину продовольчих товарів з кафетерієм по АДРЕСА_1 нової адреси АДРЕСА_1.

Так, повноваження виконавчого комітету у спірних відносин регулюються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до підпункту 10 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до делегованих законом повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради в галузі житлово-комунального господарства віднесено облік та реєстрацію відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Згідно зі ст. 40 цього ж Закону виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

Вищенаведене дає підстави вважати, що вирішення питання про присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси належить до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Колегія суддів вважає, що спірне рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.12.2011 року № 1254 Про зміну та надання адрес та внесення змін до рішень виконкому міської ради , в частині надання нежитловим приміщенням магазину продовольчих товарів з кафетерієм по АДРЕСА_1 нової адреси АДРЕСА_1, не має ознак приватноправових відносин, оскільки є публічно-правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення про задоволення позовних вимог з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.241,242,310,316,321,322,325,329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сластена" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.06.20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 21 квітня 2021 року.

Головуючий суддя: Л.Т. Черпіцька судді:О.Є. Пилипенко Я.М. Собків