Ухвала

від 19.04.2021 по справі 700/475/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/821/210/21Головуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1 Справа № 70047520 Категорія: ч.2 ст. 286 КК України Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні зі змінами на вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року, яким

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, тимчасово не працючого, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину 2017 року народження, не судимого

визнано винуватим та засуджено за ч.2 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 1 (один) рік та покладено на нього обовязки, передбаченгі п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № 4/677 від 10.12.2019 року у розмірі 1884,12 грн ( одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири гривні 12 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № 4/701 від 10.12.2019 року у розмірі 1884,12 грн ( одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири гривні 12 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення автотехнічної експертизи № 4/403 від 29.05.2020 року у розмірі 653,80 грн (шістсот п`ятдесят три гривні 80 коп).

Вирішена доля речових доказів відповідно до ст.100 КПК України,

в с т а н о в и л а:

Вироком районного суду ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 14.03.2014 року, близько 00:30 год., керуючи мотоциклом «ИЖ-Ю-4к» д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаютьсь по вул.Центральна (Жовтнева), с.Бужанка, Лисянського району, Черкаської області у напрямку с.Босівка, Лисянського району, Черкаської області, в порушення вимог пунктів 10.1; 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, перед зміною напрямку свого руху і виїздом на узбіччя, яке призначене для руху транспортних засобів, повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, тобто повинен був керуватися вимогами пп. 1.10, 10.1 Правил дорожнього руху України, де вчинив зіткнення із мотоциклом «JAWA-350» д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого знаходиться ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла «JAWA-350» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_9 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 17.11.2015 року №349, отримав тілесні ушкодження у виді відкритого перелому обох кісток правої гомілки в нижній третині зі зміщенням уламків, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм мотоцикла «ИЖ-Ю-4к» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, відповідно до висновку судової авто-технічної експертизи від 29.05.2020 року №4/403, знаходиться у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у виді спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 .

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні зі змінами не оспорюючи доведеність вини, правильність кваліфікації дій засудженого просить вирок районного суду змінити через неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність.

Просить вирок районного суду змінити в частині призначеного Береговому покарання, виключивши з резолютивної частини вироку посилання на призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами. Вважати Берегового засудженим за ч.2 ст.286 КК України до 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покласти на нього обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Заслухавши доповідь головуючого судді, думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу зі змінами, доводи обвинуваченого ОСОБА_10 , який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора зі змінами підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Цих вимог закону місцевим судом дотримано не в повному обсязі.

Висновок суду щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого за ч.2 ст.286 КК України при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам провадження і ґрунтується на підставі об`єктивних доказів, досліджених відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, що не оспорюються в апеляційній скарзі прокурора.

Дії Берегового судом кваліфіковані вірно за ч.2 ст.286 КК України і також не оспорюються сторонами кримінального провадження, тому суд не проводить детальний їх аналіз та відповідно до ст. 404 КПК України перевіряє вирок суду лише в межах апеляційної скарги.

Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та кваліфікацію його дій, перевіркою матеріалів справи не виявлено.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів і повинно відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості і гуманізму.

Проте зазначених вимог закону судом першої інстанції належним чином дотримано не було.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження, а саме згідно інформації територіального сервісного центру № 7143 м.Звенигородка регіонального сервісного центру МВС у Черкаській області від 15.04.2021 року, ОСОБА_7 , вперше отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 , категорії «С» - 24.10.2017 року. У подальшому він отримав посвідчення водія серії НОМЕР_4 , категорії «А1, В, С» 07.11.2017 року.

Інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, Береговий вчинив 14.03.2014 року, тобто до отримання водійських прав. Однак, місцевий суд призначаючи покарання Береговому, всупереч закону України про кримінальну відповідальність призначив останньому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік, не звернувши при цьому увагу, що у випадку відсутності в особи такого права на час вчинення кримінального правопорушення, суд не вправі призначити даний вид покарання.

У п.18 Постанови Пленуму ВС України « Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 зазначено, що суд не вправі призначати позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не має права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 413 КПК України, підставою для зміни судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування судом закону, який не підлягає застосуванню.

З огляду на викладене, апеляційна скарга прокурора зі змінами підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині призначення Береговому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Керуючись статтями 374, 404, 407, 408, 409, 413, 418, КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні зі змінами задовольнити.

Вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року щодо ОСОБА_7 змінити.

Виключити з вироку Лисянського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року рішення суду про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.

На підставі п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

В решті вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду учасниками кримінального провадження протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий суддя -

Судді