Постанова

від 22.03.2010 по справі 12/503

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИ ВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 березня 2010 року 16:59 № 12/503

Окружний адміністративн ий суд міста Києва у складі су дді Савченко А.І., за участю се кретаря Краснової І.А., розгля нувши у відкритому судовому засіданні адміністративну с праву

за позовом ОСОБА_1

до Київського міського центр у по нарахуванню та здійснен ню соціальних виплат, Київсь кого головного управління пр аці та соціального захисту н аселення

про стягнення заборгованості

за участю представників с торін:

від позивача - ОС ОБА_2

від відповідача 1 - Фе дорчук Н.С.

від відповідача 2 - Фед орчук Н.С.

На підставі частини третьо ї статті 160 Кодексу адміністра тивного судочинства України в судовому засіданні 22 березн я 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини пост анови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського місь кого центру по нарахуванню т а здійсненню соціальних випл ат, Київського головного упр авління праці та соціального захисту населення про стягн ення недоплаченої щорічної о дноразової грошової допомог и до 5 травня за 2004-2007 роки.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначив, що він є інвалідом війни ІІІ групи. В супереч ст. 13 Закону України « Про статус ветеранів війни, г арантії їх соціального захис ту», відповідно до якої до 5 тр авня інвалідам війни виплачу ється разова грошова допомог а у розмірі 7 мінімальних пенс ій за віком, відповідачем заз начена допомога була виплаче на не в повному обсязі. На думк у позивача, сума недоплати, як а утворилась у 2004-2007 роках внасл ідок неправомірних дій відпо відача повинна бути відшкодо вана ним в повному обсязі і ст ановить 6364,55 грн.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду міста Києва від 01.12.2008р. відкрито провадженн я в адміністративній справі та призначено справу до розг ляду у попереднє судове засі дання на 21.01.2009р., яке було перене сено на 03.03.2009р. в зв' язку з хвор обою судді.

Під час попереднього судов ого засідання 03.03.2009р. представн ик позивача заявив про уточн ення позовних вимог. Предста вники Київського міського це нтру по нарахуванню та здійс ненню соціальних виплат та К иївського головного управлі ння праці та соціального зах исту населення проти позову заперечували та просили суд відмовити в задоволенні позо вних вимог повністю.

В своїх запереченнях відпо відачі послались на те, що зас тосування пільг, компенсацій та гарантій для певних катег орій громадян, у тому числі ви плата грошової допомоги вете ранам війни, потребує фінанс ування за рахунок коштів Дер жавного бюджету України. Поз ивач отримував відповідну до помогу у розмірі, передбачен ому законами України про Дер жавний бюджет України на від повідний рік. Рішення Консти туційного Суду України, яким визнані неконституційними в ідповідні положення законів про державний бюджет набрал и законної сили вже після зді йснення відповідних виплат д о 5 травня позивачу. Додатково відповідачі наполягали на в ідмові у задоволенні позовни х вимог з підстав пропуску ст року для звернення до адміні стративного суду.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду міста Києва від 03.03.2009р. закінчено підготовч е провадження у справі та при значено справу до судового р озгляду на 14.05.2009р.

З 14.05.2009р. судове засідання пер еносилось на 06.10.2009р. та 12.11.2009р.

Позивач в судове засідання 12.11.2009р. не з' явився, в зв' язку з чим розгляд справи було від кладено.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду міста Києва від 25.01.2010р. справу було прийнято до провадження судді Савчен ко А.І. у зв' язку із закінченн ям строку повноважень судді Окружного адміністративног о суду міста Києва Цвіркуна Ю .І. та призначено до судового р озгляду на 12.02.2010р.

Судове засідання, призначе не на 12.02.2010р., відкладалось на 11.03.2 010р. в зв' язку з надходженням клопотання позивача про від кладення розгляду справи.

В судовому засіданні, 11.03.2010р., с удом оголошено перерву в зв' язку з необхідністю отриманн я додаткових доказів.

В судовому засіданні, 22.03.2010р., п редставник позивача позов пі дтримав.

Представник відповідача п роти заявленого позову запер ечував з підстав, викладених у запереченнях.

Розглянувши подані сторон ами документи, заслухавши по яснення сторін, всебічно і по вно з' ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуєть ся позов, об' єктивно оцінив ши докази, які мають юридичне значення для розгляду справ и і вирішення спору по суті, Ок ружний адміністративний суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є ветераном війни - інвалідом війни ІІІ групи , що підтверджується посвідч енням № 002935 від 19.04.2007р., в зв' язку з чим на нього поширюються пі льги і гарантії, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Стату с позивача як ветерана війни підтверджується посвідченн ям установленого зразку та н е оспорюється відповідачем.

Спірні правовідносини охо плюють період з 2004 по 2007 рік вклю чно, упродовж якого законода вче регулювання зазнавало зм ін, окремі положення оцінюва лися Конституційним Судом Ук раїни на предмет їх відповід ності Конституції України.

За 2004 - 2007 роки органом праці та соціального захисту населен ня позивачу виплачувалася що річна разова допомогу до Дня Перемоги в таких сумах: за 2004 р ік - 120 грн., за 2005 рік - 250 грн., за 2 006 рік - 250 грн., за 2007 рік - 300 грн., що підтверджується Довідкою Ки ївського міського центру по нарахуванню та здійсненню со ціальних виплат № 09/902-11 від 12.03.2010р .

Відповідно до частини п' ятої статті 13 Закону Украї ни «Про статус ветеранів вій ни, гарантії їх соціального з ахисту»(в редакції Закону №367- XIV від 25.12.1998 року) щорічно до 5 трав ня інвалідам війни виплачуєт ься разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім міні мальних пенсій за віком; III гру пи - сім мінімальних пенсій за віком.

Однак, суми щорічної разово ї допомоги, що підлягали випл аті ветеранам війни до Дня Пе ремоги відповідно до Закону України «Про статус ветерані в війни, гарантії їх соціальн ого захисту», упродовж 2004 - 2007 р оків обмежувалися на підстав і законів України про Держав ний бюджет України на 2004, 2005, 2006 та 2007 роки.

Так, у період з 01.01.2004 року по 01.12.20 04 року розмір щорічної допомо ги до Дня перемоги визначавс я положеннями статті 44 Закону України «Про Державний бюдж ет України на 2004 рік»від 27.11.2003 ро ку №1344-IV, зокрема: інвалідам вій ни 1 групи - 195 гривень, інвалід ам війни 2 групи - 160 гривень, і нвалідам війни 3 групи - 130 гри вень, учасникам бойових дій - 120 гривень, особам, які мають ос обливі заслуги перед Батьків щиною, - 195 гривень, членам сім ей загиблих та дружинам (чоло вікам) померлих учасників бо йових дій і учасників війни, в изнаних за життя інвалідами, - 65 гривень.

Згідно з рішенням Конститу ційного Суду №20-рп/2004 від 01.12.2004 рок у положення статті 44 Закону Ук раїни від 27.11.2003 року №1344-IV були виз нані неконституційними.

Відповідно до частини друг ої статті 152 Конституції Украї ни закони, інші правові акти а бо їх окремі положення, що виз нані неконституційними, втра чають чинність з дня ухвален ня Конституційним Судом Укра їни рішення про їх неконстит уційність. Це означає, що такі законодавчі акти не підляга ють застосуванню з дня ухвал ення Конституційним Судом Ук раїни рішення про їх неконст итуційність (рішення Констит уційного Суду України від 14 гр удня 2000 року №15-рп/2000).

Рішення Конституційного С уду України згідно зі статте ю 69 Закону «Про Конституційни й Суд України»є обов'язковим до виконання на території Ук раїни. Ухвалюючи рішення про неконституційність законод авчого акта, Конституційний суд здійснює негативну (скас увальну) правотворчість - поз бавляє неконституційні норм и юридичної сили і здатності до застосування, усуваючи їх із чинного законодавства.

Враховуючи, що Конституцій ний Суду ухвалив вказане ріш ення у грудні 2004 року - останній місяць дії Закону №1344-IV від 27.11.2003 року, а у цей період виплата що річної допомоги не здійснюва лася, на реалізацію позиваче м права на отримання допомог и воно не вплинуло.

З 01.01.2005 року по 31.12.2005 року статте ю 34 Закону України «Про Держав ний бюджет України на 2005 рік» в ід 23.11.2004 року №2285-IV було встановле но, що виплата щорічної разов ої допомоги відповідно до За кону України “Про статус вет еранів війни, гарантії їх соц іального захисту” здійснюєт ься у таких розмірах: інвалід ам війни I групи - 400 гривень, і нвалідам війни II групи - 330 гри вень, інвалідам війни III групи - 270 гривень, учасникам бойов их дій - 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги пере д Батьківщиною, - 400 гривень, ч ленам сімей загиблих та друж инам (чоловікам) померлих уча сників бойових дій і учасник ів війни, визнаних за життя ін валідами, - 130 гривень, учасни кам війни - 50 гривень.

У період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 рок у статтею 30 Закону України «Пр о державний бюджет на 2006 рік»в ід 20 грудня 2005 року №3235-IV було вст ановлено, що виплата щорічно ї разової допомоги відповідн о до Закону України «Про стат ус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»здій снюється у таких розмірах: ін валідам війни I групи - 400 грив ень, інвалідам війни II групи - 330 гривень, інвалідам війни III г рупи - 270 гривень, учасникам б ойових дій - 250 гривень, особа м, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 400 грив ень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померли х учасників бойових дій і уча сників війни, визнаних за жит тя інвалідами, - 130 гривень, уч асникам війни - 50 гривень.

На думку суду, грошова допом ога до 5 травня відповідно до З акону України №3551-Х11 «Про стату с ветеранів війни, гарантії ї х соціального захисту»була в иплачена позивачу у зазначен ий період згідно чинного зак онодавства у розмірах, перед бачених Законом України «Про Держаний бюджет України»на відповідні роки. Положення ц их законів Конституційним Су дом України не переглядалися і не визнавались в установле ному порядку неконституційн ими.

Окрім цього, суд вважає за н еобхідне зазначити наступне .

Відповідно до статті 171 Зако ну «Про статус ветеранів вій ни, гарантії їх соціального з ахисту»щорічну виплату разо вої грошової допомоги до 5 тра вня здійснюють органи праці та соціального захисту насел ення через відділення зв'язк у або через установи банків. О соби, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня , мають право звернутися за не ю та отримати її до 30 вересня в ідповідного року, в якому зді йснюється виплата допомоги.

Адміністративний позов мо же бути подано в межах строку звернення до адміністративн ого суду, встановленого цим К одексом або іншими законами. Частиною другою статті 99 КАС України для звернення до адм іністративного суду за захис том прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановле но інше, обчислюється з дня, ко ли особа дізналася або повин на була дізнатися про поруше ння своїх прав, свобод чи інте ресів.

Строк для звернення до адмі ністративного суду для захис ту права на отримання щорічн ої допомоги до Дня Перемоги з а 2004 рік сплинув 30 вересня 2005 рок у, за 2005 рік - 30 вересня 2006 року, з а 2006 рік - 30 вересня 2007 року. Адмі ністративний позов пред' яв лено 28 грудня 2007 року. Відповід ач наполягає на застосуванні частини першої статті 100 КАС У країни.

Статтею 100 КАС України визна чено, що пропущення строку зв ернення до адміністративног о суду є підставою для відмов и у задоволенні адміністрати вного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із стор ін. За таких обставин суд пого джується з відповідачем про порушення строку звернення п озивача до суду щодо вимог пе рерахунку допомоги у 2004-2006 рока х.

У період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 рок у статтею 29 Закону України «Пр о державний бюджет на 2007 рік»в ід 19 грудня 2006 року №489-V було вста новлено, що у 2007 році виплата що річної разової допомоги відп овідно до Закону України «Пр о статус ветеранів війни, гар антії їх соціального захисту »здійснюється у таких розмір ах: інвалідам I групи - 450 гриве нь, інвалідам II групи - 360 грив ень, інвалідам III групи - 300 гри вень; учасникам бойових дій т а колишнім неповнолітнім в' язням концентраційних табор ів, гетто, інших місць примусо вого тримання, а також дітям, я кі народилися у зазначених м ісцях примусового тримання ї х батьків, - 280 гривень; особам , які мають особливі заслуги п еред Батьківщиною, - 450 гриве нь; членам сімей загиблих та д ружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасник ів бойових дій, учасників вій ни і жертв нацистських перес лідувань, визнаних за життя і нвалідами, - 150 гривень; учасн икам війни та колишнім в' яз ням концентраційних таборів , гетто, інших місць примусово го тримання, особам, які були н асильно вивезені на примусов і роботи, дітям партизанів, пі дпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціаліс тським режимом у тилу ворога - 55 гривень.

У липні 2007 року Конституційн им Судом України прийнято рі шення від 09.07.2007 року №6-рп/2007, яким положення Закону від 19 грудня 2006 року №489-V, що встановлювали і нший розмір щорічної разової допомоги до Дня Перемоги, ніж той, що визначався частиною п ' ятою статті 13 Закону «Про ст атус ветеранів війни, гарант ії їх соціального захисту», б ули визнані неконституційни ми.

Тобто, в даному випадку на п еріод виникнення спірних пра вовідносин були наявні норма тивно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але п о-різному встановлювали розм ір щорічної допомоги до 5 трав ня інвалідам війни - Закон Укр аїни «Про статус ветеранів в ійни, гарантії їх соціальног о захисту»та Закон України « Про Державний бюджет на 2007рік », яким була зупинена дія стат ті 13 Закону України «Про стату с ветеранів війни, гарантії ї х соціального захисту».

В такому випадку, на думку с уду, слід керуватись приписа ми рішення Конституційного С уду України від 3 жовтня 1997р. №4-з п у справі про набуття чиннос ті Конституцією України, у пу нкті 3 мотивувальної частини якого суд зазначив: «Конкрет на сфера суспільних відносин не може бути водночас врегул ьована однопередметними пра вовими актами однакової сили , які за змістом суперечать од ин одному. Звичайною є практи ка, коли наступний у часі акт м істить пряме застереження що до повного або часткового ск асування попереднього. Загал ьновизнаним є й те, що з прийня ттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом . автоматично скасовується о днопредметний акт, який діяв у часі раніше». Отже, за наявн ості декількох законів, норм и яких по різному регулюють к онкретну сферу суспільних ві дносин, суди повинні застосо вувати положення закону з ур ахуванням дії закону у часі з а принципом приоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суд у України є обов'язковими до в иконання на території Україн и. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Консти туції України закони, інші пр авові акти або їх окремі поло ження, що визнані неконститу ційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційн им Судом України рішення про їх неконституційність.

Тобто, Рішення Конституцій ного Суду України від 09.07.2007 р. на брало чинності після виплати , проведеної відповідачем у к вітні, а саме з 09.07.2007р.

З огляду на викладене, суд д ійшов висновку, що в даному ви падку у відповідача були від сутні правові підстави для з дійснення виплати за 2007 рік ві дповідно до Закону від 22 жовтн я 1993 року № 3551-ХІІ, а тому він діяв правомірно керуючись Законо м України «Про Державний бюд жет на 2007р.». (аналогічна думка з цього приводу викладена в п останові Вищого адміністрат ивного суду України від 08.10.2009р. у справі № К-25359/08 за позовом ОС ОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населен ня Артемівської районної у м істі Луганську ради, Головно го управління державного каз начейства України в Луганськ ій області про визнання неза конними дій).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодекс у адміністративного судочин ства України, суд при вирішен ні справи керується принципо м законності, відповідно до я кого органи державної влади, органи місцевого самоврядув ання, їхні посадові і службов і особи зобов'язані діяти лиш е на підставі, в межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в а дміністративних судах здійс нюється на засадах змагально сті сторін та свободи в надан ні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх пер еконливості.

Згідно частини першої стат ті 71 Кодексу адміністративно го судочинства України кожна сторона повинна довести ті о бставини, на яких ґрунтуютьс я її вимоги та заперечення, кр ім випадків, встановлених ст аттею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказа ми в адміністративному судо чинстві є будь-які фактичні д ані, на підставі яких суд вста новлює наявність або відсутн ість обставин, що обґрунтову ють вимоги і заперечення осі б, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають зн ачення для правильного виріш ення справи. Ці дані встановл юються судом на підставі поя снень сторін, третіх осіб та ї хніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експерті в.

Відповідно до статті 70 Коде ксу адміністративного судоч инства України належними є д окази, які містять інформаці ю щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду доказ и, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які з а законом повинні бути підтв ерджені певними засобами док азування, не можуть підтверд жуватися ніякими іншими засо бами доказування, крім випад ків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовувал и доводи відповідача, позива ч суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вим ог, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задо воленню.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного с удочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає зако нної сили відповідно до стат ті 254 Кодексу адміністративно го судочинства України.

Постанова може бути оскарж ена до суду апеляційної інст анції протягом десяти днів з дня її складання в повному об сязі за правилами, встановле ними статтями 185-187 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни, шляхом подання через суд першої інстанції заяви п ро апеляційне оскарження з н аступним поданням протягом д вадцяти днів апеляційної ска рги. Апеляційна скарга може б ути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга пода ється у строк, встановлений д ля подання заяви про апеляці йне оскарження.

Суддя А.І. Савченко