Постанова

від 13.04.2021 по справі 925/599/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2021 р. Справа№ 925/599/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

Секретар судового засідання: Ващенко В.А.

За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 13.04.2021 р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфлот на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.03.2021 у справі № 925/599/19 (суддя Васянович А.В., м. Черкаси)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфлот , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Етекс , м. Черкаси

про стягнення 304 389,38 грн

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

17.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерфлот (надалі - ТОВ Інтерфлот , скаржник, позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Етекс (надалі - ТОВ Альфа-Етекс , відповідач) про стягнення 304 389,38 грн збитків, завданих неналежним виконанням умов укладеного між сторонами Договору № 01/06/17 від 01.06.2017.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що ним на виконання умов договору № 01/06/17 від 01 червня 2017 року була надана відповідачу сировина та відповідна тара для пакування виготовленої відповідачем продукції, проте відповідач використавши лише частину тари (банки алюмінієві та гофроящики), залишок позивачу не повернув, чим порушив умови договору сторін. У зв`язку з цим позивач просить відшкодувати йому вартість неповернутої відповідачем тари для продукції у вигляді збитків у розмірі 304 389,38 грн.

Історія справи, короткий зміст судових рішень у даній справі та мотиви їх прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.07.2019 у справі № 925/599/19 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ Альфа-Етекс на користь ТОВ Інтерфлот 302 974 грн 32 коп. боргу та 4 553 грн 73 коп. витрат на сплату судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 925/599/19 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що ТОВ Альфа-Етекс не надав належних доказів на підтвердження факту використання ним наданих позивачем на виконання Договору допоміжних матеріалів у повному обсязі, тому право ТОВ Інтерфлот на залишки наданих ним допоміжних матеріалів є доведеним. Водночас суди врахували, що ТОВ Інтерфлот неправильно обчислив вартість відповідних допоміжних матеріалів.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 925/599/19 касаційну скаргу ТОВ Альфа-Етекс задоволено частково; рішення Господарського суду Черкаської області від 08.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 925/599/19 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховий Суд вказав, що судам необхідно з`ясувати усі обставини щодо наявності чи відсутності порушення відповідачем спірного зобов`язання та правових підстав для застосування наслідків порушення зобов`язання у вигляді відшкодування збитків у визначеній позивачем сумі.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.01.2021 у справі № 925/599/19 позов ТОВ Інтерфлот до ТОВ Альфа-Етекс про стягнення 304 389,38 грн - залишено без розгляду.

Місцевий господарський суд, посилаючись на ст.ст. 13, 42, 46, 202, 226 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) дійшов до висновку про залишення позовної заяви ТОВ Інтерфлот без розгляду, оскільки неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для прийняття відповідного судового рішення.

Короткий зміст заяви про компенсацію здійснення витрат

03.02.2021 до Господарського суду Черкаської області від ТОВ Альфа-Етекс надійшло клопотання про компенсацію здійснених витрат на сплату судового збору за розгляд апеляційної та касаційної скарг по справі.

Вищевказане клопотання ТОВ Альфа-Етекс обґрунтоване тим, що останнє понесло витрати внаслідок необґрунтованих дій позивача, оскільки його позов був залишений судом без розгляду через повторну неявку представника позивача в судове засідання та через неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.03.2021 у справі № 925/599/19 (суддя Васянович А.В., м. Черкаси) клопотання ТОВ Альфа-Етекс про компенсацію здійснених витрат задоволено; стягнуто з ТОВ Інтерфлот на користь ТОВ Альфа-Етекс 6 848 грн 76 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 9 131 грн 68 коп. судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Зазначений судовий акт прийнято з посиланням на ст.ст. 2, 43, 123, 129-130, 237 ГПК України та мотивований тим, що позов залишено без розгляду у зв`язку з неявкою представника позивача у судове засідання без повідомлення про причини такого нез`явлення, а відтак, в силу приписів ч. 5 ст. 130 ГПК України, у даному випадку відповідач наділений процесуальним правом на компенсацію судових витрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаною вище ухвалою суду, ТОВ Інтерфлот звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.03.2021 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ТОВ Альфа-Етекс про компенсацію здійснених витрат на сплату судового збору за розгляд апеляційної та касаційної скарги у даній справі.

У апеляційній скарзі ТОВ Інтерфлот зазначає, зокрема, що під час постановлення оскаржуваної ухвали суду, місцевим господарським судом не встановлено чи розмір витрат на сплату судового збору за розгляд апеляційної та касаційної скарг є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

ТОВ Альфа-Етекс письмового відзиву на апеляційну скаргу ТОВ Інтерфлот не надало, що у відповідності до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового акту.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2021 апеляційну скаргу ТОВ Інтерфлот передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Разіної Т.І., суддів: Іоннікової І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 у справі № 925/599/19 відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги ТОВ Інтерфлот на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.03.2021 у справі № 925/599/19 призначено на 13.04.2021.

Явка представників сторін

13.04.2021 в судове засідання з`явився представник ТОВ Інтерфлот (скаржника).

Представник ТОВ Альфа-Етекс (відповідача) у судове засідання 13.04.2021 не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, про причини нез`явлення суд не повідомлено.

Щодо повідомлення ТОВ Альфа-Етекс про час, місце та дату судового засідання слід зазначити наступне.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (частина третя статті 120 ГПК України).

Частиною 12 статті 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням вище викладеного, оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення ТОВ Альфа-Етекс про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та докази надіслання судом апеляційної інстанції процесуальних документів відповідачу на належну адресу, з огляду на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає можливе здійснити розгляд оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку без участі представника ТОВ Альфа-Етекс .

Позиції учасників справи

13.04.2021 у судовому засіданні представник ТОВ Інтерфлот (скаржника) підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній, просив її задовольнити, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.03.2021 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ТОВ Альфа-Етекс про компенсацію здійснених витрат на сплату судового збору за розгляд апеляційної та касаційної скарги у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Згідно із приписами ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги ТОВ Інтерфлот без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступних підстав.

Згідно з приписами частин 5, 6 статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами 3 - 5 цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини 8 статті 129 цього Кодексу.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 -130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України.

У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Отже відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду враховує, що ГПК України не містить норм, які б визначали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Судом враховано висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 905/121/19.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Частиною 1 статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Водночас, у статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

При цьому, відповідною нормою не вимагається наявність у позивача протиправної мети при вчиненні таких дій, або наявність умислу на вчинення протиправних дій. Зазначена норма наділяє відповідача відповідним правом за умови, якщо закриття провадження або залишення позову без розгляду стало наслідком необґрунтованих дій позивача, тобто таких дій, які призвели до відповідного результату - залишення позову без розгляду в даному випадку.

Так, з аналізу спеціальної норми ч.ч. 5,6 ст. 130 ГПК України та загальної норми ч. 8 ст. 129 ГПК України вбачається, що законодавець розмежував порядок заявлення вимоги щодо розподілу судових витрат та надання доказів в залежності від того, на якій стадії процесу приймається відповідне рішення.

У відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України відповідач має право подати докази обґрунтування судових витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, тобто заявила про свій намір під час вирішення спору по суті.

В силу ч. 5 ст. 130 ГПК України відповідач після настання відповідного юридичного факту - закриття провадження у справі (залишення позову без розгляду) має право заявити про компенсацію здійснених ним витрат, тобто подання заяви у порядку ч. 5 ст. 130 ГПК України не можна ототожнювати з процедурою подання заяви, що встановлена в ч. 8 ст.129 ГПК України.

Разом з тим, ч. 6 ст. 130 ГПК України встановлено строк розгляду судом заяви, що подана в порядку ч. 5 ст. 130 ГПК України, за умови надання відповідачем відповідних доказів в строк, визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Отже, названою вище нормою закону передбачено умову щодо строку надання доказів суду, а не самої заяви.

Відповідач позбавлений можливості подати заяву про компенсацію судових витрат до закінчення стадії (судові дебати), яка фактично не відбувається, зокрема у спрощеному позовному провадженні, або у випадку залишення позову без розгляду.

Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.07.2019 у справі № 925/599/19 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ Альфа-Етекс на користь ТОВ Інтерфлот 302 974 грн 32 коп. боргу та 4 553 грн 73 коп. витрат на сплату судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 925/599/19 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що при подачі апеляційної скарги відповідачем було сплачено 6 848,76 грн судового збору, що підтверджується копією дублікату квитанції № 0.0.1442218785.1 від 20.08.2020.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 925/599/19 касаційну скаргу ТОВ Альфа-Етекс задоволено частково; рішення Господарського суду Черкаської області від 08.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 925/599/19 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

За подачу касаційної скарги ТОВ Альфа-Етекс сплачено судовий збір у розмірі 9 131,68 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 587 від 11.11.2019.

Статтею 43 ГПК України визначено підстави для залишення заяви (позову) без розгляду у випадку коли подання такої заяви судом визнається зловживанням процесуальними правами, зокрема, у випадку необґрунтованого або штучного об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи.

Разом з тим, під час розгляду справи та залишення позову без розгляду, судом не було встановлено недобросовісності дій позивача в розумінні ст. 43 ГПК України і позов було залишено без розгляду з інших підстав, передбачених загальною нормою Закону.

Так, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.01.2021 у справі № 925/599/19 позов ТОВ Інтерфлот до ТОВ Альфа-Етекс про стягнення 304 389,38 грн залишено без розгляду у зв`язку з неявкою позивача (його представника) та неповідомленням про причини такої неявки, тобто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Слід також зазначити, що участь у судових засіданнях є також правом, а не обов`язком сторони.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій було враховано, що неявка представника позивача в судове засідання без повідомлення про причини неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду.

Саме у зв`язку з такими діями позивача та реалізацію позивачем своїми процесуальними правами місцевий господарський суд залишив позов без розгляду, а відтак, у даному випадку відповідач наділений процесуальним правом на компенсацію судових витрат на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку щодо задоволення клопотання відповідача про компенсацію здійснених витрат.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 01.03.2021 у справі № 925/599/19 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 01.03.2021 у справі № 925/599/19.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфлот залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.03.2021 у справі № 925/599/19 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Справу № 925/599/19 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 22.04.2021.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко