Постанова

від 12.09.2007 по справі 42/410-46/77

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/410-46/77

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.09.2007                                                                                           № 42/410-46/77

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Корсака В.А.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача - Жовноватюк О.М. (за довыр.)

 від відповідача - не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Артемівський завод скловиробів"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 14.05.2007

 у справі № 42/410-46/77  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Єврохім"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Артемівський завод скловиробів"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 23432,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.05.2007 р. у справі №42/410-46/77 позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача  21000 – основного боргу, 443,27 грн. – інфляційних збитків, 141,75 грн. – 3% річних та судові витрати. В частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 897,75 грн.  провадження припинено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення  скасувати повністю, оскільки вважає, що воно прийнято судом в порушенням норм матеріального і процесуального права, у справі прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на укладення сторонами спірного договору спрощеним способом, шляхом підписання сторонами лише видаткової накладної №ЄВ903, термін оплати якого не настав в зв'язку із відсутністю вимоги з боку позивача про сплату заборгованості, а відтак відсутність у позивача підстав вимагати оплати боргу з нарахованими штрафними санкціями за прострочення оплати.

            Розглянувши доводи апеляційної скарги,  дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника  позивача, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу правомірності стягнення заборгованості, що виникла в результаті неналежного виконання відповідачем обов'язків за договором поставки №303 від 03.11.2005 р., та нарахування в зв'язку з простроченням штрафних санкцій.

В зв'язку із поданням позивачем заяви від 08.08.2006 р. про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 897,75 грн. пені, провадження у цій частині було припинено відповідно до п.4 ст.80 ГПК України.

Судом першої інстанції було встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки №303 від 03.11.2005 р., позивачем (постачальник) було передано відповідачу (замовнику) селен СТ-1 кількістю ЗО кг на суму 22 550,00 грн. (видаткова накладна  № ЕВ903 від 07.11.2005 р. та специфікація № 1 до договору).

Однак, відповідач, в порушення  п.4.2. укладеного договору поставки, яким була встановлена 100% попередня оплата поставки, здійснив розрахунок лише частково, в сумі 1 500,00 грн. (згідно копій банківських виписок від 29.11.2005 р. та 23.12.2005 р. наявних в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2005 р. позивач направив відповідачу лист-вимогу № 1777 20.12.2005 р. з проханням перерахувати заборгованість за договором від 03.11.2005 р. в розмірі 22 000,00 грн. протягом трьох банківських днів (копія реєстру відправлення рекомендованих листів та фіскальний чек від 26.12.2005 р.)

Дослідивши обставини справи, судова колегія погоджується із висновком суду, щодо відсутності внесення змін до способу виконання договору, оскільки у відповідності до вимог п.3.2. договору, сторонами не було укладено жодних змін чи доповнень до основного договору, якими б вносилися зміни до  раніше врегульованого порядку проведення оплати за поставлений товар, а відтак доводи відповідача щодо  зміни способу та строків виконання обов'язків за договором, колегією до уваги не приймаються. Позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 21 000 грн. визнаються обґрунтованими.

Доводи відповідача щодо  не укладення договору, а лише підписання видаткової накладної, строк виконання якої ще не настав, не знайшли свого підтвердження. В матеріалах справи міститься примірник договору поставки №303 від 03.11.2005 р., на підставі якого виникли спірні правовідносини між сторонами, який був належним чином оформлений, підписаний і скріплений печатками. Пунктом 4.2. договору сторони визначили 100% попередню оплату. Притримання позивачем вимоги щодо сплати у відповідності до приписів ЦК України є правом позивача, і відповідно не призводить до звільнення відповідача від обов'язку здійснити повний розрахунок за поставлений товар.

Зі змісту укладеного договору поставки вбачається, що сторони у відповідності до положень чинного цивільного законодавства також передбачили в п.6.1. договору умови настання відповідальності за прострочення оплати. Зокрема, в разі невчасної оплати за поставлений товар покупець зобов'язувався сплатити продавцю штраф в розмірі 5 % від суми, від якої відмовився або ухилився, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочки за кожен день затримки платежу (п. 6.4).

Враховуючи умови укладеного договору (п.п.6.1 – 6.4.), положення чинного законодавства (ст..ст. 623, 625 ЦК України) колегія приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем штрафу в розмірі  1 050 грн., 443,27 грн. – інфляційних збитків, 141,75 грн.  - З % річних, оскільки строк виконання обов'язку зі сплати поставки був сторонами чітко визначений в договорі, і настав, факт прострочення розрахунку підтверджений. Відповідач на час розгляду спору судом першої інстанції жодних доказів на підтвердження погашення заборгованості не надав.

Враховуючи обґрунтованість заявленого позову у відповідності до положень укладеного договору, норм чинного законодавства, а також те, що відповідачем  не надано належних доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги, позовних вимог не спростовано, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість та відповідність висновків суду фактичним обставинам та зібраним у справі доказам, а відтак відсутність підстав для скасування чи зміни рішення суду. Апеляційна скарга є необґрунтованою, у зв'язку з чим,  задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім” Артемівський завод скловиробів” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду  м. Києва  від 14.05.2007р. у справі №42/410-46/77 залишити без змін.

3. Матеріали справи №42/410-46/77 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді