Постанова

від 22.04.2021 по справі 369/10418/17

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року

м. Київ

справа №369/10418/17

адміністративне провадження №К/9901/68779/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018р. (судді - Сорочко Є.О., Ганечко О.М., Коротких А.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою на земельну ділянку кадастровий номер №3222480800:11:002:0198, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить йому на праві власності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.12.2010р. позивач набув право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер земельної ділянки 3222480800:11:002:0198) площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

13.10.2012р. позивач звернувся до голови Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення його земельної ділянки з ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд .

24.11.2012р. на VI скликанні XVII сесії Бузівської сільської ради позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення його земельної ділянки з ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд .

У лютому 2014 року позивач звернувся до ДП Київський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою для розроблення проекту землеустрою, і у березні 2015 року отримав відповідний проект.

В подальшому розроблений проект землеустрою надісланий позивачем для погодження Управлінням Держземагенства в Києво-Святошинському районі та Відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації.

Отримавши відповідні погодження у вищевказаних органах, 03.07.2015р. позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення його земельної ділянки.

Судами встановлено, що протягом липня 2015 року - січня 2016 року заява позивача відповідачем не розглядалось.

15.01.2016р. позивач звернувся до відповідача із заявою щодо уточнення стану розгляду поданої ним заяви про погодження проекту землеустрою.

Листом від 02.02.2016р. №36 відповідач повідомив позивача про необхідність надання всіх документів, необхідних для затвердження проекту землеустрою.

Іншим листом від 27.04.2016р. №287 відповідач повідомив позивача про те, що на сесії сільською радою прийнято рішення про направлення його заяви на доопрацювання та додаткове вивчення документів.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.04.2017р. у справі № 369/9335/16-а визнано незаконним та скасовано рішення Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в частині направлення заяви позивача на доопрацювання та додаткове вивчення документів; зобов`язано Бузівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області розглянути на найближчій сесії ради заяву позивача про затвердження проекту землеустрою зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3222480800:11:002:0198 із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в порядку та строки, передбачені Земельним кодексом України.

15.06.2017р. на XVIII сесії VII скликання Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області відповідачем прийнято рішення №57 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із кадастровим номером 3222480800:11:002:0198.

Рішення відповідачем мотивоване тим, що згідно генерального плану земельна ділянка позивача не відповідає вимогам (п. 3.11 ДБН 360-92, а сам - не забезпечена під`їздом, а також не відповідає вимогам містобудування для зміни цільового призначення.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у 2012 році він звернувся до відповідача із заявою про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд. Проте відповідач лише у червні 2017 року після постійних затягувань його справи, порушення термінів розгляду його заяви, а також після затвердження у березні 2017 року нового генплану на сесії ради відмовив у затвердженні проекту землеустрою з посиланням на те, що його земельна ділянка згідно нового генплану не відповідає нормам п. 3.11 ДБН 360-92 (не забезпечена під`їздом) та не відповідає вимогам містобудування для зміни цільового призначення. Вважає відмову відповідача незаконною та такою, що порушує його права, оскільки на час його звернення із заявою діяв старий генплан, відповідно до положень якого необхідно було вирішувати подану ним ще у 2012 році заяву про затвердження проекту землеустрою.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.06.2018р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018р. скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 15.06.2017р. №57 Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із кадастровим номером 3222480800:11:002:0198 .

Зобов`язано відповідача затвердити проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із кадастровим номером 3222480800:11:002:0198, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Бузова, вулиця Леніна, та належить на праві власності позивача.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України Про землеустрій та вимог ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень цільове призначенця земельної ділянки із кадастровим номером 3222480800:11:002:0198 не може бути змінено з для ведення особистого селянського господарства на цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку і прибудинкових споруд , оскільки згідно діючого генерального плану і детального плану забудови с. Бузова земельна ділянка, яка належить позивачу, не забезпечена під`їздом, а також не відповідає містобудівним вимогам для зміни з цільового призначення для ведення особистого селянського господарства у цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку і прибудинкових споруд . При цьому суд виходив з того, що відповідно до генерального плану населеного пункту с. Бузова вказана земельна ділянка відноситься до ділянок із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства і прокладання дороги до вказаної ділянки не передбачалось. Сільською радою також не приймалось рішень щодо затвердження детального плану с. Бузова, в якому було б передбачено можливість зміни цільового призначення земельної ділянки позивача.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що наданий позивачем проект землеустрою не відповідає вимогам чинного законодавства щодо його оформлення, а саме - не містить підпису Бузівського сільського голови і печатки сільської ради на викопіюванні з генерального плану.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що проект землеустрою був погоджений компетентними органами у визначеному порядку без зауважень, оскаржуване рішення не містить будь-якого посилання на конкретні містобудівні вимоги, які не дозволяють змінити цільове призначення спірної земельної ділянки.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з безпідставності посилань відповідача на те, що спірна земельна ділянка не забезпечена під`їздом, оскільки згідно викопіювання з генерального плану на території с. Бузова спірна земельна ділянка має під`їзд з вул. Будівельної по тупиковому проїзду шириною 6 метрів, на чому також наголошували Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації та ДП УкрНДІпроцивільсільбуд при погодженні зміни цільового призначення спірної земельної ділянки.

Також, за висновком апеляційного суду, є безпідставними посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що проект не містить підпису сільського голови і печатки сільської ради на викопіювання з генерального плану, оскільки копія викопіювання, наявна в матеріалах справи, містить такі реквізити.

З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що відповідно до Закону України Про землеустрій! Та вимог ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень цільове призначення спірної земельної ділянки не може бути змінено з для ведення особистого селянського господарства на для будівництва і обслуговування житлового будинку і прибудинкових споруд , оскільки відповідно до генерального плану території с. Бузова земельна ділянка повинна бути забезпечена під`їздом і відповідати містобудівним вимогам.

Крім того, посилається на те, що наданий позивачем проект землеустрою не відповідає вимогам чинного законодавства щодо його оформлення, а саме - не містить підпису голови Бузівської сільської ради і печатки сільської ради на викопіюванні з генерального плану.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини першої статті 20 Земельного кодексу України, тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Згідно абзацу 8 частини 3 статті 20 Земельного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

За змістом абзацу першого статті 186 1 цього Кодексу підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що проект землеустрою щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації, проект землеустрою було погоджено уповноваженими органами у встановленому законом порядку, передбачені законом підстави для відмови у його погодженні відповідачем відсутні, а тому суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку про протиправність відмови у його погодженні та прийняв рішення про задоволення позовних вимог.

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано вийшов за межі позовних вимог та підстави позову також є безпідставними, оскільки зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що законність рішення відповідача від 15.06.2017р. про відмову у погодженні проекту землеустрою було предметом дослідження судом першої інстанції і позивач обґрунтовував свої вимоги також і такими доводами.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, враховуючи такі підстави позову обгрунтовано прийняв рішення про скасування рішення відповідача про відмову в затвердженні проекту землеустрою.

В решті доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що, в силу положень частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Водночас, за приписами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук