Постанова від 13.04.2021 по справі 922/3422/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2021 р. Справа № 922/3422/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Дучал Н.М. , суддя Гетьман Р.А. , суддя Склярук О.І.

секретар судового засідання Стойка В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Міхно Л.О., посвідчення, положення, витяг

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Оіл Трейд» (вх. № 742 Х/1)

на рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2021, повне рішення складено 10.02.2021 (суддя Присяжнюк О.О.)

у справі № 922/3422/20

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Оіл Трейд» , м. Київ

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Оіл Трейд" 444 717,78 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання у період з 01.02.2018 по 30.11.2018 земельної ділянки комунальної форми власності по вул. Академіка Павлова,130-А у м. Харкові, площею 0,0958 га, без укладення з позивачем договору оренди та без сплати орендної плати, на підставі ст. ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.02.2021 у справі № 922/3422/20 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Оіл Трейд» на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 444 717,78 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 670,77 грн.

Рішення мотивовано обгрунтованістю заявлених вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Оіл Трейд» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2021 у справі № 922/3422/20 за позовом Харківської міської ради до ТОВ «Вест Оіл Трейд» про стягнення коштів та направити справу на розгляд за встановленою законом підсудністю, а саме до господарського суду м. Києва.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду є незаконним, прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Наполягає, що справа розглянута та рішення постановлене судом з порушенням правил підсудності, оскільки місцезнаходженням відповідача є м. Київ. Судом не задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до закінчення касаційного перегляду Великою Палатою Верховного суду справи № 911/2390/18 у подібних відносинах.

Апелянт не погоджується з висновком суду про наявність всіх складових для виникнення кондикційного зобов`язання. Зазначає, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Склярук О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Оіл Трейд» на рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2021 у справі №922/3422/20; встановлено строк для подання Харківською міською радою відзиву на апеляційну скаргу; призначено розгляд апеляційної скарги ТОВ «Вест Оіл Трейд» на рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2021 у справі №922/3422/20 на 13.04.2021р. об 11:30. Явку представників учасників судового процесу визнано необов`язковою.

Позивач проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві. Просить рішення господарського суду Харківської області у даній справі залишити без змін. Наполягає, що ст.30 Господарського процесуального кодексу України встановлено виключну підсудність справ та передбачено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього майна. Посилається на правову позицію Верховного суду, викладену у постановах від 23.01.2018 у справі № 460/4286/16-ц та від 16.05.2018 у справі № 640/16548/16-ц.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2021 у справі №922/3422/20 залишити без змін.

Відповідач (апелянт) не скористався правом участі представника у судовому засіданні апеляційної інстанції, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України участь представника у судовому засіданні є правом учасника справи, а не обов`язком.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією Східного апеляційного господарського суду встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 223394948 від 10.09.2020, право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» з газовим резервуаром загальною площею 156,6 кв.м. по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові (на підставі розподільчого балансу від 15.09.2016 б/н) з 24.10.2016 зареєстровано за ТОВ Вест Ойл Трейд .

Відповідно до вищевказаної інформації, право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:07:047:0003 по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові зареєстровано за Територальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області.

З 07.12.2018року зареєстровано право оренди ТОВ Вест Оіл Трейд земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:07:047:0003 по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові, на підставі договору оренди землі від 04.12.2018 б/н.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.05.2018 № НВ-6306028242018, земельна ділянка по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:07:047:0003 площею 0,0958 га має категорію земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; форма власності - комунальна; цільове призначення 1.11.1; вид використання земельної ділянки - для обслуговування стаціонарної АЗС. Датою державної реєстрації земельної ділянки є 12.04.2005.

Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 225/0/45-19 від 29.01.2019 нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:07:047:0003, площею 958 кв.м., становить 5 558 967,00 грн.

За Розрахунками, що здійснені на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:07:047:0003), сума безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові, за період з 01.02.2018 по 31.07.2018 складає 222 359,10 грн., за період з 01.08.2018 по 30.11.2018 складає 222 358,68грн.

Позивач, звертаючись з позовом, наполягав на несплаті відповідачем у період з 01.02.2018 по 30.11.2018 за користування земельною ділянкою по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові плати за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області від 18.08.2020 № 16866/9/20-40-04-03-17 відсутній факт сплати ТОВ "Вест Оіл Трейд" земельного податку за використання земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:07:047:0003 у період з 01.02.2018 по 30.11.2018.

Разом з цим, позивач в позові вказує, що між Харківською міською радою та ТОВ "Вест Оіл Трейд" укладено мирову угоду у справі № 922/352/18 за позовом Харківської міської ради до ТОВ «Вест Oіл Трейд» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 529 210,90 грн. за використання земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові за період з 01.11.2016 по 31.01.2018, у зв`язку з цим період даного позову визначений позивачем з 01.02.2018 по 30.11.2018 ( дата реєстрації договору оренди).

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 10.09.2020 проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ "Вест Оіл Трейд" з 24.10.2016 по 07.12.2018 використовувало земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:07:047:0003 по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1» (стаціонарна АЗС), без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125,126 Земельного кодексу України.

Рішенням Харківської міської ради від 18.04.2018 № 1058/18 надано в оренду ТОВ Вест Оіл Трейд строком до 01.05.2023 земельну ділянку площею 0,0958 га (кадастровий номер 6310137500:07:047:0003) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення із земель комунальної власності для обслуговування стаціонарної АЗС по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові. На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та ТОВ Вест Оіл Трейд укладено договір оренди землі від 07.12.2018 № 29395921. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 23.05.2018 № НВ-6306028242018 про земельну ділянку по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:07:047:0003) площа вказаної земельної ділянки складає 0,0958 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 12.04.2005.

Зазначено також, що обстеження здійснено з урахуванням витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2019.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові від 10.09.2020.

Позов обгрунтовано Харківською міською радою наявністю підстав для застосування ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, з посиланням на постанову Великої Палати Верхового Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з приписами статей 80, 122 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Право оренди земельної ділянки, в розумінні ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримає дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними (зазначена позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України. Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Сутність розглянутого судом першої інстанції спору полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання кондикційних зобов`язань, а саме у виплаті безпідставно збереженої суми орендної плати за період з 01.02.2018 по 30.11.2018 бездоговірного використання земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:07:047:0003 площею 0,0958 га, яка використовувалась Відповідачем для експлуатації та обслуговування стаціонарної АЗС, без правовстановлюючих документів та без сплати орендної плати у відповідності до ст.1212 Цивільного кодексу України.

Беручи до уваги правову природу розглядуваних між сторонами правовідносин, кореспондуючі права та обов`язки їх сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень, насамперед, Цивільного та Земельного кодексів України, а також інших відповідних нормативно-правових актів, чинних на дату виникнення спірних правовідносин.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.09.2019р. у справі №922/96/19, так і висновків викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018р. у справі №922/3412/17, постановах Верховного Суду України від 30.11.2016р. у справі №922/1008/15, від 07.12.2016р. у справі №922/1009/15, від 12.04.2017р. у справах №922/207/15 та №922/5468/14., розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку передбачає необхідність наявності для правильного її визначення двох параметрів (окрім тривалості спірного періоду):

- наявності самої земельної ділянки, як об`єкту оренди, сформованої у відповідності до ст.79-1 Земельного кодексу України;

- наявність грошової оцінки спірної земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, яка відповідно до ч.2 ст.20 та ч.3 ст.23 Закону України Про оцінку земель оформлюється як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який видається центральним органом виконавчої влади.

Своєю чергою, згідно з ч.ч.1, 2 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Водночас, за змістом ст.125 означеного Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відтак, дослідивши наявні матеріали справи в контексті доводів та вимог позовної заяви/апеляційної скарги, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту користування Відповідачем земельною ділянкою по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:07:047:0003 площею 0,0958га, з огляду на наступне:

- Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 223394948 від 10.09.2020 підтверджено та відповідачем не спростовано факту приналежності йому об`єкту нерухомості - нежитлової будівлі літ. А-1 з газовим резервуаром по вул. Академіка Павлова , буд.130-А, у м. Харкові, у період з 01.02.2018 по 30.11.2018;

- посилання у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6306028242018 на технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 03.07.2003 та реєстрацію земельної ділянки 12.04.2005, площею 0,0958га за адресою: Харківська область, м. Харків, вул Академіка Павлова, 130-А, свідчить про сформованість такої земельної ділянки як об`єкту оренди ще до початку спірного періоду.

В силу своєї природи, приналежний Відповідачеві впродовж розглядуваного періоду об`єкт нерухомості у розумінні ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України об`єктивно перебував на земельній ділянці, що у світлі висловленої Верховним Судом правової позиції, викладеної у постанові від 29.05.2020р. у справі №922/2843/19 само по собі свідчить про фактичне використання відповідної земельної ділянки.

Судова колегія оцінює обґрунтованість доводів позивача про доведеність факту перебування впродовж розглядуваного періоду належного відповідачеві об`єкту нерухомості - нежитлової будівлі літ. А-1 з газовим резервуаром по вул. Академіка Павлова, буд.130-А, у м. Харкові, у період з 01.02.2018 по 30.11.2018, в межах сформованої земельної ділянки площею 0,0958га з кадастровим номером 6310137500:07:047:0003, в контексті стандарту вірогідності, встановленого ст.79 Господарського процесульного кодексу України.

Про фактичний розмір сформованої земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:07:047:0003, свідчить витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.01.2019 № 225/0/45-19.

У той же час, стаття 125 Земельного Кодексу України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.126 Земельного Кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Право оренди оформлено Відповідачем на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:07:047:0003 по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові договором оренди землі від 04.12.2018.

З 07.12.2018 право оренди зареєстровано за ТОВ "Вест Оіл Трейд" на підставі договору оренди землі від 04.12.2018 б/н.

Таким чином, відповідач у заявлений до стягнення період користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідач у спірний період не був власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Зі змісту статті 14 Податкового кодексу України убачається, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель.

Згідно з ч.1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

За приписами ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин."

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:07:047:0003) від 29.01.2019 № 225/0/45-19, виданим Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, площа вказаної земельної ділянки складає 0,0958 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5 558 967 грн.

За витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 6310137500:07:047:0003, площа вказаної земельної ділянки складає 0,0958 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 12.04.2005.

Як убачається з матеріалів справи відповідач у період з 01.02.2018 по 30.11.2018 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами порядку та розмірі.

Відповідно до розрахунків, наданих позивачем, сума безпідставно збережених відповідачем коштів за користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6310137500:07:047:0003 (без правовстановлюючих документів), за загальний період з 01.02.2018 по 30.11.2018, становить 444 717,78 грн.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення позову про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 444 717,78 грн.

Щодо територіальної юрисдикції (підсудності) зазначеного спору, слід зазначити наступне.

У параграфі 3 глави 2 розділу І Господарського процесуального кодексу України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності).

За загальним правилом, відповідно до частин першої, другої статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Правила виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 Господарського процесуального кодексу України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.

Такий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.02.2021року у справі № 911/2390/18.

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

В пунктах 7.23-7.26 постанови Великої Палати Верховного суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 (з посиланням на відповідну правову позицію у подібних правовідносинах, викладену у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі №910/10647/18) зазначено, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення з приводу нерухомого майна у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Велика Палата у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 дійшла висновку про відсутність необхідності відступати від висновку, викладеного Касаційним цивільним судом у складі Верховного суду в постанові від 16.05.2018 у справі № 640/16548/16-ц.

Наведеним спростовуються доводи апелянта про розгляд справи № 922/3422/20 з порушенням правил підсудності, оскільки спір стосується прав та обов`язків сторін з приводу нерухомого майна, яке знаходиться по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові.

Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 (Заява N4241/03) Європейським Судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на наведене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані та не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2021 у справі № 922/3422/20.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2021 у справі №922/3422/20 покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 129, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Оіл Трейд»

на рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2021 у справі № 922/3422/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2021 у справі № 922/3422/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.04.2021

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук