Постанова

від 20.04.2021 по справі 913/568/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2021 р. Справа № 913/568/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Пелипенко Н.М. , суддя Пушай В.І.

за участю секретаря судового засідання Полупан Ю.В.

за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - адвоката Степанцова В.Є. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №981 від 19.06.2008, довіреність № б/н від 21.10.2020)

третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на стороні позивача - не з`явився

за участю третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на стороні відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія , м. Київ (вх. № 872 Л/3) на рішення Господарського суду Луганської області від 01.02.2021 у справі № 913/568/20 (суддя Лісовицький Є.А.; повний текст рішення складено 11.02.2021 )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія , м. Київ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Політех , м. Рубіжне Луганської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль , м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Рубіжне Луганської області

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИЛА :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Політех , в якому просило в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006 у розмірі 7783,02 доларів США, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу по кредиту у валюті договору - 5755,71 доларів США, суми заборгованості за відсотками у валюті договору - 2027,31 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки : нежитлову будівлю магазину, що знаходиться за адресою: місто Рубіжне, вулиця Померанчука, 17, основною площею - 354,7 кв.м., загальною площею - 559,8 кв.м., шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій згідно Закону України Про виконавче провадження .

Також позивач просив суд з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням передати предмет іпотеки в управління ТОВ ФК Довіра та Гарантія на період до моменту його продажу в порядку ст. 41 Закону України Про іпотеку , для чого:

-вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю Політех в особі директора Каплунова Володимира Володимировича, код ЄДРПОУ 13413844, адреса: місто Рубіжне, проспект Кірова, будинок 3, квартира 6 та передати ТОВ ФК Довіра та гарантія нерухоме майно: нежитлову будівлю літ.А-1 і прибудови літ.А1-1 нежитлове приміщення № 2, загальною площею - 385,5 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Рубіжне, вулиця Померанчука, 17, протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили;

-зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Політех в особі директора Каплунова Володимира Володимировича, код ЄДРПОУ 13413844, адреса: місто Рубіжне, проспект Кірова, будинок 3, квартира 6 передати ТОВ ФК Довіра та Гарантія ключі, пульти, коди доступу до систем охоронної та пожежної сигналізації, всі правовстановлюючі документи, технічну документацію, інші документи на/від будівель та споруд, розташованих за адресою: місто Рубіжне, вулиця Померанчука, 17, протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили;

-надати право ТОВ ФК Довіра та Гарантія отримувати в усіх установах, підприємствах, організаціях (в тому числі у відповідній райдержадміністрації, в органах місцевого самоврядування, в банківських установах, житлово-комунальних органах, в органах державної пожежної охорони, в органах газопостачання, у відповідному структурному підрозділі енергозабезпечувальної установи, в органах зв`язку, водоканалу та інших підприємствах, установах та організаціях), а також Державній реєстраційній службі, органах нотаріату будь-яких документів (оригіналів, їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для управління майном, укладення будь-яких договір, у тому числі, але не виключно: договір найму, оренди, суборенди, договір на постачання комунальних послуг, забезпечення нерухомого майна електроенергією, водо- та газопостачанням, телефонним зв`язком, договір, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки, розташованого за адресою: місто Рубіжне, вулиця Померанчука, 17;

-надати право ТОВ ФК Довіра та Гарантія на укладення у відповідності до вимог чинного законодавства усіх необхідних договорів, у тому числі, але не виключно: договір найму, оренди, суборенди, договір на постачання комунальних послуг, забезпеченням нерухомого майна електроенергією, водо- та газопостачанням, телефонним зв`язком, договір, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки, розташованого за адресою: місто Рубіжне, вулиця Померанчука, 17, з правом ТОВ ФК Довіра та гарантія діяти без довіреності, підписання документів на умовах, які будуть визначені на розсуд ТОВ ФК Довіра та Гарантія , реалізацію інших прав, необхідних для управління майном;

-надати право ТОВ ФК Довіра та Гарантія на отримання доходів від управління предметом іпотеки, якими є доходи, що будуть отримані ТОВ ФК Довіра та Гарантія за договорами, за якими він є стороною - управителем, а у випадках укладення договір оренди - доходи у вигляді орендної плати, що отримані від передачі в оренду предмета іпотеки третім особам;

-надати право ТОВ ФК Довіра та гарантія на спрямування отриманих як управителем доходів, за вирахуванням зроблених витрат ТОВ ФК Довіра та Гарантія у зв`язку з управлінням майном, у тому числі, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки, податків, інших обов`язкових платежів, на погашення заборгованості ТОВ Політех , в особі директора Каплунова Володимира Володимировича, код ЄДРПОУ 13413844, адреса: місто Рубіжне, проспект Кірова, будинок 3, квартира 6 перед ТОВ ФК Довіра та гарантія за Генеральною угодою про надання кредитних ресурсів № 010/11-36/6Г та Кредитного договору № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006.

Позовні вимоги обґрунтовано, тим, що 27.07.2006 між Відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (правонаступником якого є Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (надалі - Банк) та Фізичною особою - підприємцем Каплуновим Романом Володимировичем (надалі - позичальник, боржник) укладено Кредитний договір № 012/11-36/6/Г-1 за умовами якого позичальник зобов`язується перед Банком повернути кредит у розмірі 25000,00 доларів США, сплатити проценти за користування ним - 13% річних, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором.

Для забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Політех (далі - іпотекодавець) 28.07.2006 укладено Іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Білоус З.В. за реєстровим номером 899 (далі - Договір іпотеки).

Відповідно до пункту 1.2. Договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля магазину, що знаходиться за адресою: місто Рубіжне, вулиця Померанчука, 17 (далі - предмет іпотеки), який належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі - продажу, посвідченим приватним нотаріусом Рубіжанського міського та Кремінського районного нотаріального округу Нецвітай О.В., 15.10.1996 по реєстру № 2761 і зареєстрований у Державному комунальному підприємстві Бюро технічної інвентаризації міста Рубіжне 28.10.1996 в книзі 1, дод. стор. 27, номер запису 799, в електронному реєстрі реєстраційний номер 1315310.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 10867762, виданого 07.06.2006 комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації Рубіжанської міськради, на земельній ділянці розташована нежитлова будівля магазин, зазначена літерами АА1аа основною площею - 354,7 кв.м., загальною площею - 559,8 кв.м.

Згідно пункту 1.3. Договору іпотеки, земельна ділянка площею 0,1213 га, на якій розташована будівля що є предметом іпотеки, перебуває в користуванні іпотекодавця, що підтверджується державним актом на постійне користування від 20.12.1996 зареєстрованого Рубіжанською міськрадою в книзі записів державних актів за № 1290000082 та в разі звернення стягнення на предмет іпотеки, переходить право користування земельною ділянкою.

Згідно пункту 1.5. Договору іпотеки, ринкова вартість предмету іпотеки становить 264380,00 гривень.

Як зазначає позивач, 17.06.2016 між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ВАТ Вектор Банк укладено Договір про відступлення права вимоги № 114/21, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006 перейшло до ПАТ Вектор Банк .

Крім того, 17.06.2016 між ПАТ Вектор Банк та ТОВ ФК Довіра та гарантія укладено Договір про відступлення права вимоги № 265/ФК-16, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006 перейшло до ТОВ ФК Довіра та гарантія .

22.06.2016 між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ Вектор Банк укладено Договір відступлення прав за договорами іпотеки, відповідно до якого право вимоги за Договором іпотеки від 28.07.2006 перейшло до ПАТ Вектор Банк .

22.06.2016 між ПАТ Вектор Банк та ТОВ ФК Довіра та гарантія укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до якого право вимоги за Договором іпотеки від 28.07.2006 перейшло до ТОВ ФК Довіра та гарантія .

Позивач з посиланням на приписи статей 33, 34, 39, 41 Закону України Про іпотеку , у зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006, звернувся до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.10.2020 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство Райффайзен банк Аваль , а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу - ОСОБА_1 .

04.11.2020 відповідачем до суду першої інстанції подано заяву, в якій ТОВ Політех просило відмовити у задоволенні позову за спливом позовної давності.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 01.02.2021 у справі № 913/568/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, що позивачем - не доведено факту переходу права вимоги за Кредитним договором від 27.07.2006 № 012/11-36/6/Г-1 від ПАТ Вектор Банк до ТОВ ФК Довіра та гарантія відповідно до Договору відступлення права вимоги від 17.06.2016 № 265/ФК-16, а тому відсутні підстави вважати, що відбувся й перехід права вимоги за договором іпотеки від 28.07.2006, укладеним між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Політех , відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 22.06.2016.

За висновками суду першої інстанції до ПАТ Вектор Банк дійсно перейшло право вимоги за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006, укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ФОП Каплуновим Р.В., та право іпотекодержателя за іпотечним договором від 28.07.2006, укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Політех , посвідченим приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Білоус З.В. за реєстровим № 899.

Водночас судом першої інстанції зазначено, що за змістом пункту 2.1. Договору відступлення права вимоги № 265/ФК-16 від 17.06.2016, яким позивач обґрунтовує своє право вимоги, датою відступлення права вимоги - є дата підписання відповідного реєстру боржників та факт здійснення оплати ціни договору. Проте позивачем на підтвердження факту відступлення прав вимоги за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006 від ПАТ Вектор Банк до ТОВ ФК Довіра та гарантія відповідно до Договору відступлення права вимоги № 265/ФК-16 від 17.06.2016 надано тільки копію витягу з реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 265/ФК-16 від 17.06.2016, який не містить жодної дати його підписання, що унеможливлює встановлення судом дати, з якої відбулося відступлення прав вимоги. При цьому позивачем не було надано до суду належних доказів здійснення перерахування Приватному акціонерному товариству Вектор Банк визначеної пунктом 3.1. Договору відступлення права вимоги від 17.06.2016 № 114/21 вартості відступлення прав вимоги (ціна договору) Товариством з обмеженою відповідальністю ФК Довіра та Гарантія , що свідчить про відсутність підстав вважати заміну кредитора у зобов`язанні, у даному випадку за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006. Надані позивачем копії платіжних доручень № 1787855 від 21.06.2016 та № Т3 від 20.07.2016 визнані судом неналежними доказами виконання зобов`язань за Договором відступлення права вимоги в частині перерахування ТОФ ФК Довіра та Гарантія грошових коштів в якості оплати ціни договору ПАТ Вектор Банк , оскільки зазначені в цих платіжних документах у відповідних графах коди ЄДРПОУ платника коштів (ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія ) та отримувача коштів (ПАТ Вектор Банк ) є однаковими - 38750239, що викликало у суду сумніви щодо прийняття взагалі цих документів до виконання банком платника коштів - ПАТ Альфа-банк . Жодних інших документів (відповідних банківських виписок тощо), які б підтверджували здійснення платіжних операцій згідно вказаних платіжних доручень позивачем до суду не було надано.

ТОВ ФК Довіра та Гарантія із даним рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин справи, просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 01.02.2021 у справі № 913/568/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Разом із цим скаржником завлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції згідно ч.2 ст. 256 ГПК України.

В обґрунтування підстав для задоволення апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовано обставини щодо дійсності господарської операції у вигляді здійснення плати Новим кредитором, як це передбачено пунктом 3.2. Договору відступлення права вимоги № 265/ФК-16 від 17.06.2016 та Додатковою угодою №1 до цього Договору та набуття позивачем права вимоги за Кредитним договором, боржником за яким виступає ОСОБА_1 .

На переконання скаржника судом не враховано те, що сукупність всіх реквізитів, зазначених в платіжних дорученнях та реквізитах, які зазначені в пункті 3.2 Договору № 265/ФК-16 від 17.06.2016 та Додатковій угоді №1 до договору, повністю збігаються та погоджені сторонами в добровільному порядку, а призначення платежу здійснювалося як плата за відступлення права грошової вимоги згідно договору № 265/ФК-16 від 17.06.2016 . Також судом не було взято до уваги, що відмітка Проведено банком , яка міститься на платіжних дорученнях, наданих в підтвердження факту здійснення сплати ціни договору відступлення права вимоги, свідчить про дійсність проведених банком операцій переказу грошових сум.

Скаржник наголошує, що суд першої інстанції передчасно відмовив у задоволенні позову, позбавивши позивача можливості надати будь-які інші докази, які б могли слугувати доказом виконання пункту 3.2. Договору № 265/ФК-16 від 17.06.2016 (надати виписки з банківського рахунку позивача чи отримати відповідь від ПАТ Вектор Банк щодо отримання грошових коштів; надати відповідь від АТ Альфа-Банк , що здійснював господарські операції стосовно переказу грошових сум).

Скаржник доводить, що суд першої інстанції не звернув увагу на Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, де вбачається, що іпотекодержателем спірного нерухомого майна, зокрема, нежитлової будівлі магазину за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вулиця Померанчука, буд. 17, є позивач (код ЄДРПОУ: 38750239), а також не врахував, що під час зміни іпотекодержателя (державної реєстрації) за договором іпотеки, Державним реєстратором здійснено перевірку наявності відступлення права вимоги за основним зобов`язанням, тобто за Кредитним договором № 012/11-36-6/Г-1 від 27.07.2006.

Позивач просить суд апеляційної інстанції також врахувати і те, що:

-договір № 265/ФК-16 від 17.06.2016 є чинними і у встановленому порядку не був розірваний або визнаний недійсним;

-між ПАТ Вектор Банк та ТОВ ФК Довіра та Гарантія відсутні спори, відносно невиконання чи неналежного виконання Договору № 265/ФК-16 від 17.06.2016, а виконання умов цього Договору здійснено належним чином;

-питання про залучення ВАТ Вектор Банк судом першої інстанції не ініційоване, незважаючи на наявні у суду першої інстанції сумніви про перехід відповідних прав вимоги від ПАТ Вектор Банк до ТОВ ФК Довіра та Гарантія ;

-новий кредитор - ТОФ ФК Довіра та Гарантія звернувся до суду в межах розміру заборгованості, що нарахована банком (в розмірі та в спосіб, який обумовлено кредитним договором) зокрема в такому розмірі, яка відображена з надбаного витягу з реєстру боржників;

-іншими учасниками контррозрахунок кредитної заборгованості не наданий, економічна експертиза не заявлялась, доказів відсутності боргових зобов`язань (зокрема в такому розмірі, як відображено у витязі з реєстрів боржників) не надано та не заявлялося;

-питання про витребування доказів від ТОВ ФК Довіра та Гарантія не порушувалось;

-іншими учасниками справи не підтверджено, що станом на дату розгляду справи відсутні боргові зобов`язання відповідача перед позивачем чи первісними кредиторами;

-в даному випадку відсутнє порушення строків на захист прав ТОВ ФК Довіра та Гарантія .

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2021 для розгляду справи № 913/568/20 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий (суддя-доповідач) Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М., суддя Пушай В.І.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.03.2021 поновлено позивачу пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 01.02.2021 у справі № 913/568/20; відкрито апеляційне провадження у справі; запропоновано іншим учасникам справи у строк до 07.04.2021 подати до суду відзиви на апеляційну скаргу; справу № 913/568/20 призначено до апеляційного розгляду на 20.04.2021 об 11:00 год, про що повідомлено учасників справи.

08.04.2021, тобто з пропуском встановленого судом строку на подання відзиву на апеляційну скаргу на 1 день, відповідачем засобами поштового зв`язку направлено до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу (вх. № 4177).

Разом з цим згідно з пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право також із власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може мати місце лише до його закінчення.

У зв`язку з тим, що відзив поданий відповідачем після встановленого судом строку, і клопотання про поновлення строку на подання відзиву не містить, колегія суддів дійшла висновку про залишення його без розгляду відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

Ураховуючи зазначене, розгляд справи здійснюватиметься без урахування доводів, викладених відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу.

Інші учасники справи в установлений апеляційним господарським судом строк відзиви на апеляційну скаргу не надали.

09.04.2021 до суду від ТОВ Політех надійшло клопотання (вх. № 4177) про участь представника відповідача в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 12.04.2021 вищезазначене клопотання відповідача задоволено.

20.04.2021 до суду від уповноваженого представника ТОВ ФК Довіра та Гарантія - адвоката Бондар І.П. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Частиною третьою статті 196 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання 20.04.2021 з`явився уповноважений представник відповідача.

Інші учасники справи в судове засідання 20.04.2021 не з`явились, хоча судом апеляційної інстанції вжито належних заходів щодо їх повідомлення про час та місце апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частин другої та третьої статей 120, 270 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та третіх осіб, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини п`ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами частини другої цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі та пояснення учасників справи у відповідності до приписів частини першої статті 210 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні 20.04.2021 усні пояснення представника відповідача, який просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, зважаючи на таке.

Як свідчать матеріали справи, встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами:

27.07.2006 між Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль (наразі - Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , далі - банк) та Фізичною особою-підприємцем Каплуновим Романом Володимировичем (далі - позичальник) укладено Кредитний договір № 012/11-36/6/Г-1, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеній у Частині № 1 цього договору, а позичальник приймає, зобов`язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов`язання, як вони визначені у цьому договорі (пункт 1.1. Договору).

За умовами укладеного Кредитного договору позичальник зобов`язується перед банком повернути кредит у розмірі 25000,00 доларів США, сплатити проценти за користування ним - 13% річних, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором.

Дата остаточного повернення кредиту - 26 липня 2013 року.

Відповідно до пункту 3.1. Кредитного договору в якості забезпечення всіх своїх зобов`язань за цим договором позичальник керуючись положеннями чинного законодавства України, в тому числі, але не виключно, положеннями статті 5 Закону України Про іпотеку цим передає чи зобов`язується забезпечити передачу майновим поручителем в іпотеку банку предмет іпотеки, який є власністю позичальника та/чи майнового поручителя відповідно до правовстановлюючих документів та забезпечити чинність договору іпотеки протягом всього строку дії цього договору.

В пункті 5 частини 1 Кредитного договору зазначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно: 1) нежитлова будівля, загальною площею 559,8 м.кв., що знаходиться за адресою: Україна, м. Рубіжне Луганської області, вул. Померанчука, 17; 2) земельна ділянка площею 1240 кв.м, що знаходиться за адресою: України, м. Рубіжне Луганської області, вул. Померанчука, 17 (т. 1 а.с. 9).

Згідно пункту 7.3. Кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, включаючи всі додатки до нього, і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по цьому договору в повному обсязі.

28.07.2006 між Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль (іпотекодержатель) та Товариство з обмеженою відповідальністю Політех (іпотекодавець) укладено Іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Білоус З.В. за реєстровим номером 899 (далі - Договір іпотеки).

Згідно пункту 1.1. Договору іпотеки цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з Генеральної угоди про надання кредитних ресурсів № 010/11-36/6-Г від 27.07.2006 та Кредитного договору № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006, який складається з двох частин, а також додаткових угод, які можуть укладатися в подальшому, укладених між іпотекодержателем та фізичною особою-підприємцем Каплуновим Романом Володимировичем, за умовами яких позичальник зобов`язується перед іпотекодержателем повернути до 26.07.2013 кредит в розмірі 25000,00 доларів США, сплатити проценти за користування ним - 13% річних, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

У відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на вищевказаних умовах.

Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля магазину, що знаходиться за адресою: місто Рубіжне, вулиця Померанчука, 17 (далі - предмет іпотеки), який належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі - продажу, посвідченим приватним нотаріусом Рубіжанського міського та Кремінського районного нотаріального округу Нецвітай О.В., 15.10.1996 року по реєстру № 2761 і зареєстрований у Державному комунальному підприємстві Бюро технічної інвентаризації міста Рубіжне 28.10.1996 року в книзі 1, дод. стор. 27, номер запису 799, в електронному реєстрі реєстраційний номер 1315310 (пункт 1.2. Договору іпотеки).

Земельна ділянка площею 0,1213 га, на якій розташована будівля, що є предметом іпотеки, перебуває в користуванні іпотекодавця, що підтверджується державним актом на постійне користування від 20.12.1996 зареєстрованого Рубіжанською міськрадою в книзі записів державних актів за № 1290000082 (пункт 1.3. Договору іпотеки).

В пункті 1.3.1. Договору іпотеки сторони зазначили, що в разі звернення стягнення на предмет іпотеки, до набувача будівлі переходить право користування земельною ділянкою, загальною площею 0,1213 га, що знаходиться за адресою: місто Рубіжне, вул. Померанчука, 17, згідно з умовами, погодженими з власником земельної ділянки чи на підставі положень законодавства, якщо це встановлено законодавством.

У відповідності до пункту 1.3.2. Договору іпотеки цільове призначення земельної ділянки - розміщення магазину та офісу.

Згідно пункту 1.5. Договору іпотеки, заставна вартість предмету іпотеки становить 264380,00 гривень.

В пункті 6.2. Договору іпотеки сторони погодили, що іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобов`язання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою незалежно від настання строку виконання боргового зобов`язання, який зазначено у кредитному договорі, зокрема, якщо у момент настання строку виконання зобов`язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

За умовами пункту 6.4. Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України Про іпотеку ; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення (п. 7.1. Договір іпотеки).

Додатковою угодою № 2 від 26.05.2010 до Кредитного договору № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006 сторони домовились продовжити строк користування кредитними коштами за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006 до 26.07.2015, а також домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процента ставка 14% річних.

17.06.2016 між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ Вектор Банк укладено Договір відступлення права вимоги № 114/21, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006, укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ФОП Каплуновим Р.В., перейшло до ПАТ Вектор Банк .

Відповідно до пункту 2.1. цього Договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (Портфель заборгованості).

Згідно пункту 2.2. Договору відступлення права вимоги № 114/21 від 17.06.2016 відступлення новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (додаток № 1 до Договору) прав вимоги відбувається за умовами виконання новим кредитором пункту 3.2. Договору та з моменту підписання сторонами Реєстру(ів) боржників, складених за формою, наведеною в Додатку № 2 до Договору. Сторони погодили, що Реєстр(и) боржників підписується(ються) сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.

Відповідно до пункту 3.2. Договору новий кредитор здійснює оплату ціни договору шляхом безготівкового переказу, на рахунок первісного кредитора № 290934979 в АТ Райффайзен Банк Аваль , код ЄДРПОУ 14305909, МФО 380805, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту укладення цього договору.

Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості і відповідно вказані в Реєстрі боржників та набуває права вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржника належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами (пункт 2.3. Договору).

Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору про відступлення права вимоги № 114/21 від 17.06.2016, до нового кредитора перейшло права вимоги за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006, укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ФОП Каплуновим Р.В.

В підтвердження здійснення оплати за вказаним Договором позивач надав копію виписки по рахунку ПАТ Райффайзен Банк Аваль , згідно якої 21.06.2016 ПАТ Вектор Банк перерахувало на рахунок ПАТ Райффайзен Банк Аваль 2900000,00 грн. згідно договору відступлення права вимоги № 114/21 від 17.06.2016.

З`ясувавши обставини справи і здійснивши їх перевірку доказами суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що до ПАТ Вектор Банк перейшло право вимоги за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006, укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ФОП Каплуновим Р.В.

Поряд із цим судом першої інстанції на підставі наявних у справі матеріалів встановлено і не оспорюється учасниками справи, враховуючи укладений між сторонами договір відступлення права вимоги № 114/21 від 17.06.2016 між ПАТ Райффайзен Банк Аваль (первісний іпотекодержатель) та ПАТ Вектор Банк (новий іпотекодержатель) 22.06.2016 було укладено Договір про відступлення прав за договорами іпотеки (т. 1 а.с. 32-35), згідно пункту 1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором і зв`язку з укладанням сторонами договору відступлення, предметом якого є відступлення прав вимоги за кредитними договорами відповідно до підписаних Реєстрів боржників (далі за текстом - Кредитні договори), первісний кредитор відступає та передає, а новий іпотекодержатель приймає та набуває всіх прав, належних первісному іпотекодержателю за іпотечними договорами, які забезпечують виконання зобов`язань за кредитними договорами та перелічені у Додатку № 1 до цього договору (далі за текстом - договори іпотеки) - Реєстрі іпотечних договорів (далі за текстом - Реєстр іпотечних договорів).

Відомості про нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Договорами іпотеки, права вимоги за якими відступаються за цим договором, викладено у Реєстрі іпотечних договорів (пункт 1.1. Договору про відступлення прав за договорами іпотеки).

З моменту набуття чинності цим договором, первісний іпотекодержатель вважається таким, що відступає, а новий іпотекодержатель таким, що набув усіх прав сторони - іпотекодержателя за договорами іпотеки (пункт 2 Договору про відступлення прав за договорами іпотеки).

Всю документацію за правами, що відступлені згідно цього договору, первісний іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає у строк і порядку, передбачені договором відступлення (пункт 3 Договору про відступлення прав за договорами іпотеки).

Згідно Додатку 1 до укладеного договору Реєстр іпотек , новий іпотекодержатель (ПАТ Вектор Банк ) прийняв та набув всіх прав, належних первісному іпотекодержателю (ПАТ Райффайзен Банк Аваль ) за іпотечними договорами, які забезпечують виконання зобов`язань за кредитними договорами, в тому числі за іпотечним договором від 28.07.2006, укладеним Банком з ТОВ Політех (іпотекодавець).

За встановлених обставин суд першої інстанції обґрунтовано визначився, що до ПАТ Вектор Банк перейшло право іпотекодержателя за іпотечним договором від 28.07.2006, укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Політех .

У своїй заяві від 28.10.2020 № 114/5-200552 АТ Райффайзен банк Аваль підтвердило фактичне відступлення права вимоги за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006, укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ФОП Каплуновим Р.В. та іпотечним договором від 28.07.2006, укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Політех , до ПАТ Вектор Банк .

За висновками суду першої інстанції, які учасниками справи не заперечуються, згідно наведених доказів та обставин справи до ПАТ Вектор Банк перейшло право вимоги за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006, укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ФОП Каплуновим Р.В., та право іпотекодержателя за іпотечним договором від 28.07.2006, укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Політех , посвідченим приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Білоус З.В. за реєстровим № 899.

Звертаючись до господарського суду із позовом у цій справі ТОВ ФК Довіра та гарантія послалося на те, що 17.06.2016 між ним та ПАТ Вектор Банк укладено Договір відступлення права вимоги № 265/ФК-16, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006, укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ФОП Каплуновим Р.В., перейшло до ТОВ ФК Довіра та гарантія .

Так, позивач зазначає про те, що:

-згідно пункту 2.1. Договору про відступлення права вимоги № 265/ФК-16 від 17.06.2016 первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору за плату, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (Портфель заборгованості). При цьому у пункті 2.2. цього Договору сторони погодили, що відступлення новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (додаток № 1 до Договору) прав вимоги відбувається за умовами виконання новим кредитором п. 3.2. Договору та з моменту підписання сторонами Реєстру(ів) боржників, складених за формою, наведеною в Додатку № 2 до Договору. Сторони узгодили, що Реєстр(и) боржників підписується(ються) сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників;

-за умовами пункту 2.3. вказаного Договору внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості і відповідно вказані в Реєстрі боржників та набуває права вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржника належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі безвідзивно та без можливості зворотного відступлення. Загальний розмір прав вимоги, що відступається, згідно Попереднього реєстру боржників становить: 723789260,26 грн. (з урахуванням пені), 123099637,31 доларів США (з урахуванням пені), 438979,91 Євро (з урахуванням пені). Остаточний розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного договору визначається на дату відступлення прав вимоги та зазначається в Реєстрі боржників;

-загальна вартість Прав вимоги за договором (Ціна договору) становить 5858000,00 грн. (пункт 3.1. Договору);

-за умовами пункту 3.2. вказаного Договору новий кредитор здійснює оплату ціни договору шляхом безготівкового переказу, на рахунок Первісного кредитора № НОМЕР_1 в ПАТ Вектор Банк , код ЄДРПОУ 38750239, МФО 339038, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту укладення цього договору;

-Договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору (пункт 7.1. Договору);

-22.06.2016 між ПАТ Вектор Банк та ТОВ ФК Довіра та гарантія укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого право вимоги за Договором іпотеки від 28.07.2006 також перейшло до ТОВ ФК Довіра та гарантія .

Посилаючись на невиконання позичальником умов кредитного договору № 012/11-36/6/Г1 від 27.07.2006 та приписи статей 33, 34, 39, 41 Закону України Про іпотеку ТОВ ФК Довіра та гарантія звернулось до господарського суду із даним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В якості доказів на підтвердження звернених до ТОВ Політех вимог позивач надав до матеріалів справи (в копіях): договір відступлення права вимоги № 114/21 від 17.06.2016, укладений між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ Вектор Банк ; витяг з реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 114/21 від 17.06.2016; виписку по рахунку АТ Райффайзен Банк Аваль ; договір відступлення права вимоги № 265/ФК-16 від 17.06.2016, укладений між ПАТ Вектор Банк та ТОВ ФК Довіра та Гарантія ; витяг з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 265/ФК-16 від 17.06.2016; платіжне доручення від 21.06.2016 № 1787855; платіжне доручення від 20.07.2016 № Т3; договір про відступлення прав за договорами іпотеки від 22.06.2016 разом з Додатком 1 до нього Реєстр іпотек , укладений між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ Вектор Банк ; договір про відступлення права вимоги від 22.06.2016 разом з Додатком 1 до нього Реєстр іпотек , укладений між ПАТ Вектор Банк та ТОВ ФК Довіра та Гарантія .

Розглянувши позов та додані до нього документи, а також ретельно вивчивши усі матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки надані позивачем документи у їх сукупності не можуть вважатися належними доказами в підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором від одного кредитора до іншого та, відповідно, переходу до позивача права вимоги до відповідача за договором іпотеки, з чим повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Позика цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За правилами частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України встановлені наслідки порушення договору позичальником. Згідно частини 2 цієї статті, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статі 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно частини першої статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частиною першою статті 7 Закону України Про іпотеку передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Частинами першою, третьою статті 33 Закону України Про іпотеку у редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки із позовом звертається не ПАТ Вектор Банк , а ТОВ ФК Довіра та Гарантія , слід визнати вірними висновки суду першої інстанції про те, що до предмету доказування у цій справі перш за все входять обставини переходу до позивача права вимоги за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006.

За змістом статті 512 Цивільного кодексу України вбачається, що підставою для заміни кредитора у зобов`язанні визначено передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої цієї статті).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, законодавець передбачив можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво).

Відповідно до частини першої статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Чинним законодавством передбачено право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав (постанови Верховного Суду України, зокрема, від 01.04.2015 у справі № 911/2445/14 та від 17.06.2015 № 911/2044/14).

Відповідно до усталених правових висновків Верховного Суду (постанови від 03.04.2019 у справі № 910/9828/17, від 12.08.2020 у справі № 921/353/19) за загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів.

За приписами частини першої статті 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відступлення права вимоги за правовою суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до частини другої статі 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Колегія суддів враховує, що необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Колегія суддів апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити про закріплений в статтях 2, 13 Господарського процесуального кодексу України принцип змагальності господарського судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні , яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з Достатність доказів на нову - Вірогідність доказів та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування вірогідність доказів .

Стандарт доказування вірогідність доказів , на відміну від достатності доказів , підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Колегія суддів констатує, що умови договору відступлення права вимоги №265/ФК-16 від 17.06.2016, укладеного між ПАТ Вектор Банк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія , не містять посилання про перехід права грошової вимоги саме за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006, укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ФОП Каплуновим Р.В.

Поряд із цим з огляду на умови пункту 2.1. Договору відступлення права вимоги № 265/ФК-16 від 17.06.2016, встановленню підлягає дата відступлення права вимоги, якою є дата підписання відповідного реєстру боржників, а також факт здійснення оплати ціни договору відступлення.

Однак позивачем на підтвердження факту відступлення прав вимоги за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006 від ПАТ Вектор Банк до ТОВ ФК Довіра та гарантія відповідно до Договору відступлення права вимоги № 265/ФК-16 від 17.06.2016 надано лише копію витягу з реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 265/ФК-16 від 17.06.2016, який не містить жодної дати його підписання, що унеможливлює встановлення судом дати, з якої відбулося відступлення прав вимоги.

Крім цього, розглядаючи справу Господарський суд Луганської області з метою повного та всебічного її розгляду, зобов`язував позивача надати, зокрема, докази перерахування новим кредитором - ТОВ ФК Довіра та гарантія на рахунок первісного кредитора - ТОВ Вектор Банк оплати вартості прав вимоги у відповідності до пунктів 3.1., 3.2. Договору про відступлення права вимоги № 265/ФК-16 від 17.06.2016.

На підтвердження здійснення оплати ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія первісному кредитору - ПАТ Вектор Банк за відступлення права вимоги згідно договору №265/ФК-16 від 17.06.2016 позивач надав до матеріалів справи лише копії платіжних доручень: №1787855 від 21.06.2016 на суму 2958000,00 грн та № Т3 від 20.07.2016 на суму 2900000,00 грн (всього на суму 5858000,00 гривень), тобто ті докази, які він вважав за необхідне надати.

Проте, як правильно встановив суд першої інстанції, в зазначених платіжних дорученнях номер коду ЄДРПОУ платника - ТОВ ФК Довіра та гарантія та номер коду ЕДРПОУ отримувача - ПАТ Вектор Банк повністю співпадають та є однаковими - 38750239, що викликало у суду ґрунтовні сумніви у справжності проведення банківських операцій за цими документами.

В свою чергу колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також з наявних у справі документів вбачається, що ідентифікаційний номер юридичної особи - 38750239, який значиться в графах кодів платника та отримувача коштів у платіжних дорученнях №1787855 від 21.06.2016 та № Т3 від 20.07.2016, присвоєно та належить ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія , а ідентифікаційний номер юридичної особи ПАТ Вектор Банк - 39037656.

Поряд із цим, дійсно у пункті 3.2. наданого до позовної заяви Договору відступлення права вимоги № 265/ФК-16 від 17.06.2016 сторони погодили, що новий кредитор здійснює оплату ціни договору шляхом безготівкового переказу, на рахунок Первісного кредитора № НОМЕР_1 в ПАТ Вектор Банк , код ЄДРПОУ 38750239, МФО 339038, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту укладення цього договору, проте у розділі про реквізити сторін ідентифікаційний код первісного кредитора ПАТ Вектор Банк зазначено - 39037656.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України свобода договору належить до загальних (фундаментальних) засад цивільного законодавства.

Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов`язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами. Свобода договору полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

Відповідно до приписів статей 628-629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України). Добросовісність учасників цивільних правовідносин означає, що їх дії повинні відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Фактичні обставини цієї справи дозволяють колегії суддів дійти висновку, що на час виконання позивачем платежів на суму 5858000,00 гривень, ураховуючи принципи добросовісності та свободи договору (статті 6, 627 Цивільного кодексу України), застосуванню підлягали належні ПАТ Вектор Банк реквізити, зокрема код ЄДРПОУ ПАТ Вектор Банк - 39037656.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що співпадіння реквізитів (коду ЄДРПОУ ПАТ Вектор Банк - 38750239), зазначених в платіжних дорученнях та реквізитах, що вказані в пункті 3.2. Договору факторингу № 265/ФК-16 від 17.06.2016 та Додатковій угоді №1 до договору факторингу, може свідчити про належне виконання позивачем умов Договору № 265/ФК-16 від 17.06.2016 в частині сплати ціни відступлення.

Твердження позивача про те, що суд першої інстанції позбавив ТОВ ФК Довіра та гарантія можливості надати будь-які інші докази, які б могли слугувати доказом виконання пункту 3.2. Договору № 265/ФК-16 від 17.06.2016 (надати виписки з банківського рахунку позивача чи отримати відповідь від ПАТ Вектор Банк щодо отримання грошових коштів; надати відповідь від АТ Альфа-Банк , що здійснював господарські операції стосовно переказу грошових сум), підлягають відхиленню, оскільки позивач, у разі якщо він вважав за необхідне надати суду такі докази, мав достатньо часу звернутися до ПАТ Вектор Банк та до АТ Альфа-Банк , отримати відповіді та надати їх суду в підтвердження здійснення оплати ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія первісному кредитору - ПАТ Вектор Банк за відступлення права вимоги згідно договору №265/ФК-16 від 17.06.2016, однак цього не зробив.

Згідно з частиною четвертою статті 1088 Цивільного кодексу України, порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється Цивільним кодексом України, законом і банківськими правилами.

Таким спеціальним законом у сфері безготівкових розрахунків є Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні № 2346-III від 05.04.2001. Він визначає загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, а також встановлює відповідальність суб`єктів переказу.

У відповідності до пункту 1.30 статті 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.

За платіжним дорученням банк зобов`язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту (стаття 1089 Цивільного кодексу України).

За вимогами пункту 32.3 статті 32 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.

Згідно пункту 22.6 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов`язаний перевірити, зокрема, відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Обслуговуючий отримувача банк у розрахунковому документі зобов`язаний перевірити, зокрема, відповідність номера рахунка отримувача та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України і зараховувати кошти на рахунок отримувача лише в разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов`язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення.

Згідно частини другої статті 1090 Цивільного кодексу України банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлене законом або банківськими правилами.

Ураховуючи зазначені положення та вимоги закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що надані заявником до справи копії платіжних доручень №1787855 від 21.06.2016 та №Т3 від 20.07.2016 не можуть вважатись належними доказами, які підтверджують факт перерахування ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія грошових коштів в загальній сумі 5 858 000,00 грн за договором відступлення права вимоги №265/ФК-16 від 17.06.2016 на рахунок ПАТ Вектор Банк , оскільки зазначені в цих платіжних документах у відповідних графах коди ЄДРПОУ платника коштів (ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія ) та отримувача коштів (ПАТ Вектор Банк ) є однаковими - 38750239.

В той же час, жодних інших документів (відповідних банківських виписок, тощо), які б достеменно підтверджували здійснення платіжних операцій згідно платіжних доручень №1787855 від 21.06.2016 та №Т3 від 20.07.2016, ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія в обґрунтування позовних вимог не надало, тому є безпідставними посилання скаржника на те, що відмітка на цих платіжних документах Проведено банком , свідчить про дійсність проведених банком операцій переказу грошових сум, а призначення платежу плата за відступлення права грошової вимоги згідно договору № 265/ФК-16 від 17.06.2016 достеменно підтверджує здійснення повної оплати за договором відступлення після його укладення.

Колегія суддів враховує, що подані на підтвердження певних обставин докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

За обґрунтованими висновками суду першої інстанції позивачем в порушення приписів статей 74, 76, 77, 80 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів здійснення перерахування ПАТ Вектор Банк визначеної п. 3.1 Договору відступлення права вимоги від 17.06.2016 № 114/21 вартості відступлення прав вимоги (ціна договору) ТОВ ФК Довіра та Гарантія , у зв`язку із чим відсутність доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення на час або після його укладення є самостійною та достатньою підставою вважати, що відсутня заміна кредитора у зобов`язанні, у даному випадку за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006.

Вказаним повністю спростовуються твердження скаржника, що судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовано обставини щодо дійсності господарської операції у вигляді здійснення плати Новим кредитором, як це передбачено п. 3.2 Договору факторингу № 265/ФК-16 від 17.06.2016 та Додатковою угодою №1 до цього Договору та набуття позивачем права вимоги за Кредитним договором, боржником за яким виступає ОСОБА_1 .

Посилання позивача на Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, де зазначено, що іпотекодержателем є позивач (код ЄДРПОУ: 38750239), не є належним доказом в підтвердження проведення розрахунків ТОВ ФК Довіра та Гарантія за договором відступлення права вимоги від 17.06.2016 № 265/ФК-16.

З огляду на викладене, є правильними висновки суду першої інстанції про те, що позивачем - ТОВ ФК Довіра та Гарантія не доведено факту переходу права вимоги за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006 від ПАТ Вектор Банк до ТОВ ФК Довіра та Гарантія відповідно до Договору відступлення права вимоги від 17.06.2016 № 265/ФК-16. При цьому зважаючи, що ТОВ ФК Довіра та Гарантія не доведено факту переходу права вимоги за Кредитним договором № 012/11-36/6/Г-1 від 27.07.2006 від ПАТ Вектор Банк до ТОВ ФК Довіра та гарантія відповідно до Договору відступлення права вимоги від 17.06.2016 № 265/ФК-16, тому відсутні правові підстави вважати, що відбувся й перехід права вимоги за договором іпотеки від 28.07.2006, укладеним між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Політех відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 22.06.2016.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції, маючи сумніви щодо переходу відповідних прав від ПАТ Вектор Банк до ТОВ ФК Довіра та Гарантія , не ініціював питання щодо залучення ВАТ Вектор Банк до участі у справі, колегією суддів відхиляються, оскільки залучення у справі третіх осіб в силу ч. 1 ст . 50 ГПК України, може мати місце лише у випадку, коли рішення може вплинути на права та обов`язки цієї особи щодо однієї із сторін.

Колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з предмету позову та обставин справи, які встановлені судом першої інстанції під час розгляду справи, приписів статті 50 Господарського процесуального кодексу України, змісту рішення Господарського суду Луганської області від 01.02.2021 у цій справі, вважає, що оскаржуване рішення ніяким чином не може вплинути на права та обов`язки ПАТ Вектор Банк щодо сторін спору.

Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України та статтями 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту господарським судом цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання або оспорення. Відтак, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу) , а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

З урахуванням встановлених обставин справи в їх сукупності щодо недоведення позивачем факту виконання договору відступлення права вимоги від 17.06.2016 № 265/ФК-16 з визначеними сторонами умовами та недоведення переходу до ТОВ ФК Довіра та гарантія права вимоги до ОСОБА_1 та ТОВ Політех , колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Підсумовуючи зазначене вище, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що викладені в апеляційній скарзі аргументи позивача у їх сукупності, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи та є безпідставними, тому вказана скарга задоволенню не підлягає, а правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції у даній справі, яке ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, у суду апеляційної інстанції відсутні.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які в даному випадку не підтверджують ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі із порушеннями, визначеними статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку частини четвертої статті 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія , м. Київ на рішення Господарського суду Луганської області від 01.02.2021 у справі № 913/568/20 залишається без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Луганської області від 01.02.2021 у справі № 913/568/20 - без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, з чітким дотриманням вимог статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини першої статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія , м. Київ на рішення Господарського суду Луганської області від 01.02.2021 у справі № 913/568/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 01.02.2021 у справі № 913/568/20 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на позивача.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 23.04.2021.

Головуючий суддя С.В. Барбашова

Суддя Н.М. Пелипенко

Суддя В.І. Пушай