Постанова

від 30.04.2010 по справі 2а-2560/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 квітня 2010 року           < Час проголошення >           № 2а-2560/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Пасічнику О.П., розглянувши адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМ «Енертекс»

про

стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача до державного бюджету заборгованість в сумі 1 753 301, 16 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»з урахуванням вимог ч. 8 ст. 35 КАС України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

За таких обставин відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «ПМ «Енертекс»зареєстроване Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 22.01.2008 та взяте на облік як платник податків в ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

Відповідно до облікової картки платника податків відповідача обліковується заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1 753 301, 16 грн., що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №0099111502 від 21.09.2009, №0002512310 від 13.10.2009, №0123391502 від 04.12.2009, №0123401502 від 04.12.2009, податкових декларацій №141422 від 20.08.2008, №150588 від 19.09.2008, №183651 від 20.10.2008, уточнюючого розрахунку №01.07.2008 від 01.07.2008, №211513 від 19.11.2008, №228438 від 22.12.2008, №167484 від 20.07.2009, №200520 від 20.08.2009, №216056 від 21.09.2009.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Згідно з пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень, а також подання інших уточнюючих розрахунків щодо зазначених податкових декларацій суду не надано.

Сума податкового зобов’язання, визначеного вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та податковими деклараціями, відповідачем не сплачена повністю, заборгованість складає 1 753 301, 16 грн.

За таких обставин позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачеві виставлено податкові вимоги № 1/174 від 02.03.2009 та №2/790 від 26.05.2009. Проте сума заборгованості на день розгляду спору залишається несплаченою.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню наступних підстав.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як встановлено судом, податкове зобов’язання відповідача, самостійно узгоджене платником податків та узгоджене в адміністративному порядку, не було сплачене у встановлені строки, а відтак таке зобов’язання визнається судом податковим боргом.

Згідно з пп. “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до п. “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Як видно з матеріалів справи, перша та друга податкові вимоги були розміщені на дошці податкових оголошень, що відповідає встановленому п. 6.4. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” порядку вручення боржнику податкових вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню .

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

  1.          Позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМ «Енертекс»(03134, м. Київ, вул. Булгакова, 16, ідентифікаційний код 35703757) до Державного бюджету України податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1 753 301, 16 грн. (один мільйон сімсот п’ятдесят три тисячі триста одна гривня 16 коп.) на р/р № 31110029700009 в УДК у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 14010100, одержувач —УДК у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077945.

  Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

К.С. Пащенко