Постанова

від 18.09.2007 по справі 14/147

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/147

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.09.2007                                                                                           № 14/147

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Дикунської  С.Я.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Полтавська міжрайонна природоохоронна прокуратура Полтавської області

 на рішення Господарського суду м.Києва від 01.06.2007

 у справі № 14/147  

 за позовом                               Полтавський міжрайонний природоохоронний прокурор

 до                                                   Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                     Державна екологічна інспекція в Полтавській області

 про                                                  стягнення 6541,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду м. Києва від 01.06.2007 р. у справі № 14/147 в позові відмовлено повністю.

      Не погоджуючись із згаданим рішенням, Прокурор оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом не взято до уваги : проведення перевірки підприємства розрахунковим методом на підставі п. 6.6 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяно державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 38 від 18.05.1995 р. далі Методика); те, що факти та обсяги спаленого газу відповідачем не оспорювались;  дані щодо кількості спаленого газу та обсяги викидів в атмосферне повітря під час його спалювання наведено в листі відповідача № 14е\3372 від 06.07.2006 р., останні відповідають даним, наведеним у журналі спалювання газу на факелах, які знаходяться у відповідача; а також, що аварійні й залпові викиди, які не передбачено технологічними регламентами відносяться до наднормативних, тощо.           

В судових засіданнях апеляційної інстанції Прокурор подання підтримав, просив його задовольнити : рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити за наведених в апеляційній скарзі підстав.

Представник відповідача доводи апелянта заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Представники позивачів та третьої особи в жодне засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, клопотань про відкладення розгляду справи не надано, отже апеляційний суд вважає за необхідне справу розглянути за їх відсутності. Від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності й  одночасна просьба про задоволення апеляційного подання.

Заслухавши пояснення представників Прокуратури та відповідача, розглянувши доводи апеляційного подання, долучені до нього матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційне подання підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 13.03.2007 р. Прокурор в інтересах держави в особі Харківецької сільради, Державного управління звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до ВАТ “Укрнафта” про стягнення збитків в сумі 6 541,53 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 04.04.2006 р. на факельному амбарі свердловин № 59,60 Харківцевьського родовища нафтогазовидобувного управління “Полтаванафтогаз” ВАТ “Укрнафта” проведено спалювання газу для ліквідації гідратоутворень, що призвело до викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання спеціального дозволу, внаслідок чого державі заподіяно збитки в розмірі 6 541,53 грн. згідно розрахунку встановленого Методикою. Наведені викиди є наднормативними, адже здійснювались під час аварійних випадків спалювання газової суміші на факельному амбарі. Претензія Державного управління № 103 від 29.08.2006 р. про добровільне відшкодування збитків залишилась без задоволення, тощо.  

До матеріалів справи долучено пояснення позивача 2 по справі, згідно яких шкода, заподіяна наднормованим викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря, підлягає відшкодуванню в повному обсязі на підстав ст.ст. 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” № 1264-XII від 25.06.1991 р. (далі Закон № 1264), тощо.

Згідно відзиву  ВАТ “Укрнафта” на позовну заяву фактичний обсяг аварійних викидів від факельних амба рів включено товариством до податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища й сплачено цей збір; залпові викиди передбачено Технологічним регламентом на експлуатацію установки попередньої підготовки газу Харківцевьського родовища ЦВНГ-2, термін дії якого до 20.09.2009 р., отже вони не є наднормативними на підставі п. 5 Методики. Крім цього, лист № 14е\3372 від 06.07.2006 р. підписано без належних повноважень, в зв'язку з чим його було відізвано 23.03.2007 р., тощо.

Третя особа підтримала позицію позивача по справі, тощо.       

        Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників Прокуратури, сторін та третьої особи, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами письмові докази й положення  чинного законодавства, дійшов  висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні. Апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду за таких обставин.

       Так, відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд посилався на те, що  доказів, крім листів відповідача на підтвердження факту наднормативного викиду матеріали справи не містять. Відсутні й докази встановлення факту наднормативного викиду забруднюючих речовин відповідачем в атмосферне повітря у встановленому Методикою порядку - шляхом інструментальних, методів контролю аналітичними службами інспекційних підрозділів Мінекобезпеки України чи спеціалізованими службами інших міністерств і відомств за дорученням інспекційних підрозділів Мінекобезпеки України (п. 5.4 Методики), до матеріалів справи їх не додано. Доказів того, що це було здійснено відомчою аналітичною службою відповідача, а дані застосованого інструментального методу контролю зафіксовано в журналах первинної облікової документації або в робочих журналах аналітичних служб (п. 5.4 Методики), суду також не надано. Як не надано доказів й того, що відбір і аналіз проб забруднюючих речовин у викидах проводився відповідно до діючих методик (п. 5.6 Методики), що за результатами обстеження й інструментального виміру було складено акт (п. 5.7 Методики) і до цього акту, який підписується спеціалістом Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України та керівником підприємства, включено виявлені в ході перевірки факти перевищення нормативів викидів, що зафіксовані в первинній обліковій документації позивача (п. 5.7.1 Методики). Крім цього, такий викид, на думку місцевого суду, відноситься до залпових викидів, яким згідно п. 1.9 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців (затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 108 від 09.03.2006 р., далі Інструкція) є викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який кількісно та якісно передбачений технологічним регламентом і перевищує в декілька разів величини викидів, що встановлені при нормальному веденні технологічного процесу, тощо.  

       Натомість, апеляційним судом в ході дослідження наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що листом № 14е/1753 від 04.04.2006 р. відповідачем повідомлено позивача 2  про те, що 04.04.2006 р. буде спалюватись газ  для ліквідації гідраутворень на св. № № 59,60 Харківецького родовища та на № 211 Глинсько-Розбишівського родовища.

      03.07.2006 р. відповідач отримав припис позивача 2 № 10-06/2357 від 30.06.2006 р. про надання довідки по кожному випадку спалювання газу при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

       Листом № 14е/3372 від 06.07.2006 р. відповідач надав позивачу 2 інформацію по кожному аварійному спалюванню газу на факельних амбарах свердловин, згідно якій під час спалювання газу в обсязі 14603 м.куб. на факельних амбарах свердловин №№ 59, 60 викиди (інгредієнти) в атмосферне повітря склали: NO - 0,022 т., Сажа - 0,337, СО - 2812 , С12 - С19 - 0,337. Доводи відповідача щодо відізвання згаданих вище листів з огляду на їх підписання т.як Угринчук Р.Б., на думку апеляційного суду не заслуговують на увагу, оскільки ці листи відкликано після подачі даного позову до господарського суду.

       Позивач 2 звернувся до відповідача з претензією № 103 від 29.08.2006 р., якою  повідомив, що під час спалювання 14603 м.куб. газу наднормативні викиди в атмосферне повітря склали: NO - 0,022 т., Сажа - 0,337, СО - 2812 , С12 - С19 - 0,337, чим державі заподіяно збитків на суму 6 541,53 грн., які підраховано згідно Методики.

       Відповідно до п. 5.4 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України при перевірці підприємств шляхом інструментальних методів контролю чи розрахунковими методами.

        Розрахунки потужності наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря НГВУ “Полтаванафтогаз” ВАТ “Укрнафта” під час аварійного випадку спалювання газової суміші на факельному амбарі здійснено розрахунковим методом відповідно до п. 6.6 Методики, згідно якої розрахунки потужності наднормативних викидів в результаті аварійних і залпових викидів непередбачених технологічними регламентами виробництв, здійснюються розрахунковим методом на основі матеріальних балансів, даних технологічних регламентів, тощо. Згідно пояснень представника відповідача в засіданні суду апеляційної інстанції на підприємстві заведено журнали спалювання газу на факелах,  в яких по кожному випадку спалювання на факельному амбарі свердловини  фіксується дата спалювання, цех, номер свердловини, показ приладу заміру газу, час спалювання на факелі, кількість спаленого газу та підпис. Розрахунки викидів забруднюючих речовин при спалюванні газу на факельному амбарі свердловини проводяться по Методиці. Таким чином, апеляційний суд вважає, що дані щодо кількості спаленого газу та обсяги викидів в атмосферне повітря під час його спалювання, які наведено в листі відповідача № 14е\3372 від 06.07.2006 р. відповідають даним, наведеним у журналі спалювання газу на факелах, які знаходяться у відповідача. Доказів на спростування цього факту відповідачем не надано. Крім цього, факт викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від аварійних факельних амбарів експлуатаційних свердловин підтверджується Листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.03.2006 р. щодо видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, згідно якого викиди від аварійних факельних амба рів експлуатаційних свердловин здійснюються відповідачем при аварійному скиді газу, тому дозвіл на викиди для зазначених об'єктів не видається, при цьому при аварійному скиді газу та його спалюванні підприємство повинно розрахувати річний обсяг викидів в результаті спалювання газу відповідно до затверджених методик розрахунків та сплатити збір за фактичні обсяги забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

         Відповідно п. 5 Методики до наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відносяться викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, в тому числі і по окремих інгредієнтах. Наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря можуть відбуватися за рахунок порушення технологічних режимів; аварійних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; залпових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які не передбачено технологічними регламентами виробництв, інших видів порушень.

         При цьому, в Технологічному регламенті на експлуатацію установки попередньої підготовки газу, який розроблено і затверджено НГВУ “Полтаванафтогаз” ВАТ “Укрнафта” зазначено, що гідратоутворення на факельному амбарі це одна з основних причин, які можуть спричинити аварії і нещасні випадки на УППГ і визначено їх як порушення технологічного процесу. Відповідно розділу 6 згаданого Технологічного регламенту “Можливі порушення технологічного процесу, причини і засоби їх усунення”, одним з можливих причин порушень (відхилень) від технологічного регламенту е гідратоутворення в шлейфі. Таким чином, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при спалюванні газу для ліквідації гідратоутворень в шлейфах свердловин на факельному амбарі технологічними регламентами виробництв не передбачено, отже вони є наднормативними, це підтверджується й листом Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища  № 9/3-17/до762-9 від 09.11.2006 р. Крім цього, згідно цього ж листа наявність довідки НГВУ “Полтаванафтогаз” ВАТ “Укрнафта” про надання інформації по кожному аварійному випадку спалювання газу на факельних амбарах свердловин із зазначенням кількості спаленого газу по кожному випадку при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами є підставою для нарахування збитків, які заподіяно державі  в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

      Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря підлягає відшкодуванню в порядку та розмірах, встановлених законом. (ст. 34 Закону України “ Про охорону атмосферного повітря” № 2707-XII  від 16.10.1992 р.)   

      Відповідно до п. “є” ч. 2 ст. 68 Закону № 1264 відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

      Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст. 69 цього Закону).

       До матеріалів справи долучено розрахунок збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який здійснено позивачем 2 у відповідності до Методики й згідно якого сума збитків становить 6 541,53 грн. Наведений розрахунок відповідачем не спростовано. При цьому, згідно п. 4.7 Методики, контроль за відшкодуванням збитків, які заподіяні державі підприємствами в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснюють органи Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України. Таким чином,  Державне управління охорони навколишнього природного середовища є органом, уповноваженим здійснювати контроль та нараховувати збитки, завдані внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

      Як вбачається з податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2006 р. в колонці “суми збору, обчисленого за понадлімітні обсяги” жодної суми не зазначено. Вимоги апеляційного суду про надання розрахунку сплаченого в 2006 р. збору за забруднення навколишнього природного середовища та співставлення його з даними  листа відповідача № 14е\3372 від 06.07.2006 р. відповідачем не виконано, жодних документів не надано, отже апеляційний суд вважає, що згадані суми сплачено не було.

    За таких обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційного подання заслуговують на увагу, подання – підлягає задоволенню, судове рішення –  скасуванню з прийняттям нового щодо задоволення позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 6 541,53 грн.  за наведених вище підстав.      

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційне подання Полтавського міжрайонного природоохоронного                                                            прокурора задовольнити, рішення господарського суду  м. Києва від 01.06.2007  р. у справі № 14/147 скасувати.

     Прийняти нове рішення : позов Полтавського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Харківецької сільської ради, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області до Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта”, третя особа Державна екологічна інспекція в Полтавській області  про стягнення збитків в розмірі 6 541,53 грн. задовольнити.

       Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” (04053, м. Київ, пров. Несторівський,3-5,  р/р 26005053100367 в ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 321842, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Харківецької сільської ради (37341, с. Харківці, Гадяцький район, Полтавська область, р/р 31513903600059, код ЗКПО 23809885, МФО 831019 місцевий бюджет Харківецької сільської ради код платежу 24061600 в УДК Полтавської області) збитки в розмірі 6 541  (шість тисяч п'ятсотсорок одна) грн. 53 коп.

     Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” (04053, м. Київ, пров. Несторівський,3-5,  р/р 26005053100367 в ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 321842, код ЄДРПОУ 00135390) до Державного бюджету України 32 (тридцять дві) грн. 70 коп. держмита за розгляд справи в апеляційній інстанції.

      Матеріали справи № 14/147 повернути до господарського суду м. Києва.  

      Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 19.09.07 (відправлено)