Рішення

від 22.03.2021 по справі 759/16259/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16259/19

пр. № 2/759/432/21

22 березня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Журибеди О.М.,

при секретарі - Мурга Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кримська водочна компанія про поновлення на роботі та визнання протиправним і скасування рішення загальних зборів,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Кримська водочна компанія про поновлення на роботі та визнання протиправним і скасування рішення загальних зборів.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебував на посаді Генерального директора товариства. У серпні 2019 року з тексту протоколу № 34 від 19.06.2013 року загальних зборів учасників товариства, копія якого була подана відповідачем у межах іншого судового процесу, позивач дізнався про звільнення його з посади Генерального директора товариства. У Протоколі № 34 підставою для звільнення було вказано особисту заяву позивача про звільнення, яка за словами позивача є підробленою, оскільки таку заяву він не підписував. Позивач стверджує, що не отримував ані копію наказу про звільнення, ані трудову книжку.

21 січня 2020 року позивачем було подано заяву про зміну підстав позову, зокрема, як одну з підстав позову також зазначено відсутність у справі оригіналу розпорядчого документу про звільнення позивача - Протоколу № 34, а також недоведеність правомірності підписання Протоколу № 34 особою, яка його підписала - ОСОБА_2 .

Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає, що його звільнення з посади Генерального директора товариства є протиправним та вчинене з порушенням вимог законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити на підставі наявних у справі доказів. Надав до суду клопотання про слухання справи у його відсутність.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність з огляду на те, що позивач видав та власноруч підписав наказ № 992-к від 20.06.2013 року про своє звільнення з посади Генерального директора товариства. Також відповідач стверджує що позивач не міг не знати про рішення загальних зборів учасників товариства, яке оформлене Протоколом № 34, оскільки позивач продовжував працювати на посаді економічного радника товариства. Також, на думку відповідача, позивач пропустив строк давності звернення до суду. Надав до суду клопотання про слухання справи у його відсутність.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що станом на 19.06.2013 року позивач працював на посаді Генерального директора товариства.

Як свідчать відомості, наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.08.2019 та Протокол № 34, позивача з 20.06.2013 р. було звільнено з посади Генерального директора товариства та призначено на посаду Генерального директора ОСОБА_3 , який і на даний час визначений керівником товариства у ЄДР.

Відповідно до положень статті 47 Кодексу законів про працю України в редакції, чинній на момент звільнення позивача власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до вимог статті 233 КзПП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

В матеріалах справі відсутні докази вручення Протоколу № 34, або наказу про звільнення, чи видачі трудової книжки позивачеві.

Верховний Суд України у справі № 367/6233/14-ц від 11.10.2017 року зробив висновок, що на відміну від інших трудових спорів, коли строк звернення до суду обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, місячний строк для звернення до суду за вирішенням спору про поновлення на роботі обчислюється не інакше як з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Початком перебігу місячного строку для звернення особи до суду з позовом про поновлення на роботі слід вважати день вручення наказу про звільнення або день видачі трудової книжки.

Згідно з пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст. 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Таким чином, доводи представника відповідача про сплив строку давності звернення до суду є необґрунтованими. Суд приходить до висновку, що строк звернення до суду за захистом своїх прав позивачем пропущено не було.

Щодо оцінки судом наказу, то суд не бере до уваги даний доказ, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Відповідач не подав суду оригінал чи належним чином засвідчену копію наказу. Відповідно наказ не може бути прийнятий судом до уваги в якості належного та допустимого доказу.

У той же час позивач заперечує факт підписання ним наказу. Також позивач подав суду висновок за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 16.01.2020 р. № 2927, яким визначено, що експерт прийшов до висновку, що підписи від імені ОСОБА_1 , зображення яких містяться в рядку: ОСОБА_1 електрофотографічних копій наказу ТОВ Кримська водочна компанія № 992-к від 20.06.2013 та приказа ООО Крымская водочная компания № 992- к від 20.06.2013, виконані не ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), а іншою(-ми) особою(-ми).

Згідно з п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій особа, яка подала заяву, повинна подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності суд сприяє особі, яка зробила заяву, у збиранні доказів.

Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення.

Також суд критично оцінює протокол № 34, який є єдиним розпорядчим документом відповідача щодо звільнення позивача, поданим відповідачем до суду у оригіналі. Суд погоджується з посиланням позивача на те, що протокол № 34 підписаний не уповноваженою особою та відповідно не створює правових наслідків.

Подана відповідачем до суду довіреність від 27.02.2013 року від імені засновника Товариства - компанії Істерн Беверидж Кампані С.А. (EASTERN BEVERAGE COMPANY S.A.) - на ім`я ОСОБА_2 , була визначена підставою представництва ОСОБА_2 на загальних зборах товариства і підписання ОСОБА_2 протоколу № 34 про звільнення позивача з посади.

Позивач посилався на те, що вказана довіреність не містить підписів обох директорів, як цього вимагає статут компанії Істерн Беверидж Кампані С.А. , а отже довіреність не надає повноважень вказаній у ній особі ( ОСОБА_2 ) на представництво компанії і підписання протоколу № 34. На підтвердження вказаного позивач подав витяг зі статуту компанії з перекладом, засвідченим нотаріально. Позивач просив суд у разі, якщо відповідач заперечує вказані обставини, витребувати у відповідача належним чином оформлені оригінали, або нотаріально посвідчені копії статуту Істерн Беверидж Кампані С.А. , свідоцтв про реєстрацію компанії та про призначення її директорів, рішення загальних зборів про представництво лише одним директором (у разі наявності такого) у відповідний період часу.

Відповідач не подав до суду доказів, що спростовували б твердження позивача і доводили правомірність підписання одним директором довіреності від 27.02.2013 року від імені компанії Істерн Беверидж Кампані С.А. на ім`я ОСОБА_2 .

Щодо доводів відповідача про продовження роботи позивача в товаристві на посаді економічного радника, то вони не беруться судом до уваги, оскільки не були підтверджені належними та допустимими доказами.

Також окремо суд звертає увагу, що відповідачем не було дотримано вимог статті 83 ЦПК України відповідно до якої копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Так, в матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем копій документів на адресу позивача. Подані відповідачем докази підтверджують надсилання копій документів на іншу (неповну) адресу без зазначення номеру квартири, яка не є адресою позивача і виключає доставлення документів саме позивачу за вказаною ним адресою.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу вимог, зважаючи на те, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами факт звільнення позивача за власними бажанням, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 5 1 , 36, 38, 47, 232-233 КзПП України, 3, 12, 13, 81, 83, 95, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кримська водочна компанія про поновлення на роботі та визнання протиправним і скасування рішення загальних зборів - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 (громадянина Великобританії, ОСОБА_1 ) на посаді Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ (ідентифікаційний код: 36499654; місцезнаходження: 97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Мазанка, вулиця Садова, будинок 19).

Визнати протиправним і скасувати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ (ідентифікаційний код: 36499654) оформлені протоколом № 34 від 19.06.2013 року, про звільнення ОСОБА_1 (громадянина Великобританії, ОСОБА_1 ) - з посади Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ (ідентифікаційний код: 36499654; місцезнаходження: 97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Мазанка, вулиця Садова, будинок 19).

Допустити негайне виконання рішення суду у частині поновленні на роботі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Журибеда