Постанова

від 22.04.2021 по справі 904/2828/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2021 року м. Дніпро Справа № 904/2828/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Білецька Л.М., Верхогляд Т.А., розглянувши без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний фінансовий центр" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020р. (суддя - Бєлік В.Г., повний текст складено 17.12.2020р.) у справі № 904/2828/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний фінансовий центр", м. Київ

до Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об`єднання", м. Покров Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 99 831,50 грн. за договором доручення № 1-юр/01-09-2016 від 01.09.2016р.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020р. відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) та рахунок є підставою для перерахування винагороди позивачу, проте надані позивачем акти виконаних робіт не підписані збоку замовника, доказів отримання останнім цих актів матеріали справи не містять. Крім того, з листування сторін вбачається, що відповідач не згоден з обсягом і вартістю виконаних позивачем робіт. Таким чином, суд зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів прийняття послуг та їх вартості. Оскільки судом визначено, що підстави для задоволення позову в частині суми основного боргу відсутні, а стягнення суми пені, інфляційних витрат та 3% річних є похідними вимогами - останні задоволенню не підлягають.

2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020р., позовні вимоги задовольнити повністю, судові витрати покласти на відповідача.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи свої вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичний фінансовий центр" зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято на підставі неповно досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права. Розглядаючи справу, судом не з`ясовано всіх обставин справи, неналежно досліджено подані позивачем докази, що підтверджують його вимоги.

Апелянт зазначає, що в обґрунтування позовних вимог ним надано докази виконання своїх послуг, докази часткового виконання відповідачем своїх договірних обов`язків, проте суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано належних доказів прийняття послуг та їх вартості. Оскільки відповідачем не надано відзив на позовну заяву, то це свідчить про його згоду з фактом невиконання ним умов договору та визнання несплати грошових коштів. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про відмову позивача сплачувати такі грошові кошти. Своїми діями, а саме шляхом перераховування суми винагороди та наявності вказівки у платіжному дорученні на підставі чого сплачується така винагорода, відповідач підтвердив, що йому були надані послуги. З переписки між сторонами, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що відповідач зазначає про відсутність в останнього коштів для сплати винагороди відповідачеві, хоча він отримав кошти від боржників, таким чином, Міське комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об`єднання" використовує спірну грошову суму для задоволення власних потреб.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався та не направив суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021р. відкрито апеляційне провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичний фінансовий центр" (далі-позивач, повірений) та Міським комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне об`єднання" (далі-відповідач, довіритель) було укладено договір доручення № 1-юр/01-09-2016 від 01.09.2016 року (далі - договір), за яким довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов`язання в межах цієї угоди здійснювати комплекс юридичних та фактичних дій направлених на стимулювання населення щодо сплати заборгованості довірителю за спожиті житлово-комунальні послуги відповідно до письмових замовлень (вказівок) довірителя.

Пунктом 3.2.3. договору визначено, що повірений має право самостійно визначати порядок, методи і способи виконання доручень за вказаним договором, та заявок, які містяться у замовленні, враховуючи побажання довірителя, у формі письмових вказівок, які не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до п. 3.3.2. договору довіритель зобов`язаний з моменту надання відповідного замовлення, протягом трьох робочих днів, до початку виконання повіреним дій, передбачених п.п. 2.1.3., п.п. 2.1.4., письмово (електронною поштою) повідомляти повіреного про відкликання замовлення або окремих заявок, які містяться у замовленні.

Довіритель зобов`язаний забезпечити повіреного достовірною і дійсною (актуальною на момент укладання вказаного договору) інформацією, іншими матеріалами, даними (в тому числі в електронному вигляді) які необхідні йому для виконання умов договору. Згідно п. 3.3.6. договору довіритель зобов`язаний виплатити повіреному винагороду в термін, порядку та розмірі що зазначено у п. 4 цього договору (п. 3.3.3. договору).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що перелік заявок, вказаних у замовленні, формується довірителем на власний розсуд та повинен містити актуальну інформацію щодо розміру заборгованості (реальну суму заборгованості яка значиться за боржником на момент укладання цього договору). Довіритель має право у будь-який час протягом строку дії договору подавати додаткове замовлення на будь-яку кількість заявок;

Згідно п. 4.3. договору кожна заявка у замовленні вважається чинною з моменту передачі в електронному вигляді довірителем повіреному, і по якій довірителем не вчинено дій передбачених п.п. 3.3.2 цього договору.

Пункт 4.5.3 договору встановлює, що з моменту надання замовлення будь-яке погашення заборгованості боржником, на якого подана заявка у встановленому цим договором порядку, вважається вчиненим за даним договором і є базою для нарахування винагороди Повіреному. В період дії цього договору, якщо довіритель укладає угоду (заяву про реструктуризацію боргу) з боржником, згідно якої сплата заборгованості боржником здійснюється частково або іншим способом, в період дії договору між довірителем та повіреним, то базою для нарахування винагороди повіреному є розмір винагороди згідно п. 5.5. цього договору.

У випадку, якщо погашення заборгованості боржником буде здійснюватися частково після закінчення дії: цього договору, але на основі заяви чи договору між боржником та довірителем, які були укладені під час дії цього договору і з боржником, відносно якого довіритель подавав повіреному відповідне замовлення, то базою для нарахування винагороди повіреному є сума заборгованості, яка залишилася не сплаченою боржником в період дії цього договору;

Довіритель зобов`язаний передавати повіреному в електронному вигляді відомості про оплату заборгованості боржниками за відповідний розрахунковий період із зазначенням залишків заборгованості, а також передавати акт здачі-приймання виконаних робіт не пізніше 10 числа наступного місяця, який слідує за розрахунковим (п. 4.6. договору).

У пункті 4.7 зазначено, що у разі, якщо довіритель не надає своєчасно відомості про сплату заборгованості за будь-який період, приховує від повіреного суми оплати боржниками на його розрахунковий рахунок в минулому місяці або місяцях, то винагорода Повіреному 20% буде нараховуватися з суми заборгованості по замовленню (сума заборгованості на день укладання договору за мінусом оплачених сум боржниками за кожен минулий місяць із відомостей які вже надавав Довіритель), яка залишилася не погашеною боржниками після останнього надання відомостей Довірителем про сплату заборгованості (після останнього звіряння).

Довіритель зобов`язаний в момент надання повіреному відомостей про сплату заборгованості боржниками у відповідному періоді, надати повіреному підписаний акт здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг) в електронному вигляді. У разі потреби з боку будь кого із сторін акт надається поштою. У разі ненадання довірителем підписаного з печаткою акту здачі-приймання виконаних робіт разом з передачею повіреному відомостей про сплату заборгованості боржниками за відповідний розрахунковий період, повірений отримує право самостійно скласти акт здачі-приймання виконаних робіт за наявною у нього інформацією і з урахуванням умов цього договору та має право вимагати від довірителя підписати цей акт (п. 4.8. договору).

Згідно п. 4.9. договору, не вмотивована відмова довірителя від надання повіреному або від підписання складеного повіреним акту здачі-приймання виконаних робіт не допускається, якщо акт вже підписаний повіреним на підставі наданих відомостей довірителем про сплату заборгованості боржниками і наданий довірителю в електронному вигляді то акт вважається підписаним. Протягом двох днів з дня ненадання повіреному акту виконаних робіт та відомостей про сплату заборгованості боржниками довіритель повинен надіслати повіреному мотивованого листа в електронному вигляді з роз`ясненням та поясненням причин та підстав відмови від підписання акту виконаних робіт та з вказанням причин ненадання відомостей про сплату заборгованості боржниками. У разі ненадходження такого листа на адресу повіреного, акт виконаних робіт (наданих послуг) вважається підписаним без зауважень.

Пунктом 4.10. договору передбачено, що актом виконання доручення за цим договором вважається надходження від боржників коштів на погашення заборгованості, сума яких вказана у Замовленні на поточний рахунок довірителя у відповідному розрахунковому періоді згідно наданим повіреному відомостям довірителем в електронному вигляді, на підставі яких складається акт здачі-приймання виконаних робіт. Згідно п. 5.2. укладеного договору доручення - показником виконання робіт (наданих послуг) повіреним за даним договором по стягненню дебіторської заборгованості з населення є сума погашеної боржниками (перелік яких міститься у замовленні, яке було надано із додержанням вимог та щодо яких (боржників) у відповідності до п.п 3.3.2 цього договору довіритель не відкликав замовлення) заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, яка фактично надійшла на розрахунковий рахунок довірителя.

Цей показник формується на підставі відомостей про перелік осіб, які сплатили заборгованість у розрахунковому періоді, що надаються особисто довірителем повіреному в електронному вигляді, а також підписаного акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.4. договору базою для нарахування винагороди повіреному за розрахунковий період є сума заборгованості, погашеної боржниками у розрахунковому місяці, яка фактично надійшла на розрахунковий рахунок довірителя за результатами виконаних робіт (наданих послуг). Під сплатою заборгованості для цілей цього договору сторони розуміють сплату споживачем житлово-комунальних послуг боргу. У разі, якщо боржник довірителя сплачує лише поточні платежі, вказана сплата не вважається погашенням заборгованості і не включається до бази для нарахування винагороди повіреному.

Розмір винагороди повіреного, у відповідності до п.п. 5.2., п.п. 5.4. цього договору, складає 20% (двадцять відсотків) від суми заборгованості, погашеної боржниками довірителя у наслідок виконання повіреним п.п. 2.1 цього договору (п. 5.5. договору).

Повірений з моменту отримання в електронному вигляді відомостей (списку) про боржників, які сплатили заборгованість на розрахунковий рахунок довірителя, та акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від довірителя, в електронному вигляді надає довірителю рахунок для сплати повіреному винагороди. У разі потреби, одночасно з направленням довірителю електронної копії рахунку повірений направляє на адресу довірителя (поштою або нарочно) оригінал цього рахунку на паперових носіях, підписаний уповноваженою особою повіреного і скріплений печаткою повіреного. До отримання довірителем оригіналу рахунку його електронна копія має юридичну силу.

Згідно п. 6.6. договору повірений звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним обов`язків за цим договором, якщо довіритель не надав вчасно списки боржників, які погасили заборгованість в минулому місяці, якщо довіритель не виконує або неналежним чином виконує обов`язки для подальшого виконання доручення повіреним, якщо довіритель перешкоджає своїми діями виконанню повіреним доручення.

Згідно п. 8.3. договору всі дії між сторонами (надання замовлення і його підписання, надання акту виконаних робіт, рахунку та інше) які здійснювались в електронному вигляді, у разі потреби можуть бути підтверджені оригіналами документів, підписаними уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками сторін. До дня отримання оригіналу документа його електронна копія є чинною і дійсною до виконання і має юридичну силу.

Міським комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне об`єднання" було надано позивачу списки боржників, які не сплачують за отримані житлово-комунальні послуги, а продовжують отримувати житлово-комунальні послуги.

За твердженням позивача, замовлення було надано на суму 9 212 218,86 грн.

За вересень 2016р. (акт № 1, рахунок № 56 від 18.10.2016р.) боржниками сплачено на підставі наданих відповідачем відомостей в електронному режимі 190 781,00 грн. Винагорода позивача складає 38 156,00 грн.

За жовтень 2016р. (акт № 2, рахунок № 65 від 28.11.2016р.) сплачено боржниками на підставі наданих відповідачем відомостей в електронному режимі 212 548,10 грн. Винагорода позивача складає 42 509,62 грн.

За листопад 2016р. (акт № 3, рахунок № 70 від 16.12.2016р.) сплачено боржниками на підставі наданих відповідачем відомостей в електронному режимі 138 492,41 грн. Винагорода позивача складає 27 698,48 грн.

Загальна сума сплаченого боржниками боргу за вересень-листопад 2016р. складає 541 821,00 грн. В зв`язку з чим, загальна сума винагороди позивача за вказаний період складає 108 364, 10 грн.

Винагороду позивача в розмірі 20 % від суми сплаченого боржниками боргу згідно з умовами договору доручення відповідач зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок позивача протягом 5-ти банківських днів з моменту (з календарної дати) отримання рахунку в електронному вигляді.

Відповідач протягом жовтня-грудня 2016р. перерахував позивачу 56 304,04 грн.

Позивач листом № 1756 від 01.12.2016р. повідомив відповідача, що договір необхідно вважати розірваним з 31 грудня 2016р.

Відповідач жодного листа щодо розірвання договору доручення позивачу не направив.

З листування сторін вбачається, що відповідач не згоден з обсягом виконаних позивачем робіт.

Сума невиплаченої відповідачем винагороди за даними позивача складає 52 060,06 грн.

Невиконання відповідачем свого обов`язку зі сплати позивачу винагороди за договором доручення № 1-ЮР/01-09-16 і стало причиною для звернення позивача із даним позовом до місцевого господарського суду за захистом своїх порушених прав.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України передбачено , що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 11, 526 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч. 1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі укладений договір доручення № 1-юр/01-09-2016 від 01.09.2016р. (далі - договір), за яким довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов`язання в межах цієї угоди здійснювати комплекс юридичних та фактичних дій направлених на стимулювання населення щодо сплати заборгованості довірителю за спожиті житлово-комунальні послуги відповідно до письмових замовлень (вказівок) довірителя.

Правовідносини, що за своєю правовою природою є договором доручення регулюються положеннями Глави 68 ЦК України.

Статтею 1000 ЦК України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Частиною 1 ст. 1002 ЦК України встановлено, що повірений має право на плату за виконання свого обов`язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5.5. договору визначено, що розмір винагороди повіреного, у відповідності до п.п. 5.2., п.п. 5.4. цього договору, складає 20 % (двадцять відсотків) від суми заборгованості, погашеної боржниками довірителя у наслідок виконання повіреним п.п. 2.1 цього договору .

Як зазначає позивач, за вересень-листопад 2016 року відповідач повинен був сплатити винагороду на суму 108 364,10 грн., проте сплатив її частково у сумі 56 304,04 грн. Сума невиплаченої відповідачем винагороди складає 52 060,06 грн.

Повірений з моменту отримання в електронному вигляді відомостей (списку) про боржників, які сплатили заборгованість на розрахунковий рахунок довірителя, та акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від довірителя, в електронному вигляді надає довірителю рахунок для сплати повіреному винагороди. У разі потреби, одночасно з направленням довірителю електронної копії рахунку повірений направляє на адресу довірителя (поштою або нарочно) оригінал цього рахунку на паперових носіях, підписаний уповноваженою особою повіреного і скріплений печаткою повіреного. До отримання довірителем оригіналу рахунку його електронна копія має юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1004 ЦК України , повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Згідно ч.1 ст. 1005 ЦК України повірений повинен виконати дане йому доручення особисто.

Відповідно до ст. 1006 ЦК України повірений зобов`язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.

Пунктом 4.8. договору передбачено, що довіритель зобов`язаний в момент надання повіреному відомостей про сплату заборгованості боржниками у відповідному періоді, надати повіреному підписаний акт здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг) в електронному вигляді. У разі потреби з боку будь кого із сторін акт надається поштою. У разі ненадання довірителем підписаного з печаткою акту здачі-приймання виконаних робіт разом з передачею повіреному відомостей про сплату заборгованості боржниками за відповідний розрахунковий період, повірений отримує право самостійно скласти акт здачі-приймання виконаних робіт за наявною у нього інформацією і з урахуванням умов цього договору та має право вимагати від довірителя підписати цей акт

Згідно п. 4.9. договору, не вмотивована відмова довірителя від надання повіреному або від підписання складеного повіреним акту здачі-приймання виконаних робіт не допускається, якщо акт вже підписаний повіреним на підставі наданих відомостей довірителем про сплату заборгованості боржниками і наданий довірителю в електронному вигляді то акт вважається підписаним. Протягом двох днів з дня ненадання повіреному акту виконаних робіт та відомостей про сплату заборгованості боржниками довіритель повинен надіслати повіреному мотивованого листа в електронному вигляді з роз`ясненням та поясненням причин та підстав відмови від підписання акту виконаних робіт та з вказанням причин ненадання відомостей про сплату заборгованості боржниками. У разі ненадходження такого листа на адресу повіреного, акт виконаних робіт (наданих послуг) вважається підписаним без зауважень.

На виконання вищезгаданих пунктів договору, позивачем оформлено акти № 1-3 здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за розрахункові періоди вересень 2016р. від 07.10.2016р., жовтень 2016р. від 28.11.2016р., листопад 2016р. від 16.12.2016р. та рахунки-фактури № 56 від 18.10.2016р., № 65 від 28.11.2016р., № 70 від 16.12.2016р. відповідно.

Щодо актів здавання-приймання виконаних робіт № 1-3 та рахунків-фактур №№ 56, 65, 70 за договором доручення № 1-ЮР/01-09-16 суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Зважаючи на те, що послуги за договором доручення є безтоварними, то на підтвердження таких послуг можуть бути надані акти приймання-передачі послуг або інші документи, що підтверджують фактичне надання послуг та повинні мати всі обов`язкові реквізити для первинних документів, які визначені ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Оскільки наявні в матеріалах справи акти та рахунки-фактури не містять підписів, печаток або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції з боку відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про невідповідність цих документів вимогам, передбачених для первинних документів. В зв`язку з чим вказані акти та рахунки-фактури визнаються апеляційним господарським судом такими, що укладені з порушенням відповідної форми та не можуть слугувати належними та допустимими доказами прийняття послуг та їх вартості відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення суми основного боргу, а також пені, інфляційних втрат та 3 % річних, які є похідними вимогами.

Щодо посилання скаржника на те, що в електронному листуванні між сторонами, яке міститься в матеріалах справи (а. с. 26), відповідач зазначає про відсутність у нього коштів для сплати позивачу винагороди апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, що використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.12.2019р. у справі № 922/788/19.

Крім того, з наданої роздруківки електронного листування неможливо встановити належність електронних адрес сторонам у справі, дату та час відправлення або отримання всіх наявних у ній повідомлень.

Враховуючи вищевикладене, роздруківка електронного листування, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не може бути прийнята судом як належний та допустимий доказ.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний фінансовий центр" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020р. у справі № 904/2828/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд