Постанова

від 22.04.2021 по справі п/320/889/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/889/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Балаклицький А. І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дошкільного навчального закладу (Ясла-Садок) №2 Дюймовочка Яготинської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року (розглянута у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (Ясла-Садок) №2 Дюймовочка Яготинської міської ради Київської області, третя особа: Яготинська міська рада Київської області про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2020 року, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Дошкільного навчального закладу (Ясла-Садок) №2 Дюймовочка Яготинської міської ради Київської області (далі - відповідач), в якому просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Дошкільного навчального закладу (Ясла-Садок) №2 Дюймовочка Яготинської міської ради Київської області за адресою: Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Шевченка, буд. 21, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 20.12.2019 №296.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Дошкільного навчального закладу (Ясла-Садок) №2 Дюймовочка Яготинської міської ради Київської області, що розташований за адресою: Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Шевченка, буд. 21, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Дошкільного навчального закладу (Ясла-Садок) №2 Дюймовочка Яготинської міської ради Київської області за адресою: Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Шевченка, буд. 21, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 20.12.2019 №296.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем у справі подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Дошкільний навчальний заклад (Ясла-Садок) №2 Дюймовочка Яготинської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 24891920, місцезнаходження: 07700, Київська область, м. Яготин, вул. Шевченка, буд. 21) зареєстрований в якості юридичної особи 08.10.1997, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006248301 від 27.01.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2020 Яготинським районним сектором ГУ ДСНС України у Київській області видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №112, яким вимагалось від Дошкільного навчального закладу (Ясла-садок) №2 Дюймовочка Яготинської міської ради Київської області до 30.08.2019 вжити таких заходів:

- будинки та приміщення обладнати системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснити за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- провести замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- провести перевірку захисту будівель від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів;

- забезпечити працівників об`єкта засобами індивідуального захисту;

- дерев`яні елементи горищних покриттів обробити засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- посадовим особам та працівникам пройти навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діями у надзвичайних ситуаціях ;

- пройти навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилами техногенної безпеки;

- здійснити технічне обслуговування наявних вогнегасників;

- двері на шляхах евакуації з другого поверху, які ведуть на зовнішні сходові клітки виконати в напрямку виходу з будівлі;

- зовнішні сходи забезпечити евакуаційним освітленням;

- пожежний щит доукомплектувати згідно норм, а саме: вогнегасники - 3 шт., багор або лом та гак - 1 шт.

13.12.2019 Головним управлінням ДСНС України у Київській області прийнято наказ №1355 про проведення позапланових перевірок, яким вирішено провести позапланові перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, зокрема, Дошкільним навчальним закладом (Ясла-Садок) №2 Дюймовочка за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Шевченка, буд. 21.

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 13.12.2019 №10622 на проведення позапланової перевірки Дошкільного навчального закладу (Ясла-Садок) №2 Дюймовочка .

У період з 20.12.2019 по 20.12.2019 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення проведена позапланова перевірка щодо дотримання Дошкільним навчальним закладом (Ясла-Садок) №2 Дюймовочка вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 20.12.2019 №296.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Дошкільним навчальним закладом (Ясла-Садок) №2 Дюймовочка законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення будівлі не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

2) пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

3) пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - не проведено перевірку захисту будівель від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів;

4) пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - не забезпечено працівників об`єкта засобами індивідуального захисту;

5) пункт 2.5 глави 2 розділу III ППБУ - дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблялися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

6) пункт 16 розділу II ППБУ - посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ;

7) пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ - не пройдено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

8) пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - зовнішні сходи не забезпечені евакуаційним освітленням;

9) пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - пожежний щит не доукомплектований згідно норм, а саме: вогнегасники - 3 шт., багор або лом та гак - 1 шт.;

10) пункт 8 розділу II ППБУ - територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

11) пункт 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається експлуатація тимчасових електричних мереж в приміщеннях будівель;

12) пункт 1.2 глави 1 розділу VI ППБУ - у приміщеннях, де перебувають діти, не прикріплено до підлоги килими, паласи, килимові доріжки;

13) пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - в спальному приміщенні лівого крила другого поверху допускається використання пошкоджених розеток;

14) пункт 4 розділу II ППБУ - для кожного приміщення об`єкта не розроблені та затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки. Вказані інструкції не вивішені на видимих місцях;

15) пункт 1.10 глави 1 розділу III ППБУ - стаціонарні зовнішні пожежні сходи не пофарбовані;

16) пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - двері на шляху евакуації з грального приміщення логопедичної групи першого поверху на зовні не відчиняються в напрямку виходу з будівлі;

17) пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - на шляху евакуації з першого поверху (центральний вхід/вихід) влаштований поріг, який перешкоджає вільній евакуації людей;

18) пункт 1.4 глави 1 розділу VI ППБУ - використання електрочайників здійснюється не в спеціально обладнаних приміщеннях;

19) пункт 2.23 розділу III ППБУ, пункт 7.2.7 ДБН В.1.1-7- 2016 - ширина одного із полотен двостулкових дверей з групової кімнати в гральну другого поверху, а також з спальної кімнати в гральну першого поверху менше 0,8 м;

20) пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - в об`ємі сходової клітки лівого крила влаштовано комору горючих матеріалів;

21) пункт 2.23 розділу III ППБУ, пункт 7.2.7 ДБН В.1.1-7-2016 - висота евакуаційних виходів під сходовими клітками першого поверху менше 2 м;

22) пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - на пожежному щиті не вказано його порядковий номер та номер для виклику пожежної охорони.

Встановлено, що акт перевірки від 20.12.2019 №296 підписаний відповідачем без зауважень та вручений останньому 20.12.2019, про що свідчить підпис завідувача ДНЗ №2 Дюймовочка на вказаному акті.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем усунуто пункти 10, 12, 13, 14, 17, 20 акту перевірки від 20.12.2019 №296, що підтверджується відповідними доказами.

Водночас, відповідач у відзиві зазначив, що були усунуті пункти 8, 11, 15, 18, 22 акту перевірки від 20.12.2019 №296, але жодних підтверджень щодо їх усунення не надавав.

Отже, не усунутими залишилося 16 (шістнадцять) порушень, про які зазначено в акті перевірки від 20.12.2019 №296.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).

Частиною 1 ст. 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних, транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Окрім зазначеного, звертає уваг на те, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2019 року об`єктом перевірки був Дошкільний навчальний заклад (Ясла-Садок) №2 Дюймовочка Яготинської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Шевченка, буд. 21.

У рамках проведеної ГУ ДСНС України у Київській області перевірки було встановлено 22 (двадцять два) порушення.

Матеріали справи свідчать, що під час розгляду справи відповідачем було усунуто 6 (шість) порушень (10, 12, 13, 14, 17, 20), зазначених в акті від 20.12.2019 №296, та на теперішній час відповідачем не усунуто 16 (шістнадцять) порушень.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що значна частина встановлених порушень не усунута Дошкільним навчальним закладом (Ясла-Садок) №2 Дюймовочка , що не заперечується і відповідачем у відзиві на позовну заяву. При цьому, будь-яких інших документальних доказів щодо усунення усіх порушень, які встановлені позивачем, суду надано не було.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що встановлені в акті перевірки від 20.12.2019 №296 порушення не усунуті повністю відповідачем.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що основні порушення відповідача стосується дотримання вимог пунктів 1.1, 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417, пункту 1.21 глави 1 розділу IV Правил №1417 та пункту 2.5 глави 2 розділу III Правил №1417, з приводу чого суд зазначає наступне.

Щодо порушення відповідачем п.п. 1.1, 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу V Правил №1417, порушення якого відображено позивачем в акті, усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Згідно з п. 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей; д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ.

Згідно з п. 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі пожежа тощо).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (п.п. 7.2.3 п. 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Щодо порушення відповідачем п. 1.21. глави 1 розділу IV Правил №1417, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.21 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

Згідно з п. 3.2 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008) прямий удар блискавки (ПУБ) - безпосередній контакт каналу блискавки з об`єктом (будівлею або спорудою), що супроводжується протіканням через нього струму блискавки.

Відповідно до п. 3.9 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 захист від ПУБ - зовнішня система заходів, які вживаються для скорочення матеріальних збитків, обумовлених ударами блискавки в будівельні конструкції.

Пунктом 6.1 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 передбачено, що система блискавкозахисту будівель або споруд включає захист від ПУБ - зовнішня блискавкозахисна система (БЗС) і захист від вторинних дій блискавки - внутрішня БЗС. В окремих випадках блискавкозахист може містити тільки зовнішню БЗС або тільки внутрішню БЗС. У загальному випадку частина струмів блискавки протікає по елементах системи внутрішнього блискавкозахисту.

Зовнішня БЗС може бути відокремленою (ізольованою) від споруди (блискавковідводи, що стоять окремо - стрижньові або тросові, а також сусідні споруди, що виконують функції природних блискавковідводів) або встановленою на об`єкті, що захищається, і навіть може бути його частиною.

Захист від ПУБ спеціальних об`єктів, у нормальних технологічних режимах яких можуть знаходитися і утворюватися вибухонебезпечні концентрації газів (парів, пилу, волокна тощо), повинен виконуватися блискавковідводами, що стоять окремо. Віддаленість блискавковідводів, що стоять окремо від об`єкта, що захищається, і підземних металевих комунікацій визначається галузевими нормативними документами.

За наявності на будівлях і спорудах спеціальних об`єктів прямих газовідвідних і дихальних труб для вільного відведення в атмосферу газів, пари і суспензій вибухонебезпечної концентрації в зону захисту блискавковідводів повинен входити простір над обрізом труб, обмежений півкулею радіусом 5 м.

Відповідно до п. 6.2 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 зовнішня БЗС у загальному випадку складається з блискавкоприймачів, струмовідводів і заземлювачів.

Згідно з п. 6.3 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 блискавкоприймачі можуть бути спеціально встановленими, у тому числі на об`єкті, або їх функції виконують конструктивні елементи об`єкта, що захищається; в останньому випадку вони називаються природними блискавкоприймачами.

Блискавкоприймачі можуть складатися з довільної комбінації таких елементів: стрижнів, натягнутих дротів (тросів), сітчастих провідників (сіток).

З метою зниження імовірності виникнення небезпечного іскріння струмовідводи необхідно розташовувати таким чином, щоб між точкою ураження і землею:

- струм розтікався декількома паралельними шляхами;

- довжина цих шляхів була обмежена до мінімуму.

Струмовідводи слід розташовувати рівномірно по периметру об`єкта, що захищається. За можливості їх прокладають поблизу кутів будівель (п. 6.4 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008).

Згідно з п. 6.5 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 для захисту від ПУБ слід, як правило, використовувати природні заземлювачі - металеві і залізобетонні конструкції будівель, споруд, зовнішніх установок, опор блискавковідводів, що стоять окремо, тощо, які перебувають у контакті з землею, у тому числі залізобетонні фундаменти в неагресивних, слабоагресивних і середньоагресивних середовищах за умови забезпечення неперервного електричного зв`язку по їх арматурі і приєднання її до закладних деталей за допомогою зварювання.

Відповідно до п. 8.1 розділу 8 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 такі захисні засоби як зовнішня система блискавкозахисту, екранування, еквіпотенціальні з`єднання провідних частин і пристрої захисту від імпульсної перенапруги визначають зони захисту від дії блискавки. Із зростанням номера зони захисту знижується вплив електромагнітного поля і струму блискавки.

Пунктами 8.2-8.3 розділу 8 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 визначено, що екранування є основним способом зменшення електромагнітних перешкод.

Металева конструкція будівельної споруди використовується або може бути використана як екран. Подібна екранна структура утворюється сталевою арматурою даху, стін, підлоги будівлі, а також металевими деталями даху, фасадів, сталевими каркасами, решітками. Ця екрануюча структура утворює електромагнітний екран з отворами (за рахунок вікон, дверей, вентиляційних отворів, чарунок сітки в арматурі, щілин в металевому фасаді, отворів для ліній електропостачання тощо). Для зменшення впливу електромагнітних полів всі провідні частини об`єкта електрично об`єднуються і з`єднуються з системою блискавкозахисту.

З`єднання металевих елементів необхідні для зменшення різниці потенціалів між ними, всередині об`єкта, що захищається.

З`єднання металевих елементів і систем, що знаходяться всередині простору, що захищається, і перетинають межі зон блискавкозахисту, виконуються на межах зон. Здійснювати з`єднання слід за допомогою спеціальних провідників, або затискачів і, коли це необхідно, з встановленням ПЗІП.

Щодо порушення відповідачем п. 2.5 глави 2 розділу III Правил №1417, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.5 глави 2 розділу III Правила пожежної безпеки в Україні у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Вогнезахисне обробляння дерев`яних та металевих конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі.

Також, зазначає, що відповідачем не додано до матеріалів справи доказів виконання відповідних заходів щодо здійснення вогнезахисту. Вказані порушення на теперішній час не усунуто, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вказує, що відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів усунення шістнадцяти порушень (з 1 по 9, 11, з 15 по 16, з 18 по 19, з 21 по 22), про які вказано в акті перевірки від 20.12.2019 №296.

На підставі вище зазначеного приходить до висновку, що виявлені порушення щодо не обладнання приміщення закладу системою протипожежного захисту, не проведення перевірки захисту будівель від прямих попадань блискавки, не оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту є суттєвими та потребують усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайної ситуації, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

Також звертає увагу, що наведені вище порушення не є формальними, а стосується, зокрема, відсутності у відповідача встановлених і функціонуючих пристроїв блискавкозахисту, які призначенні для захисту будівлі від попадання прямих ударів блискавки, та автоматичної пожежної сигналізації, яка призначена для попередження

У п. 31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вищевказаних порушень.

Окрім зазначеного наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників та відвідувачів дошкільного закладу існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу (Ясла-Садок) №2 Дюймовочка Яготинської міської ради Київської області за адресою: Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Шевченка, буд. 21, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 20.12.2019 №296.

Окрім вище зазначеного, колегія суддів, звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Таким чином, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.

Колегія суддів зазначає, що таких документів сторонами до суду надано не було.

Окрім того, враховує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача.

При цьому, зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Щодо посилання третьої особи на те, що дошкільні навчальні заклади міста Яготин (відповідно до рішення Яготинської міської ради шостого скликання про передачу дошкільних навчальних закладів м. Яготина з балансу Яготинської міської ради на баланс відділу освіти Яготинської районної державної адміністрації) було вирішено передати з балансу Яготинської міської ради на баланс відділу освіти Яготинської районної державної адміністрації, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в матеріалах справи відсутні докази щодо передачі Яготинською міською радою на баланс відділу освіти Яготинської районної державної адміністрації, тому суд апеляційної інстанції вважає зазначене вище посилання не обґрунтованим.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач не надав достатньо доказів того, що порушення, виявлені ним у процесі перевірки 20.12.2019, є достатніми для вжиття заходів реагування шляхом заборони експлуатації приміщення навчального закладу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, зазначені посилання не приймаються судом до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством чітко визначений спосіб поновлення роботи об`єкту у разі усунення порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, шляхом подачі відповідного позову до суду.

Також, вказує, що існування хоча б одного з порушень виявлених позивачем, як таких, що загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації будівель та приміщень.

При прийнятті рішення колегія суддів приймає до уваги висновки Верховного Суду, висловлені у справах №823/589/16 та №640/4506/19.

При вирішенні даної справи суд апеляційної інстанції враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання колегії суддів, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першо інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дошкільного навчального закладу (Ясла-Садок) №2 Дюймовочка Яготинської міської ради Київської області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль