Рішення

від 07.04.2021 по справі 910/18873/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.04.2021Справа № 910/18873/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортделюкс"

до Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"

про визнання незаконними та скасування тарифів частково

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Музиченко В.О.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортделюкс" до Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про

- визнання незаконним та скасування абзацу 4 Тарифів щодо сфери: "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", а саме: "В разі якщо користувач вже розпочав використовувати фонограму (фонограми) та/або виконання (певну кількість виконань), то неподання користувачем акредитованій організації колективного управління показників розрахунку, понижуючих коефіцієнтів і системи знижок свідчитиме про те, що договір мав би бути укладеним за базовим тарифом, який дорівнює 50 (п`ятдесяти) мінімальним місячним заробітним платам в розмірі передбаченому законом на початок календарного року, в якому користувач розпочав зазначене використання.";

- визнання незаконним та скасування пункту 3 Тарифів щодо сфери: "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", а саме: "3. Тарифи щодо використання фонограм та/або виконань без дозволу акредитованої організації колективного управління. При використанні особою в своїй господарській діяльності фонограм та/або виконань без дозволу (без договору з акредитованою організацією колективного управління) застосовуються наступні тарифи для їх подальшого закріплення у договорі із акредитованою організацією колективного управління щодо періоду в якому такою організацією було зафіксоване зазначене порушення. Тариф за використання однієї фонограми та/або одного виконання без дозволу (без укладеного договору з акредитованої організації колективного управління) складає: 10 (десять) мінімальних місячних заробітних плат в розмірі передбаченому законом на початок календарного року в якому сталось бездозвільне (бездоговірне) використання. Сума компенсації визначена акредитованою організацію колективного управління на підставі такого тарифу може бути зменшена акредитованою організацією колективного управління внаслідок укладення нею мирової угоди із користувачем в рамках судового процесу ініційованого Організацією".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.01.2021.

Протокольною ухвалою суду від 12.01.2021 відкладено підготовче засідання на 10.02.2021.

01.02.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Ухвалою суду від 10.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Громадської спілки "УЛАСП" від 11.01.2021 про об`єднання справ в одне провадження, продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 17.03.2021.

Протокольною ухвалою суду від 17.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.04.2021.

У судовому засіданні 07.04.2021 суд заслухав вступні слова представника позивача, який підтримував позовні вимоги, та представника відповідача, яка заперечувала проти задоволення позову; суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.

У судовому засіданні 07.04.2021 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" (ГС "УЛАСП" є акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" (наказ Мінекономрозвитку від 29.05.2019 №912).

12.06.2019 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на офіційному веб-сайті Міністерства розмістило оголошення про початок процесу переговорів про встановлення тарифів, яке в подальшому було доповнено 16.07.2019.

Як вбачається із долученої роздруківки оголошення, Мінекономрозвитку на офіційному веб-сайті повідомило, що від ГС "УЛАСП" надійшов проект попередніх тарифів щодо сфери розширеного колективного управління, в якій спілка була акредитована відповідно до ч. 9 ст. 16 Закону України "Про ефективне колективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" та п. 10 Положення про комісію з акредитації організації колективного управління, затвердженого наказом Мінекономрозвитку №8 від 04.01.2019. З урахуванням вимог ч. 2 ст. 20 зазначеного Закону, Міністерство оприлюднило на своєму офіційному веб-сайті проект попередніх тарифів та оголосило про початок процесу переговорів про встановлення тарифів. Протягом 30 календарних днів з дня оприлюднення проектів тарифів (з 12 червня по 11 липня 2019 року) Мінекономрозвитку здійснює реєстрацію представників профільних асоціацій і об`єднань користувачів за відповідною категорією, а також користувачів, які виявили бажання взяти участь у переговорах. 11.07.2019 закінчився строк реєстрації представників профільних асоціацій і об`єднань користувачів за відповідною категорією, а також користувачів, які виявили бажання взяти участь у переговорах щодо встановлення остаточних тарифів винагороди для застосування Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав". Проведення переговорів щодо встановлення тарифів відбудеться 24.07.2019 за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016 об 15:00 год.

31.07.2019 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на своєму офіційному веб-сайті розмістило оголошення про оприлюднення остаточних тарифів.

Згідно долученої роздруківки оголошення з веб-сайту Мінекономрозвитку вбачається, що за результатами проведення переговорів за участю зареєстрованих Мінекономрозвитку, з урахуванням вимог ст. 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" учасників переговорів, щодо встановлення остаточних тарифів винагороди для застосування Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав", Мінекономрозвитку оприлюднює узгоджені учасниками переговорів та затверджені ними остаточні тарифи щодо сфери розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою".

Окрім того, судом встановлено, що у зазначеному оголошенні містить посилання на затверджені остаточні тарифи, розмішені в мережі Інтернет.

Позивач, вважаючи затверджені тарифи частково незаконними та такими, що порушують його права, звернувся до суду із даним позовом про визнання незаконними та скасування тарифів, на підставі ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що позивач не є суб`єктом оскарження тарифів, позивачем обрано невірний спосіб захисту, а позовні вимоги по суті є безпідставними та необґрунтованими.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Положеннями ст. 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" передбачено, що організації колективного управління повинні будувати відносини з користувачами на засадах неупередженості, справедливості, обґрунтованості тарифів, вільного доступу до інформації. Умови надання дозволів на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав повинні базуватися на об`єктивних і недискримінаційних критеріях. Збирання організаціями колективного управління винагороди з користувачів здійснюється згідно із сферою, за якою організація зареєстрована і (або) акредитована та внесена до Реєстру організацій колективного управління. Збирання винагороди (відрахувань) здійснюється організаціями колективного управління на підставі та в межах повноважень, отриманих від правовласників і (або) організацій колективного управління, і (або) аналогічних іноземних організацій на підставі договорів, укладених у письмовій (електронній) формі, або встановлених цим Законом. Тарифи, що пропонуються для застосування у договорах з користувачами, мають бути об`єктивними та обґрунтованими, зокрема, з урахуванням економічної вигоди використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав у господарській діяльності, характеру та обсягів використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, виду діяльності користувача, фінансово-економічних показників ринку, на якому здійснюється використання зазначених об`єктів. Проекти попередніх тарифів розглядаються на загальних зборах організації колективного управління та визначаються у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від надходжень користувачів, отриманих безпосередньо від використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав за вирахуванням витрат, пов`язаних з придбанням (набуттям) прав на такі об`єкти авторського права і (або) суміжних прав, чи відсотків від вартості обладнання і матеріальних носіїв, за допомогою яких можна здійснити відтворення об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, окремо для кожної категорії користувачів не менше, ніж на три роки. Попередні тарифи мають відповідати вимогам до тарифів, встановленим абзацом першим цієї частини. Протягом 10 робочих днів з моменту затвердження проекту попередніх тарифів організація колективного управління зобов`язана оприлюднити проект попередніх тарифів шляхом: опублікування на своєму веб-сайті; надсилання до Установи; надсилання разом з пропозицією брати участь у переговорах про встановлення тарифів профільним асоціаціям і об`єднанням користувачів за відповідною категорією, а також окремо користувачам, які за даними організації колективного управління у попередньому звітному періоді сплатили не менше одного відсотка загального обсягу доходів від прав, зібраних організацією колективного управління за цією категорією користувачів. Установа протягом 10 робочих днів з дня отримання від організації колективного управління проектів попередніх тарифів розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію про початок процесу переговорів про встановлення тарифів. Протягом 30 календарних днів з дня оприлюднення проектів попередніх тарифів Установа здійснює реєстрацію учасників переговорів про встановлення тарифів зі сторони користувачів, а саме профільних асоціацій і об`єднань користувачів за відповідною категорією, а також користувачів, які виявили бажання брати участь у переговорах з організацією колективного управління. Протягом 10 робочих днів з дня завершення реєстрації учасників переговорів організація колективного управління подає до Установи, а Установа оприлюднює інформацію про дату і місце проведення переговорів або про проведення переговорів у режимі відеоконференції. Установа здійснює посередництво у переговорах. Переговори про встановлення тарифів мають бути завершені не пізніш як за 60 календарних днів. Рішення учасників переговорів зі сторони користувачів приймаються двома третинами голосів від загального складу зареєстрованих учасників переговорів. У разі якщо сторони переговорів про встановлення тарифів не узгодили тарифи протягом 60 календарних днів, такі тарифи визначаються судом. Кожен з учасників переговорів або організація колективного управління, або особа, яка провадить діяльність у відповідній сфері, має право на звернення з позовом до суду із обов`язковим залученням усіх учасників переговорів до судового процесу. Тарифи, узгоджені на переговорах про встановлення тарифів чи визначені судом, є обов`язковими для всіх користувачів за відповідною категорією та застосовуються з дати завершення переговорів про встановлення тарифів на підставі відповідного договору. Користувачі зобов`язані виплачувати організаціям колективного управління, з якими вони уклали договір, винагороду в розмірі та строки, передбачені цим договором. На вимогу організації колективного управління та у разі, якщо це передбачено умовами договору, користувачі зобов`язані подавати до організації перелік використаних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав. Перелік відомостей та порядок подання звітів користувачами визначаються договором про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, який може містити обов`язок користувачів надавати документально підтверджені відомості, у тому числі статистичну звітність, про одержані прибутки з того виду діяльності, у процесі якої здійснювалося пряме чи опосередковане використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав. Користувачі подають до організації колективного управління звіти за формою, погодженою у відповідному договорі. Звільнення користувача від обов`язку подання до організації колективного управління звітів про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав допускається у разі, якщо користувач не має змоги подати відповідний звіт та досяг відповідних домовленостей з цією організацією, за умови що організація візьме на себе відповідальність за здійснення справедливого розподілу зібраної винагороди без звіту користувача та за умови відшкодування користувачем обґрунтованих витрат, здійснених організацією на отримання такої інформації.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортделюкс" не приймало участі у переговорах щодо затвердження тарифів.

Положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї статті встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів.

В обґрунтування порушеного права позивачем зазначено, що він систематично використовує способом публічного виконання об`єкти інтелектуальної власності, в тому числі фонограми та зафіксовані у них виконання. Відповідач звернувся до позивача з позовом про стягнення паушальної винагороди за використання фонограм, розмір якої обґрунтовано спірними тарифами.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що становлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що згідно процедури, передбачено статтею 20 закону, були затверджені Тарифи, якими затверджено порядок визначення розміру мінімального тарифу (роялті) за надання дозволу (шляхом укладення договору про використання об`єктів суміжних прав) у сфері публічного виконання фонограм або зафіксованих у них виконань.

Із наданого тексту Тарифів вбачається, що тарифи, зазначені нижче сплачуються на підставі закону за кожне використання об`єктів правового захисту. Оформлення тарифів, зазначених в п. 1 та п. 2, здійснюється в межах договору, який укладається за заявою користувача на строк 12 місяців.

Відповідно до абзацу 4 Тарифів ГС "УЛАСП" щодо сфери: "Право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" (Тарифи), в разі якщо користувач вже розпочав використовувати фонограму (фонограми) та/або виконання (певну кількість виконань), то неподання користувачем акредитованій організації колективного управління показників розрахунку, понижуючих коефіцієнтів і системи знижок свідчитиме про те, що договір мав би бути укладеним за базовим тарифом, який дорівнює 50 мінімальним місячним заробітним платам в розмірі передбаченому законом на початок календарного року, в якому користувач розпочав зазначене використання.

Пунктом 3 Тарифів встановлені тарифи щодо використання фонограм та/або виконань без дозволу акредитованої організації колективного управління. При використанні особою в своїй господарський діяльності фонограм та/або виконань без дозволу (без договору з акредитованою організацією колективного управління) застосовуються наступні тарифи для їх подальшого закріплення у договорі із акредитованою організацією колективного управління щодо періоду в якому такою організацією було зафіксоване зазначене порушення. Тариф за використання однієї фонограми та/або одного виконання без дозволу (без укладення договору з акредитованою організацією колективного управління) складає 10 (десять) мінімальних місячних заробітних плат в розмірі передбаченому законом на початок календарного року в якому сталось бездозвільне (бездоговірне) використання. Сума компенсації визначена акредитованою організацією колективного управління на підставі такого тарифу може бути зменшена акредитованою організацією колективного управління внаслідок укладення нею мирової угоди із користувачем в рамках судового процесу ініційованого організацією.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" користувачі зобов`язані до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про авторське право і суміжні права", укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Статтею 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників: а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника; б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір; в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель). Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №71 від 18.01.2003 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" встановлено, що організації колективного управління застосовують затверджені цією постановою розмірі винагороди (роялті) як тимчасові тарифи на строк до шести місяців у разі недосягнення згоди на переговорах про встановлення тарифів.

Громадською спілою правомірно затверджені спірні тарифи, в тому числі за використання творів до укладення договору.

Судом не встановлено порушення процедури затвердження тарифів, позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що на загальних зборах не було досягнуто згоди щодо затвердження тарифів, розміри тарифів не оскаржувалися у судовому порядку відповідно до ст. 20 Закону, а тому суд відхиляє доводи позивача, що спірні тарифи є незатвердженими.

Тарифи, що пропонуються для застосування у договорах з користувачами, мають бути об`єктивними та обґрунтованими, зокрема, з урахуванням економічної вигоди використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав у господарській діяльності, характеру та обсягів використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, виду діяльності користувача, фінансово-економічних показників ринку, на якому здійснюється використання зазначених об`єктів.

Суд відхиляє твердження позивача, щодо незаконності визначення розміру винагороди за використання твору до укладення договору залежно від мінімальної заробітної плати на початок року в якому відбулося таке використання, оскільки позивачем не доведено, а суд не вбачає порушення абз. 1 ч. 2 ст. 20 закону у зазначеному порядку визначення тарифів, а розмір мінімальної заробітної плати щороку встановлюється спеціальним законом.

Також, позивач зазначає, що спірні тарифи змінюють норму закону в частині встановлення виду та підстав відповідальності.

Суд відхиляє такі доводи позивача, оскільки положення спірного пункту Тарифів визначають розмірі мінімального тарифу, за яким мав би бути укладений відповідний договір за певних умов, та містять вказівку на особливості укладення такого договору в частині розміру винагороди, яку користувач має сплачувати на виконання договору. Положеннями абз. 4 Тарифів ніяким чином не визначені підстави чи вид відповідальності.

Крім того, спірні тарифи не встановлюють жодних правових наслідків, оскільки лише пропонуються користувачам об`єктів інтелектуальної власності до застосування при укладенні відповідних договорів.

Відповідно до абз. 10 ч. 2 ст. 20 зазначеного Закону, тарифи, узгоджені на переговорах про встановлення тарифів чи визначені судом, є обов`язковими для всіх користувачів за відповідною категорією та застосовуються з дати завершення переговорів про встановлення тарифів на підставі відповідного договору.

Тобто, Тарифи є обов`язковими та застосовуються на підставі відповідного договору. Оскільки договір, на підставі якого тарифи мають застосовуватися, між сторонами не укладався, спірні тарифи не є обов`язковими для позивача.

У той же час, слід зазначити що при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися та умови, на яких договір укладається.

У статтях 6 та 627 Цивільного кодексу України викладений принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, з огляду на принцип свободи договору, у випадку укладення між позивачем та відповідачем договору, спірні тарифи будуть обов`язковими для позивача. Однак, у випадку незгоди з умовами договору, позивач може відмовитися від укладення договору, та відповідно, спірні тарифи не будуть обов`язкові для нього.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що спірні тарифи не є обов`язковими для застосування позивачем, оскільки відповідний договір між сторонами не укладався.

Щодо посилань позивача, що спірні тарифи порушують його права, застосовуються до останнього відповідачем та судом, слід зазначити наступне.

Позивач зазначає, що законодавством не передбачено встановлення тарифів у розмірах, які визначаються залежно від розміру мінімальної місячної заробітної плати.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 у справі №910/18772/19 задоволено позов Громадської спілки та стягнуто з ТОВ "Спортделюкс" паушальну суму, розмір якої визначений із урахуванням Тарифів.

Суд зазначає, що оцінка законності визначення розміру паушальної суми надана у межах розгляду справи №910/18772/19 місцевим та апеляційним судами, та не є предметом дослідження у даній справі. Більш того, суди дійшли висновку, що заявлений розрахунок, здійснений з урахуванням затверджених тарифів є обґрунтованим.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

При цьому, приписи ст. 15 та ст. 16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Тобто, особа має право на захист саме свого особистого права та інтересу, який наявний у неї або виник у неї на підставах, визначених законом (ст. 11 Цивільного кодексу України), і наявність доведення такого права, як і обставин його порушення покладено вимогами процесуального закону саме на позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Захист прав здійснюється в разі їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Однак, виходячи з наведених позивачем аргументів та наданих ним доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу відповідачем.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортделюкс" задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортделюкс" до Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про визнання незаконними та скасування тарифів частково.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 22.04.2021.

Суддя Н.І. Зеленіна