Постанова

від 19.04.2021 по справі 551/1320/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 551/1320/19 Номер провадження 22-ц/814/440/21Головуючий у 1-й інстанції Вергун Н.В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.

за участю секретаря: Кальник А. М.

розглянув в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Довженка

на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 9 грудня 2020 року у складі судді Вергун Н. В.

та на ухвалу цього суду від 9 грудня 2020 року за клопотанням представника позивача - адвоката Говорової Світлани Леонідівни щодо поновлення пропущеного строку для подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Довженка до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області Ганночки Валентини Михайлівни про визнання недійсною угоди щодо дострокового розірвання договору оренди та скасування рішення про припинення іншого речового права ,

в с т а н о в и в:

У грудні 2019 року представник ТОВ Агрофірма імені Довженка звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 01 січня 2014 року між ТОВ Агрофірма імені Довженка та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав у оренду товариству строком на десять років, тобто до 2024 року включно, належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 3,85 га, яка знаходиться на території Гоголівської сільської ради Шишацького району Полтавської області (нині - Гоголівський старостинський округ Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області).

Земельна ділянка була передана в оренду згідно акту приймання-передачі від 01.01.2014.

17 квітня 2019 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночкою В. М. на підставі Угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 12 вересня 2017 року, без відому позивача, зареєстровано факт припинення права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5325781600:00:003:0153 площею 3,85 га.

Позивач стверджує, що не укладав з ОСОБА_1 угоду від 12.09.2017 про дострокове розірвання договору оренди землі від 01.01.2014, а реєстрація припинення права оренди здійснена на підставі сфальсифікованого договору, що підтверджується порушенням звичаїв ділового обороту ТОВ Агрофірма імені Довженка , а саме процедури та порядку розірвання (припинення) договорів оренди землі, внесення в них змін та доповнень, реєстрації припинення договору відповідно до Регламенту процесів взаємодії з власниками земельних ділянок підприємств Агрохолдингу Астарта-Київ від 12.06.2018, який був введений в дію на підставі наказу ТОВ Агрофірма ім. Довженка від 31.10.2016 № 121.

На час реєстрації угоди про дострокове розірвання договору оренди землі генеральним директором ТОВ Агрофірма імені Довженка був призначений ОСОБА_2 , який спірної угоди не укладав та не підписував.

Вважає, що зазначена в угоді дата її укладення - 12.09.2017 не відповідає дійсності, фактично спірну угоду було укладено у квітні 2019 року всупереч волі орендаря та від його імені підписано неповноважною особою ОСОБА_3 , якого рішенням позачергових зборів учасників товариства від 27 грудня 2017 року звільнено з посади генерального директора ТОВ Агрофірма імені Довженка .

Вказуючи на невідповідність угоди вимогам частин першої та третьої статті 203 ЦК України та наявність зловмисної домовленості сторін оспорюваного правочину (частина перша статті 232 ЦК України), що призвело до спричинення ТОВ Агрофірма імені Довженка матеріальних збитків та упущеної вигоди, позивач просив суд визнати недійсною угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 01.01.2014, яка укладена 12.09.2017 між ТОВ Агрофірма імені Довженка та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5325781600:00:003:0153 та скасувати рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки В. М. індексний номер 46590236 від 22.04.2019 про припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ Агрофірма імені Довженка щодо земельної ділянки кадастровий номер 5325781600:00:003:0153.

Під час розгляду справи представником позивача адвокатом Говоровою С. Л. було заявлено клопотання про поновлення процесуального строку для подання нових доказів по справі та їх приєднання до матеріалів справи, яке мотивовано тим, що про існування таких доказів позивачу стало відомо лише у грудні 2020 року з матеріалів кримінального провадження та отримання їх копій.

Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 9 грудня 2020 року у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Говорової С. Л. щодо поновлення пропущеного строку для подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи відмовлено.

Ухвалу суду мотивовано відсутністю поважних причин неподання доказів позивачем у строки, встановлені ЦПК України.

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 9 грудня 2020 року в задоволенні позову ТОВ Агрофірма імені Довженка відмовлено.

Судові витрати у справі, що пов`язані зі сплатою судового збору, покладено на позивача.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано недоведеністю позивачем підстав визнання правочину недійсним та скасування його державної реєстрації.

Не погодившись з вказаними ухвалою та рішенням суду, представник ТОВ Агрофірма імені Довженка , оскаржив їх в апеляційному порядку.

Доводи апеляційної скарги на ухвалу суду про відмову у поновленні процесуального строку та приєднання до матеріалів справи письмових доказів ґрунтуються на тому, що представник позивача адвокат Говорова С. Л., яка бере участь у справі, не має повноважень на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а про існування довіреності, що була видана 15.09.2015 генеральним директором ТОВ Агрофірма імені Довженка ОСОБА_3 на представництво інтересів товариства ОСОБА_4 , у тому числі при вирішенні питань укладання та розірвання договорів оренди землі, стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у грудні 2020 року адвокатом Маслюк В., який представляє інтереси товариства, як потерпілого від кримінального правопорушення.

Посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, апелянт просить скасувати ухвалу Шишацького районного суду Полтавської області від 09.12.2020.

В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, представник ТОВ Агрофірма імені Довженка , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ Агрофірма імені Довженка у повному обсязі .

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що у позивача було відсутнє волевиявлення на укладення угоди про дострокове розірвання договору оренди землі, а спірний правочин є підробленим, таким, що укладений внаслідок зловмисної домовленості колишнього керівника товариства з орендодавцем.

Вказує, що суд порушив принцип змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) , оскільки визнав обставини відсутності у ОСОБА_1 оригіналу спірної угоди поважними, чим фактично звільнив його від обов`язку доказування факту існування спірного правочину, а всі обов`язки поклав на позивача.

На думку апелянта у зв`язку з ненаданням відповідачем ОСОБА_1 оригіналу спірної угоди на вимогу суду, тобто ухилення від подання доказів, суд повинен був визнати той факт, що спірну угоду не було підписано між ТОВ Агрофірма імені Довженка та ОСОБА_1 , що є підставою для визнання її недійсною з підстав стверджуваної підробки.

Зазначає, що на підставі рішення загальних зборів товариства від 15.11.2017 ОСОБА_3 був відсторонений від займаної посади генерального директора та права підпису, а протоколом загальних зборів від 27.12.2017 звільнений із займаної посади на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, а тому шляхом укладення спірної угоди ОСОБА_3 мав умисел не тільки на власне збагачення, а й на заподіяння шкоди позивачу внаслідок зменшення кількості землі, яка знаходилась в оренді, тобто діяв всупереч інтересам ТОВ Агрофірма імені Довженка . Сторони спірної угоди дійшли до зловмисної домовленості з метою нанесення збитків позивачу, який не знав та не міг знати про припинення дії договору оренди землі та виконував свої обов`язки, обробляв землю та ніс витрати за користування землею.

Ознакою фальсифікації оспорюваної угоди вважає також відсутність в ній дати припинення орендних відносин та невідповідність процедурі укладення (переукладення) договорів оренди з існуючими пайовиками та додатковими угодами до них відповідно до наказів генерального директора ТОВ Агрофірма імені Довженка №№ 121, 122 від 31.10.2016 про введення в дію та затвердження Регламенту процесів взаємодії з власниками земельних ділянок, які безпідставно відхилені місцевим судом.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат Шведенко П. Ю. просить у задоволенні апеляційної скарги на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 09.12.2021 відмовити в повному обсязі, рішення суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.

За правилами частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 515346, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 263, та згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 5325781600:00:003:0153 площею 3,85 га, яка розташована на території Гоголівської сільської ради Шишацького району Полтавської області (тепер - Гоголівський старостинський округ Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області).

01 січня 2014 року між сторонами було укладено договір оренди землі та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, згідно яких ОСОБА_1 передав у платне, строкове користування ТОВ Агрофірма імені Довженка належну йому земельну ділянку строком на десять років.

20 жовтня 2015 року право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано за ТОВ Агрофірма імені Довженка приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Кривенко Н. В., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

12 вересня 2017 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма імені Довженка в особі генерального директора Скочка В. М. укладено Угоду про дострокове розірвання Договору оренди землі від 01 січня 2014 року, згідно якої сторони дійшли взаємної згоди про те, що Договір оренди землі від 01 січня 2014 року буде розірвано з 31 грудня 2018 року, після чого сторони не вважають себе обтяженими будь-якими правами і обов`язками, що випливають з Договору, та не мають одна до одної будь-яких претензій. Обов`язок щодо внесення відомостей про розірвання Договору покладається на Орендодавця і виникає у нього після 31 грудня 2018 року. Дана угода складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендаря, інший - у орендодавця.

17 квітня 2019 року на підставі вказаної угоди приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка В. М. зареєструвала факт припинення права оренди ТОВ Агрофірма імені Довженка на спірну земельну ділянку, належну ОСОБА_1 , з кадастровим номером 5325781600:00:003:0153, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ Агрофірма імені Довженка про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі та скасування державної реєстрації припинення права оренди ТОВ Агрофірма імені Довженка , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт фальсифікації даного правочину, відсутності волевиявлення орендаря на розірвання договору оренди землі та зловмисних дій ОСОБА_3 від імені орендаря за власною волею всупереч волі довірителя.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується та не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України ).

Частиною першою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом України Про оренду землі , що є спеціальним у спірних правовідносинах, встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором (частини третя, четверта статті 31 Закону).

Згідно зі статтею 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Підставою недійсності договору, як правочину, відповідно до статті 215 ЦК України є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною третьою статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно частини першої статті 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.

Кваліфікація правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості, зумовлює доведення та встановлення судом таких умов: від імені однієї із сторін правочину виступав представник; зловмисна домовленість і вчинення правочину з іншою стороною відбулася на підставі наявних повноважень представника; наявність умислу в діях представника щодо зловмисної домовленості; настання несприятливих наслідків для особи, яку представляють; наявність причинного зв`язку між зловмисною домовленістю і несприятливими наслідками для особи, яку представляють. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений із метою завдання шкоди довірителю.

Критерій зловмисності не залежить від того, чи був направлений умисел повіреного на власне збагачення чи заподіяння шкоди довірителю, важливим є фактор того, що умови договору, укладеного повіреним, суперечать волі довірителя взагалі, тобто підставою для визнання правочину недійсним є розходження волі довірителя та волевиявленням повіреного при укладенні договору, а наслідки, що настали, є такими, що є неприйнятними для довірителя.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 522/15095/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 554/10202/13-ц, від 07 серпня 2019 року у справі № 753/7290/17, від 23 вересня 2020 року у справі № 544/35/18.

Отже, правочин може бути визнаний судом недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У силу приписів статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Таким чином, оспорюючи угоду про розірвання договору оренди землі від 12 вересня 2017 року з підстав наявності дефекту волі орендаря та зловмисної домовленості представника ТОВ Агрофірма імені Довженка Скочка В. М. з ОСОБА_1 , позивач відповідно до статей 12, 81 ЦПК України повинен довести належними та допустимими доказами існування таких обставин на час укладення спірного правочину, що є предметом доказування по справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції, даючи оцінку наданим у справі доказам, дійшов вірного висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту недійсності оспорюваної угоди.

Навпаки, по справі встановлено факт досягнення між сторонами взаємної згоди на розірвання договору оренди землі, що відповідає вказаним нормам матеріального права та умовам укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма імені Довженка договору оренди землі від 01.01.2014, зокрема, пункту 37, яким встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін.

Підписання спірної угоди генеральним директором ТОВ Агрофірма імені Довженка ОСОБА_3 , який мав повноваження щодо представництва юридичної особи, обмеження яких відповідно до установчих документів чи закону по справі не встановлено, створює, змінює та припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи та свідчить про відповідне волевиявлення сторони.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо недобросовісної поведінки представника товариства не підтверджені належними засобами доказування, ґрунтуються на припущеннях та є суперечливими. Так, відсутність у ОСОБА_3 повноважень представника ТОВ Агрофірма імені Довженка на час укладення спірної угоди, чим позивач обґрунтовує свої вимоги, унеможливлює застосування правових наслідків, установлених статтею 232 ЦК України, а неукладений договір не створює прав та обов`язків для сторін у розумінні статей 202, 626, 638 ЦК України та не є правочином, що може бути визнаний судом недійсним.

Крім того, розірвання договору оренди землі за взаємною згодою сторін, як це передбачено самим договором від 01.01.2014, не можна розцінити як несприятливі наслідки для довірителя - орендаря та заподіяння шкоди товариству, яке погодило такі підстави припинення орендних правовідносин, тому заявлені позивачем вимоги визнання спірної угоди недійсною є необґрунтованими.

В матеріалах справи є копія Угоди про дострокове розірвання Договору оренди землі від 01.01.2014 датованої 12.09.2017, факт підписання якої ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано в судовому засіданні, а доказів щодо її підробки позивачем не надано.

Відсутність оригіналу вказаної угоди, який не було подано до суду з причин його викрадення з автомобіля адвоката Шведенка П. Ю., що підтверджується також витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження 12020170360000027 за заявою ОСОБА_5 від 15.01.2020 до чергової частини Шишацького ВП ГУНП в Полтавській області та актами приймання-передачі документів адвокату Шведенку П. Ю., та визнано судом поважною причиною неподання учасником справи доказів, витребуваних судом, не дає підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним та визнання факту не підписання спірної угоди її сторонами та її підроблення. Підстав для застосування правових наслідків, визначених частиною 10 статті 84 ЦПК України, апеляційним судом не встановлено.

Іншим обставинам, на які посилається в апеляційній скарзі представник позивача, судом першої інстанції також дано належну правову оцінку.

Суд першої інстанції, вирішуючи справу, вірно визначився з характером спірних правовідносин та застосував норми матеріального і процесуального права, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ Агрофірма імені Довженка , що доводами апеляційної скарги не спростовується.

Відмова суду у поновленні представнику позивача адвокату Говоровій С. Л. процесуального строку для подання додаткових доказів по справі є законною та обґрунтованою, оскільки позивачем не доведено поважних причин невиконання обов`язку щодо подання доказів у строки, встановлені статтею 83 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги не містять посилання на об`єктивні обставини, що не залежали від позивача та перешкоджали надати відповідні докази, у тому числі нотаріально посвідчену довіреність від 15.09.2015 ТОВ Агрофірма імені Довженка на уповноваження ОСОБА_4 представляти інтереси товариства в органах нотаріату, інших державних, громадських та комерційних підприємствах, установах і організаціях з питань укладення та підписання договорів про розірвання договорів оренди земельних ділянок з правом підписання таких договорів від імені орендаря та інших будь-яких документів, пов`язаних з оформленням таких договорів.

Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтовує неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Неналежна організація роботи юридичної особи позивача, яким видано заявлені документи, а також невжиття заходів щодо своєчасного отримання інформації з відповідних Єдиних та Державних реєстрів, не дають підстав для визнання поважними причин неподання позивачем доказів у встановлений законом процесуальний строк. Ознайомлення іншого представника ТОВ Агрофірма імені Довженка з матеріалами кримінального провадження у грудні 2020 року не звільняє позивача від обов`язку подати усі наявні у нього докази разом із поданням позовної заяви або письмово повідомити суд про неможливість подання доказу у встановлений законом строк з об`єктивних причин, за умови здійснення всіх залежних від нього дій, спрямованих на отримання відповідного доказу, належним чином підтверджених.

За наведених обставин апеляційним судом не вбачається підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені судом з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційні скарги представника позивача підлягають залишенню без задоволення, а рішення та ухвала суду першої інстанції від 09 грудня 2020 року - залишенню без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка - залишити без задоволення.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 9 грудня 2020 року та ухвалу цього суду від 9 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна