Рішення

від 12.04.2021 по справі 908/3198/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/211/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2021 Справа № 908/3198/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., секретаря судового засідання Шолохова С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький регіональний центр охорони та безпеки бізнесу «ЗУБР» (69027 м. Запоріжжя, вул. Урицького (Сімейна), буд. 33, ідентифікаційний код юридичної особи 38664496)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 15, ідентифікаційний код юридичної особи 00194122)

про стягнення 3 231 985 грн. 65 коп.

за участю

представника позивача: Ляшенко Д.М., паспорт НОМЕР_1 від 27.06.1997, директор

представник відповідача: Соснін Т.Ю., дов. № 011.11-03 від 06.01.2021

СУТЬ СПОРУ:

10.12.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький регіональний центр охорони та безпеки бізнесу «ЗУБР» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» 3 231 985 грн. 65 коп. заборгованості за надані послуги охорони.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3198/20 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 14.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3198/20, присвоєно справі номер провадження 27/211/20, розгляд справи призначено на 13.01.2021.

13.01.2021 судом проведено підготовче судове засідання у справі № 908/3198/20.

Ухвалою суду від 13.01.2021 підготовче засіданні на підставі ст. 183 ПК України було відкладено на 03.02.2021, у зв`язку з неявкою відповідача.

Ухвалою від 03.02.2021 р., на підставі ст. 177 ч.3 ГПК України строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 02.03.2021

02.03.2021 судом продовжено підготовче засідання у справі № 908/3198/20.

У підготовчому засіданні 02.03.2021, на підставі ст. 183 ГПК України, було оголошено перерву до 11.03.2021 про що винесено відповідну ухвалу.

Ухвалою господарського суду від 11.03.2021 року, судом оголошено перерву в порядку статті 216 частина 2 ГПК України до 12.04.2021р.

У судовому засіданні 12.04.2021 року справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 12.04.2021, відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача в судовому засіданні 12.04.2021 підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених в позові, з урахуванням заяви (вх. № 5065/08-08/21 від 10.03.2021) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд, у зв`язку з частковою сплатою боргу відповідачем, а саме: 18.01.2021 згідно платіжного доручення № 3645 було сплачено 476 000 грн. 00 коп., 19.01.2021 згідно платіжного доручення № 3665 було сплачено 430 000 грн., 20.01.2021 згідно платіжного доручення № 3681 було сплачено 600 000 грн. 00 коп., стягнути з відповідача 1 725 985 грн. 65 коп. заборгованості за надані послуги охорони. На підтвердження, представником позивача надано платіжні доручення, акт звірки розрахунків та копію платіжного доручення № 692 від 13.01.2021 р. (про сплату витрат на правничу допомогу). Представник відповідача не заперечив проти заяви позивача щодо зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 11.03.2021 року заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача підтримав позицію викладену у письмових поясненнях (вх. № 2325/08-08/21 від 03.02.2021), зазначивши, що 02.02.2021 між позивачем та відповідачем було проведено звірку заборгованості за договором № 19/ЗАлК-Д-2016-330 від 27.12.2016, станом на 02.02.2021 заборгованість складає 1 725 985 грн. 65 коп.

В засіданні суду 12.04.2021 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 12.04.2021, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, після судових дебатів, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

27.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький регіональний центр охорони та безпеки бізнесу «ЗУБР» (Виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (Замовник) укладено договір про надання послуг охорони № 19/ЗАлК-Д-2016-330 на кохорону об`єкта: Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» постом фізичної охорони ТОВ ЗРЦОББ ЗУБР .

Відповідно до п. 1.1 договору Замовник доручає, а Виконавець`зобов`язується здійснювати комплекс охоронних заходів власними силами (вісімнадцять охоронців цілодобово та три у нічну зміну) і засобами по охороні території ПАТ ЗАлК , а саме:

Відкритий склад бокситів, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 15;

Палац культури ПАТ ЗАлК , який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Металургів, 1-А.

Основна виробнича ділянка лиття, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 15;

ТЕЦ (будівля головного корпусу, будівля матеріального складу, холодний склад металу, адміністративно-побутовий корпус), що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 15;

Чавунно-ливарний відділ ремонтного механічного цеху, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 15;

Цех малого кремнію, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 15;

Цех кремнію перетворювальної підстанції СП, який розташований за адресою: М.Запоріжжя, Південне шосе, 15;

Наземна ділянка трубопроводу за адресую: м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна (з 17-00 год. до 08-00 год.).

Територія бази відпочинку Радісна за адресою: Запорізька обл., Якимівський р-н, пгт. Кирілівка, Федотова коса

далі за текстом договору Об`єкт , та підтримувати громадський порядок на території Об`єкту , а Замовник зобов`язується своєчасно здійснювати оплату послуг Виконавця на умовах і в порядку встановлених цим Договором.

Згідно п. 2.1 Договору погоджені Сторонами асортимент, кількість і ціна товару вказуються ними в Специфікаціях до Договору, що є невід`ємними його частинами.

Відповідно дог п. 2.2 Договору Сторонами може бути укладено як одну, так і більшу кількість Специфікацій до Договору. Кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього Договору й не скасовує та не змінює попередні Специфікації ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній. Сторони в Специфікації можуть вказати про непоширення на неї певних умов Договору або застосування їх до певної Специфікації на умовах, вказаних у такій Специфікації Тобто у випадку розходжень між умовами Договору і умовами певної Специфікації пріоритет мають умови такої Специфікації.

Згідно п. 7.2 договору строк дії договору встановлено з 01.01.2017 по 30.11.2017 включно.

Додатковою угодою № 1 від 15.03.2017 було внесено зміни до договору в частині уточнення переліку охоронюваних об`єктів та вартості наданих послуг.

Додатковою угодою № 2 від 15.03.2017 було внесено зміни до договору в частині уточнення переліку охоронюваних об`єктів та вартості наданих послуг.

Додатковою угодою № 3 від 13.04.2017 було внесено зміни до договору в частині уточнення переліку охоронюваних об`єктів та вартості наданих послуг.

Додатковою угодою № 4 від 24.05.2017 було внесено зміни до договору в частині уточнення переліку охоронюваних об`єктів та вартості наданих послуг.

Додатковою угодою № 5 від 09.06.2017 було внесено зміни до договору в частині уточнення переліку охоронюваних об`єктів та вартості наданих послуг.

Додатковою угодою № 6 від 17.07.2017 було внесено зміни до договору в частині продовження терміну його дії до 31.12.2018 року.

Додатковою угодою № 7 від 02.10.2017 було внесено зміни до договору в частині уточнення переліку охоронюваних об`єктів та вартості наданих послуг.

Додатковою угодою № 8 від 20.02.2018 було внесено зміни до договору в частині уточнення переліку охоронюваних об`єктів та вартості наданих послуг.

Додатковою угодою № 9 від 27.04.2018 було внесено зміни до договору в частині уточнення переліку охоронюваних об`єктів та вартості наданих послуг.

Додатковою угодою № 10 від 02.05.2018 було внесено зміни до договору в частині уточнення переліку охоронюваних об`єктів та вартості наданих послуг.

Додатковою угодою № 11 від 03.05.2018 було внесено зміни до договору в частині уточнення переліку охоронюваних об`єктів та вартості наданих послуг.

Додатковою угодою № 12 від 03.10.2018 у зв`язку з наявною заборгованість відповідача перед позивачем станом на 03.10.2018 року у розмірі 4 531 985 грн. 65 коп., було внесено зміни до договору в частині зупинення виконання здійснення виконавцем наданих послуг, тобто, фактично договір розірвано.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг охорони є договірною. За послуги охорони об`єкта замовник зобов`язується сплачувати виконавцю суму по факту наданих послуг, виходячи з розрахунку 25,95 грн. за одну людино/годину (12300 грн. за добу)згідно виставленого рахунку виконавця та акту наданих послуг на перше число місяці, що слідує за звітним.

Згідно п. 3.2 договору оплата послуг здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця не пізніше 10 числа кожного місяця.

Зазначене зобов`язання відповідачем виконувалися несвоєчасно і не у повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 01.09.2018 виникла заборгованість за надані послуги у розмірі 4 327 188 (чотири мільйони триста двадцять сім тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 25 коп., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків.

Як зазначив позивач у позовній заяві 08.07.2019 та 30.09.2019 відповідачу направлялися претензії з вимогою про сплату заборгованості.

Матеріалами справи та представниками сторін підтверджено, що 18.01.2021 згідно платіжного доручення № 3645 відповідачем було сплачено 476 000 грн. 00 коп., 19.01.2021 згідно платіжного доручення № 3665 сплачено 430 000 грн., 20.01.2021 згідно платіжного доручення № 3681 сплачено 600 000 грн. 00 коп.

02.02.2021 між позивачем та відповідачем було проведено звірку заборгованості за договором № 19/ЗАлК-Д-2016-330 від 27.12.2016, станом на 02.02.2021 заборгованість складає 1 725 985 грн. 65 коп., про що позивачем та відповідачем підписано акт звіряння розрахунків.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги охорони склала 1 725 985 грн. 65 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК).

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

03.10.2018 договір було розірвано за взаємною згодою сторін, про що підписано додаткову угоду, але заборгованість відповідачем не сплачена.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Дослідивши матеріали справи, позивач документально довів суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за договором в повному обсязі.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, відповідачем не виконані зобов`язання належним чином та порушено строк оплати у повному обсязі.

Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі «Горнсбі поти Греції» зазначено: «…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 1 725 985 грн. 65 коп. заборгованості за надані послуги охорони.

Позивач просив стягнути з відповідача 10 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу .

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 даного Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 06.12.2020 між позивачем (Замовник) та адвокатом Ткачук Наталією Іванівною (Виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги та представництво.

Згідно п. 1.1 договору Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати йому правову допомогу (юридичні послуги), представляти його інтереси та здійснювати захист прав і законних інтересів у органах досудового слідства, судах загальної юрисдикції, апеляційному, касаційному судах, господарських, адміністративних судах усіх рівнів, інших державних органах та установах, перед фізичними та юридичними особами в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг Виконавця визначається за домовленістю сторін та складає: 1 година роботи адвоката на складання документів, участі у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, під час ознайомлення з матеріалами справи - 2000,00 (дві тисячі) гривень. Вартість додаткових витрат (технічні засоби, відрядження) відшкодовуються окремо

Відповідно до підписаного з боку позивача та адвоката Акту приймання виконаних робіт від 11.01.2021, позивачем оплачено замовлені послуги, а адвокатом їх виконано. Сторони претензій одна до одної не мають. За 1 годину правничої допомоги сторони визначили плату у сумі 2000,00 грн. Виконавець витратила за договором від 06.12.2020 року наступну кількість часу: Підготовка позовної заяви, кількість годин 3, вартість 6000, 00 грн. Участь у судовому засіданні (за кожне судове засідання, від 10 хвилин до 1 год.) кількість годин 1, вартість 4000.00 грн., всього сплачено за цим договором 10 000 грн. Таким чином, адвокат на надання правничої допомоги за договором від 06.12.2020 станом на 11.01.2021 витратила 5 години, що складає 10000,00 грн., які клієнт оплатив адвокату у повному обсязі.

Позивачем до матеріалів справи надано платіжне доручення № 692 від 13.01.2021 про сплату 10 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Слід зазначити, що витрати за надану правничу допомогу в разі підтвердження обсягів наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справ незалежно від того, чи їх вже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 922/445/19.

Представником позивача підтверджений обсяг наданих послуг, що підтверджується підписаним відповідачем та адвокатом актом приймання виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги та представництво від 06.12.2020 та платіжним дорученням № 692 від 13.01.2021 про сплату 10 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі « East/West Alliance Limited» проти України» , від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката, враховуючи обсяг наданих послуг та розгляд справи з викликом учасників справи, та аналізуючи в сукупності наведені вище обставини, враховуючи фактично понесені витрати, є законними та співмірними, та підлягають задоволенню в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказала, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судового збору суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено суму судового збору в розмірі 48 503 грн. 17 коп., згідно платіжного доручення № 678 від 08.12.2021.

Тоді як, сума судового збору повинна була складати 48 479 грн. 78 коп.

З урахуванням заяви (вх. № 5065/08-08/21 від 10.03.2021) про зменшення розміру позовних вимог та враховуючи сплату позивачем судового збору в більшому розмірі при зверненні з позовом до суду, враховуючи вимог ст. 7 Закону України «Про судовий збір» , позивач не позбавлений права, у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі та зменшенням розміру позовних вимог, подати до суду клопотання про повернення з Державного бюджету 22 613 грн. 39 коп. судового збору (23 грн. 39 коп. + 22 590 грн. 00 коп.).

Враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 725 985 грн. 65 коп. задоволено, судовий збір в сумі 25 889 грн. 78 коп. (в частині задоволених позовних вимог), відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судом покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький регіональний центр охорони та безпеки бізнесу «ЗУБР» до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 15, ідентифікаційний код юридичної особи 00194122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький регіональний центр охорони та безпеки бізнесу «ЗУБР» (69027 м. Запоріжжя, вул. Урицького (Сімейна), буд. 33, ідентифікаційний код юридичної особи 38664496) 1 725 985 (один мільйон сімсот двадцять п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 65 коп. заборгованості за надані послуги охорони, 25 889 (двадцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 78 коп. судового збору та 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 22.04.2021.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.