Постанова

від 12.09.2007 по справі 24/714

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/714

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.09.2007                                                                                           № 24/714

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Смірнової  Л.Г.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від ТОВ „Градобуд”: не з'явився

від ПП „Роса”: Стрілець О.В. (дов. №355  від 02.11.2006)

за участю Тельної О.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Роса"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 18.06.2007

 у справі № 24/714  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Градобуд"

 до                                                   Приватне підприємство "Роса"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 52 800,00грн.

 за зустрічним позовом Приватного підприємства „Роса”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Градобуд”

про стягнення 44298,06грн.

ВСТАНОВИВ:

 На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Градобуд” (далі-ТОВ „Градобуд”)  про  стягнення  з Приватного підприємства „Роса” (далі-ПП „Роса”)  52800,10грн. заборгованості з урахуванням  інфляційних нарахувань, а також  штрафних санкцій та зустрічні позовні вимоги ПП „Роса” про зменшення суми основного боргу  на  суму неякісно виконаних робіт у розмірі 18230,40грн.  та стягнення з ТОВ „Градобуд” 37272,00грн. штрафу за неякісно виконані роботи, 7027,06грн. пені за прострочення виконання робіт за договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2007  первісний  позов задоволено повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на доведеності   неналежного  виконання  ПП „Роса”  своїх зобов'язань за договором підряду  від 21.06.2005 стосовно оплати виконаних ТОВ „Градобуд” робіт згідно актів приймання виконаних підрядних робіт  та відсутності доказів  які підтверджують, що роботи  за договором ТОВ „Градобуд” було виконано неякісно та несвоєчасно з вини  ТОВ „Градобуд”, а також на  пропущенні  ПП „Роса” строку позовної давності щодо стягнення з ТОВ „Градобуд” штрафних санкцій.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП „Роса” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2007, та винести нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ „Градобуд” задовольнити частково в частині основного боргу в сумі 27770,62грн. та  повністю задовольнити зустрічний позов ПП „Роса”, судові витрати покласти на ТОВ „Градобуд”.  

В апеляційній скарзі ПП „Роса” посилається на  порушення судом першої інстанції норм  матеріального та процесуального права, зокрема, скаржник наполягає на тому, що  строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій з ТОВ „Градобуд”  слід відраховувати з моменту  виявлення недоліків (25.07.2006), а також на те, що  ТОВ „Градобуд” не доведено, що порушення строку виконання робіт сталося   у зв'язку з несвоєчасною поставкою матеріалів ПП „Роса”. Крім того,  скаржник зазначив, що акт №2  від 25.07.2006 про виявлені недоліки  було підписано замовником (Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма Девелопер”), тобто незацікавленою особою, а тому він є належним доказом неякісного виконання ТОВ „Градобуд” своїх зобов'язань за договором.

Ухвалою Київського апеляційного  господарського суду  від 08.08.2007 апеляційну скаргу було прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 20.08.2008. У судовому засіданні 20.08.2007 було оголошено перерву до 12.09.2007.

У судове засідання 12.09.2007 з'явився  представник  ПП „Роса”, який  повністю підтримав  доводи викладені в апеляційній скарзі.

          Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК  України) встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

Між ТОВ „Градобуд” (субпідрядник) та ПП „Роса” (генпідрядник) 21.06.2005 було укладено  договір підряду на виконання окремих видів та комплексних робіт (далі-договір), предметом якого є постачання та виконання  робіт з будівництва  адміністративної  побутової будівлі за адресою: м.Київ, вул.Г.Ахматової, 16-а в Дарницькому районі міста Києва.

Відповідно до умов договору ТОВ „Градобуд” зобов'язувався  виконати роботи згідно  динамічного кошторису та договірної ціни, яка є невід'ємною частиною договору, а ПП „Роса” прийняти та оплатити виконання робіт (підпункт 2.2 пункту 2 договору).

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 договору вартість робіт  становить 248480,00грн. Кінцева вартість робіт визначається  на підставі вартості  фактично  виконаних ТОВ „Градобуд”  та прийнятих ПП „Роса” робіт. Строк виконання робіт  встановлено до 01.09.2005 (підпункт 3.1 пункту 3 договору).

На виконання  умов договору ТОВ „Градобуд”  було виконано підрядні роботи на загальну суму  203210,40грн., що підтверджується   актами приймання  виконаних робіт (типова форма КБ-2в)  та довідками про вартість виконаних робіт (типова форма №КБ-3) копії яких залучено до матеріалів справи (ар.сп.19-60 том 1).

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 договору  ПП „Роса”  зобов'язувалося здійснити оплату виконаних робіт до 10 числа  наступного місяця після звітного, після підписання актів виконаних робіт.

Свої зобов'язання, щодо  оплати  виконаних ТОВ „Градобуд” робіт на загальну суму 203210,40грн.,  ПП „Роса” виконало частково, перерахувавши на рахунок ТОВ „Градобуд” лише 157209,20грн. Листами №02/27-02 від 27.02.2006 та №07/31-01 від 31.07.2006 ТОВ „Градобуд”  звернулося до ПП „Роса” з вимогою   перерахувати кошти за виконані роботи у повному обсязі. Проте, зазначені листи  залишено ПП „Роса” без відповіді та без задоволення.

            Статтею 317 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що будівництво об'єктів виробничого  та  іншого  призначення, підготовка  будівельних  ділянок,  роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та  експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються  суб'єктами господарювання  для  інших  суб'єктів  або   на   їх   замовлення, здійснюються на умовах підряду.

             Загальні умови договорів підряду,  визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України   (далі – ЦК України) про  договір підряду, якщо інше не передбачено ГК України.

            Стаття 318 ГК України встановлює, що за  договором  підряду  на  капітальне  будівництво одна сторона  (підрядник)  зобов'язується  своїми  силами і засобами на замовлення  другої  сторони   (замовника)   побудувати   і   здати замовникові  у  встановлений  строк  визначений  договором  об'єкт відповідно  до  проектно-кошторисної  документації  або   виконати зумовлені договором будівельні  та  інші  роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний   майданчик,  прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

              Статтею 319 ГК України передбачено, що договір підряду на капітальне  будівництво  може  укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками.

              Частиною 2 цієї ж статті підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

              Стаття 323 ГК України визначає, що договори  підряду  (субпідряду)  на капітальне будівництво укладаються  і  виконуються  на  загальних  умовах  укладання   та виконання    договорів   підряду   в   капітальному   будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

             Так, згідно пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року №668 “Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” (далі – Постанова КМУ №668) за договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника  на  свій  ризик  виконати  та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт  будівництва),  а замовник  зобов'язується  надати  підряднику будівельний майданчик (фронт  робіт),   передати   дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли  цей  обов'язок  повністю  або  частково  не   покладено   на підрядника),  прийняти  від  підрядника  закінчені  роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.

           Згідно пункту 29 Постанови КМУ №668 замовник зобов'язаний, - негайно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі.

          Згідно пункту 81 Постанови КМУ №668 у разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам замовник приймає рішення про усунення підрядником допущених недоліків або про зупинення виконання робіт - будівництва об'єкта.

           Згідно пункту 93 Постанови КМУ №668 у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва). Якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може у порядку, передбаченому договором підряду, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов'язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником.

          Згідно пункту 96 Постанови  КМУ №668 підписання   акта   приймання-передачі  є  підставою  для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

          Згідно пункту 98 Постанови КМУ №668 оплата за виконані   роботи  проводиться  у  порядку, визначеному договором підряду.

           Згідно пункту 105 Постанови КМУ №668 у разі виявлення замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у закінчених роботах (об'єкті будівництва) і змонтованих конструкціях він повідомляє про них підрядника в порядку, передбаченому договором підряду.

           Згідно пункту 107 Постанови КМУ №668 у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов'язаний у порядку, визначеному договором підряду, повідомити про це підрядника і запросити його для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

           Згідно пункту 108 Постанови КМУ №668 підрядник зобов'язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення. У разі відмови підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти) замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб у порядку, визначеному договором підряду. У такому разі підрядник зобов'язаний повністю компенсувати замовнику витрати, пов'язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки.

           Згідно пункту 110 Постанови КМУ №668  порушення зобов'язань за договором підряду є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором підряду.

            Стаття 853 ЦК України  визначає, що замовник  зобов'язаний    прийняти    роботу,    виконану підрядником  відповідно до договору підряду,  оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

             Якщо замовник  не  зробить  такої заяви,  він втрачає право у подальшому  посилатися  на  ці  відступи  від  умов  договору  або недоліки у виконаній роботі.

             Частиною 2 статті 853 ЦК України встановлено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи,  які могли  бути  встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

              Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду (частина 3 статті 853 ЦК України) або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

               Частиною 4 статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт  підрядником  і  прийняття  їх  замовником оформлюється  актом,  підписаним  обома сторонами.  У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується  в  акті  і він підписується другою стороною.

            Стаття 886  ЦК України передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові  неустойку,  встановлену  договором  або законом,  та відшкодовує збитки у повному обсязі,  якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.               

Частиною 1  статті 175 ГК України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК  України.

          Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

           Згідно статті 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.   

Стаття 322 ГК України встановлює, що за  невиконання  або  неналежне  виконання  зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона  сплачує штрафні   санкції,  а  також  відшкодовує  другій  стороні  збитки (зроблені другою  стороною  витрати,  втрату  або  пошкодження  її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підпунктом 14.3 пункту 14 договору передбачено обов'язок ПП „Роса”  у випадку  прострочення строку оплати виконаних робіт, перерахувати ТОВ „Градобуд” пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України  за кожний день прострочення.

В свою чергу ТОВ „Градобуд” зобов'язувалося  у випадку порушення  строку здачі виконаних робіт сплатити  ПП „Роса” пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України  за кожний день прострочення (підпункт 14.2 пункту 14 договору), а за неякісно виконані роботи штраф у розмірі 15% від суми договору (підпункт 14.4 пункту 14 договору).            

          Умовами договору, зокрема пунктом 12,  передбачено, що  в процесі  здачі-приймання робіт,  при виявленні недоліків, які не перешкоджають експлуатації об'єкту, складається акт  з зазначенням строків їх усунення.  Якщо буде виявлено суттєві недоліки, які виникли з вини  ТОВ „Градобуд”,  ПП „Роса” має право затримати  оплату неякісно виконаних робіт, а якщо  усунення недоліків виявиться неможливим або для їх усунення необхідно великі затрати сторони за умови  згоди ПП „Роса” визначають збитки та на їх величину зменшують суму оплати   за виконані роботи.

          Як вбачається з матеріалів справи,  ТОВ „Градобуд” виконало підрядні роботи на загальну суму  203210,40грн. про, що  було зазначено у актах  приймання виконаних робіт, які підписані  сторонами та не містять  посилань на  виявлення будь-яких недоліків або претензій до виконаних робіт.

          Відповідно до  умов підпункту 13.1 пункту13 договору  ТОВ „Градобуд”  гарантувало можливість безперервної та нормальної експлуатації виконаних робіт протягом  року з моменту підписання акту вводу об'єкту. Виявлені в цей період недоліки, обумовлені виконанням робіт з  порушенням діючих норм та правил  проектної документації, оформлюються дефектним актом, який підписується сторонами з зазначенням строків їх усунення.

          Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України,  розподіляється між сторонами  виходячи з того, хто посилається на певні обставини, як на підставі своїх вимог  та  заперечень. Це стосується ПП „Роса”, яке повинно було довести, що  виявлені в подальшому (після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт) недоліки, виконаних  ТОВ „Градобуд” робіт, мали скритий характер  та були обумовлені  виконанням робіт   з порушенням діючих норм та правил  проектної документації.

           Згідно частини 2 статті 34 ГПК  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як на підставу своїх заперечень за первісним позовом та  вимог за зустрічним позовом ПП „Роса” було надано суду акт  №2 від 25.07.2006 про виявлення недоліків, які було допущено при виконанні ТОВ „Градобуд” підрядних робіт. Проте, зазначений акт не може бути прийнято судом як належний доказ у розумінні статті 34 ГПК України, оскільки з його змісту вбачається, що    акт було  складено за участю   представників ПП „Роса” та  Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Девелопер” без участі  представника ТОВ „Градобуд”,  оскільки його  не було включено до складу комісії.  Наданий суду акт виконаних робіт за серпень 2006 (ар.сп.105-107 том.1) також не може бути прийнято як належний доказ на підтвердження позовних вимог ПП „Роса”, оскільки  він підписаний  лише ПП „Роса” та не містить підпису замовника.  Будь-яких інших доказів,  на підтвердження своїх вимог та заперечень ПП „Роса” не надало.

Оскільки,  матеріалами справи підтверджено, що виконані ТОВ „Градобуд”  роботи були прийняті ПП „Роса” без будь-яких зауважень та ПП „Роса”  не доведено належними засобами доказування, що   виявлені в процесі  експлуатації недоліки, виконаних  ТОВ „Градобуд” робіт, мали скритий характер  та були обумовлені  виконанням робіт   з порушенням діючих норм та правил  проектної документації, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції  щодо обґрунтованості за доведеності позовних вимог ТОВ „Градобуд” про стягнення з ПП „Роса”  суми основного боргу з урахуванням  інфляційних нарахувань та трьох відсотків, передбачених статтею 625 ЦК України та вважає рішення  місцевого суду  в цій частині таким, що  винесено з  урахуванням фактичних обставин справи та  таким, що відповідає  вимогам чинного законодавства, що в свою чергу, свідчить про  відсутність  підстав  для його зміни чи скасування в цій частині.   

          Частиною 6 статті  232  ГК України встановлено порядок застосування штрафних санкцій, відповідно до якого нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що оскільки ПП „Роса” відповідач свої зобов'язання за договором щодо  оплати виконаних ТОВ „Добробут” робіт згідно актів приймання виконаних підрядних робіт, підписаних сторонами  своєчасно та у повному обсязі не виконало, заявлені позовні вимоги в частині  стягнення  пені  підлягають частковому задоволенню з урахуванням приписів частини шостої статті 232 ГК України, у розмірі 4232,75грн.(за уточненим розрахунком суду), а рішення місцевого суду в частині стягнення  з ПП „Роса” пені  підлягає зміні.

Частиною другою статті 258 ЦК України  передбачена  спеціальна  позовна давність в один рік  до вимог про стягнення  неустойки (штрафу, пені). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (стаття 267 ЦК України).

Умовами підпункту 3.1 пункту 3 договору було визначено, що роботи за договором повинні бути виконані до 01.09.2005, а з матеріалів справи  вбачається, що  роботи за договором були виконані в січні 2006 року (момент підписання останнього акту). Тобто, у даному випадку  має місце факт порушення   ТОВ „Градобуд” умов договору щодо строку виконання робіт.  Проте, оскільки за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається із спливом строку виконання, звертаючись до суду з вимогою про стягнення з ТОВ „Градобуд”  пені   за несвоєчасно виконані роботи у розмірі 7027,06грн.  ПП „Роса”  було пропущено строк позовної давності та не надано суду доказів поважності причин  пропущення позовної давності, про, що було заявлено ТОВ „Градобуд” та відповідно до  приписів статті 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищезазначене, а також, що ПП „Роса” не було доведено  факту виявлення недоліків відповідно до умов чинного законодавства та умов  договору, а виконані ТОВ „Градобуд” роботи було прийнято без будь-яких зауважень, що підтверджується відповідними актами, судова  колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо  відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України, витрати  щодо сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення  підлягають відшкодуванню ТОВ „Градобуд” пропорційно розміру  задоволених позовних вимог.

У зв'язку з вищезазначеним та керуючись ст.ст. 99, 101-106, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Роса” на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2007 у справі №24/714 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2007 в частині стягнення  з Приватного підприємства „Роса” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Градобуд”  пені  та судових витрат змінити.

3. Викласти  пункт другий резолютивної частині  рішення  Господарського суду міста Києва від 18.06.2007 у справі №24/714  в наступній редакції:

„Стягнути з Приватного підприємства „Роса” (юридична адреса: 03028, м.Київ, пр-т.Науки, 119-б; фактична адреса: 03028, м.Київ, пр-.Науки,41; р/р26001307 в АППБ „Аваль” м.Києва, МФО 300335; код ЄДРПОУ 21521174, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Градобуд” (юридична адреса: 02091, м.Київ, Харківське шосе, 156;  фактична адреса: 02068, м.Київ,вул.Г.Ахматової, 18; р/р26008301276868 в філії Харківського відділення ПІБ м.Києва, МФО 322205, код ЄДРПОУ 32526469) 46001(сорок шість тисяч одна)грн.20коп. – основного боргу; 366(триста шістдесят шість)грн.44коп. – інфляційних нарахувань; 916(дев'ятсот шістнадцять)грн.87коп.-3% річних; 4232(чотири тисячі двісті тридцять дві)грн.75коп.- пені; 515(п'ятсот п'ятнадцять)грн.17коп.-державного мита та 115(сто п'ятнадцять)грн.13коп.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

4. В іншій частині рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2007 у справі №24/714 залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Градобуд” (юридична адреса: 02091, м.Київ, Харківське шосе, 156;  фактична адреса: 02068, м.Київ,вул.Г.Ахматової, 18; р/р26008301276868 в філії Харківського відділення ПІБ м.Києва, МФО 322205, код ЄДРПОУ 32526469, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства „Роса” (юридична адреса: 03028, м.Київ, пр-т.Науки, 119-б; фактична адреса: 03028, м.Київ, пр-.Науки,41; р/р26001307 в АППБ „Аваль” м.Києва, МФО 300335; код ЄДРПОУ 21521174) 12(дванадцять)грн.83коп.-державного мита за подачу апеляційної скарги.

6. Видати наказ.

7. Матеріали справи №24/714 повернути до Господарського суду                      міста  Києва.

1. Рішення  Господарського суду м Києва від

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 14.09.07 (відправлено)